День календаря.

28 грудня відзначається День календаря. Календар вважається одним з найпоширеніших видів поліграфічної продукції, мабуть, важко знайти ще якийсь предмет , який  мав би таку кількість видів і рішень для виконання однієї і тієї ж задачі . Загубитися в датах і числах, якщо не мати календар перед очима, можна дуже легко і швидко – мабуть, таке відбувалося хоча б раз в житті з кожною людиною. У наші дні календар служить не тільки для обчислення днів і місяців, а й для нагадування знаменних і пам’ятних дат і подій. Саме у цей день, ми вже традиційно, презентуємо свій календар, який присвячений нашим видатним землякам, ювілейні дні народження яких ми будемо відзначати у 2020 році. Це - український хоровий диригент, композитор, етнограф та письменник-мемуарист Олександр Кошиць та український бібліограф, книгознавець, бібліотекознавець, геополітик, історик, журналіст та мемуарист Левко Биковський.

Вітаємо!

З Новим роком.

                          Шановні колеги, друзі, партнери,  відвідувачі нашої бібліотеки,                                                         нашого  сайту http://www.zvenlib.in.ua та сторінки на Facebook                                                                             https://www.facebook.com/zvenlib !

Ось і відходить у минуле ще один рік. Озирнувшись назад, можемо сміливо сказати, що 2019 рік був прожитий недарма. Він був непростий, але водночас дуже продуктивний, був насичений подіям, напруженою працею, глибоким змістом. Подарував нам радість  досягнень, новий професійний та життєвий досвід.

Новорічні свята — це завжди щось надзвичайно чарівне! З дитинства ми поєднуємо разом відчуття свята, пухнастий сніг, запах ялинки, Діда Мороза і найтаємнішу ніч, коли новорічними зірочками і ліхтариками висвічується дорога наших мрій. Ми дивимося на те що встигли, і знову мріємо! Мріємо із  надіями і сподіваннями на краще ! 

Тож нехай ці традиційно світлі, добрі  свята ваші сім’я зустрінуть у радісній, доброзичливій, теплій атмосфері  Нехай у ваших домівках панують добробут і злагода.

Увага!

Це цікаво.

Поетичні рядки.

В грудні

календарі,

наче порожні стручки.

Всі сторінки старі

звіяно в тайники.

Час би змахнути крильми

понад цей змерзлий спориш,

час би із янголами

жати небесний риж.

Але раптова, ясна,

мов для нової плавби —

знов божевільна весна

понапинала горби.

Вийшов у сад. При вікні

перелічив роки.

Чути, як в тиші нічній

тверднуть у слив кісточки.

Іван МАЛКОВИЧ

Це цікаво.

Поетичні рядки.

недостиглі версії серця

перестиглі паростки стигм

звідки ще в нас сила береться

на просте і тихе «прости»

хоч прощати нічого наче –

хто з нас не втрачав голови

не сміється той хто не плаче

а не плаче лиш неживий

радість – це для серця наживка

сльози – то пожива для трав

і вважай що майже не жив ти

поки весь свій скарб не програв

поки весь свій страх не розтратив

поки весь свій прах не роздав

будеш ти завжди винуватим

навіть без вагомих підстав

покидати світ цей зарано

поки не зумів чи не встиг

з черева відкритої рани

проростити тихе "прости"

Юрій ІЗДРИК

Миколі Лукашу - 100.

19 грудня 1919 року народився Микола Олексійович Лукаш,блискучий поет і лінгвіст, знавець більше 20  мов, геніальний митець, який у радянські часи подарував українському читачеві понад 1000 видатних творів світової літератури від 100 авторів, Майже все, що вивчали зі шкільного курсу зарубіжної літератури українською – це, швидше за все, переклади Миколи Лукаша, серед них «Фауст» та «Декамерон», «Пані Боварі» та «Дон Кіхот». Миколу Лукаша називали українським Дон Кіхотом – за його лист на підтримку Івана Дзюби, якого засудили за дослідження «Інтернаціоналізм чи русифікація?». Лукаш запропонував Президії Верховної Ради УРСР, що готовий відбути термін ув'язнення замість Дзюби, бо «цілком поділяє його погляди», але має краще здоров'я. За життя Миколи Лукаша його творчість ніколи не була гідно вшанована. Лукаша тричі висували на здобуття Шевченківської премії, проте щоразу його кандидатура відхилялася. Проте, як  зізнавався поет Мойсей Фішбейн - "Микола Олексійович Лукаш був геній. Таких постатей, як Микола Лукаш, я не знаю в жодній нації світу, включно з єврейською нацією. Він був геній, він був український геній. Мені пощастило: це була найближча мені людина в Україні".

