31 серпня 2016 р.

Вулиці нашого міста носять їх імена: Семен Гризло.

Гризло Семен Григорович – військовий і громадський діяч часів УНР; організатор Вільного Козацтва, Генеральний осавул Вільного козацтва, повстанський отаман. Брав участь у повстанні на броненосці «Потьомкін». Військове звання — сотник Армії УНР, полковник Вільного козацтва.                         Семен Гризло народився 9 квітня 1889 року у містечку Кальниболото Звенигородського повіту Київської губернії (нині селище Катеринопіль Черкаської області). Працював писарем, учителем сільської школи. Служив на Чорноморському флоті. Брав участь у повстанні на панцернику «Потьомкін», за що був засланий до Сибіру. На початку 1917 року повернувся на батьківщину. Член Української партії соціалістів-революціонерів. Активний учасник культурного життя с. Гусакове Звенигородського повіту. Один із перших організаторів Вільного козацтва. Отаман Кальниболотського куреня Вільного козацтва . У квітні 1917 року на першому з’їзді Вільного Козацтва Звенигородського повіту обраний Кошовим Звенигородського коша. Одночасно продовжував очолювати й Калниболотський козацький курінь. Делегат 2-го Всеукраїнського військового з’їзду від Звенигородщини. Один з організаторів Першого Всеукраїнського з’їзду Вільного Козацтва, що відбувся 3 жовтня 1917 р. у м. Чигирин. На з’їзді був обраний Генеральним осавулом Вільного козацтва. Отаман Звенигородського коша Вільного козацтва. У кінці 1917 — на початку 1918 рр. під його проводом знаходилось до 20000 козаків.
Розпорядженням Звенигородської міської ради №19 від 18.02.2016 "”Про перейменування вулиць та провулків м.Звенигородки"  вулиця Щорса перейменована на вулицю імені Семена Гризла.


30 серпня 2016 р.

Ми на святі Дня Незалежності.

23 та 24 серпня звенигородчани святкували День Незалежності України, День Державного Прапора та 622 річницю міста Звенигородка. Наша бібліотека взяла активну участь у підготовці та проведенні цих свят. 















25 серпня 2016 р.

Вулиці нашого міста носять їх імена: Микола Шмигельський.

Шмигельський Микола Петрович (1880-1953) — заслужений лікар УРСР. Закінчив військово-медичну академію в Петербурзі (1904). Військовий лікар (1904-1921), з 1921 року — лікар — хірург Звенигородської районної лікарні. Розпорядженням Звенигородської міської ради №19 від 18.02.2016 "Про перейменування вулиць та провулків м.Звенигородки" вулиця Правди перейменована на вулицю імені Миколи Шмигельського.

23 серпня 2016 р.

З Днем незалежності України!

Вітаємо з головним святом країни - Днем незалежності!

День незалежності — це данина поваги борцям за свободу, результат становлення прекрасної країни Україна, народженої в момент заснування великої Київської держави. Це наше національне свято, що дає кожному жителю країни впевненість в завтрашньому дні, вільне життя в демократичному і незалежному суспільстві, можливість ростити нове покоління в дусі традицій та поваги до предків.

З Днем державного прапора України.

Щиро вітаємо із Днем державного прапора України!

Бажаємо вам, щоб ваше життя завжди було яскравим і багатим, як кольори нашого прапору: синім і мирним як небо, та жовто-золотистим, як пшеничні поля України! Доброго здоров’я, добробуту і щастя кожній родині.

18 серпня 2016 р.

Вулиці нашого міста носять їх імена: Олександр Кониський

Олександр Якович Кониський (1836 - 1900) - український перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч ліберального напряму. Літературні псевдоніми О. Верниволя, Ф. Ґоровенко, В. Буркун, Перебендя, О. Хуторянин та інші. (всього близько 150). Професійний адвокат, педагог, журналіст. 
Літературну діяльність почав у 1858 році. У поезіях, повістях, драмах, оповіданнях обстоював українську національну ідею, проголошував теорію малих діл. Автор популярних поезій: "Я не боюсь тюрми і ката", "На похорони Т. Шевченка", ін. В оповіданнях О.Кониський піднімає проблему соціального й національного гноблення України у царській Росії .
Олександр Кониський — автор першої ґрунтовної біографії поета Шевченка(у 2 томах), яка не втратила свого значення і нині: “Тарас Шевченко-Грушівський: Хроніка його життя”. Цю працю високо оцінили І. Франко, А. Кримський. Автор  гімну “Молитва за Україну” та перекладу «Щоденника» Т. Г. Шевченка . 
Розпорядженням Звенигородської міської ради №19 від 18.02.2016 "”Про перейменування вулиць та провулків м.Звенигородки"  провулок Колгоспний перейменовано на провулок імені Олександра Кониського.

