Увага! Новинка.

Монографію “Геній у терновому вінку (А.Ю. Кримський)” доктор філологічних наук, професор Василь Лазарович Микитась (1924—1999) написав до 125-річчя від дня народження видатного вченого-орієнталіста, мовознавця, поета, перекладача і одного з найактивніших творців Української академії наук та її неодмінного секретаря у 1918—1928 роках. На основі архівних першоджерел та видань автор створив наукову біографію однієї з найвидатніших особистостей України та світової орієнталістики першої половини XX ст., яка стала жертвою тоталітарного режиму. Книга побачила світ завдяки Сергію   Гальченку, заступнику директора з наукової та видавничої діяльності інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка, Заслуженому працівнику культури, літературознавцю, кандидату філологічних наук. Майже випадково Сергій Анастасійович виявив у домашньому архіві покійного професора Василя Микитася неопубліковану монографію , і у 2022 році  книга вийшла з друку у видавництві “Наукова думка”.

Дякуючи Сергію Анастасійовичу Гальченку ми маємо цю книгу у фонді нашої бібліотеки.

Це цікаво! Із фонду нашої бібліотеки.

 Рут Веа “Поворот ключа”. 

Хороший трилер у готичному стилі із закрученим сюжетом!

Коли Роуен Кейн випадково бачить оголошення про пошук няні, вона вирішує кинути виклик долі та спробувати себе на це місце. Адже на неї чекають щедра зарплата, гарний маєток у шотландському високогір'ї та на перший погляд ідеальна родина. Але вона не уявляє, що робота її мрії дуже скоро перетвориться на справжній кошмар: одну з її вихованок знайдуть мертвою, а її саму чекатиме в'язниця. І тепер їй нічого не залишається, як розповісти адвокатові всю правду. Про камери, якими був буквально нашпигований розумний будинок. Про дивні події, які менш розсудливу дівчину, ніж Роуен, змусили б повірити у присутність потойбічних сил. І про дітей, нескінченно далеких від ідеального образу, складеного їхніми батьками. Однак якщо Роуен невинна у смерті дитини, це означає, що справжній злочинець все ще на волі.

#це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки #рутвеа #поворотключа #трилер #книжкиукраїнською #люблючитати

Це цікаво! Із фонду нашої бібліотеки.

“Останні дівчата” – перший детектив колишнього журналіста, який пише під псевдонімом Райлі Сейґер. Ця книга стала світовим бестселером, отримала премію ITW Thriller Award, а Стівен Кінг назвав її “великим трилером”. Ця історія показує нам,  як важко згадати те, що не хочеш згадувати і як важко боятися того, що це може бути правдою. Десять років тому Квінсі Карпентер вдалося неможливе. Вона вижила тієї жахливої ночі в Сосновому котеджі, коли загинули всі її друзі. Журналісти одразу ж охрестили її "останньою дівчиною", як до цього вже називали Саманту і Лізу. Поєднує дівчат те, що в різний час і за різних страшних обставин їм трьом єдиним вдавалося вижити, а от відрізняє те, що з них лише Квінсі так і не пам'ятає що ж з нею трапилося... 

Минуле перестає бути просто минулим. І Квінсі таки доведеться з’ясувати, як же їй тоді вдалося вижити і чому саме їй. Та чого вартуватиме ця правда? 

#це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки #райлісейгер #останнідівчата #трилер #книжкиукраїнською #люблючитати 

Поетичні рядки.

Ще вчора була я висока, як вежа.

Здається, ще трохи – дістану зеніт.

І раптом, як вибух, – обвал і пожежа.

Розтрощений камінь – уже не граніт.

Руйновище віри, і розпач, і розпач!

Під попелом смутку похований шлях.

Зажурені друзі сахнулися врозтіч.

Посіяне слово не сходить в полях.

На те й погорільці, – будуємо хатку.

Над хаткою небо. А знов голубе.

Найвище уміння – почати спочатку

життя, розуміння, дорогу, себе.

  #ЛінаКостенко

Дмитро Павличко "Пророцтво".

Коли надійдуть танки й бетеери,

І вдарить по знаменах кулемет, –

Ті вмруть, а ті сховаються в печери.

Та на Майдані лишиться поет.

Він буде сам під кулями стояти

Без наляку й жалю, як Прометей,

І кров стече… Рабів народить мати,

Та він оберне знову їх в людей!

Він знов оберне в Дух скорботне тління,

Знов нагадає хто ми, звідкіля.

І знов на площах закричить каміння,

І вбивці рушать знов з – під стін Кремля.

Знов буде бій! Будуть підступні чвари,

Знов честь укрита буде наяву,

І знову нас клястимуть яничари,

Навколішки вітаючи Москву.

І знов розтануть людських душ мерзлоти,

І знов імперію ошкірить сказ,

І буде так продовжуватись доти,

Допоки правда не прийде до нас.

В століттях буде так! І жодна зміна

Не станеться в перебігу епох,

Допоки не воскресне Україна,

Бо Він так хоче – наш безсмертний Бог.

1991р.

Павло Загребельний: кращі вислови.

 

#павлозагребельний #українськакласика #українськіписьменники

Павло Загребельний: кращі вислови.

#павлозагребельний #українськакласика #українськіписьменники

День пам'яті Павла Загребельного.