Це цікаво.

Непересічна постать в інтелектуальній історії України.

19 грудня день народження Миколи Даниловича Руденка, українського письменника, філософа, правозахисника, лауреата Державної премії України ім. Т. Шевченка, Героя України (2000). Микола Руденко був одним із тих, чиїм ім’ям означене українське національне відродження 60-90-х років ХХ століття. В історії правозахисного руху його ім’я стоїть поруч з такими видатними особистостями, як академік Андрій Сахаров та генерал Петро Григоренко. Разом з Олесем Бердником та Оксаною Мешко він у 1976 році організував і очолив Українську групу сприяння виконанню гельсінських угод. Завдяки діяльності групи, до складу якої входили також Левко Лук’яненко, Михайло Горинь, Олекса Тихий та інші, за кордоном почали з’являтися матеріали про політичні репресії в Україні, про закриті судилища над патріотами. Ця група згодом стала Українською Гельсінською Спілкою і проіснувала три роки. Майже 40 українських патріотів-інтелігентів з неї пішли у тюрми й концтабори. Сам Микола Руденко був засуджений до 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання.

День Святого Миколая.

19 грудня для українців - нехай і не вихідний, але дуже бажаний і очікуваний день. Дітям цього дня прийнято класти під подушку солодкі подарунки, а для дорослих День Святого Миколая - це хороша можливість задуматися про благородні цінності, про які покликане нагадати свято. Ще прийнято вважати, що Миколай Чудотворець також опікується мандрівниками, пекарями та моряками. На честь Святого Миколая, за однією з версій, навіть названо місто на півдні України - Миколаїв.

З святом!

Затамуйте, друзі, подих: Миколай сьогодні ходить.

У віконце заглядає, подарунки підкладає.

Звечора повірте в диво, ну а зранку вже сміливо

Під подушку заглядайте і дарунки забирайте.

Якщо там порожнє місце, то це свідчить ось про це:

Він здійснив Ваші бажання ще сьогодні спозарання,

Він молитву Вашу чув, у кімнаті Вашій був

І за Вашу щиру віру дарував Вам щастя міру,

Пуд здоров’я і пуд віри, кілограмів сто надії,

Фунтів міліон любові і кохання не на слові,

А каратів так відерце він вживив у Ваше серце.

Ну і ще букет удачі і добра у Вашу вдачу.

Щедрий, добрий чарівник чарував над Вами й зник.

Ваші очі тепер сяють, Миколая прославляють.

Новий рік не за горами, нове щастя уже з Вами.

Ми із святом Вас вітаєм й віри в диво Вам бажаєм! 

Михайлина Коцюбинська - небога від Бога.

18 грудня народилася Михайлина Коцюбинська , український літературознавець, перекладач, критик, одна із головних постатей українського шістдесятництва. Племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського. З дитинства вона росла в атмосфері любові до слова і до прекрасного. Згодом згадувала: “…чуття слова дали мені Коцюбинський і Тичина. Вони навчили мене дивитися на життя як на художній твір”. Вона закінчила філологічний факультет університету ім. Шевченка, захистила докторську дисертацію, отримала чудову роботу за фахом в Інституті літератури АН УРСР, видала свою першу книжку - «Література як мистецтво слова». Могла б, мабуть, стати академіком (для цього мала все: глибокий інтелект, ерудицію, працелюбність), але не стала – на заваді була моральна позиція Михайлини Хомівни, яка ніколи не зраджувала власних морально-етичних принципів. Величезний вплив на неї мало знайомство з Євгеном Сверстюком, Василем Стусом, Іваном Світличним, Григорієм Кочуром, Аллою Горською та багатьма іншими шістдесятниками. У питаннях людської гідності та честі вона була непорушною.

Драматург сильного і правдивого характеру.

