29 січня 2021 р.

Пам'ятаймо про Крути.

29 січня в Україні відзначається річниця бою під Крутами, який для українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність. Завдяки звитязі та сміливості українських воїнів ворожий наступ більшовиків на Київ було зупинено на декілька днів. У цей час відбувалися переговори між Українською Народною Республікою і країнами Четверного союзу. 9 лютого 1918 року Брестський мирний договір було підписано. Він означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин. Сміливість та жертовність крутянців зробила їх прикладом для майбутніх поколінь захисників України. З ними порівнюють захисників Донецького аеропорту в теперішній російсько-українській війні. Тому героїв Крут у публіцистиці часто називають “першими кіборгами”.

28 січня 2021 р.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Менталітет (людини, суспільства, народу) – це душа, специфічне інформаційно-енергетичне поле, що охоплює емоційний, інтелектуальний та духовний рівні. Природне і культурне, раціональне (інтелектуальне) і підсвідоме (інтуїтивне), індивідуальне і суспільне – все це “перетинається” та постійно взаємодіє на рівні менталітету і здобуває кінцеву змістовну складову на вищих – духовному, моральному та релігійному рівнях. Книга Олександра Стражного “Український менталітет. Ілюзії. Міфи. Реальність” незвичайна через те, що вона виходить за межі традиційного, шаблонного уявлення про світовідчуття українців, по-своєму відповідає на запитання – хто такий українець, чим мешканці України відрізняються від європейців і росіян, які карти в колоді української ментальності козирні, а які масті биті. Прочитавши цю книгу, ви по-іншому дивитиметеся на людей, краще розумітимете логіку їхніх вчинків. Оригінальна систематизація матеріалу, діалогічний стиль автора та позитивний заряд, який несе ця книга, роблять її не лише корисною, але й захоплююче-цікавою.

З днем визволення, рідне місто.

Сьогодні, 28 січня,  минає 77 роки, як війська 1 та 2 Українських фронтів, з'єднавшись у Звенигородці, звільнили місто від фашистської окупації, яка тривала два з половиною роки – з 29 липня 1941 року. День визволення м.Звенигородка від нацистських загарбників – особливий і пам'ятний день для звенигородчан, навіки вписаний у літопис Звенигородщини.

Це важливо!

Історія становлення й утвердження Державного прапора України.

Цього дня, у 1992 році, національний синьо-жовтого прапор було затверджено Державним прапором України. Державний прапор – невід’ємний атрибут кожної країни, що уособлює самобутність та спадкоємність її державотворчих традицій. Його еволюція у своєрідний спосіб відображає багатовікові процеси розвитку, становлення та життєдіяльності державних утворень. Серед прапорів Київської Русі переважним був червоний колір – найбільш зручний для сигналізації під час бою. Але національний (державний) прапор у його сучасному розумінні, можна вважати, з’явився на етапі існування козацької держави. Утвердження ж синьо-жовтого прапора як державного відбулося із проголошенням Української Народної Республіки (УНР). Потім в історії України був період червоного «серпасто-молоткастого», а за синьо-жовтий саджали до в’язниць. У новітні часи національний синьо-жовтий прапор уперше офіційно замайорів на ратуші міста Стрий 14 березня 1990 року. У Києві прапор було піднято над міською мерією пізніше – 24 липня 1990. 23 серпня 1991 року групою народних депутатів синьо-жовтий український прапор внесено у сесійну залу Верховної Ради, а вже  4 вересня його урочисто підняли над будівлею парламенту. 18 вересня 1991 року була підписана постанова про дозвіл «у протокольних заходах використовувати синьо-жовтий прапор», а постанова ВР України від 28 січня 1992 року надала йому статусу Державного. Остаточно Прапор Держави Україна затверджено статтею 20 Конституції України у 1996 році. День прапора в Україні щорічно відзначається 23 серпня.

27 січня 2021 р.

Поетичні рядки.

