Поетичні рядки.

 Зоряне сяйво. Пізня година.

Вітер гуляє за руку з дощем.

Хмару, неначе маленьку дитину,

Ніжно колишуть під довгим плащем.

Люди гуляють. Місто чарує.

І парасолькових танців краса..

Хтось в переході кричить-галасує,

Світло в кімнаті, втомившись, згаса..

Десь музикант під гітару співає,

Пара закоханих, рідних людей

Холод дозволив її обійняти

І притулити до теплих грудей..

Зорі згасають. Місто без копій.

Сонце вкриває землю плющем.

Вітер дарує кохання і спокій

Тим, хто не проти гуляти з дощем..

автор: @lia_poems

До всесвітнього дня вітру.

 Знову вітер поміж вітами гуляє,

То шумить, то ніжну пісеньку шепоче,

Листя звеселіле лагідно торкає,

Вітами дерев заколисати хоче,

То здіймається у небо височенько,

Бавиться, літає, з хмарами гуляє.

Піджене одну до одної близенько,

Як зіллються, – зразу блискавка засяє,

Грім розкотисто і грізно загуркоче.

Ось дрібні з хмаринок сльози тихо ллються,

Листя, і траву, і квіти, й землю мочать, –

Вже рослини досхочу води нап’ються.

Я дивлюсь крізь скло на забавки природи,

І мене крилом самотність огортає

Дощової та слізливої погоди,

Ніби вітер, я – й нікого більш немає...

Дощ закінчився, природа спочиває,

Знов повітря пахне квітами і літом,

Бадьорить мене, легені наповняє

Свіжим і веселим тихим-тихим вітром.

Martsin Slavo

День сили посмішки)))

 А ви знали, що 15 червня відзначається неофіційне, проте дуже позитивне свято – День сили посмішки😀. Згідно з проведеними дослідженнями, усміхаючись, ви позбавляєтесь від стресу і виглядаєте більш привабливими. Окрім цього, вчені довели, що люди, які часто посміхаються, живуть довше та щасливіше. І якщо у вас чомусь немає настрою, посміхнутися вам допоможе улюблена книга 📗📘📙. Тож читайте, посміхайтеся😃😄 і хороший настрій вам гарантовано 😊😆!

Гаррієт Єлізабет Бічер Стоу - борець за ліквідацію рабства.

Сьогодні виповнюється 210 років від дня народження Гаррієт Бічер-Стоу (1811–1896), американської письменниці, авторки роману "Хатина дядька Тома" (1852), який відіграв визначну роль в ідеологічній підготовці скасування рабства в країні. Цей твір потряс Америку, тому що він став першим реальним відображенням в американській літературі трагічного життя чорношкірих рабів. Коли вже в роки Громадянської війни в США президент Аврам Лінкольн випадково зустрів Стоу, то був здивований її крихкістю і скромністю."Так, значить, Ви і є та сама маленька жінка, яка написала книгу, що викликала велику війну?" - запитав він. Роман залишається одним із найпопулярніших творів дитячої літератури і в наші дні. Українською мовою роман вперше видано 1918 року.

Люди свободи. Євген Коновалець.

