Бібліотека пропонує.

 

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту.

Сьогодні, 27 січня, у світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту. Україна на державному рівні вшановує жертв трагедії з 2012 року. Як повідомляє Український інститут національної пам'яті, у цей день в 1945 році війська 1-го українського фронту увійшли до нацистського табору смерті Аушвіц. Цей табір став у сучасному світі символом нацистських злочинів. Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними. На Черкащині масові страти єврейського населення  почалися з перших днів окупації. Унаслідок цього ледве не в кожному районі, з’явилися свої “бабині яри” — пам’ятні місця, з якими пов’язані акції геноциду євреїв у 1941 – 1944 рр. Так у нашому, Звенигородському районі, за 300 м. від автотраси Черкаси-Умань в урочищі Діброва у чотирьох братських могилах поховано близько 2 500 осіб, зокрема 1 400 євреїв (з них – 200 дітей), в урочищі Губська Дача було розстріляно близько 200 осіб, а в Урочищі Лаптєва Левада, яке розташоване на східній околиці міста Звенигородка  визначено місце поховання (7 могил) громадян розстріляних в роки окупації міста. Це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і  отримало назву  Голокост призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ!

Поетичні рядки.

Небеса надсилали волю

Й дивувалися, що живі...

Ми писали слова про волю, 

Та все вилами по кровІ... 

Ні могили про це, ні крипти - 

Черепи одні й черепки. 

Й нерозбірливі манускрипти, 

Переписані від руки... 

Не до істини, не до титли

Вигризали граніт різці, 

Тільки й мали від свічки світла, 

І синицю в чужій руці... 

І рілля виглядала крепом, 

І тасьма жалів на чолі, 

І кудись очужілим небом

Розліталися журавлі... 

Як писати - бігмЕ чи бІгме - 

Коли заповідь - не божись?.. 

І криваві щезали стигми... 

Сонце колесом... Але ж вісь - 

То чужого пророка палиця... 

Зеленіє соборна мідь...

Плуг, здається, ось-ось розвалиться, 

Та над мощами ще скрипить... 

Позлітались ворОни й вОрони, 

Там, де ще не зійшла любов, 

Бо оралося, та не зорано... 

Прапор в руки нам?.. Сієм знов...

Богдан ТОМЕНЧУК

Увага! Оголошення.

Поет світового масштабу. До 130-річчя від дня народження Павла Тичини.

23(27) січня 2021 року – 130 років від дня народження Павла Тичини, одного з найбільших поетів ХХ століття, творця «музичного еквівалента доби» (за визначенням Олександра Білецького). Перша книжка Тичини «Сонячні кларнети», найкращі вірші зі збірок «Плуг», «Замість сонетів і октав», «Вітер з України», твори з «Кримського циклу» належать до вершинних здобутків української поезії. І водночас доля Тичини – яскравий приклад самознищення таланту в ім’я «нового пречудовного світу», який насправді виявився системою тотального контролю і нещадного викорінення альтернативної думки. То хто ж він, Павло Тичина, «живіший од живих і мертвіший мертвих» (слова Василя Стуса)? Бард Центральної Ради? Диригент Хору лісових дзвіночків? Крайній гуманіст із гіпертрофованим почуттям обов’язку?

Пам'ятаймо!

 Сім років тому, 22 січня 2014 року, в Києві на Майдані загинули перші герої Революції гідності — Сергій Нігоян, Юрій Вербицький та Михайло Жизневський. Вони стали першими жертвами мирного до того часу протистояння влади і народу. Після сутичок на вулиці Грушевського 19 січня автомобілі “швидкої допомоги” часто курсували між Європейською площею та лікарнями. Активістів били, а 22 січня “Беркут” застосував ще й вогнепальну зброю. Вранці від кулі загинув 20-річний Сергій Нігоян із Дніпропетровської області, згодом постріл у серце забрав життя 25-річного Михайла Жизневського, білоруса, який останні роки свого життя жив в Україні. Того ж дня важке поранення отримали й померли наступного тижня в лікарнях  Роман Сеник та Олександр Бадера.  А в передмісті Києва знайшли тіло викраденого і закатованого науковця зі Львова Юрія Вербицького. Михайло Жизневський став першим, з ким прощалися на Майдані – 26 січня у Михайлівському Золотоверхому соборі відбулася панахида за загиблим. Після панахиди тіло Михайла пронесли вулицями Володимирською, Богдана Хмельницького та Хрещатиком повз Майдан Незалежності до барикад на вулиці Грушевського. Тоді ж вперше прозвучала пісня «Плине кача по Тисині», яка надалі стала неофіційним реквіємом-прощанням на похоронах загиблих на Майдані.

Джордж Гордон Байрона

Сьогодні, 22 січня, минає 233 роки від дня народження Джорджа Ноела Гордона Байрона (1788–1824), англійського поета. Поема “Паломництво Чайльд Гарольда”, написана ним під враженням подорожі по країнах Південної Європи і Близького Сходу, одразу ж зробила ім’я Байрона відомим мало не на цілий світ. Про нього говорили і писали в усіх без винятку європейських столицях і навіть – у ті “повільні” часи – на острові Ява (що дуже потішало його), а він заздрив лондонському боксеру Кріббу, заздрив тому, що Крібб брав участь у морських боях. «Велика людина!» – зовсім по-дитячому серйозно пише про нього Байрон. Життя «рифмача», споглядальника  здавалося йому дрібницею, вартою презирства. Поезія була для нього другорядним, побічним явищем життя. Він любив Сервантеса, Тассо, Данте, Есхіла, Софокла за те, що вони, не задовольняючись самою лише літературою, були гарними воїнами. Саме тому, лише почувши про рух карбонаріїв в Італії, він одразу ж поїхав туди – допомагати бунтівникам. Коли ж надії на повстання карбонаріїв не виправдалися, він не роздумуючи кидається на допомогу грекам, які повстали проти турецького панування. Там і знайшла його смерть. Красень, улюбленець жінок, поет, світський лев, помер у невеличкому грецькому порту Міссолунгі – від болотяної лихоманки і невігластва місцевих лікарів. Байрону було лише 36 років.  

З Днем Соборності України!

 Сьогодні український народ відзначає величну дату своєї багатовікової історії — День Соборності, свято об’єднання українських земель в єдину самостійну державу. 

Вітаємо зі святом, бажаємо і надалі триматися разом!

Міжнародний день обіймів.

 

У четвер, 21 січня, у світі відзначають Міжнародний день обіймів. Ми обіймаємося, коли щасливі і коли сумні, в гарному настрої, або щоб втішити. Але обійми — це не лише приємний вияв емоцій та почуттів, обійми – це користь для здоров'я. Ми ж пропонуємо вам заключити у свої обійми цікаву книжку, яка нагадає що потрібно частіше проявляти цей дружній жест і ставати добрішими один до одного.

До Дня Соборності України.

 День Собо́рності — свято України, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Тоді незалежні частини України, що постали на уламках зруйнованих Російської та Австро-Угорської імперій, об'єдналися в єдину соборну і неподільну Українську державу. Український народ, що століттями був розділений між різними країнами, визволився нарешті з неволі і отримав можливість об'єднатися на своїй землі в цілісній Україні. Працівники Звенигородської публічної бібліотеки організували книжково — ілюстративну виставку присвяченій цій події.