Поетичні рядки.

Химерна ніч і тіні неживі.

Під ранок зорі падали і гасли.

Збирались в небі хмари снігові,

А їх вітри на горизонті пасли.

Світились вікна, ранок бовванів.

Холодна ніч пошкандибала в хащі.

Вже на причілку промінь зазорів

І стара вишня помолилась натще.

І верби клякли, дихали в мороз.

І яблуні ковтали сіру пару.

І білий іній, скульптор-віртуоз,

Ліпив зірки і сипав на кошару.

Зимовий ранок заспаний дрімав.

Не спали бабця і дідусь кульгавий.

Їх ніч втомила, холод їх кусав

І вже не грів старий кожух дірявий.

Проснувся котик, лащивсь, муркотів.

І було чути песика знадвору.

Вже ранок відрами у сінях торохтів

І заглядав у хату і комору.

Поволі дрова блимали в печі.

Дим покотився і запах млинцями.

Збиралися в дуплі до сну сичі,

А ніч блукала в полі манівцями.

Галина ПОТОПЛЯК.

Лицар українського відродження.

13 грудня 1963 року відійшов у вічність Василь Симоненко, один із найяскравіших представників покоління «шістдесятників» у літературі, «лицар українського відродження». Йому судилося на одному з критичних поворотів історії бути обранцем, устами якого промовляє доля нації.

Минуле не вернуть,

не виправить минуле,

Вчорашне — ніби сон,

що випурхнув з очей.

Як луки навесні

ховаються під мулом,

Так вкриється воно

пластами днів, ночей.

Але воно живе —

забуте й незабуте,

А час не зупиняється,

 а молодість біжить,

 І миті жодної

     не можна повернути,

     Щоб заново,

                                                                    по-іншому прожить.                                                                      Василь СИМОНЕНКО

Маестро Різдва.

13 грудня - день народження геніального ювеліра української пісні Миколи Леонтовича. Славетний композитор все життя намагався пропагувати українську культуру у свої творах. Він збирав та обробляв козацькі пісні, створюючи високохудожні твори-пісні. Побувавши на Хортиці, подорож надихнула маестро на обробку козацьких пісень. Микола Дмитрович керував учнівськими колективами й творив власні обробки народних пісень. Опублікував він понад 200 таких творів, як "Щедрик", "Льодолом", "Дударик". Найяскравіший твір Леонтовича, який приніс йому визнання – "Щедрик". Вперше ця композиція була висвітлена українській публіці у 1916 році у виконанні хору київського Університету. Це була вже четверта редакція "Щедрика" Леонтовича, що набула надзвичайної популярності. 5 жовтня 1921 року він був презентований на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку. А в 1936 році Пітер Вільховський, який працював на радіо NBC, записує англійську версію слів до "Щедрика" — "Carol of the Bells". Під цією назвою мелодія українського "Щедрика" стала всесвітньо відомою.

Запрошуємо до нашої бібліотеки познайомитися з книгами про видатного українця:

Авторка роману «Прилетіла ластівочка» запрошує читача дізнатися правду про знамениту мелодію і висуває свою версію загадкового вбивства геніального українського композитора.

Чудова книга, що розповідає про життя українського композитора, диригента, педагога Миколи Дмитровича Леонтовича.

Зі святом!

13 грудня віруючі православної церкви вшановують пам'ять святого Андрія Первозванного. Інші назви свята: «Андрій Первозванний», «Андрій Осінній», «Андрій Зимовий». Увечері напередодні молодь влаштовувала вечорниці. Дівчата та хлопці жартували, співали пісень та грали у різні ігри,  а дівчата ворожили на майбутню долю...

Ворожили молоді дівчатонька, та й гадали, 

на Андрія вечорниці, парубків чекали... 

Хто обручку подарує, поведе до шлюбу,

 таку дівчину - красуню. милу, серцю любу. 

Чорні брови, карі очі, щей у вишиванці,

 а музиків як почує, то біжить до танцю...

Лариса МАНДЗЮК

З історії Нобелівської премії з літератури.