18 грудня народився Микола Куліш, письменник, драматург, творець модерної драми, громадський діяч, представник Розстріляного Відродження. На початку творчого життя Куліш не ставив перед собою великих і масштабних цілей, проте досяг їх. Він був від природи багатогранно обдарованою особистістю: талановитим військовим, громадським діячем, газетярем і редактором, публіцистом, діячем української освіти, соціальним педагогом, теоретиком художньої культури, літератури, організатором літературного процесу в Україні. Першими творчими спробами Миколи Куліша були вірші. Потім настала черга оповідань для дітей. Він, автор українського букваря «Первинка» і книги для читання в початковій школі. Але, як свідчили сучасники, несподівано для самого себе по–справжньому виявив свій талант у драматургії. Його п’єси “97”, "Зона",  "Народний Малахій",  "Мина Мазайло", "Патетична соната","Вічний бунт" - пройняті відчуттям незборимого трагізму людського буття, усвідомленням глибинних дисгармоній духу, суспільства, світу. У центрі Кулішевої драматургії перебуває трагедія особистості на тлі соціальних зламів і протиріч.

Посміхніться )))

А паперова книга таки надійніша)))

Симона Шанже - книжкова "мама" - прекрасної Анжеліки.

 17 грудня  - день народження відомої французької письменниці Анн Голон.  Це літературний псевдонім Симони Шанже, яка у співпраці з своїм чоловіком Всеволодом Голубіновим, відомим, як Серж Голон,  написали серію історико-пригодницьких (у старій версії)‎ та містико-фантастичних (у новій версії)‎ мелодраматичних любовних романів про видуману красуню — авантюристку Анжеліку.  Однак, за словами дочки Симони, написанням романів займалася тільки її мати - чоловік допомагав їй з пошуком історичного матеріалу, працюючи в бібліотеці Версаля з книгами і документами XVII століття. Всі 13 томів епопеї Анжеліки були видані більш ніж на 30 мовах, п'ять з них — екранізовані.

Симона Шанже ніколи не прагнула до слави, то ж не дивно, що більшість шанувальників «Анжеліки» навіть не знали її справжнього імені, а за багаторічну  працю Анн Голон не була удостоєна ніяких літературних премій. Це анітрохи її не засмучувало, головне, що її книги читали і продовжують читати.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Іван Марчук. Альбом - каталог.
Цей унікальний альбом-каталог висвітлює життя і творчість народного художника України, лауреата національної премії ім.. Т.Г. Шевченка.  Іван Марчук  належить до загадкових и не завжди збагненних майстрів сучасної доби. Художник є  засновником «пльонтанізму» (таку назву жартома Іван Марчук дав своєму стилю — від слів «плести», «пльонтати»: картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток). Твори кожного періоду відрізняються за стилем та малярською манерою. Замість мазка автор винайшов спосіб нанесення найтонших цівок кольору, що створює мереживо, завдяки якому досягає світіння й відтінків кольорів. До книги увійшло близько 500 вибраних творів цього видатного майстра. Видання адресоване найширшому колу шанувальників та фахівців образотворчого мистецтва.

“Збулася моя велика мрія – видати альбом-каталог із найповнішим вибраним моїх творів, з усім найкращим, що мені вдалося зберегти. Позаду – дорога у сорок літ творчої праці, що була і непростою, і непоступливою, і жертовною, проте за всіх обставин – свідомою і цілеспрямованою. Попереду – суд глядацький, і, ясна річ, мої нові творчі задуми: для мене работа – і фетиш, і Божа благодать, і добровільна в’язниця з мінімумом особистого життя, і світла радість відкриття. Тут моє все: мораль, естетика, віра, храм…” Iван Марчук.

Перша леді англійської літератури.

16 січня — день народження Джейн Остін,  першої леді англійської літератури, одної з найбільш читаних та улюблених авторок у всьому світі. «Гордість і упередження», «Почуття і чутливість» (або в іншому перекладі «Розум і почуття»), «Емма», «Нортенгерское абатство», «Менсфілд-парк», «Доводи розуму» ... Ми любимо ці книги знаменитої англійської письменниці , знаємо їх персонажів, неодноразово перечитуємо улюблені місця або переглядаємо вдалі екранізації її романів.Запрошуємо до нашої бібліотеки познайомитися чи перечитати книги Джейн Остін.

Поетичні рядки.

Химерна ніч і тіні неживі.

