28 травня 2025 р.
Дарунок від Ігоря Осташа.
Наша бібліотека отримала в дарунок книгу "Український Ліван", з дарчим написом від автора Ігоря Осташа. Ігор Осташ - український дипломат, політик, культурний діяч, науковець. Ця книга присвячена майже 2000-літній історії українсько-ліванських взаємин, починаючи від Святої Варвари з Баальбеку, мощі якої зберігаються у Володимирському соборі в Києві. Книга розповідає про видання «Євангелія» арабською мовою 1708 р., подароване українським гетьманом І.Мазепою Антіохійському патріархату. У книзі подано розповіді про постаті видатної плеяди українських філософів, письменників, науковців, дипломатів, діячів культури, серед яких В.Григорович-Барський, А.Кримський, М.Гоголь, Л.Липковська, І.Рубинський та ін., а також багатьох сучасних українських митців у Лівані. Книга містить унікальні архівні документи та фотографії про видатного ліванського письменника М.Нуайме, випусника Полтавської духовної семінарії.
Видання буде цікаве історикам, сходознавцям, літературознавцям, любителям та дослідникам історії.
27 травня 2025 р.
Подарунок зі Львова.
Дякуємо подружжю Максима і Тетяни Березняк та директорці музею-садиби родини Антоничів Ользі Дядинчук за подаровані книги.
23 травня 2025 р.
День Героїв.
Це свято встановлене на честь українських вояків - борців за волю України, лицарів Русі, козаків Гетьманської Доби, гайдамаків, січових стрільців, вояків Армії УНР, ОУН-УПА, Героїв Небесної сотні і сучасної рашистсько-української війни.
22 травня 2025 р.
21 травня 2025 р.
Національний тиждень безбар'єрності.
Із 19 до 25 травня в Україні триває Національний тиждень безбар'єрності – важлива ініціатива, яка нагадує: безбар'єрність – це не про «інших», це про всіх нас. Це не лише про людей з інвалідністю, а про людяність, рівність і справедливість у щоденному житті.
У рамках Національного тижня безбар'єрності у Звенигородській публічній бібліотеці ім. Ю.С. Кримського відбувся круглий стіл за участю працівників бібліотек Звенигородської ТГ. Учасники обговорили напрямки безбар'єрності, ознайомилися з «Довідником безбар'єрності», розглянули та обговорили розділи посібника, ознайомилися з поняттями, які некоректно вживати стосовно різних людей. Отриману інформацію закріпили проходженням тесту, який міститься у «Довіднику безбар'рності».
Ознайомитися з довідником можна тут: https://bf.in.ua/
День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття.
Сьогодні, 21 травня, в Україні вперше відзначають День міжнаціональної злагоди і культурного розмаїття – згідно з Указом Президента від 27 грудня 2024 року. Цей день нагадує про важливість поваги, взаєморозуміння та підтримки між представниками різних нацональностей і культур. З нагоди цієї події у нашій бібліотеці відбулася зустріч здобувачів освіти Звенигородського центру підготовки і перепідготовки робітничих кадрів та працівників бібліотек-філій Звенигородської ТГ з Головою правління Звенигородського товариства єврейської культури Леонідом Яковичем Браславським. Бібліотекар Звенигородської публічної бібліотеки ім. Ю.С. Кримського Юлія Бондаренко розповіла про значення свята та основні його цілі. Леонід Якович ознайомив присутніх про життя, культуру, звичаї, свята та традиції єврейської общини Звенигородської громади, пригостив присутніх мацою (прісний хліб із пшеничного борошна), подарував книги та єврейський календар.
16 травня 2025 р.
Тодось Осьмачка.
16 травня, 130 років тому, народився Тодось Осьмачка (1895-1962) - український письменник, поет, представник символізму, експресіонізму та неоромантизму. «Поет із пекла» — так назвав його літературознавець Михайло Слабошпицький. Автор збірок «Круча», «Сучасникам», поеми «Поет», трьох повістей: «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців». Через власні політичні погляди, висловлені у творчості, у 30-40 роках став жертвою «сталінських репресій». Через це був змушений залишити Батьківщину. Помер Тодось Осьмачка 7 вересня 1962 у психіатричній лікарні в США. Похований на території українського цвинтаря святого Андрія (Саут-Баунд-Брук) у штаті Нью-Джерсі.
День пам'яті Грицька Чубая.
А світ – вертеп. Кажу я з гіркотою: цей світ – вертеп...
І, мабуть, щонайважче – у ньому залишатися собою,
від перших днів своїх і до останніх
не бути ні актором, ні суфлером, ні лялькою на пальчиках облудних,
а лиш собою кожної години, а лиш собою кожної хвилини,
з лицем одвертим твердо йти на кін...
І, мабуть, щонайважче – у ньому залишатися собою,
від перших днів своїх і до останніх
не бути ні актором, ні суфлером, ні лялькою на пальчиках облудних,
а лиш собою кожної години, а лиш собою кожної хвилини,
з лицем одвертим твердо йти на кін...
