Поспер Меріме.

 28 вересня 1803 року у Парижі народився французький письменник Проспер Меріме. За освітою Меріме - юрист; за характером - педант, який нічого не сприймав на віру. Вчений-енциклопедист із унікальною пам'яттю, який знав англійську, грецьку, іспанську, латину, спеціально вивчив українську. Як письменник, Проспер дебютував дуже рано - у 20 років. З першого ж твору він звернув на себе увагу читача і вона не слабшала впродовж усієї літературної діяльності митця. Але Проспер Меріме був не лише ерудованим літератором, а й науковцем. Особливо прозаїк захоплювався Україною, а в листах до друзів подавав яскраві описи різних її місцевостей, розповідав про культуру та архітектуру країни. Різноманітні легенди, колоритні деталі українського побуту, що дають змогу пізнати звичаї та характери людей, використовував Меріме у своїх українознавчих працях.

Меріме приваблювали героїчне минуле та віддана боротьба українського народу за національну незалежність. Найбільше новеліста зацікавила епоха українського козацтва, гетьманування, його звичаї та обряди. Низка творів Проспера Меріме описує козаччину і гетьманів Богдана Хмельницького та Івана Мазепу. Це - ґрунтовні розвідки «Козаки України та їхні останні гетьмани», «Богдан Хмельницький», нариси «Les Cosaques d'autrefois".

У драмі «Початки одного авантюриста» (1852) ціла сцена розповідає про запорожців та їхні звичаї. Своїм авторитетом Проспер Меріме вплинув на Сенат, який 1869 року прийняв рішення про впровадження в школах Франції курсу історії України. Франція - єдина країна планети, де шкільна програма вивчала історію Козацької Республіки.

Був Меріме добрим приятелем Миколи Гоголя. В «Revuedes Deux Mondes» вийшов його етюд про Гоголя, згодом переклад французькою мовою «Ревізора». Ніжний друг Марка Вовчка - Проспер Меріме переклав її «Козачку». Аби підкреслити пріоритет своїх українознавчих уподобань, іменував себе «козаком».