Під ранок зорі падали і гасли.

Збирались в небі хмари снігові,

А їх вітри на горизонті пасли.

Світились вікна, ранок бовванів.

Холодна ніч пошкандибала в хащі.

Вже на причілку промінь зазорів

І стара вишня помолилась натще.

І верби клякли, дихали в мороз.

І яблуні ковтали сіру пару.

І білий іній, скульптор-віртуоз,

Ліпив зірки і сипав на кошару.

Зимовий ранок заспаний дрімав.

Не спали бабця і дідусь кульгавий.

Їх ніч втомила, холод їх кусав

І вже не грів старий кожух дірявий.

Проснувся котик, лащивсь, муркотів.

І було чути песика знадвору.

Вже ранок відрами у сінях торохтів

І заглядав у хату і комору.

Поволі дрова блимали в печі.

Дим покотився і запах млинцями.

Збиралися в дуплі до сну сичі,

А ніч блукала в полі манівцями.

Галина ПОТОПЛЯК.

Лицар українського відродження.

13 грудня 1963 року відійшов у вічність Василь Симоненко, один із найяскравіших представників покоління «шістдесятників» у літературі, «лицар українського відродження». Йому судилося на одному з критичних поворотів історії бути обранцем, устами якого промовляє доля нації.

Минуле не вернуть,

не виправить минуле,

Вчорашне — ніби сон,

що випурхнув з очей.

Як луки навесні

ховаються під мулом,

Так вкриється воно

пластами днів, ночей.

Але воно живе —

забуте й незабуте,

А час не зупиняється,

 а молодість біжить,

 І миті жодної

     не можна повернути,

     Щоб заново,

                                                                    по-іншому прожить.                                                                      Василь СИМОНЕНКО

Маестро Різдва.

13 грудня - день народження геніального ювеліра української пісні Миколи Леонтовича. Славетний композитор все життя намагався пропагувати українську культуру у свої творах. Він збирав та обробляв козацькі пісні, створюючи високохудожні твори-пісні. Побувавши на Хортиці, подорож надихнула маестро на обробку козацьких пісень. Микола Дмитрович керував учнівськими колективами й творив власні обробки народних пісень. Опублікував він понад 200 таких творів, як "Щедрик", "Льодолом", "Дударик". Найяскравіший твір Леонтовича, який приніс йому визнання – "Щедрик". Вперше ця композиція була висвітлена українській публіці у 1916 році у виконанні хору київського Університету. Це була вже четверта редакція "Щедрика" Леонтовича, що набула надзвичайної популярності. 5 жовтня 1921 року він був презентований на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку. А в 1936 році Пітер Вільховський, який працював на радіо NBC, записує англійську версію слів до "Щедрика" — "Carol of the Bells". Під цією назвою мелодія українського "Щедрика" стала всесвітньо відомою.

Запрошуємо до нашої бібліотеки познайомитися з книгами про видатного українця:

Авторка роману «Прилетіла ластівочка» запрошує читача дізнатися правду про знамениту мелодію і висуває свою версію загадкового вбивства геніального українського композитора.

Чудова книга, що розповідає про життя українського композитора, диригента, педагога Миколи Дмитровича Леонтовича.

Зі святом!

13 грудня віруючі православної церкви вшановують пам'ять святого Андрія Первозванного. Інші назви свята: «Андрій Первозванний», «Андрій Осінній», «Андрій Зимовий». Увечері напередодні молодь влаштовувала вечорниці. Дівчата та хлопці жартували, співали пісень та грали у різні ігри,  а дівчата ворожили на майбутню долю...

Ворожили молоді дівчатонька, та й гадали, 

на Андрія вечорниці, парубків чекали... 

Хто обручку подарує, поведе до шлюбу,

 таку дівчину - красуню. милу, серцю любу. 

Чорні брови, карі очі, щей у вишиванці,

 а музиків як почує, то біжить до танцю...

Лариса МАНДЗЮК

З історії Нобелівської премії з літератури.

