Творчий майстер-клас.

 Сьогодні у Звенигородській публічній бібліотеці ім. Ю.С. Кримського панувала творча атмосфера. На майстер-класі ми вчилися виготовляти милих та затишних коників. Разом з майстринею Таїсією Каюк кожен створював власний, оригінальний символ Нового року! Кожна учасниця отримала заготовку фігурки коня, яку майстриня власноруч підготувала для роботи. Завданням було перетворити цю заготовку на святкову іграшку – розшити її кольоровими нитками. За мить коники ожили яскравими візерунками - стали кумедними, барвистими та по-справжньому святковими. Як зазначила майстриня - власноруч виготовлену іграшку можна не тільки почепити на ялинку чи вікно, а й подарувати з обов'язковим побажанням — Завжди бути на коні!

І вже традиційно на зустрічі працювали психологи Центру життєстійкості Звенигородської ТГ Олена Шолох та Анна Качапкіна. Психологині дали поради, як продуктивно почати новий рік та підтримувати позитивний настрій, навіть у важкі моменти.

Щиро дякуємо всім учасникам за натхнення, творчість та чудову, затишну атмосферу, яка панувала сьогодні у бібліотеці! Ви доклали стільки душі у створення ваших милих, барвистих коників! Нехай кожен створений вами символ Нового року принесе у ваше життя удачу, радість і, звісно, виконає побажання: "Завжди бути на коні!"

Дякуємо майстрині Таїсії Каюк та психологиням Олені Шолох і Анні Качапкіній за тепло, майстерність та корисні настанови.

Поетичні рядки.

І знов з’єднались в одну оману, —
О дивне танго, — і сум, і пристрасть;
Пливу на хвилях твого туману,
Згубила керму, спалила пристань.
І б’ється серце, і гнеться тіло
В твоїм повільнім і п’янім вирі;
Блакитне сонце мені світило,
А буде чорне, а може й сіре!
Олена ТЕЛІГА 

А ви знали?

 А ви знали, що 11 грудня, в день народження аргентинського співака Карлоса Гарделя і композитора Хуліо де Каро відзначається Міжнародний день танго. До того часу, як потрапити в Європу і стати вишуканим аристократичним танцем, танго було танцем-протистоянням радше між чоловіком і чоловіком. Це був танець найбідніших, танець мешканців соціального дна – портових робітників, чужинців, що приплили за океан у пошуках ліпшої долі, мовчазних волоцюг, що не випускали з рота цигарки, а з рук – ножа. Лише згодом у парі одного з чоловіків змінила жінка, але дух протистояння (навіть у здавалося б повному злитті) залишився. До Європи, а саме до Франції, танго «експортував» Карлос Гардель. Тут танго отримало свою інтерпретацію: якщо в Аргентині танцювали буквально «душа до душі», то європейці виконували його на чималій відстані одне від одного. В Європі танго стало надзвичайно популярним вже до 40-х років ХХ ст., коли з’явилась стилізація цього танцю. Сьогодні танго є одним із найпопулярніших танців у світі. У 2009 році ЮНЕСКО визнало танго нематеріальним спадком усього людства.

Цитата дня.

Запрошуємо на новорічний майстер-клас.

 🎄Шановні друзі!

🌟Хочете мати унікальну ялинкову прикрасу або створити особливий оберіг для рідних? Запрошуємо вас на надихаючий майстер-клас із талановитою майстринею ТАЇСІЄЮ КАЮК! 

Ви навчитеся створювати символ Нового року - оригінального коника власними руками.

 Це швидко, легко і дуже святково!

✨ Бонус: На зустрічі традиційно працюватимуть психологи Центру життєстійкості Звенигородської ТГ і  ви зможете отримати абсолютно безкоштовну консультацію.

📍Зустріч відбудеться 11 грудня об 11 годині у Звенигородській публічній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського

💥Приходьте! Буде цікаво і корисно.

