А ви знали ?

 А ви знали, що 29 квітня - Всесвітній день бажань. Це гарна нагода попросити Всесвіт про реалізацію своїх планів та бажань.У нас сьогодні головні бажання - це ПЕРЕМОГА і МИР.💛💙🇺🇦

Навчання бібліотекарів.

28 квітня працівники Звенигородської публічної бібліотеки ім. Ю.С.Кримського долучились до онлайн-консультаріуму з питань  роботи з юнацтвом, яку проводила  Державна бібліотека України для юнацтва. Під час засідання розглядалися такі питання:

    •  Створення єдиного онлайн-простору бібліотек України для юнацтва,

молоді.

    • Пропозиції щодо нормативно-правового забезпечення бібліотек України

для юнацтва.

    • Марафон бібліотек України для юнацтва, молоді «Бібліотечний формат

мистецтва» (відділи мистецтв).

    • Всеукраїнське соціологічне дослідження «Бібліотека як звичка».

Також відбулося обговорення особливостей організації роботи українських бібліотек під час війни за участі видавців і Українського Інституту Книги та була прослухана лекція Марини Пашкевич, кандидата культурології, доцента кафедри івент-менеджменту та індустрії дозвілля Київського національного університету культури і мистецтв. На тему: «ПРОПАГАНДА ТА ПР СПІЛЬНЕ І ВІДМІННЕ». 

Було цікаво і корисно. Дякуємо колегам за змістовні роз'яснення.

День пам'яті М.Старицького.

Сьогодні відзначаємо День пам'яті Михайла Старицького, поета, драматурга, прозаїка, перекладача, режисера, актора і громадського діяча. “З перших кроків самопізнання на полі народнім, я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранити його, окрилити красою і дужістю, щоби воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій возвести своє слово в генеральський чин” – так писав Михайло Старицький Івану Франку. 

Як виглядали б області України, якщо були б жінками...

Українська художниця створила серію ілюстрацій з традиційними українськими костюмами з різних регіонів нашої країни. 

Більше робіт можна побачити на сторінці автора в Instagram:
https://instagram.com/viktoria.gro.art?igshid=NjY2NjE5MzQ=

Станіславу Грудзинському - 170.

 Сьогодні виповнюється 170 років від дня народження польського письменника Станіслава Грудзинського, уродженця с.Водяники, що на Звенигородщині. Станіслав Грудзинський - поет, письменник, драматург, публіцист, літератор, критик, був прибічником традицій романтизму і наслідувачем так званої “української школи” у польській літературі, перекладав окремі твори Т.Шевченка. Саме сьогодні, 27 квітня, у нашій бібліотеці була проведена літературна година для бібліотекарів Звенигородської ТГ. Завідуюча обслуговуванням Ольга Гаркавенко  розповіла про життєвий та творчий шлях Станіслава Грудзинського. Методист Оксана Лещенко презентувала настільний календар, присвячений річниці від дня народження письменника. 

Кого зацікавила творчість цього письменника — запрошуємо до нашої бібліотеки. Його книга “Українські повісті”, до якої увійшли твори: “Ніч на Івана Купала”, “Рідні сестри”, та “Підпанок” є у фонді нашої бібліотеки. 

Поетичні рядки.

 

Сивіють трави, злом погнуті,

Тривога в маминих словах...

Це незбагненно... А, по суті, - 

Світ на частини розламавсь,

На дві недолі — чорну й сіру,

І та, і та — з’їда сльозу...

В розломі атом нищить віру

І гне дуби немов лозу.

І ліс рудий зурмить дротами, 

Диявол розмахавсь мечем

невидимим...

                       і ранить, ранить...

І біла в горлі кров пече.

                                     М.Солончук

Увага! Новинка.

Купрієнко О.В. Чорнобильська хроніка. Люди. 

