7 травня 2021 р.

Рабіндранат Таґор.

Сьогодні виповнюється 160 років від дня народження Рабіндраната Таґора (Тхакур Робіндронатх; 1861–1941), індійського поета, прозаїка, драматурга, першого в Азії лауреата Нобелівської премії (1913). Писав бенгальською мовою. Автор національних гімнів Бангладешу («Моя золота Бенгалія») та Індії («Душа народу»); романів («Катастрофа», «Гора»), повістей, оповідань, п’єс, статей. Займався живописом (залишив близько 2 тис. картин і малюнків; малювати почав у 68 років).

З Днем Матері!

 

Зі святом вас, найрідніші!

Одне з найсвітліших і найрадісніших весняних свят – це День матері. Воно присвячене найріднішій і найближчій людині, котра дала життя своїй дитині. Немає нічого сильнішого, ніж материнська любов. Немає нічого важливішого, ніж материнське серце. Немає нічого безціннішого, ніж материнське тепло. Нехай завжди Бог береже світле почуття, що зв’язує душі матері і дитини! Зі святом вас, найрідніші!

Поетичні рядки.

 

В полях фламандських квітне мак
Поміж хрестів — скорботний знак
По нас; а жайвір серед хмар
Нам шле свій спів — останній дар,
Ледь чутний тут крізь грім атак.
Бо ми, полеглі в цих полях,
Ми, що кохали, нині — прах,
Жили — і приняли удар
В полях фламандських.
Ідіть у бій, забувши страх,
Нам світоч випав з рук, відтак —
Вам підіймати цей тягар!
Якщо загасне віри жар —
Наш сон розвієтся, як мак,
В полях фламандських...
Джон Мак-Крей

А ви знали?

З 2014 року символом Дня примирення та Дня перемоги в Україні стала квітка маку. Це міжнародний символ пам'яті жертв усіх військових і цивільних збройних конфліктів. Саме у 2014 році в Українському інституті національної пам'яті попросили всіх українців 8 травня прикрасити одяг червоним маком. Зображення цієї квітки є своєрідною алюзією: з одного боку, вона уособлює квітку маку, з іншого - кривавий слід від кулі. Так, на зміну радянському символу - георгіївській стрічці, прийшов червоний мак. Його рекомендують прикріплювати до одягу з лівого боку, ближче до серця. 
А вперше символ цієї квітки з'явився в 1915 році, коли канадський лікар Джон Мак-Крей написав вірш під назвою "У полі Фландрії". У поезії розповідалося про червоні маки, які зацвіли на військових могилах. Американська гуманістка Міона Майкл надихнулася віршем і вирішила прикрасити цією квіткою свій одяг в ім'я вшанування пам'яті загиблих бійців. У 1920 році Американський легіон затвердив маки як офіційний символ. 

Пам'ятаємо! Перемагаємо!

8 та 9 травня – День пам’яті та примирення та День перемоги над нацистами у Другій світовій війні. Друга світова війна – найкривавіший воєнний конфлікт. За даними Українського інституту національної пам’яті, в ході війни загинуло від 50 до 80 мільйонів чоловік. Україна зробила значний внесок у перемогу над нацизмом та союзниками Німеччини. Ціною цього стали надзвичайні втрати українців, особливо демографічні – від 8 до 10 мільйонів осіб. 8 та 9 травня Українці згадують жертв Другої світової війни, вшановують пам’ять всіх, хто ціною власного життя досяг перемоги над нацизмом. Схилимо голови перед світлою пам’яттю героїв, які захищали рідну землю, віддамо глибоку шану кожному, хто боровся за Вільну та Соборну Україну.

Бажаємо всім злагоди у суспільстві, взаєморозуміння між народами, надійного майбутнього для нашої рідної України.  Пам’ятаємо. Перемагаємо!

6 травня 2021 р.

Зимовий похід Армії УНР.

