18 червня 2024 р.

Корисні посилання від "Дія. Освіта".

Штучний інтелект.
Штучний інтелект (ШІ) вже давно захопив уяву письменників та журналістів. Втім, мало хто насправді розуміє, на що здатні технології та чого нам варто від них очікувати. Алгоритми, наприклад, допомагають автоматизувати механічні задачі. Штучний інтелект уже допомагає в медицині, передбаченні стихійних лих, підборі контенту в соцмережах та створенні протезів.
Цей серіал - короткий вступ у тему штучного інтелекту. Дізнайтеся, що це, як і де його використовують. Вивчіть основні терміни штучного інтелекту: алгоритми, моделі, нейронні мережі. 
Посилання на серіал:(https://osvita.diia.gov.ua/courses/artificial-intelligence)

А ви знали ?

А ви знали, що 85 років тому, 18 червня 1939 р. на Чернечій горі в Каневі, на могилі Тараса Шевченка був відкритий новий бронзовий пам’ятник.
"Як відомо, Тараса Шевченка було поховано (перепоховано) на Чернечій горі у травні 1861 року. Спочатку над домовиною Шевченка на місці поховання змурували цегляне склепіння, насипали два яруси землі й обклали камінням так, щоб надати могилі вигляду степової могили. Згодом на могилі встановили дубовий хрест. Такою могила була до 80-х років ХІХ століття, оскільки царський уряд всіляко протидіяв справі належного її впорядкування. В 1884 році на могилі Шевченка на народні пожертви було, нарешті, встановлено чавунний хрест, впорядковано земляний насип, могилу обкладено дерном, недалеко збудовано хату для наглядача. В 1923 році замість хреста на Тарасовій горі було поставлено чавунний бюст Шевченка, відлитий на Городищенській цукроварні (Черкащина) за проектом скульптора Каленика Терещенка. У 1923 році академік Володимир Різниченко вніс пропозицію про створення Державно-національного Заповідного Парку на Тарасовій горі. На думку вченого, охорона Шевченкової могили вимагала, насамперед, охорони навколишньої природи. Територія Тарасової гори стала заповідною 20 серпня 1925 року. Протягом 1927–1930 років було проведено меліоративні роботи для укріплення схилів гори, засаджено лісом навколишні яри та міжгір’я. Площа заповідника в результаті цих заходів розширилася до 10 га. Тоді ж південний схил Тарасової гори і сусідньої з нею зрізали на конус, засадили деревами та зробили дерев’яні ринви для відведення дощової води, а провалля перегородили гатками. Збудували і довгі звивисті сходи на вершину гори. У 1929 році у Каневі біля підніжжя Пилипенкової гори (від імені місцевого жителя, який мав тут землі i сіножаті) для відвідувачів могили Шевченка був збудований готель. Він був дерев’яний, двоповерховий, розташований так, що майже всі кімнати виходили вікнами на Дніпро. У ньому розмістились і дві музейні кімнати з матеріалами про життя і творчий шлях поета, бібліотека, кінолекційний зал (на цьому місці зараз турбаза «Канів»). У 1939 році, до 125-річчя з дня народження поета було упорядковано й капітально укріплено могилу поета, над склепінням покладено залізобетонне покриття. На залізобетонній поверхні могили встановлено гранітну надмогильну плиту з написом і споруджено величний бронзовий монумент поетові, автором якого є Матвій Манізер, а архітектором – Євген Левінсон. Тоді ж було відкрито і музей Шевченка, збудований за проектом Василя Кричевського і архітектора Петра Костирка. Такий вигляд могила має й тепер: двоярусний насип, заввишки 6,5 м, увінчаний лабрадоритовим постаментом, що сягає вгору на 7,5 м, на ньому височить 3,5-метрова бронзова постать Шевченка.", - УКРІНФОРМ.

17 червня 2024 р.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Дмитро Красицький, Людмила Красицька “Витоки Шевченкового роду. По маргінесах Шевченкового життєпису”. 
Книга  містить виняткове дослідження авторів Дмитра Красицького та Людмили Красицької (нащадків Тараса Шевченка по сестрі Катерині). Матеріал заснований на спогадах старожилів Шевченкового краю та самого Тараса Шевченка, переказах його нащадків та архівних документах. З книги ви дізнаєтесь безліч фактів та припущень щодо родини Кобзаря від діда-прадіда, а також про те, як проходили дитячі роки майбутнього поета і художника. Видання доповнюють ілюстрації-репродукції картин з фондів  Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка", створених праправнуком по брату Микиті Миколою Лихошвою.  Видання є цілісним творінням, що презентує різні віхи родини поета, словами та пензлем талановитих нащадків розкриваючи історію славних предків Шевченкового роду.
Сподіваємося, що книга стане для наших читачів джерелом нових знань та приємних вражень.

14 червня 2024 р.

Увага! Новинка.

 Пропонуємо вашій увазі книги Дмитра Безверхнього  - це сучасний український автор з Умані, за фахом - вчитель історії, ще з дитинства мріяв стати археологом та писати книжки. Його любов до історії та письменства подарувала читачам декілька історичних детективів. Трилогія "Порцеляновий погляд", "Порядні пані вмирають самітно" та "Імперія одноденок" - це ретродетективи в яких за розслідування  береться прискіплива й педантична Софія Павлівна Нрієвська, дружина відставного поліціанта. Історії захопливі, заплутані та цікаві, на головну героїню чекають випробування, які вона може й не витримати, але про це все ви дізнаєтеся, занурившись в читання.
То ж пориньте в колорит тихої провінційної Умані та таємниці місцевих мешканців.

13 червня 2024 р.

Артем Чех.