про нас не напишуть ми ті хто ніхто ми невтеклі
самі поприходили встали при брамі цегельні
а ті поліцаї і німці горітимуть в пеклі
бо крики і шепіт і стогін тут справді пекельні
про нас не напишуть нічого і навіть доносів
наприклад про мене сусідка моя по квартирі
стою коло неї я взута хоч декотрі босі
вона комсомолка і часто стріляла у тирі
одначе лишилася в києві мама з інфарктом
рука здійнялася полегшити муки та пізно
ми з нею так близько ця відстань між фатумом й фартом
насправді смішна німець дивиться тоскно та грізно
тому що у мене з собою в пакунку нотатки
багато паперу не золото навіть не шуба
на хутра він дивиться тепло на інші манатки
з байдужістю вбивці йому усміхається люба
вона серед нас в неї мама була колись лея
на них хтось доніс ці доноси немов похоронки
вона спакувала все цінне стоїть тепер в шлеях
достоту як кінь сяють золотом жовті коронки
я хочу молитися спати і зернятко кави
або навпаки хочу зернятко кави і спати
про нас не напишуть історію це не цікаве
                                             рови вже готові хоч може накажуть копати.                                                                Маріанна КІЯНОВСЬКА

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Пропонуємо вашій увазі збірку поезій лауреата Шевченківської премії 2020 року Маріанни Кіяновської “Бабин Яр. Голосами”.  Це 67 віршів, присвячених трагічній темі Голокосту. Маріанна Кіяновська почала писати вірші, які увійшли у збірку у 2016 році. Її поезія звучить голосами загиблих, від їхнього імені. Коли вийшла збірка, багато рідних впізнали у віршах своїх загиблих родичів, їхні життєві історії. Хоча Маріанна не знала їхніх доль. Поезія емоційна і сприймається досить важко. Письменниця вважає, що немає чужої і своєї трагедії, яку пережили українці, поляки, євреї у роки Другої світової війни. Це спільна пам’ять і спільна трагедія.

Бібліотека пропонує.


 

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Сьогодні, 27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Як повідомляє Український інститут національної пам'яті, у цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними. На Черкащині масові страти єврейського населення  почалися з перших днів окупації. Унаслідок цього ледве не в кожному районі, з’явилися свої “бабині яри” — пам’ятні місця, з якими пов’язані акції геноциду євреїв у 1941 – 1944 рр. Так у нашому, Звенигородському районі, за 300 м. від автотраси Черкаси-Умань в урочищі Діброва у чотирьох братських могилах поховано близько 2 500 осіб, зокрема 1 400 євреїв (з них – 200 дітей), в урочищі Губська Дача було розстріляно близько 200 осіб, а в Урочищі Лаптєва Левада, яке розташоване на східній околиці міста Звенигородка  визначено місце поховання (7 могил) громадян розстріляних в роки окупації міста. Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і  отримало назву  Голокост призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

26 січня 2021 р.

Поетичні рядки.


Небеса надсилали волю
Й дивувалися, що живі...
Ми писали слова про волю, 
Та все вилами по кровІ... 
Ні могили про це, ні крипти - 
Черепи одні й черепки. 
Й нерозбірливі манускрипти, 
Переписані від руки... 
Не до істини, не до титли
Вигризали граніт різці, 
Тільки й мали від свічки світла, 
І синицю в чужій руці... 
І рілля виглядала крепом, 
І тасьма жалів на чолі, 
І кудись очужілим небом
Розліталися журавлі... 
Як писати - бігмЕ чи бІгме - 
Коли заповідь - не божись?.. 
І криваві щезали стигми... 
Сонце колесом... Але ж вісь - 
То чужого пророка палиця... 
Зеленіє соборна мідь...
Плуг, здається, ось-ось розвалиться, 
Та над мощами ще скрипить... 
Позлітались ворОни й вОрони, 
Там, де ще не зійшла любов, 
Бо оралося, та не зорано... 
Прапор в руки нам?.. Сієм знов...
Богдан ТОМЕНЧУК

Увага! Оголошення.

Поет світового масштабу. До 130-річчя від дня народження Павла Тичини.

23(27) січня 2021 року – 130 років від дня народження Павла Тичини, одного з найбільших поетів ХХ століття, творця «музичного еквівалента доби» (за визначенням Олександра Білецького). Перша книжка Тичини «Сонячні кларнети», найкращі вірші зі збірок «Плуг», «Замість сонетів і октав», «Вітер з України», твори з «Кримського циклу» належать до вершинних здобутків української поезії. І водночас доля Тичини – яскравий приклад самознищення таланту в ім’я «нового пречудовного світу», який насправді виявився системою тотального контролю і нещадного викорінення альтернативної думки. То хто ж він, Павло Тичина, «живіший од живих і мертвіший мертвих» (слова Василя Стуса)? Бард Центральної Ради? Диригент Хору лісових дзвіночків? Крайній гуманіст із гіпертрофованим почуттям обов’язку?