 14 червня народився Євген Коновалець (1891-1938), український військовий і політичний діяч, полковник Армії УНР, засновник Організації українських націоналістів. Нині Євгена Коновальця називають "Батьком українського визвольного руху ХХ сторіччя". А за його життя – лаконічно – Полковник. Коновалець не любив патетики, пишномовства, титулів, нагород, почестей і всілякої іншої шароварщини до якої, ніде правди діти, здавна мають схильність українці.  Сенсом усього його життя  було визволення України. У цьому питанні він був категоричний ("Шлях до вільного Львова лежить через вільний Київ" - казав він). Це було його головною метою, ідеєю, програмою, а все інше не вартувало уваги. Навіть власна безпека, власне життя. "Якщо ворог захоче мене вбити, ніяка сила мене не охоронить", - зауважував Полковник. Він умів слухати, був чутким до критики, але до конструктивної. Умів визнавати свої помилки. Був поборником політичної культури: "Якщо розходимося, то працюймо так, щоб при зустрічі ми могли один одному сміло глянути в очі й подати один одному руки". В людях цінував порядність, чесність і розум. Саме своїм розумом та інтелігентністю підкупив його агент радянських спецслужб Павло Судоплатов . У листопаді 1937-го Судоплатов отримав наказ ліквідувати Коновальця. Сталін запитав, які слабкості має Коновалець. Судоплатов подумав і відповів, що той любить цукерки: "Всюди де він буває, він купує коробку солодощів". В оперативно-технічному відділі НКВС виготовили вибуховий пристрій. Зовні це була коробка шоколадних цукерок, розписана в українському стилі. Вибух мав статися рівно за пів години після зміни положення коробки з вертикального в горизонтальне. Вбивство Євгена Коновальця відбулося в Роттердамі, в ресторані "Атланта" 23 травня 1938 року. 
Більше про Євгена Коновальця ви зможете дізнатися з книг, які представлені на перегляді "Люди волі", що організований в нашій бібліотеці.

Була, щоб залишитися у квітах.

Цього дня,  шістдесят років тому, відійшла у вічність Катерина Білокур (1900–1961), українська художниця, майстер декоративного розпису. Автор фантасмагоричних пейзажів та натюрмортів ("Декоративні квіти" (1945), "Привіт врожаю" (1946), "Колгоспне поле" (1948-1949), "Цар Колос" (1949), "Сніданок" (1950), "Квіти і берізка ввечері" (1950) та ін.). "Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ", – сказав про Білокур один із найвидатніших митців XX століття Пабло Пікассо. Між тим, останні роки через важкі умови життя, Катерина Білокур майже не малювала. І на момент своєї смерті, як всі українські селяни в СРСР, не мала навіть паспорта. Геніальна художниця прожила важке життя, сповнене виснажливою сільською працею, що дозволяла виживати. Не мала часу на творчість, не мала чим і на чому малювати. І все ж, протягом всю життя  Катерина Василівна – малювала, а  малюючи свої картини підписувала договір з вічністю. Майстриня дарувала вічності красу, а вічність їй – пам'ять. 

Лицар духу.

Сьогодні день пам'яті Олега Ольжича (Олег Олександрович Кандиба; 1907–1944) - українського поета, археолога, політичного діяча. Він був сином класика української літератури Олександра Олеся.  На відміну від батька Ольжич  вважав, що плачем і однією лише скорботою Україну не врятуєш. Саме тому й вступив до ОУН. Будучи заступником голови Проводу Андрія Мельника, Ольжич керував, по суті, всім націоналістичним підпіллям у Києві, Львові, Рівному, Наддніпрянщині та на східних землях. Протягом 1934–1941 очолював Революційний трибунал ОУН, був членом Проводу Українських Націоналістів. На початку війни переїхав до України. В жовтні 1941 року став одним з організаторів політично-громадського центру – Української Національної Ради у Києві. З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів переїздить до Львова, де його 25 травня 1944 року заарештувало гестапо. Олег Ольжич загинув під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944 у концентраційному таборі Заксенхаузен. Йому було лише 37 років. 

Вітаємо!

Сьогодні святкує свій день народження Василь Шкляр (1951), український письменник, політичний діяч. Автор популярних романів "Ключ", "Залишенець. Чорний ворон", "Маруся". Василь Шкляр на сьогодні є одним із найбільш відомих і найбільш читаних сучасних українських письменників ( його називають "батьком українського бестселера"). Шкляр – член Спілки письменників України, Асоціації українських письменників. У 1988–1998 роках активно займався політичною журналістикою, бував у "гарячих точках". Цей досвід (зокрема, подробиці операції з врятування сім’ї генерала Дудаєва після його загибелі) потім відтворив у романі "Елементал". Рішенням Комітету з Національної премії України ім. Т. Шевченка визнаний лауреатом Шевченківської премії 2011 року, а ще він володар премій Коронація слова та Золоте перо. Наприкінці 2011 року Василь Шкляр створив Міжнародну благодійну організацію "Фонд Василя Шкляра "Холодноярська Республіка", головна мета якої є здійснення благодійної діяльності, спрямованої на розвиток українського кіномистецтва.