3 лютого день пам'яті Павла Загребельного - одного з найвідоміших українських письменників, лауреата Шевченківської премії та багатьох інших премій і нагород, Героя України (1924-2009). Павло Загребельний мав славу одного з найерудованіших письменників свого часу і ще за життя став класиком. Його книжки видавалися мільйонними накладами і користувалися неймовірним успіхом. Він один з тих, чия творчість залишається актуальною завжди. Твори Павла Загребельного читали різні покоління, читатимуть і майбутні. Павло Загребельний понад сорок років працював в українській прозі. Основний його жанр - це роман (створив їх близько 40), хоча в його доробку є і новели, і оповідання, і повісті. Павло Загребельний очолював Спілку письменників України й був усунутий з посади колегами - за "націоналізм". Від середини вісімдесятих він оселився на дачі й зосередився на творчості. Він був надзвичайно працьовитим і працездатним навіть в старшому віці. "Він працював скажено. Не раз я поруч з ним працював в Ірпені, в Будинку творчості. Зайдеш до Павла: сидить, гострі коліна майже до підборіддя, друкарська машинка "Колібрі" - і шпарить, і шпарить, і шпарить. У нього була скажена пам’ять, він знав усі енциклопедії. Що його не спитаєш - усе знає.", - розповідав про Павла Загребельного Анатолій Дімаров.

Все найцікавіше з життя Павло Загребельний записував у своєму щоденнику. Але прочитати його поки що не можемо. Це станеться через 20 років після смерті автора - у 2029 р. Таким було рішення його і дружини.

#павлозагребельний #українськакласика #українськіписьменники 

#читайукраїнське #історичніромани

Валер'ян Підмогильний.

"Це надто велика відповідальність - підписуватись власним ім’ям. Це немов зобов’язання жити й думати так, як пишемо."- Валер'ян Підмогильний

2 лютого виповнюється 122 роки від дня народження Валер'яна Підмогильного -  одного з найвидатніших прозаїків українського "розстріляного Відродження", перекладача,  (1901-1937). У 1920 році вийшла перша збірка оповідань Підмогильного "Твори, том І". Видання змусило заговорити про Валер`яна Підмогильного як талановитого письменника. Він вивчав іноземні мови й переклав на українську твори Дідро, Гельвеція, Вольтера, Оноре де Бальзака, Віктора Гюго, Анатоля Франса. Разом з Євгеном Плужником уклав словник "Фразеологія ділової мови". Він був одним із організаторів літературного угруповання "Ланка", яке 1926-го перейменоване в "Марс". Сюди входили талановиті письменники Борис Антоненко-Давидович, Григорій Косинка, Тодось Осьмачка, Євген Плужник, Дмитро Фальківський. Літературна і видавнича діяльність сприяли популярності та авторитету Валер’яна Підмогильного.А 8 грудня 1934-го НКВДисти заарештували письменника за начебто "участь у терористичній організації, яка мала на меті  терор проти керівників партії". Слідство сфабрикувало приналежність до "організації" Євгена Плужника, Миколу Куліша, Валер’яна Поліщука, Григорія Епіка, Миколу Любченка (Кость Котко) –  загалом 18 людей. На допитах Підмогильний не визнавав себе винним. Виїзною сесією Військової колегії Верховного Суду СРСР у березні 1935-го його засудили на десять років позбавлення волі. Покарання відбував у Соловецькому таборі особливого призначення, продовжував писати. 3 листопада 1937-го Валер’яна Підмогильного разом з понад тисячею інших українських політичних в’язнів розстріляли в урочищі Сандармох.

Творчий шлях Валер’яна Підмогильного тривав лише 15 років. Потім  його ім’я було вилучено з літературного процесу майже на шістдесят років. Після довгого забуття твори письменника  вперше вийшли друком лише в у 1989 році. Найкращим з літературної спадщини письменника визнано роман "Місто".

Євген Гребінка.

  2 лютого народився Євген Гребінка – український романтик, поет, письменник, натхненник і талановитий організатор.  Його ім’я  насамперед асоціюється з українською байкою, хоч його доробок складають українські й російські поезії та значна кількість оповідань, повістей і романів, написаних російською мовою. Хто ж він, двомовний романтик? Автор романсу “Очи черные, очи страстные”, перший перекладач поеми Пушкіна “Полтава” українською – і цей переклад вийшов самостійним твором. Лірик, байкар, автор казок, повістей, легенд, п’єс, пригодницького роману з історії Запорізької Січі (“Чайковський” не дуже поступається “Тарасу Бульбі” Гоголя). А ще – автор фактично першого українського фентезі. Меценат, педагог. Брав активну участь у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва, у виданні його першого “Кобзаря”. Євген Гребінка видавав альманах “Ластівка”, де друкувались українські романтики (Тарас Шевченко, Григорій Квітка-Основ’яненко, Левко Боровиковський). Євген Гребінка завжди писав легко, і стиль його творів пружний, проте водночас ці книги змушують замислитися. Казки-неказки, історичні романи і повісті, які не лише розважали, але й нагадували українцям про їхню самобутню культуру. Своєю творчістю Гребінка доводив, що українська література, якою б мовою вона не творилася, призначена не тільки для того, щоб смішити чи викликати сентиментальні сльози. Ми і сьогодні захоплено читаємо Євгена Гребінку й співаємо пісні на його слова. Справжній текст живе навіть якщо не пам’ятаємо автора.