Нобелівська премія з літератури — одна з п'яти премій, започаткованих у 1895 Альфредом Нобелем, що присуджується щорічно за видатний внесок у розвиток світової літератури. Література – це єдина «нобелівська» галузь, в якій переможця визначає Шведська академія в Стокгольмі. Вперше Нобелівську премію з літератури було присуджено у 1901 році французькому поетові Сюллі-Прюдом. За час свого існування премія присуджувалась 112 разів, а її лауреатами стали 116 осіб - в якісь роки премія не вручалася, в якісь - її ділили між двома письменниками. З-поміж 116 лауреатів 101 є чоловіками і 15— жінками. Першою жінкою, що отримала премію з літератури стала Сельма Лагерлеф зі Швеції - лауреат 1909 року. Двічі лауреати відмовлялися від присуджених їм премій.   Борис Пастернак — лауреат 1958 року - відмовився від премії через тиск радянської влади, диплом та медаль лауреата премії були вручені його сину  у 1989 році. У 1964 році Жан-Поль Сартр відмовився від премії, зазначивши у своєму листі до Шведської академії, що “письменник не повинен перетворюватися на громадський інститут”. У 1931 році Ерік Аксель Карлфельдт був удостоєний Нобелівської премії посмертно. Нобелівську премію з літератури у 2019 році отримають відразу два лауреати: за 2018 рік літературну відзнаку присудили польській письменниці українського походження Ользі Токарчук ( минуло року премію не присуджували через скандал,), за 2019 - австрійському письменнику Петеру Гандке.

10 грудня - День Альфреда Нобеля.

10 грудня 1901 року, в п’яту річницю смерті шведського інженера-хіміка, винахідника і промисловця, засновника Нобелівських премій Альфреда Бернхарда Нобеля (1833-1896), у Стокгольмі та Осло були вручені перші премії, які на сьогодні є одними з  найпрестижніших міжнародних відзнак. Першими лауреатами стали: Вільгельм Рентген (Німеччина, фізика), Якоб Ван-Гофф (Нідерланди, хімія), Еміль Берінг (Німеччина, фізіологія і медицина), Франсуа Сюллі-Прюдом (Франція, література), Жан Анрі Дюнан (Швейцарія, премія миру) та Фредерік Пассі (Франція, премія миру). Традицію вручати премії саме в цей день (день смерті Нобеля) продовжено й нині. Наразі церемонія нагородження проходить в столицях Швеції та Норвегії. В Стокгольмі королем Швеції вручаються премії в галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури й економіки, а премія миру – в Осло головою Норвезького нобелівського комітету в присутності короля Норвегії та членів королівської родини. Разом з грошовою винагородою, лауреатам вручається медаль і диплом.

Майстер фотографії - Родні Сміт.

Американського фотографа Родні Сміта називають генієм композиції. Його сюжети - це завжди грань між реальністю і сюрреалізмом, його фото володіють чарівною естетикою і нерідко прихованим змістом. Незважаючи на постановочні і продуманість кадру, автор запевняє, практично всі його знімки - спонтанні, що ще раз підкреслює талант і абсолютно оригінальний «кут зору» Родні.

Пропонуємо вам переглянути фото, де головне місце відводиться читанню.

9 грудня - День загадкової жіночої душі.

Жіноча душа – то є дивна субстанція,

В ній смутку без ліку,

В ній радості дзбан,

В ній море і гори зійшлися воєдино,

В ній завжди клекоче емоцій вулкан.

Жіноча душа – непроглядна й глибока

Як ніч вона темна, мов кава гірка.

Жіноча душа – то є дивна субстанція,

В якій розквітають всі вічні слова.

 Лара  ЩИРА

Нова зірка французької літератури.

9 грудня народилася Анна Гавальда - популярна французька письменниця. Її новели і романи про прості і одночас складні поняття, такі як любов, ніжність, смерть, завоювали читачів не тільки у Франції, а і у всьому світі. 

У 1999 році вийшла книга Анни Гавальди "Мені б хотілося, щоб мене хто-небудь де-небудь чекав ...", яка принесла її першу популярність і була удостоєна у 2000 році Гран-прі RTL. Книга була перекладена більш ніж на 30 мов . У 2002 році вийшов  роман Гавальди - "Я його любила". Але це все було лише прелюдією до справжнього успіху, який принесла Ганні Гавальда в 2004 році книга "Просто разом", затьмарила у Франції навіть популярний "Код да Вінчі".

Через іронічних, витончених і дуже реалістичних книг цю француженку називають "новою Франсуазою Саган", а книги її — справжнє задоволення для справжніх цінителів французького шарму і хорошої літератури.

Зроби фото з хусткою.

В Україні запустили новий яскравий флешмоб "Зроби фото з хусткою", приурочений до Всесвітнього Дня української хустки, що відзначатиметься 7 грудня. Колектив Звенигородської центральної районної бібліотеки теж долучився до флешмобу.

А нині флешмоби. Як мило, як гарно.

Святково, квітково, зимово, безхмарно.

Моя ти, хустино, ти світишся наче.

І разом зі мною смієшся і плачеш.