Вітаємо ВАСИЛЯ ШКЛЯРА, нашого шановного земляка,  з славним ювілеєм та щиро бажаємо щоб його життя було довгим і насиченим, здоров’я дозволяло реалізовувати задумані плани, коло друзів і рідних ширилося. Нехай життєві горизонти наповнюються новими мріями та здійсненими бажаннями!

Свято друзів у бібліотеці.

9 червня відзначається прекрасне свято – День друзів. Святкова дата вважається неофіційною, проте люди, які вміють по-справжньому дружити, мають своє торжество. От і сьогодні справжні друзі, члени клубу "Берегиня", зібралися разом у бібліотеці. Зібралися, щоб привітати один одного зі святом, поговорити, поділитися життєвими історіяли, домашньою випічкою і навіть запашною полуницею вирощеною власноруч.  Алла Мартиненко, голова Звенигородської міської ради ветеранів та керівник клубу "Берегиня" зазначила, що сьогоднішнє свято  прекрасний привід зустрітися з друзями, сказати один одному тепле слово, а також приємно і весело провести час разом. Адже друг пізнається не тільки в скрутній ситуації, а й в радощах. Голова  ветеранської організації Звенигородського району, голова районної організації Червоного Хреста Володимир Слинько зазначив, що друзі – це родичі, яких ми собі вибираємо самі. Тому тут зібралися  не просто друзі, а  рідні люди. Ольга Гаркавенко, завідуюча відділом обслуговування  публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського представила головного спеціаліста відділу "Звенигородське бюро правової допомоги" Смілянського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Лілію Дзюбу.  Лілія Вʼячеславівна розповіла, що Конституція України гарантує кожному право на правову допомогу, яка в передбачених законом випадках надається безоплатно. Порядок реалізації права на правову допомогу визначений Законом України "Про безоплатну правову допомогу. Присутні отримали консультації по земельних питаннях.

А далі були пісні, спогади, різні смішинки і, звичайно, запашний чай.

Чарльз Діккенс. (1812 - 1870)

Сьогодні, 9 червня, виповнюється 150 років з дня смерті Чарльза Діккенса (1812–1870), видатного англійського письменника. Популярність Діккенсу приніс сентиментально-гумористичний роман «Посмертні записки Піквікського клубу». Крім того він є автором романів «Пригоди Олівера Твіста», «Домбі й син», «Девід Копперфілд», «Холодний дім» та ін. Діккенс прожив лише 58 років, але встиг за цей час надзвичайно багато – написав 20 романів, велику кількість оповідань, п’єс, есе, статей. Мова творів Діккенса надзвичайно яскрава, соковита, немовби створена для читання вголос. Письменник і сам був неабияким актором, читаючи власні твори. Перший його виступ відбувся у 1853 році в Бірмінгемі, де напередодні Різдва він зі сцени читав «Різдвяну пісню в прозі» та «Цвіркуна за пічкою». Відтоді публічні читання стали для Діккенса справою звичною і необхідною. Він їздив різними містами Англії, Ірландії, Шотландії, влаштовував благодійні читання в Парижі (1863) і під час другої мандрівки до Америки (1867-1868). Діккенсові виступи перетворювалися на справжній театр одного актора: він перетворювався в кожного персонажа, про якого читав. Його вважали одним із найяскравіших читців століття. Любов британців до Діккенса була безпрецедентною. Він був справжнім щасливцем літературної долі. Ніде протягом усього ХІХ ст. не існувало таких щиросердних взаємин між письменником та нацією. І недарма в 1853 році йому було присвоєно звання національного письменника Англії.