А ви знали?

 А ви знали, що сьогодні - День прогулянки в парку. Подія присвячена возз’єднанню людини та природи, адже прогулянки на свіжому повітрі спонукають уважніше прислухатися до власних думок та поговорити сам на сам із собою. Ми ж пропонуємо вирушити на прогулянку з цікавою книгою, адже у читанні на природі є кілька переваг, серед яких можливість відчути зв'язок з навколишнім світом. Так, вирушаючи на прогулянку можна запастися томиком чогось романтичного або історичного, з докладними описами пейзажів. А де, якщо не на березі річки або біля багаття рефлексувати за класикою світової літератури, або зачитуватися рядками поезій.

Поезія народжена війною.

 Прожити день вже тягне на рекорд...

Якимсь таким немилосердним риком

Ревуть трибуни - о, який то спорт -

Бої без правил з двадцять першим віком...

Таких ударів підла множина,

Зосталося Вітчизни пів окрайця,

І ніби ніж до горла, ця війна

Твоїм солдатам, доле, і скитальцям...

Ця чорна кров, і цей червоний піт.

Ці перегари вигорілих згарищ.

І цей пригрітий після бою кіт,

І цей убитий в тім бою товариш.

Ці передчасні вибухи аорт

У небеса, закладені свічками,

Ну що поробиш, як триває спорт,

А п'єдестал - могили із вінками...

#БогданТоменчук

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Пропонуємо вашій увазі захопливий детективний роман “Дівчина у кризі” британського письменника Роберта Бриндзи, що розпочинає серію книг про детектива Еріку Фостер .

В озері вкрите кригою знайдено труп дівчини Андреа - доньку впливових людей, які можуть вплинути на всіх і все і, в тому числі, на розслідування. Розкриваючи цю справу, детективи виявляють і інші схожі вбивства повій. Та начальство і сім'я відмовляються проводити паралелі з даною справою, адже це б'є по репутації сім'ї. Ризикуючи своєю кар'єрою детектив Еріка Фостер все ж "копає" далі і дізнається скриті факти з життя Андреа. Так хто ж злочинець? Серійний маніяк? Або хтось причетний із близьких? А може всього лише випадковий збіг? Напруга і інтрига тримається майже до самого кінця.

#сучаснаукраїнськапроза #книжкові_новинки #бібліотека_радить #увага_новинки #читаюукраїнською #люблючитати #робертбриндза #дівчинаукризі #укрсучліт #це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки 

А ви знали ?

А ви знали, що 29 березня 1933 року 28-річний валлійський журналіст Ґарет Річард Вон Джонс (Gareth Richard Vaughan Jones) скликав прес-конференцію в Берліні, де публічно заявив про катастрофічні наслідки колективізації в Україні. 

Ґарет Джонс отримав блискучу освіту, вільно володів німецькою, французькою та російською мовами. Був радником прем'єр-міністра Великої Британії Девіда Ллойд Джорджа, писав статті до The Western Mail, The Times, Manchester Guardian, Berliner Tageblatt. Тричі побував у Радянському Союзі. Тон перших його публікацій 1930 року доволі нейтральний, відчувається навіть захоплення планами більшовиків. Востаннє побував в СРСР на початку 1933-го. Порушив заборону ОДПУ на в'їзд іноземним журналістам до охопленої України. У березні того року він купує квиток до одного з великих міст, але виходить із потяга на півдорозі й далі подорожує Харківщиною пішки залізничними коліями – разом із селянами, які втечею з рідних місць рятуються від голодної смерті. Їхні розповіді, а також побачене, занотовує до маленьких щоденників. Джонса затримує ОДПУ й фактично депортує із СРСР. "Голод практично скрізь. І мільйони вмирають від нього, – пише Ґарет Джонс у листі батькам одразу по поверненні з СРСР. - Я бродив кілька днів Україною, і там не було хліба, у дітей боліли животи, всі коні та корови виздихали, й люди також вмирали з голоду. Терор набув нечуваних масштабів". А 29 березня 1933-го він скликає в Берліні прес-конференцію, на якій вперше публічно заявляє про катастрофічний голод в Україні. Прес-реліз передруковують провідні світові видання, зокрема New York Evening Post та Manchester Guardian. 12 серпня 1935 року Ґарет Джонс був убитий за загадкових обставин під час подорожі до Маньчжурії. Те, що в організації його поїздки брали участь, зокрема, троє осіб, причетних до радянських спецслужб, наштовхує на думку, що саме комуністичні каральні органи були винуватцями смерті британського журналіста.

У фонді нашої бібліотеки є книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого “Людина, яка забагато знала” — це своєрідний  репортаж-реконструкція подорожі Ґарета Джонса до Радянського Союзу в 1930-х роках .  

