Геловін у бібліотеці.

   Сьогодні наша бібліотека перетворилася на справжній осередок магії та веселощів, адже до нас завітали учні Звенигородської гімназії №4, щоб гучно та яскраво відсвяткувати Геловін, який дедалі стає популярнішим серед українців. Бібліотекар Юлія Бондаренко підготувала для юних гостей особливу програму: діти розгадували таємниці, шукали приховані «артефакти» та блукали лабіринтами книжкових полиць у пошуках відповідей. До уваги дітлахів було представлено виставку-інсталяцію «Жахливо моторошні цікавинки». Весело, захоплююче і зовсім не страшно пройшов Геловін в бібліотеці.. Всі чудово провели час та не залишилися без традиційного геловінського «напою для вурдалаків». Дякуємо учням та педагогам гімназії №4 за неймовірну енергію та щирі емоції! 

Наша бібліотека вкотре довела, що є не тільки сучасним, цікавим та привабливим простором, а і місцем  для незабутніх зустрічей та яскравих емоцій.  

Засідання літературно-мистецького об'єднання «Звенигора».

 27 жовтня 2026 року, у День української писемності та мови, у Звенигородській публічній бібліотеці ім. Ю.С.Кримського відбулося засідання літературно-мистецького об'єднання «Звенигора».  На заході вшанували пам'ять Василя Олексійовича Дергача. Цей видатний поет, прозаїк, драматург та член Національної спілки письменників України протягом 24 років беззмінно керував літературним об'єднанням «Звенигора», заклавши міцний фундамент для його розвитку. Присутні згадували, що творчість митця завжди була наповнена болем за долю України, історичною реалістичністю та незламною вірою в її незалежне майбутнє. Багато його віршів свого часу друкувалися на сторінках місцевої газети «Шевченків край». На знак поваги до свого вчителя та попередника, нинішня керівниця об'єднання Людмила Солончук та інші літератори декламували вірші Василя Дергача, а також тепло згадували його внесок у розвиток рідного краю, мудрі життєві уроки, багаторічну творчу працю та теплі зустрічі з колегами по перу.

Михайль Семенко "Запитання".

 До дня пам'яті Михайля Семенка, зачинателя течії футуризму в українській літературі, непохитного нонконформіста і поета епохи Розстріляного відродження, який загинув від кулі НКВД-иста 23 жовтня 1937 року.

Запитання.

Я хтів би знать - що є життя?

Хто засвітив на небі зорі?

В натхненному бурхливоморі

Сумує людське почуття.

Життя не є цвітучий гай.

Життя є вулиця шумлива.

Автомобіль або трамвай

Тебе роздавить - будь щасливий.

І ходимо як комашня,

Не бачим зор у синім небі.

Нас гнітить, душить метушня!

Не треба!

А ви знали ?

А ви знали, що 20 жовтня 1930 року у Москві більшовики розстріляли 39-річного генерал-хорунжого Армії УНР Юрка Тютюнника — одного з найяскравіших, найсміливіших та найсуперечливіших діячів Української революції.

Ось лише декілька дивовижних фактів про цю видатну постать:

🔹 Шевченківський рід: Юрій Тютюнник був онуком Ярини — рідної сестри Тараса Григоровича Шевченка.

🔹 Військова звитяга: Він очолював Повстанську армію УНР під час легендарного Другого Зимового походу 1921 року, залишаючись вірним ідеї незалежності до останнього.

🔹 Творець кіно: Тютюнник був не лише воїном, а й творчою людиною! Саме йому належить ідея культового фільму «Звенигора», за якою письменник Майк Йогансен згодом написав сценарій (а режисером виступив Олександр Довженко).

Його життя — це сюжет для захопливого та драматичного роману, сповнений боротьби, підступних пасток ворога та відданості Батьківщині.

Хочете дізнатися більше про долю генерал-хорунжого?

Запрошуємо до нашої бібліотеки! У нашому фонді є надзвичайно цікава книга Феофана Білецького «За особливим розпорядженням», яка відкриє вам таємниці цієї видатної особистості.

Чекаємо на вас у бібліотеці! Завітайте, щоб гортати сторінки нашої історії разом.

Знову приємна новина для наших читачів! 📖✨

Наша постійна читачка та активна учасниця бібліотечного життя Ольга Резнікова зробила нашій книгозбірні чудовий подарунок — літературний альманах «Осінні акварелі».

У цій збірці поєднуються різні творчі голоси, настрої та барви художнього слова. На її сторінках переплітаються глибокі роздуми про життя й людські долі, ніжні спогади, мрії, любов та надія.

А найцікавіше й найзворушливіше — у книзі надрукована особлива казка пані Олі, яку вона присвятила своїй донечці Аріані!

Щиро дякуємо пані Олі за такий теплий, щирий та справді осінній дарунок! 🍁

Запрошуємо усіх читачів завітати до бібліотеки та зануритися в затишне осіннє читання.

Дякуємо за книгу!

 З радістю ділимося чудовою новиною: наша бібліотека отримала в дарунок надзвичайно цікаве нонфікшн-видання від нашої землячки Тетяни Муратової (Крижанівської) — «Бренд самурая. Книга про шлях людини у брендингу і PR як стиль життя».