6 травня 1920 року закінчився Перший Зимовий похід Дієвої Армії УНР. Ця військова кампанія почалася 6 грудня 1919 року і тривала шість місяців. За цей час українська армія подолала близько 3 тис. км Житомирською, Київською, Черкаською, Кіровоградською, Миколаївською, Одеською, Вінницькою областями та провела понад 50 успішних боїв. Закінчився Перший зимовий похід, коли частини Дієвої Армії УНР біля села Писарівка Ямпільського повіту (Вінницька обл.) зустрілись з 2-ю стрілецькою дивізією полковника Олександра Удовиченка, яка діяла у складі 6-ї польської армії. Того ж дня іншими підрозділами українсько-польського війська була звільнена Біла Церква, а наступного, 7 травня 1920 року, вони увійшли до Києва. Керівництво УНР розраховувало, що звільнення Правобережжя від більшовиків і білогвардійців дозволить зміцнити українську армію, що, в свою чергу, дасть змогу почати наступ на Лівобережжя. Однак, вже в червні 1920 року більшовицька армія прорвала фронт. Поляки відступили. Разом з ними Армія УНР теж була змушена з боями відійти до Галичини. Більше про ці події ви зможете дізнатися з книги Юрка Тютюнника “Революційна стихія. Зимовий похід 1919-20рр.”

А ви знали?

А ви знали, що справжнє прізвище Анатолія Дімарова (05.05.1922 — 29.06.2014) інше. Якби він його зберіг, а точніше, якби воно вціліло у страшні немилосердні двадцяті роки, то ми би мали сьогодні видатного українського письменника Анатолія Андроніковича Гарасюту. Але реалії склалися так, що дружина куркуля, рятуючи сина і себе від Сибіру, змінила документи, й Анатолій виріс під прізвищем Дімаров. Звісно, за радянщини він не міг про це сказати, але на восьмому десятку років і вже у незалежній Україні розповів про це в автобіографічній книзі «Прожити й розповісти», яку ми вам сьогодні і пропонуємо. 

Анатолій Дімаров. Сама щирість.

5 травня 1922 року народився патріарх української прози і духовний батько «шістдесятників», лауреат Шевченківської премії Анатолій Дімаров. Він запам’ятався проникливим словом і загостреним почуттям власної гідності (свого часу відмовився від медалі Жукова, а згодом не захотів брати орден Ярослава Мудрого від Януковича — ​«не можу прийняти з рук людей, які штовхають країну у прірву»). «Я писав твори не для того, щоб вони втовкмачували вічні цінності... а щоб людина взяла мою книжку, забула про негаразди і їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала» - так казав про свою творчість Анатолій Дімаров.


Чергове засідання клубу "Берегиня".

Травень традиційно багатий на важливі дати та свята. Так, у перший день травня,  ми відзначили День праці. Святковий Вікенд продовжив Великдень або Світле Христове Воскресіння – головна подія року для православних християн і найбільше церковне свято. А далі  на нас чекають - 8-9 травня - День пам’яті та примирення, присвячений пам’яті жертв Другої Світової війни, День Перемоги  та  День матері.  Щоб відзначити всі ці свята на чергове засідання зібралися члени клубу “Берегиня.” Голова міської ради ветеранів Алла Мартиненко привітала присутніх зі святами. Вона наголосила, що скільки б не спливало часу, ми завжди пам’ятаємо про героїв-захисників, які відстояли свободу і наше мирне сьогодення у боротьбі з фашистськими загарбниками, схиляємо голови перед мужністю того покоління, яке вибороло Славетну Перемогу. Це особливе свято увічнює героїзм наших людей, їхню мужність, любов до Батьківщини. В кожній родині віддають данину шани і поваги тим, хто в лиху годину війни мужньо боронив нашу землю, тим, хто не повернувся з кривавих полів, тим, хто відродив країну з руїн. Голова районної ветеранської організації та районної організації Червоного Хреста Володимир Слинько привітав жінок з прийдешнім святом Матері, одним з самих зворушливих свят, тому що кожен з нас з дитинства  несе в своїй душі єдиний і неповторний образ - образ своєї мами, яка все зрозуміє, простить, завжди пожаліє і буде самовіддано любити незважаючи ні на що. А потім були вітання і приємні подаруночки, запашний чай і смаколики, хвилини сповнені спогадів і переживань.