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 

Сучасна українська література крута та різнобарвна. З нею потрібно знайомитися та читати якомога більше. Пропонуємо вашій увазі книгу сучасного українського автора,  лауреата престижної літературної премії “Смолоски”, автора і ведучого вечірнього шоу на YouTube “Martyn Yakub Sho°“ Мартина Якуба  "Не твоє собаче діло".

Головний герой книги Макс Гедзь - приватний детектив, якому не надто таланить в житті. Фінансові проблеми штовхають його взятись за справу, замовник якої не надто приємна Максу людина. Але він навіть не уявляє куди заведе його розслідування і які страшні таємниці випливуть назовні. Окрім головного розслідування Мартин Якуб  підняв у цій книзі теми насильства та знущання над тваринами. Ці дві теми розкривалися з новими героями, які взаємодіяли з Максом протягом книги. Бо було цікаво дізнаватися про життя персонажа поза межами розслідувань і пригод, які з ним зв'язані.

Книга динамічна, цікава, жива. Сюжет тримає в напрузі, насичений деталями і несподіваними поворотами. Достойний український детектив, який має бути прочитаним  кожним поціновувачем даного жанру. 

#сучаснаукраїнськапроза #книжкові_новинки #бібліотека_радить #увага_новинки #читаюукраїнською #люблючитати #мартинякуб #нетвоєсобачеділо #укрсучліт #це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Олена Печорна. Грішниця. 

Сюжет книги📗 дуже захопливий, відвертий, трагічний, але дуже життєвий, адже зачіпає потаємні струни в душі💔. У ній ніби межує два світи - морок минулого та невизначеність теперішнього. Авторка  вдало поєднує ці світи, показуючи, що тіні минулого залишаються з нами завжди і можуть навіть повністю оволодіти нашими думками. Головна героїня - Лариса, виросла у “будинку з примарами”, була позбавлена дитинства та надії на світле майбутнє. Все ії життя перетворилось на пошук тієї любові, якої вона не відчувала від своїх батьків.  Книга📘 дуже атмосферна, дуже цікава, морально важка, але дочитавши її  розумієш, що не дарма провів час.

Однозначно рекомендуємо  прихильникам сучасної української літератури📚.

#сучаснаукраїнськапроза #книжкові_новинки #бібліотека_радить

#увага_новинки #читаюукраїнською #люблючитати #ОленаПечорна

#грішниця #укрсучліт #це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки 

А ви знали?

 А ви знали, що 24 березня 1919 року на гастролі країнами Європи вирушила Українська республіканська капела під керівництвом  Олександра Кошиця, яку було створено на два місяці раніше Законом УНР. Її створення ініціював Симон Петлюра, який вирішив використати українську народну пісню як елемент культурної дипломатії з метою поширення інформації про Україну за кордоном.

Більше про закордонне турне хору Олександра Кошиця ви зможете дізнатися з книги Тіни Пересуньки “Культурна дипломатія Симона Петлюри: "Щедрик" проти "русского мира". Місія капели Олександра Кошиця”. Ця книга є у фонді нашої бібліотеки. 

Поезія зближує...

Поезія – це унікальний вид мистецтва, що зближує людину із світом.   І немає відповіді на питання, в чому секрет поетичних чарів. Поезія залишається загадкою. Вона вабить читачів. А той, хто кричить, що не любить віршів,  просто не  знайшов  собі поета до душі.

Вірш Надії Сакової читає Алла Мартиненко.

#всесвітнійденьпоезії #деньпоезії #поезія #вірші #люблювірші #віршіукраїнською

Поезія надихає...

 Поезія лікує, надихає, розчулює. Вона не вимагає від вас багато уваги й часу – але якщо ви все ж знайдете для неї трохи місця у своєму житті – вона вам неодмінно віддячить. Всесвітній день поезії – гарна нагода поділитися улюбленим віршем.
Вірш Павла Тичини читає Любов Павлова

#всесвітнійденьпоезії #деньпоезії #поезія #вірші #люблювірші #віршіукраїнською

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Катерина Калитко – без перебільшення, одне з найяскравіших імен в сучасній українській літературі. Причому проявляється вона одночасно і в прозі, і в поезії, і в перекладацькій діяльності. У сімнадцятирічному віці вона перемогла в поетичному конкурсі "Гранослов", а її збірка оповідань "Земля Загублених, або Маленькі страшні казки» 2017 року була відзначена званням «Книга року BBC». У 2019 році на міжнародному поетичному фестивалі Meridian Czernowitz авторка презентувала свою нову поетичну збірку "Ніхто нас тут не знає, і ми нікого", яку ілюстрував письменник Юрій Іздрик. Твори письменниці перекладені десятьма різними мовами. На цьогорічну Шевченківську премію Катерина Калитко номінувалася із книгою "Орден мовчальниць". 
Книги Катерини Калитко є у фонді нашої бібліотеки. Приходьте, вибирайте, читайте. Буде цікаво.

#катеринакалитко #шевченківськапремія2023  #це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки