Вітаємо!

Вітаємо  з Масницею! 

Нехай доля завжди умаслює та береже вас. 

Нехай ваше життя буде яскравим і солодким, як мед, 

кохання – гарячим, як свіжоспечений млинець, 

а гаманець – товстим і пузатим, як вареник!

Свято Масниці.

Українське свято Масниця припадає на останній тиждень перед Великим постом. У 2020 році Масниця триває з 24 лютого по 1 березня. Це свято має і інші, менш поширені  назви: Колодій, Сиропуст, Пущення, Масляна або ж “Бабський тиждень”. Оскільки це було останнє гуляння перед найсуворішим постом — справляли його гучно, весело та смачно, влаштовували велику ярмарку з музикою, піснями та найрізноманітнішими розвагами. В цей тиждень, до Великого посту, всі намагались помиритись. Пробачити старі образи та попросити пробачення у інших, тому Масницю часто називають святом “примирення”. Не обійшлося свято і без кулінарних традицій. У цей тиждень готувати велике розмаїття страв, основним компонентом яких були молочні продукти. Голова страва Масниці — вареники.  Зазвичай їх готували з сиром і обов’язково щедро змащували вершковим маслом.

Поетичні рядки.

Я чую дощ. Він тихо плаче правду,

що я когось далекого люблю.

І чую тишу. І співають птиці.

Проходять люди гарні і незлі.

В пахучій хмарі дощової глиці

стоїть туман, як небо на землі.

Ліна КОСТЕНКО

Актуальні питання теорії і практики в роботі бібліотек Звенигородщини

21 лютого в Звенигородській центральній районній бібліотеці ім. Ю.С. Кримського відбувся семінар-тренінг бібліотечних працівників району на тему:"Актуальні питання теорії і практики в роботі бібліотек Звенигородщини".

З метою формування знань та вмінь методики індексування за таблицями УДК редактором відділу комплектування Надточій В.Д. проведено практикум “Практикум систематизації за УДК”.

Консультацію по довідково-бібліографічному та інформаційному обслуговуванню надала бібліограф Сорока Г.А.

Про підсумки діяльності книгозбірень району за 2019 рік розповіла методист Лещенко О.І., а також проінформувала бібліотекарів про реєстрацію публічних бібліотек України на сайті Українського інституту книги.

На семінар була запрошена начальник відділу правопросвітництва Звенигородського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Винарська О. Л., яка презентувала інформаційну кампанію «Я маю право голосу» та роздала для інформаційних центрів сільських бібліотек правознавчі буклети. 

Запрошуємо на навчання.

Міжнародний день рідної мови.

Плекайте мову. Пильно й ненастанно

Політь бур'ян. Чистіша від сльози

Вона хай буде. Вірно і слухняно

Нехай вона щоразу служить вам,

Хоч і живе своїм живим життям.

Прислухайтесь, як океан співає –

Народ говорить. І любов, і гнів

У тому гомоні морськім. Немає

Мудріших, ніж народ, учителів;

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина.

Не бійтесь заглядати у словник:

Це пишний яр, а не сумне провалля;

Збирайте, як розумний садівник,

Достиглий овоч у Грінченка й Даля,

Не майте гніву до моїх порад

І не лінуйтесь доглядать свій сад.

Максим РИЛЬСЬКИЙ

Поетичні рядки.

Слова росли із ґрунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона мені свята.

І кров’ю предків тяжко пурпурова.

А хтось по ній прокопував рови.

Топтав, ганьбив нам поле найдорожче.

І сниться сон: пасуться корови –

сім тучних, але більше тощих.

Скубуть озиме, нищать ярину,

ще й гидять, гудять, ратицями крешуть.

Трагічна мово! Вже тобі труну

не тільки вороги, а й діти власні тешуть.

Безсмертна мово! Ти смієшься гірко.

Ти ж в тій труні й не вмістишся, до речі.

Вони ж дурні, вони ж знімали мірку

з твоїх принижень – не з твоєї величі!