22 січня 2021 р.

Пам'ятаймо!

 Сім років тому, 22 січня 2014 року, в Києві на Майдані загинули перші герої Революції гідності — Сергій Нігоян, Юрій Вербицький та Михайло Жизневський. Вони стали першими жертвами мирного до того часу протистояння влади і народу. Після сутичок на вулиці Грушевського 19 січня автомобілі “швидкої допомоги” часто курсували між Європейською площею та лікарнями. Активістів били, а 22 січня “Беркут” застосував ще й вогнепальну зброю. Вранці від кулі загинув 20-річний Сергій Нігоян із Дніпропетровської області, згодом постріл у серце забрав життя 25-річного Михайла Жизневського, білоруса, який останні роки свого життя жив в Україні. Того ж дня важке поранення отримали й померли наступного тижня в лікарнях  Роман Сеник та Олександр Бадера.  А в передмісті Києва знайшли тіло викраденого і закатованого науковця зі Львова Юрія Вербицького. Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані – 26 січня у Михайлівському Золотоверхому соборі відбулася панахида за загиблим. Після панахиди тіло Михайла пронесли вулицями Володимирською, Богдана Хмельницького та Хрещатиком повз Майдан Незалежності до барикад на вулиці Грушевського. Тоді ж вперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка надалі стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.

Джордж Гордон Байрона

Сьогодні, 22 січня, минає 233 роки від дня народження Джорджа Ноела Гордона Байрона (1788–1824), англійського поета. Поема “Паломництво Чайльд Гарольда”, написана ним під враженням подорожі по країнах Південної Європи і Близького Сходу, одразу ж зробила ім’я Байрона відомим мало не на цілий світ. Про нього говорили і писали в усіх без винятку європейських столицях і навіть – у ті “повільні” часи – на острові Ява (що дуже потішало його), а він заздрив лондонському боксеру Кріббу, заздрив тому, що Крібб брав участь у морських боях. «Велика людина!» – зовсім по-дитячому серйозно пише про нього Байрон. Життя «рифмача», споглядальника  здавалося йому дрібницею, вартою презирства. Поезія була для нього другорядним, побічним явищем життя. Він любив Сервантеса, Тассо, Данте, Есхіла, Софокла за те, що вони, не задовольняючись самою лише літературою, були гарними воїнами. Саме тому, лише почувши про рух карбонаріїв в Італії, він одразу ж поїхав туди – допомагати бунтівникам. Коли ж надії на повстання карбонаріїв не виправдалися, він не роздумуючи кидається на допомогу грекам, які повстали проти турецького панування. Там і знайшла його смерть. Красень, улюбленець жінок, поет, світський лев, помер у невеличкому грецькому порту Міссолунгі – від болотяної лихоманки і невігластва місцевих лікарів. Байрону було лише 36 років.  

З Днем Соборності України!


 Сьогодні український народ відзначає величну дату своєї багатовікової історії — День Соборності, свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу. 
Вітаємо зі святом, бажаємо і надалі триматися разом!

21 січня 2021 р.

Міжнародний день обіймів.

 

У четвер, 21 січня, у світі відзначають Міжнародний день обіймів. Ми обіймаємося, коли щасливі і коли сумні, в гарному настрої, або щоб втішити. Але обійми — це не лише приємний вияв емоцій та почуттів, обійми – це користь для здоров'я. Ми ж пропонуємо вам заключити у свої обійми цікаву книжку, яка нагадає що потрібно частіше проявляти цей дружній жест і ставати добрішими один до одного.

До Дня Соборності України.

 День Собо́рності — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Тоді незалежні частини України, що постали на уламках зруйнованих Російської та Австро-Угорської імперій, об'єдналися в єдину соборну і неподільну Українську державу. Український народ, що століттями був розділений між різними країнами, визволився нарешті з неволі і отримав можливість об'єднатися на своїй землі в цілісній Україні. Працівники Звенигородської публічної бібліотеки організували книжково — ілюстративну виставку присвяченій цій події.