Це книжка-присвята героям, які ризикували своїм життям і здоров’ям задля порятунку мільйонів інших людей. Вона містить історії шістнадцяти борців за наші життя. Це свідки й учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС: атомники, пожежники, медики, монтажники, оператори. Вони розповідають "по-рентгенівськи", безкомпромісно чесно. Згадують про власне становлення, про життя у місті Прип’ять до аварії; говорять про події, які пізніше назвуть техногенною катастрофою.  Кожна сторінка книжки варта найуважнішого прочитання, адже не все ще сказане і почуте суспільством. Кожне слово, промовлене очевидцями тих подій, має величезну вагу для майбутніх поколінь.

Дихає Чорнобиль у слові літератора...

Про чорнобильську катастрофу в українській літературі написано чимало. Крім віршів багатьох поетів, що писалися відразу й згодом після аварії, найбільш відомі твори – документальна повість Юрія Щербака "Чорнобиль" , поема Івана Драча "Чорнобильська мадонна", роман Володимира Яворівського "Марія з полином у кінці століття", поема Бориса Олійника "Сім". Згодом додалася книжка Світлани Алексієвич "Чорнобильська молитва", яку українською мовою переклала Оксана Забужко, давши творові (за погодженням з авторкою) назву "Чорнобиль: хроніка майбутнього". Авторка створила оповідь на основі інтерв'ю із сотнями очевидців: ліквідаторами та посадовцями, які приймали важливі рішення щодо ходу подій; потерпілими та їхніми родичами; вимушеними переселенцями та тими, хто вирішив повернутися назад у зону відчуження. 

Щороку в українських та закордонних видавництвах виходять нові книги про Чорнобильську трагедію. Пропонуємо вашій увазі ще три книги про Чорнобиль, які по-різному повертають нас у квітень 1986 року.

Книга Галі Аккерман "Пройти крізь Чорнобиль" – це подорож письменника крізь драму Чорнобиля в різноманітних її людських, соціокультурних, професійних аспектах. Це проходження крізь очисний вогонь нового знання, трагічних відкриттів, крізь драму людських доль. Ця книжка також про Чорнобиль як про один з найстрашніших злочинів радянської системи. Незаперечна цінність видання і в тому, що це погляд людини з іншої культури – адже авторка суміщає в собі єврейську, російську і французьку культури, родинно пов'язана з Україною.

Книжка Юрія Завгороднього "Задовгий день Ч. Зона поза часом" хоча і творилася деякою мірою за спогадами власного перебування серед активних учасників післяаварійної роботи в Чорнобильській зоні, але на сьогодні вже проминуло досить багато часу з тих днів, тому автор значно віддалився від конкретизації тодішніх подій та реальних осіб. Ця річ є цілковитими художніми фантазіями поета, роздумами над загальнолюдськими проблемами, візіями зболеної пам’яті поета, які не створюють цілісного епічного полотна, а намагаються змалювати давні події через окремі фраґменти доль двох людей, які з різних причин опинилися в "Зоні поза часом", що є тільки тлом подій одного задовгого дня. Автор запевняє, що головні персонажі цієї книжки, як і всі допоміжні діючі особи, не мають реальних прототипів.

Маркіян Камиш. Прогулянка в зону (ОФОРМЛЯНДІЯ). В книзі ви не знайдете стандартних описів Зони, нудних історичних викладок і роздумів над істинними причинами Чорнобильської аварії. Тут – погляд зсередини на явище нелегального туризму в Чорнобильську Зону відчуження. Тут – смарагдові болота, міліцейські засідки, і збиті до кривавих мозолів ноги. Тут загрозливі зливи нічної Прип’яті та світанкові чари Полісся. Тут спроба відповісти на питання, що коїться в душі людини, яка роками і потай досліджує заборонену землю.

Усі ці книжки ви можете прочитати, завітавши до нашої бібліотеки.

Вічний біль - Чорнобиль.

В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогади про які пронизує серце гострим болем. Одна з них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорнобиль і досі є незагоєною раною. Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй — Чорнобиль. 

 До цієї сумної дати в і наша бібліотека підготувала розгорнений книжково-ілюстративний перегляд літератури, де  представлені  документальні матеріали, художні твори, публіцистичні нариси. 