(Грицько Чубай "Вертеп")
Сьогодні, 16 травня, день пам'яті Грицька Чубая (1949-1982) - видатного українського поета, перекладача, одного з лідерів львівського літературно-мистецького андеґраунду 1970-х років, видавця самвидавного літературно-мистецького часопису "Скриня", якого письменник Юрій Винничук називав "гетьманом втраченого покоління". Твори Григорія Чубая в Україні вийшли лише через 15 років після його смерті. Його діти - Тарас і Соломія - відомі музиканти, які талановито пропагують поезію батька. Творчість Грицька Чубая багато людей відкривають для себе через музику культового рок-гурту "Плач Єремії".
15 травня 2025 р.
«Я в минулому, теперішньому, майбутньому».
Сьогодні у нашій бібліотеці відбувся цікавий психологічний тренінг на тему:
«Я в минулому, теперішньому, майбутньому».
Заняття пройшло у теплій, щирій обстановці за чашкою запашного чаю.
Дякуємо психологам Центру життєстійкості Звенигородської ТГ за корисний тренінг, позитивний настрой та чудове спілкування.💖
Книги про українську вишивку із фонду нашої бібліотеки.
Щороку у третій четвер травня ми святкуємо День вишиванки — свято, яке об’єднує нас не лише орнаментами, а й глибоким змістом, що зашифрований у кожному стібку. Це день, коли вишиванка стає голосом нашої історії, пам’яті й національної гідності. У фонді нашої бібліотеки чимало книг, які допоможуть відкрити таємничий світ вишивки. Завітайте до нас, щоб переглянути ці видання та відкрити для себе глибину української душі, зашифровану в нитках.
14 травня 2025 р.
Подвижники національного відродження.
Сьогодні працівники Звенигородської публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського стали слухачами цікавого заходу організованого Черкаською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка - круглого столу з міжнародною участю, «Подвижники національного відродження: Лев Биковський і Василь Доманицький». Захід був присвячений знаменним датам: 130-річчю від дня народження видатного бібліографа, літературознавця, громадського діяча Лева Биковського та 115-річчю пам’яті талановитого історика, фольклориста, письменника Василя Доманицького.
Дякуємо організаторам круглого столу, усім учасникам, зокрема директору Звенигородського краєзнавчого музею ім.Т.Г.Шевченка Наріжній Олені Миколаївні, за цікаві доповіді, які допомогли нам глибше пізнати двох визначних діячів, які присвятили своє життя утвердженню української ідентичності, мови, культури та наукової спадщини.
Василь Стефаник.
14 травня 1871 року народився Василь Стефаник - видатний український письменник-новеліст, громадський діяч, політик. Селянський син за походженням, соціаліст за переконанням, інтернаціоналіст за духом, Стефаник залишив нам високохудожні твори про селянське життя в капіталістичному суспільстві. Володарем дум селянських і поетом мужицької розпуки називали Стефаника за глибоке знання селянської душі і правди життя. Його новели належить до вершин красного письменства і найкращих зразків європейського експресіонізму. Він не любив порожніх слів, порожніх сюжетів і порожніх людей. Його лаконічна проза – наче запечена кров. Кожне Стефаникове слово вагоме, живе, сповнене буття, великого болю і великої ніжности. У Стефаникову прозу або закохуєшся одразу – вона полонить тебе назавжди, або залишаєшся до неї байдужим – вона не розкривається, залишаючись складною і незрозумілою. Недарма Стефаник – майстер “різьбленого як камінь” слова, був одним із улюблених прозаїків іншого великого Василя – Стуса.
13 травня 2025 р.
Панас Мирний.
"Ні, не хочу тієї слави, їй-Богу, не хочу. Вся моя слава - Україна, якби я їй добра хоч на мачинку зробив, то б мені й була слава, я більшої й не хочу."
13 травня 1849 року народився Панас Мирний, український письменник-реаліст, творець новаторських соціальних романів і повістей із життя народу. У своїх творах він закликав до боротьби за свободу і рівноправність жінок, виступав проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка та вів громадську діяльність під власним іменем, довго не розкриваючи свого літературного псевдоніма. Панас Мирний був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу. З-під його руки вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — усього понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого доробку залишилася в рукописах. Письменник підтримував тісні зв'язки з Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Михайлом Старицьким, Миколою Лисенком та іншими. Він був членом нелегальної організації "Унія" у Полтаві. Вона поширювала заборонену українську літературу. Крім того, співпрацював із журналом "Рідний край", який 1905 року почали видавати у Полтаві. Жовтневий переворот і більшовицьку революцію не сприйняв. Однак через хвороби, фінансову скруту і потребу утримувати сім’ю, після зайняття Полтави більшовиками змушений був працювати в Полтавському губернському фінвідділі.
Запрошуємо на зустріч з психологами.
‼️ПАМ'ЯТАЄТЕ ⁉️
15 травня чергова зустріч з психологами Центру Життєстійкості Звенигородської ТГ .
Якщо ви відчуваєте, що потребуєте підтримки, долучайтеся.
15 травня чергова зустріч з психологами Центру Життєстійкості Звенигородської ТГ .
Якщо ви відчуваєте, що потребуєте підтримки, долучайтеся.
13: символічне в житті Миколи Хвильового.