 Сьогодні, 13 червня, свій день народження святкує Артем Чех – український письменник, родом з Черкас. Автор книг "Цього ви не знайдете в Яндексі", "Doc 1", "Рожеві сиропи", "Точка нуль", "На великій землі", "Хто ти такий?", . Він лауреат премій ЛітАкцент року 2017 року, Воїн Світла 2018 року, Літературної премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського (2019), Книга року BBC-2021. Служив у Збройних силах України з травня 2015 року по липень 2016 року. Від початку повномасштабного нападу Росії знову приєднався до лав захисників. Сьогодні у Києві відбудеться перша презентація його нового довгоочікуваного роману "Пісня відкритого шляху".
Вітаємо пана Артема з днем народженя та презентацією нової книги. Бажаємо головного для нас усіх - ПЕРЕМОГИ, а ще  міцного здоров’я, натхнення, оптимізму. Нехай кожен день наповнюється відмінним настроєм та новими успіхами. 

11 червня 2024 р.

А ви знали ?

 А ви знали, що 11 червня 1878 року на літературному конгресі в Парижі, де головував сам Віктор Гюго, вперше Європа почула доповідь українською мовою. Виголосив цю доповідь Михайло Драгоманов. Саме в Парижі він сказав: "Я єсмь українець!"

10 червня 2024 р.

Василь Шкляр.

 "Будь-який наш рух до справжності, до національної ідентичності вороги зустрічають багнетами. Наша столітня боротьба за Україну триває і завершиться не скоро. Добре, що українці знаходять щастя і в боротьбі. Дух не вмирає! І не вмирають герої, які перевтілюються в інших людей, які знову постають, як колись козаки із шаблями, а тепер ми на КАМАЗах і БТРах! Ми ще покажемо, хто господар на цій прадавній хліборобській землі, де козак із плугом і шаблею завжди жив і буде жити! ". Це слова Василя Шкляра, одного з найвідоміших і найбільш читаних сучасних українських письменників, "батька українського бестселера", лауреата численних літературних премій, Шевченківського лауреата, якому сьогодні виповнюється 73 роки. Він є автором багатьох книжок прози, зокрема романів «Тінь сови», «Ностальгія», «Ключ», «Елементал», «Кров кажана», «Чорний Ворон (Залишенець)», «Маруся», «Чорне Сонце». Свого часу знаменитий «Залишенець»  викликав такий шквал дискусій, зокрема й політичних, що вийшов далеко за межі літературного явища. У цьому романі Василь Шкляр чи не вперше в нашій літературі назвав речі своїми іменами стосовно російсько-української війни у ХХ столітті. 
Многая літа Вам, пане Василю! Ви - гордість нашої сучасної літератури.

Стань зі смартфоном “на ти”.

Сьогодні в хабі цифрової освіти, що діє при  публічній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського відбувся тренінг  “Як користуватися смартфоном” 📱. Передивилися освітній серіал “Смартфон для батьків” (https://osvita.diia.gov.ua/search?q=) та вчилися користуватися інтернетом, робити скріншот екрана, фотознімки та зберігати фото з телефону.📲📳  
Ви теж бажаєте покращити свої навики у користуванні 📱смартфоном? Приходьте до нас, ми допоможемо.😊

7 червня 2024 р.

Анатолій Базилевич.

 7 червня виповнюється 98 років від дня народження Анатолія Базилевича - видатного українського художника, графіка, автора графічних циклів до творів української і світової класичної літератури. У цього художника було два поширених прізвиська – “Заслужено заслужений”, яким він став у 1968 р., та “Істинно народний”, хоча офіційне звання “народний художник України” з’явилося тільки через чверть століття. Дев’ять років працював над "Енеїдою" Івана Котляревського – першого українського еротичного коміксу.  І якщо Іван Котляревський, написавши "Енеїду", започаткував нову українську літературу, то через півтора століття Анатолій Базилевич своїми ілюстраціями надав твору нового звучання, витворивши "козацький міф", ключовий для осмислення історії українського народу. Жоден інший текст, окрім  Шевченкового "Кобзаря", не мав такої кількості видань в Україні.  Його образи – це суміш античності, сарматського міфу, етнографізму ХІХ століття та тогочасного бурлеску у вигляді стилізацій. В доробку художника – ілюстрації до творів  Григорія Квітки-Основ`яненка, Тараса Шевченка, Миколи Гоголя, Марка Вовчка, Ярослава Гашека та інших. Він залюбки ілюстрував книги для дітей, розкриваючи перед ними чарівний і барвистий світ казок Олександра Пушкіна, Ганса Крістіяна Андерсена, Шарля Перро, братів Грімм, Івана Франка, пройнятих теплим гумором “Співомовок” Степана Руданського, українських народних казок і казок народів світу. 

6 червня 2024 р.

А ви знали?

А ви знали, що дитячу книгу "Тореадори з Васюківки" Всеволода Нестайка екранізують?
Українські режисери Роман Краснощок та Антон Чистяков отримали права на екранізацію однієї з найвідоміших українських дитячих книг — "Тореадори з Васюківки" Всеволода Нестайка.Режисери поділилися, що були шанувальниками цієї книги зі шкільних часів і завжди мріяли побачити екранізацію. Тому зараз вони можуть здійснити "не лише мрію свого дитинства, а й мрію всіх інших дітей".
Продюсеркою майбутнього фільму стане Вероніка Степанчук, відома роботою над такими стрічками, як "Мої думки тихі", "Як там Катя" та "Спадок брехні".
Трилогія українського письменника Всеволода Нестайка "Тореадори з Васюківки", написана у 1963–1970 роках, стала однією з найпопулярніших українських дитячих книг, в ній розповідається про двох друзів Яву та Павлушу, які мріють прославитися на весь світ і для цього вигадують різноманітні пригоди.
Авторка зображення художниця Наталія Лютневська.