Яка краса!

Роботи Олі Гайдамаки — це маленькі історії, які розповідають про традиції та звичаї нашого народу, обряди та обереги, життя в гармонії з природою, а головне про красу та різноманітність українського традиційного костюма.

Вітаємо!

Стали відомі переможці літературної премії Європейського Союзу-2022. 22 квітня в межах Festival du Livre de Paris відбулося оголошення результатів премії European Union Prize for Literature, яка цього року була особливою. Вперше журі з семи чоловік обрало єдиного переможця та розділило п’ять спеціальних відзнак. Переможцем премії EUPL-2022 став грузинський письменник Іва Пезуашвілі з романом "Сміттєпровід" видавництва Intelekti.Спецвідзнаку отримали п’ять авторів. Серед них — українська письменниця Євгенія Кузнєцова з книжкою "Спитайте Мієчку", яка вийшла у Видавництво Старого Лева. Тішимося, що наша літераторка серед переможців, та пропонуємо ближче познайомитись з її книгою.

"Спитайте Мієчку" – книга про звичайних людей з їхніми тривогами і радощами. Книга про те, як важливо мати місце, де можна сховатися і вирішити, куди спрямовувати своє життя, і рідних та близьких, які завжди підтримають і допоможуть, ніколи не осудять, завжди щиро радітимуть твоїм успіхам.  Вона легка, атмосферна і позитивна. В центрі сюжету - жіночі долі. Такі різні, але й такі схожі водночас. Ці жінки долають труднощі, які випадають їм на шляху, підтримуючи одна одну, передаючи досвід, даючи поради та благословіння.

Книга отримана за сприяння   Українського інституту книги.

Вітаємо!

 Шановні колеги, друзі, відвідувачі нашої бібліотеки!

Вітаємо вас зі святом Великодня! У цей світлий  день  бажаємо вам добра, благополуччя, миру, взаєморозуміння, терпіння, віри в нашу армію та Україну.

Важливо!

 Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
піснями і невільницьким плачем.
Могилами у полі без імен,

дорогою до Києва з Лубен!
Ліна Костенко
Художник Олег Шупляк

Разом до ПЕРЕМОГИ. 🇺🇦💛💙

14 квітня у публічній бібліотеці  ім.Ю.С.Кримського відбулося чергове засідання клубу "Берегиня". Традиційно, розпочала засідання керівник клубу Алла Мартиненко, яка розповіла про те,  як берегині допомагають воїнам Збройних Сил України  збираючи гуманітарну допомогу – це  продукти харчування,  ковдри, постільна білизна та інш. 

Голова районної організації Червоного Хреста Володимир Слинько провів заняття з надання першої медичної допомоги. Володимир Гнатович розповів як правильно робити штучне дихання, серцево-легеневий масаж при зупинці дихання, ознайомив з основними правилами накладання перев'язок при кровотечі та безпечного перевернення людини на бокове положення. А ще розповів як себе поводити, щоб уникнути паніки та допомогти собі та тому, хто цього потребує.

У гості до берегинь  завітала  майстриня, керівник гуртка "Народна лялька" Звенигородського центру дитячої та юнацької творчості  Тетяна Поєдинок, яка відкрила для  присутніх незвіданий світ ляльок-мотанок – українських народних оберегів. Розповіла про те, що лялька-мотанка це не тільки символ нашої нації, що формувався віками, а й своєрідне уособлення невмирущої душі народу, яка увібрала в себе всю любов поколінь і була невід’ємним атрибутом стародавньої української родини.  А потім Тетяна Іванівна провела майстер клас по виготовленню ляльки – мотанки "Оберіг для солдата". І після молитви, яку прочитала Алла Мартиненко, берегині взялися за роботу. Кожен з присутніх мав можливість власноруч створити свою неповторну ляльку-мотанку – берегиню роду людського, символ мудрості поколінь. 

Виготовлені ляльки- обереги будуть передані захисникам Вітчизни 🇺🇦💛💙 .