А ви знали?

 А ви знали, що книга Артема Чапая “Звичайні люди не носять кулеметів” потрапила до списку 50 найкращих видань 2025 року за версією The Washington Post. Видання відзначило найсильніші книги, опубліковані англійською мовою цього року, і серед них – робота українського автора. На сторінках книги герой із філософським поглядом розповідає про досвід війни очима людини, яка не народилася воїном. Він говорить про руйнування, втрати, несподівані відкриття й особисту трансформацію, якою стає шлях захисника. «Це книга, написана передусім спеціально для іноземців, українською не виходила, бо це “пояснялка”., — написав Артем Чапай. Переклад книги вийшов у квітні 2025 року у незалежному американському видавництві Seven Stories Press. Роботу над англомовною версією виконала перекладачка американського походження з українським корінням – Зеня Томпкінс.
Це ще одне важливе свідчення того, що історії українців звучать у світі все голосніше – і що правда про нашу боротьбу доходить до читачів по всій планеті. Пишаємося українськими авторами, які творять і доносять голос України у світовий культурний простір.

З Днем Збройних Сил України!

  Наші захисники —  приклад незламності, самовідданості та віри в країну.
Це справжня армія нескорених!
Завдяки їм вистоїмо й переможемо!
Низький уклін героям!
Вічна пам’ять загиблим…
Віримо в ЗСУ!
Слава Україні!

Григір Тютюнник: "Завжди працюю над почуттями"

5 грудня 1931 року на Полтавщині народився Григір Тютюнник. За 48 років життя він був перекладачем, педагогом, але більшість знає його як письменника-шістдесятника. Літературне ім’я письменник обрав, щоб відрізнятися від старшого брата Григорія Тютюнника. Григорій-молодший вирішив торувати власний шлях у літературі й почав підписуватися Григором. Його творча спадщина невелика за обсягом - близько сорока новел, п’ять повістей, ряд нарисів, статей та спогадів. Однак цінність його літературної творчості надзвичайно висока. "Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені." - писав Григір Тютюнника у своєму щоденнику. У 1974 році, коли почалися переслідування української інтелігенції, його внесли до чорного списку для всіх видавництв. Його ім’я стало забороненим у будь-яких публікаціях, твори піддавалися дуже жорсткій цензурі, і він важко переживав це. "Так я ж написав тільки напівправду життя - і мене викидають з літератури. А якби я написав усю правду, то що - мене вбити треба?". Його ніколи не обирали членом правління Спілки, не делегували на письменницькі форуми, йому не раз погрожували виключенням зі Спілки, зняттям із роботи. 6 березня 1980 року письменник покінчив життя самогубством. У передсмертній записці написав "Мучте вже когось іншого, все, що я написав, спаліть".

Посмертно, у 1989-му його творчість відзначали Державною премією імені Шевченка.

З Днем Волонтера!

  Дякуємо всім, хто щоденно дарує своє тепло, час та сили для допомоги іншим.
 Дякуємо за ваше велике серце.💛💙💛💙
 Ви - янголи - охоронці. 💛💙

Григорій Сковорода.

 3 грудня ми відзначаємо день народження Григорія Сковороди – мислителя, поета і великого українця, чия свобода була ширшою за час, а внутрішній лад важив для нього більше, ніж будь-які кар’єри чи привілеї. Він не шукав звань і не приймав посад, зате говорив із людьми просто і чесно – про працю за покликанням, про самопізнання, про те, що людині добре там, де її життя не суперечить її внутрішній природі. Його думки залишаються напрочуд сучасними: про гідність, про відповідальність перед собою, про світ, який "ловить нас" тільки тоді, коли ми відступаємо від себе, про свободу, яка починається всередині. Григорій Сковорода залишив у спадок нащадкам не лише свої твори та роздуми, але й дав рідкісний приклад життя людини, яка дозволила собі жити за покликом душі і навчала того ж інших.