Нобелівська премія з літератури — одна з п'яти премій, започаткованих у 1895 Альфредом Нобелем, що присуджується щорічно за видатний внесок у розвиток світової літератури. Література – це єдина «нобелівська» галузь, в якій переможця визначає Шведська академія в Стокгольмі. Вперше Нобелівську премію з літератури було присуджено у 1901 році французькому поетові Сюллі-Прюдом. За час свого існування премія присуджувалась 112 разів, а її лауреатами стали 116 осіб - в якісь роки премія не вручалася, в якісь - її ділили між двома письменниками. З-поміж 116 лауреатів 101 є чоловіками і 15— жінками. Першою жінкою, що отримала премію з літератури стала Сельма Лагерлеф зі Швеції - лауреат 1909 року. Двічі лауреати відмовлялися від присуджених їм премій.   Борис Пастернак — лауреат 1958 року - відмовився від премії через тиск радянської влади, диплом та медаль лауреата премії були вручені його сину  у 1989 році. У 1964 році Жан-Поль Сартр відмовився від премії, зазначивши у своєму листі до Шведської академії, що “письменник не повинен перетворюватися на громадський інститут”. У 1931 році Ерік Аксель Карлфельдт був удостоєний Нобелівської премії посмертно. Нобелівську премію з літератури у 2019 році отримають відразу два лауреати: за 2018 рік літературну відзнаку присудили польській письменниці українського походження Ользі Токарчук ( минуло року премію не присуджували через скандал,), за 2019 - австрійському письменнику Петеру Гандке.

10 грудня - День Альфреда Нобеля.

10 грудня 1901 року, в п’яту річницю смерті шведського інженера-хіміка, винахідника і промисловця, засновника Нобелівських премій Альфреда Бернхарда Нобеля (1833-1896), у Стокгольмі та Осло були вручені перші премії, які на сьогодні є одними з  найпрестижніших міжнародних відзнак. Першими лауреатами стали: Вільгельм Рентген (Німеччина, фізика), Якоб Ван-Гофф (Нідерланди, хімія), Еміль Берінг (Німеччина, фізіологія і медицина), Франсуа Сюллі-Прюдом (Франція, література), Жан Анрі Дюнан (Швейцарія, премія миру) та Фредерік Пассі (Франція, премія миру). Традицію вручати премії саме в цей день (день смерті Нобеля) продовжено й нині. Наразі церемонія нагородження проходить в столицях Швеції та Норвегії. В Стокгольмі королем Швеції вручаються премії в галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури й економіки, а премія миру – в Осло головою Норвезького нобелівського комітету в присутності короля Норвегії та членів королівської родини. Разом з грошовою винагородою, лауреатам вручається медаль і диплом.

Майстер фотографії - Родні Сміт.

Американського фотографа Родні Сміта називають генієм композиції. Його сюжети - це завжди грань між реальністю і сюрреалізмом, його фото володіють чарівною естетикою і нерідко прихованим змістом. Незважаючи на постановочні і продуманість кадру, автор запевняє, практично всі його знімки - спонтанні, що ще раз підкреслює талант і абсолютно оригінальний «кут зору» Родні.

Пропонуємо вам переглянути фото, де головне місце відводиться читанню.

9 грудня - День загадкової жіночої душі.

Жіноча душа – то є дивна субстанція,

В ній смутку без ліку,

В ній радості дзбан,

В ній море і гори зійшлися воєдино,

В ній завжди клекоче емоцій вулкан.

Жіноча душа – непроглядна й глибока

Як ніч вона темна, мов кава гірка.

Жіноча душа – то є дивна субстанція,

В якій розквітають всі вічні слова.

 Лара  ЩИРА

Нова зірка французької літератури.

9 грудня народилася Анна Гавальда - популярна французька письменниця. Її новели і романи про прості і одночас складні поняття, такі як любов, ніжність, смерть, завоювали читачів не тільки у Франції, а і у всьому світі. 

У 1999 році вийшла книга Анни Гавальди "Мені б хотілося, щоб мене хто-небудь де-небудь чекав ...", яка принесла її першу популярність і була удостоєна у 2000 році Гран-прі RTL. Книга була перекладена більш ніж на 30 мов . У 2002 році вийшов  роман Гавальди - "Я його любила". Але це все було лише прелюдією до справжнього успіху, який принесла Ганні Гавальда в 2004 році книга "Просто разом", затьмарила у Франції навіть популярний "Код да Вінчі".

Через іронічних, витончених і дуже реалістичних книг цю француженку називають "новою Франсуазою Саган", а книги її — справжнє задоволення для справжніх цінителів французького шарму і хорошої літератури.