Твоя незалежність

13 та 14 серпня в селі Моринці на Батьківщині Тараса Шевченка відбувся фестиваль ‎ШеFest‬. Цього разу він мав назву «Твоя незалежність» і був присвячений 25-річному ювілею Незалежності України та проходив під гаслом «І на оновленій землі врага не буде…». Фестиваль започаткований для того, щоб відкрити для себе нового Шевченка. Ми теж побували на цьому фестивалі.













Творча студія "КолоДій" в рамках благодійного фонду "Коло" під керівництвом Лесі Колосенко організувала виставку, майстер-клас та конкурс з травоплетіння. Дітки робили Шевченківські ягнятка та боролися за перемогу. 

Бажаючі малювали полотно із зображенням Тараса Шевченка, за малюнком  А.Єрмоленка "Шевченко Преслі."
Майстер клас від гончара Миколи:

В очікуванні вечірнього концерту:
 Що можна сказати: Фестеваль вдався. Організатори молодці. Дякуємо за чудові враження, посмішки, неповторні емоції. Чекаємо на ШеFest 2017 .



15 серпня 2016 р.

"Поезія - вона рятує націю..."


Наша бібліотека отримала в дарунок книгу “Поезія — вона рятує націю...”. Ця поетична збірка народилася у 2016 році у львівському видавництві “Апріорі”.  Її ініціатором став директор цього видавництва, письменник Юрій Николишин. Поетична збірка об’єднала українців не лише з різних куточків України, а й з різних континентів земної кулі. Це вкотре засвідчує про нашу єдність, а значить і нашу силу. До збірки увійшли кращі поетичні твори і вислови людей, для яких слово — меч було грізною зброєю в усі часи становлення нашої держави.
Поетична збірка адресована воїнам, які захищають нашу єдину, неподільну, соборну Україну від її ворогів.

До 245-річчя від дня народження Вальтера Скотта

Сер Вальтер Скотт (1771 - 1832) - всесвітньо відомий британський письменник, поет, історик, збирач старожитностей, адвокат  народився  в столиці Шотландії Единбурзі, в родині шотландського баронета, заможного юриста. 
Перші літературні виступи В. Скотта припадають на кінець 90-х років. Вальтер Скотт, при слабкому здоров'ї, мав феноменальну працездатність: як правило, він публікував не менше двох романів на рік. Протягом понад тридцятирічної літературної діяльності письменник створив двадцять вісім романів, дев'ять поем, безліч повістей, літературно-критичних статей, історичних праць.
Романтичні поеми 1805-1817 років принесли йому славу видатного поета, зробили популярним жанр ліро-епічної поеми, що поєднує драматичну фабулу середньовіччя з мальовничими пейзажами та ліричними піснями у стилі балад: "Пісня останнього менестреля" (1805), "Марміон" (1808), "Діва озера" (1810), "Рокбі" (1813) та ін. Скотт став засновником жанру історичної поеми. У сорок два роки письменник вперше подав на суд читачів свої історичні романи.  Після довгих пошуків Скотт створив універсальну структуру історичного роману, провівши перерозподіл реального й вигаданого так, щоб показати, що не життя історичних осіб, а постійний рух історії, який не може зупинити жодна з видатних особистостей, є справжнім об'єктом, вартим уваги художника.   Створивши історичний роман, Скотт встановив закони нового жанру й блискуче втілив їх на практиці. Навіть сімейно-побутові конфлікти він пов'язав з долями нації й держави, із розвитком суспільного життя. 
Роман "Айвенго"(1820) - чи не найпопулярніший з усіх романів Вальтера Скотта. У творі зображено кінець довготривалої боротьби між саксами та норманами, яскраво змальовано бурхливу картину минулого Англії за перших часів феодалізму. В основу роману покладено традиційне для В. Скотта переплетіння любовної та політичної інтриг. У центрі розповіді перебуває закохана пара - лицар Айвенго та леді Ровена, доля і благополуччя яких повністю залежать від розвитку історичних подій.  Дослідники творчості В. Скотта зазначають, що у своїх романах письменник осмислює філософські ідеї історичного розвитку. З точки зору Скотта, історія розвивається за особливими законами, суспільство проходить через періоди жорстокості, поступово просуваючись до більш морального свого стану. Ці періоди жорстокості пов'язані з боротьбою підкорених народів зі своїми покорителями, а в результаті кожен наступний етап розвитку, примиряючи ворогуючих, робить суспільство більш досконалим.  