Це книжка про особистий бренд, репутацію та комунікації, яка відкриває зовсім інший погляд на брендинг. Авторка починає розмову не з логотипів, охоплень чи рекламних інструментів, а з найголовнішого — із характеру людини. Пані Тетяна пропонує дивитися на брендинг як на тривалий, свідомий шлях: із дисципліною, відповідальністю за власні слова, помилками, складними рішеннями та щоденною роботою над власною позицією. Справжня впізнаваність не створюється за одну яскраву кампанію — вона крок за кроком накопичується через послідовність дій та довіру. В двадцяти п’яти коротких главах вона ділиться своїм практичним досвідом побудови та підтримки імені, бренду, не важливо, чого чи кого — фірми, громадської організації, самого/самої себе. Пояснює, чому варто приймати невдачі, помилки, негативні відгуки. А найголовніше, Тетяна приділяє велику увагу безпосередній взаємодії з іншими людьми: замовниками, колегами, партнерами, учнями, і, врешті-решт, з самим собою.

Книжка адресована підприємцям, фахівцям із комунікацій, експертам і всім, хто працює з власною репутацією або представляє бізнес публічно. Після бібліотечної обробки книга буде доступна для  читачів нашої бібліотеки. 

Щиро дякуємо пані Тетяні за цей цінний та натхненний дарунок для нашої громади! ❤️

Завітайте до нас, щоб зануритися у світ свідомого брендингу та віднайти свій «шлях самурая»!

Поетичні рядки.

 Заховалась між хмарами зірка руда

Від потужних ракетних ударів.

Крізь пробоїни в небі стікає вода

На руїни колишніх базарів.

Десь у хмарах лунає відлуння пісень,

Що співало старе покоління..

Світ – цілком ілюзорний, як демон, що вдень

На майдані торгує насінням.

Зорі падають, наче насіння, в поля́ –

Квітнуть маки на зо́лоті по́ля.

Про космічне шумить в лісосмузі гілля,

Про земне посміхається доля.

Літній вітер до саду шепоче теплом

З ароматом червневого меду...

Світ – реальний, мов янгол, що десь за селом

До світанку збиває «шахеди».

Небесам все одно, хто стріла, хто мішень:

Тхнуть безглуздістю ві́рші пророчі.

Люди кажуть, що Бог відсипається вдень

Після дикого гуркоту ночі.

Ніч проходить. І ранок завжди настає.

Щось рахує зозуля у га́ї...

Щоб не трапилось, світ – він такий, який є.

А інакшого світу немає.

Артем Сенчило

Поетичні рядки.

Так швидко відминули кавуни,

Відчервоніли з ними помідори,

І тишком-нишком ожили млини,

З шовковиць лист, з шовковиць лист учора

Упав тихенько, вухо опустив,

Як цуценя чи як руде телятко.

Риплять під інеєм останні капусти,

Стручки акації тремтять уздовж посадки.

Ми сядемо за хліб, і за вино,

І за вареники з картоплею пухкою

І за чарчиною хмільного супокою

Згадаємо чиєсь сумне вікно.

Микола Вінграновський

"Я — закоханий в житті поганин…"

 Сьогодні виповнюється 117 років від дня народження видатного українського поета, прозаїка та перекладача Богдана-Ігоря Антонича (1909–1937).
Філософ-модерніст, язичник і християнин у поезії, екзальтований співець життя у передчутті катастрофи. Антонич прожив лише 27 років, але його голос пережив і радянське замовчування, і десятиліття заборон. Його намагалися викреслити з української культури, а сьогодні його читають, співають і відкривають заново.
І в цьому, мабуть, найсильніша відповідь усім імперіям, які колись вирішували, що українцям можна пам’ятати, читати й називати своїм!
У фондах нашої бібліотеки на вас чекають  збірки поезій  Богдана-Ігоря Антонича, проза та дослідження його творчості. Завітайте, щоб відчути неймовірну магію слів, де лемківський фольклор поєднується з європейським модернізмом!

«Людина, яка бігла над прірвою»: 120 років від дня народження Івана Багряного

 2 жовтня 120 років тому в Охтирці (нині - Сумщина) народився Іван Багряний ( Іван Павлович Лозов’ягін) - український поет, прозаїк, публіцист, громадсько-політичний діяч (1906-1963). Його сьогодні сміливо можна назвати одним із найвідоміших українських письменників ХХ століття і, мабуть, найбільш прочитаним і визнаним в Україні письменником діаспори. Адже хоч він і народився та провів більшість життя в Україні, його основні твори публікувались і прославилися вже за кордоном. А на батьківщину вони повернулися тільки після проголошення незалежності. Багряний написав романи «Сад Гетсиманський», «Тигролови» («Звіролови»), «Люба», поему «Гуляй-Поле». Його памфлет «Чому я не хочу вертатися до СРСР?» (1946) набув великого розголосу і став одним із тих документів, що змінили на Заході ставлення до проблеми «переміщених осіб».

Нескінченні мандрівки, карколомні пригоди, непохитна відданість ідеалам, неабиякий інтелект та інтуїція, нездоланна воля до перемоги, яскрава творчість у багатьох жанрах і насичена політична активність – усе це зробили з Багряного одного з головних наших героїв двадцятого століття.

Запрошуємо завітати до нашої бібліотеки, щоб відкрити або знову перечитати незабутні книги Івана Багряного!