Зроби фото з хусткою.

В Україні запустили новий яскравий флешмоб "Зроби фото з хусткою", приурочений до Всесвітнього Дня української хустки, що відзначатиметься 7 грудня. Колектив Звенигородської центральної районної бібліотеки теж долучився до флешмобу.

А нині флешмоби. Як мило, як гарно.

Святково, квітково, зимово, безхмарно.

Моя ти, хустино, ти світишся наче.

І разом зі мною смієшся і плачеш.

До Всесвітнього Дня української хустки.

На фоні морознім зимова хустина.

Як квітка весняна, як пізня калина.

Як літечком вишня червона і пишна.

Чого ж ти, хустино, із моди та й вийшла.

Чого тебе діти поклали у скриню.

Тернову, картату, зелену і синю.

Велику, маленьку, шо впала на плечі.

Чому ці хустини назвали "старечі".

Чому старомодна ця хустка з квітками.

Лежить вона поруч з старими свитками.

З намистом, наміткою. І спочиває.

І лише бабуся її запинає.

Хустино, хустино, ти доля жіноча.

Ти серце, ти пісня, ти радість дівоча.

Краса ненаглядна, розкішна і стильна.

Народ наш єднаєш, бо ти є всесильна.

Червона на свято, рожева - дитині.

А матері личить зелена і синя.

А чорна, а чорна вона на жалОбу.

А ще на тривогу, війну і хворобу.

На свято яскрава. На будень - простенька.

Кайма на всі боки легка, зелененька.

Пацьорки із вовни, із льону патлаті.

В хустині ходила бабуся по хаті...

А нині флешмоби. Як мило, як гарно.

Святково, квітково, зимово, безхмарно.

Моя ти, хустино, ти світишся наче.

І разом зі мною смієшся і плачеш.

Галина ПОТОПЛЯК.

Вітаємо колегу!

4 грудня у Черкасах відбувся захід присвячений  Міжнародному дню волонтера, Серед учасників заходу була і завідуюча відділом обслуговування Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського Ольга Гаркавенко. За активну участь у волонтерському русі району Ольгу Леонідівну було нагороджено цінним подарунком. Вітаємо колегу!

Це цікаво. Із Фонду нашої бібліотеки.

Праця українського етнографа, громадського діяча, єпископа УАПЦ Марка Грушевського (1865—1938) за словами Івана Франка є ''пребагатою збіркою матеріалу про дітей в українському селі'' . У книзі  подано і проілюстровано дослідження про дитячі іграшки й забави. Авторський текст доповнюють коментарі  відомих педагогів, психологів, медиків, письменників. Підкупає широка тематика, яка викладена в книзі. Розпочинається книга розділом “При надії”, в якому розповідається про вагітність майбутньої матері , який переходить в таємницю народження («Пологи»). Далі - дослідження хрестин та зростання дитини. Марко Грушевський приділяє увагу з року до п’яти, досліджуючи, окремо кожен рік. Після цього звертає увагу на розвиток та навчання дитини («Мороки»). Неоминув увагою автор й музичний розділ. А також велику увагу приділив питанням психології селянського життя, в якому дослідив багато питань (характери дітей, хвороби тощо). Насамкінець в книзі пропонується детальний опис про створення цієї праці, та життєпис самого Марка Грушевського.  У книзі безліч світлин минулих років, малюнків, ікон. Навіть, ще не читаючи, а лиш гортаючи книгу, ви отримаєте величезну насолоду й пізнання теми книжки.

Подарунок для бібліотеки.

Кажуть, що книга – це найкращий подарунок. Якщо мова йде про подарунок бібліотеці – це дійсно так.  Думаєте, це стереотип? А от і ні! Ми працюємо серед книг і радіємо, коли їх стає  більше! Колектив Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського дякує нашому земляку Василеві Швидкому, старшому науковому співробітнику відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАН України, кандидату історичних наук,  за подаровані книги. Книги, які отримала наша книгозбірня, побачили світ у 2019 році у Київському видавництві “Критика”. Видання здійснено в рамках науково-видавничої програми  Інституту Критики за підтримки Інституту джерелознавства Наукового товариства ім.Шевченка в Америці та Українського наукового інституту Гарвардського університету.