Твій дух не став приниженим і плюсклим,

хоч слала доля чорні килими

то од Вілюйська до Холуйська,

то з Києва до Колими

Як ти зжилася з тугою чаїною!

Як часто лицемірив твій Парнас!..

                                                                 Шматок землі,                                                                         ти звешся Україною.

Ти був до нас. Ти будеш після нас.

Ліна КОСТЕНКО

Рідна мова - коріння нації.

21 лютого в усьому світі відзначається День рідної мови. Історія цього свята сягає  21 лютого 1952 року, коли студенти-демонстранти у Східному Пакистані (Бангладеші) були розстріляні за те, що вимагали визнати бенгальську мову однією з державних мов країни. На той час у країні офіційною була визнана мова урду, якою послугувалися лише 3% населення. За пропозицією Бангладешу ЮНЕСКО проголосило 21 лютого 2000 року першим Міжнародним днем рідної мови, пам’ятаючи про трагічні події. Відтоді свято відзначають щорічно.

В Україні це свято відзначають з 2002 року, коли для зміцнення державотворчої функції української мови та сприяння вільному розвитку і використанню інших мов національних меншин України було видане розпорядження «Про відзначення Міжнародного дня рідної мови». Мова – духовне багатство народу. Ми часто чуємо ці слова, але не завжди задумуємось над їхньою глибиною. Адже мова – це історія життя наших далеких предків, це наш родовід, це колискова, яку співала нам у дитинстві матуся. Нині українська мова – одна з найбагатших мов світу. Наша мова, мов неповторний самоцвіт, виграє барвами веселки, має своє звучання, свою вагомість, свою красу. Для цього добре потрудились Г.С. Сковорода, І.П. Котляревський, Т.Г. Шевченко, Марко Вовчок, Леся Українка, Панас Мирний, І. Франко та багато інших. Кожен з них вніс у розвиток мови частинку свого досвіду, частинку душі. Продовжили ці традиції і О. Гончар, Л. Костенко, Д. Павличко, В. Симоненко, І. Драч… Нам є чим пишатися, що шанувати, кого наслідувати. Віримо у майбутнє мови нашої, у світлу долю народу, бо мова – це найвищий дар людини й народу. 

Український Гомер.

“...не все одно, хто як говорить, яким богам молиться, які книжки читає. Не все одно, якими іменами названі вулиці наших міст, не все одно, чи домінуючим є для нас Шевченко, чи Пушкін. Не все одно, як це часто доводиться чути, кого ми вчимо у школі, не все одно, яке наше відношення до російської літератури. Ні! Це не все одно… А коли – все одно, то це значить, що все одно для вас, хто є ми самі! Це значить, що ми не нарід, не якась спільна історична збірна сила, а невиразна юрба, сіра маса, вічно принижена без всяких ідеалів чернь”. Це цитата із статті Уласа Самчука “Нарід чи чернь?” написаної у далекому 1941 році. 

20 лютого минає 115 років від дня народження Уласа Самчука - одного з найвизначніших українських письменників XX століття , його ще називають “українським Гомером”, адже він відкрив світові досі невідому Україну. З-під його пера вийшли геніальні твори: “Волинь”, “Гори говорять”, “Марія”, збірки оповідань “Месники”, “Віднайдений рай”. У них письменник акцентував увагу на таких знакових темах, як загарбання більшовиками України, колективізація, Голодомор. Творчість Уласа Самчука сьогодні як ніколи актуальна, адже письменник підносить на щабель важливі речі для українців — поняття людської гідності та національної свідомості.

День Героїв Небесної Сотні.

Сьогодні в Україні День Героїв Небесної Сотні. Згідно з Указом Президента від 11 лютого 2015 року “Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні” цей День відзначається щорічно 20 лютого.. Саме в ці дні під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку. 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану. Наступного дня, 21 лютого 2014 року, офіційна влада України юридично визнала жертвами загиблих мітингувальників Майдану. Цього ж дня на Майдані відбулося прощання із загиблими повстанцями, яких в жалобних промовах назвали «Небесною сотнею», а під час прощання з загиблими лунала жалобна пісня «Плине кача...», яка стала українським народним реквіємом.