Микола Хвильовий, справжнє прізвище Фітільов, — український прозаїк, поет, публіцист, політичний діяч, один з найвідоміших представників Розстріляного відродження, ідейний натхненник гасла "Геть від Москви!". Він любив число 13. І народився 13 грудня. А 13 травня, сонячного недільного ранку 1933 року, добровільно пішов з життя. Його смерть стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920–1930-х років. Щасливо знайдений псевдонім – Хвильовий – означив не лише його долю та вибір, але десь і дух усієї неспокійної, до основ збуреної епохи. Він став харизматичною постаттю українських 1920-х, символом блискучого мистецького покоління, що встигло зреалізуватися упродовж скупо відміряного часу. Його ганили й ним захоплювались, звинувачували в усіх смертних гріхах і зараховували до лику мучеників та святих, намагались викреслити з історії літератури й визначали чільною фігурою художньо-естетичого поступу ХХ століття, і не дивно, що феномен Миколи Хвильового й досі залишається в полі актуальних студій вітчизняної гуманітаристики та культурного й громадського життя.
7 травня 2025 р.
6 травня 2025 р.
Непоправна втрата для української літератури. Помер Валерій Шевчук.
Українська література зазнала непоправної втрати — на 86-му році життя помер один з найяскравіших письменників-шістдесятників, історик, архівіст, автор літературознавчих і публіцистичних праць, інтерпретатор українського бароко Валерій Шевчук. Творчим доробком автора стали численні історичні романи, новели та повісті, серед яких — «Тіні зникають опівдні», «Дім на горі», «Око прірви» та «Юнаки з вогненної печі». Окрім того, Шевчук був автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, а також був дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури. Валерій Шевчук — лауреат Шевченківської премії, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, П.Куліша та ін., премії в галузі гуманітарних наук "Визнання". Був нагороджений "Орденом князя Ярослава Мудрого" V ст., медаллю Івана Мазепи.
А ви знали?
📌Найстаріша друкована кольорова книжка - китайське керівництво з каліграфії і малюванню, яке було створено в 1633 році.
📌Найбільша у світі книга побачила світ у 1832 році у Лондоні. Вона має назву «Пантеон англійських героїв», її довжина – 5,7 метрів. Розмір літер цієї книжки становить 15 см.
📌Найменша надрукована книга – «Мурашки» видана у 1980 році в Японії, її розміри – 1,4 × 1,4 см.
📌Найменша книга в світі - «Кобзар», створена вона українським майстром Миколою Сядристим. У книжці 12 сторінок і на кожній по 8 віршованих рядків. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреної волосини. Зшита книжка павутиною, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.
📌Найтовстіша у світі книга - англійський словник, що налічує 8600 сторінок.
5 травня 2025 р.
Ірина Вільде.
5 травня 1907 року народилася Ірина Вільде (Дарина Дмитрівна Макогон-Полотнюк) — українська письменниця, громадська діячка, лауреатка Шевченківської премії, внесена ЮНЕСКО до списку знаменитих людей двадцятого століття та другого тисячоліття. Її твори дуже жіночі, чуттєві, інтимні, і водночас з цим прості. І автобіографічні. Вони — про кохання, зраду, про жіноче серце, таке неприборкане та химерне. Роман "Сестри Річинські" найбільше творче досягнення письменниці. Величезна кількість персонажів, сюжетних ліній, подій. І «якби письменниця не написала більш нічого, а лише роман “Сестри Річинські”, і тоді б її ім’я було б у списку найдостойніших. Але крім згаданого роману є ще повісті “Метелики на шпильках”, “Б’є восьма”, “Повнолітні діти”, “Ті, з Ковальської”, книжки повістей та оповідань і нарисів “Химерне серце”, “Історія одного життя”, “Яблуні зацвіли вдруге”, “Окрушини” (мініатюри). Та все ж над тим усім — “Сестри Річинські”» - так слушно зауважив письменник Дмитро Герасимчук у статті «Любов’ю любов нарікши…» .
Анатолій Дімаров.
Сьогодні, 5 травня, виповнюється 103 роки від дня народження патріарха української прози і духовного батька "шістдесятників" Анатолія Дімарова. Це письменник, життя якого вмістило в собі всі найпереломніші події в історії України ХХ століття. Розкуркулення родини, Голодомор, війна, на якій отримав тяжке поранення, цензура й замовчування в журналістиці та літературі. Він запам’ятався проникливим словом і загостреним почуттям власної гідності (свого часу відмовився від медалі Жукова, а згодом не захотів брати орден Ярослава Мудрого від Януковича — "не можу прийняти з рук людей, які штовхають країну у прірву"). Народився Анатолій Дімаров 1922 року на Полтавщині. Насправді він — Анатолій Гарасюта, та мама змінила прізвища у дітей, щоб врятувати їх від вислання через розкуркулення. Про свою сім’ю Анатолій Дімаров дуже детально написав в одній з найкращих українських мемуарних книжок "Прожити й розповісти". Найбільша значимість цього двотомника — в його правдивості, відсутності будь-яких масок і бажання щось прикрасити чи переписати.
Підписатися на:
Дописи (Atom)