11 серпня 2016 р.

Новинка нашого книжкового фонду.

Володимир Хоменко "Вулиці Звенигородки."
Нова книга краєзнавця, члена національної спілки журналістів України Володимира Хоменка “Вулиці Звенигородки” побачила світ у київському видавництві “АртЕКОНОМІ” у липні 2016 року. Зміст цього видання — минуле і сучасне, найменування і перейменування вулиць Звенигородки, декомунізація міської топоніміки.
Наклад книги невеличкий, всього 30 примірників. Тож ми вдячні Володимиру Михайловичу  за можливість мати цю книгу у фонді нашої бібліотеки.

8 серпня 2016 р.

До 25 річниці незалежності України.

День незалежності України - це складний і багатостраждальний шлях української нації до своєї довгоочікуваної свободи. В цьому році святкуємо 25 річницю  незалежності. За роки незалежності нам є чим пишатися... Центральна районна бібліотека ім.Ю.С.Кримського підготувала ряд цікавих книжкових виставок та переглядів присвячених цій знаменній даті.

“Україна : шлях до незалежності”. Виставка архівних документів із фондів Державного архіву Черкаської області та архівного відділу Звенигородської районної державної адміністрації.









У читальному залі розгорнено тематичний перегляд літератури та періодичних видань “В Україні наша доля й воля.”










Абонемент представляє виставку книжнової серії "Знамениті українці"












                                                                                                                                                             


До вашої уваги виставка книжкової серії  "Невідома Україна"    

3 серпня 2016 р.

Вулиці нашого міста носять їх імена: Антон Радецький.

Антон Антонович Радецький (1853-1933) - лікар. Закінчив Київський університет св. Володимира. Учасник російсько - турецької війни 1877-1878рр. З 1881 року — повітовий лікар Звенигородщини. Похований у Звенигородці.

Вулиці нашого міста носять їх імена: Левко Биковський.

Биковський Лев Устимович (1895-1992) — книгознавець, бібліограф, бібліотекознавець. Народився в селі Вільховець Звенигородського повіту Київської губернії (нині Звенигородського району Черкаської області) у сім'ї лісничого. В 1905-1912 роках навчався у Звенигородській комерційній школі; 1912-1914 роках - на металургічному факультеті Політехнічного і - 1915 роках Лісового інститутів у Санкт-Петербурзі. Брав активну участь у діяльності української студентської громади. З січня 1918 року урядовець МЗС у Києві, книгар у видавничому товаристві «Друкар». В 1920—1921 роках працював у Всенародній Національній бібліотеці України. Відданий ідеї створення НБУ, присвятив цій темі понад 20 статей (1919—1972). Був першим редактором журналу «Хроніки», що його видавала НБУ. З осені 1921 року емігрував в Польщу, де в 1921—1922 роках навчався на філософському факультеті Варшавського університету і закінчив курси бібліотекознавства при Варшавській публічній бібліотеці. З кінця 1922 року в Чехословаччині, вчився на економічно-кооперативному факультеті Української господарської академії в Подєбрадах, був учнем чеського книгознавця Л. Жівного, розвинув теорію засади бібліології. В 1927 році отримав диплом інженера-економіста. Працював в установах, пов'язаних з книговидавництвом; підготував до друку (як автор і редактор) три збірники Українського книгознавства, видав шість праць з теорії та практики книгознавства. В 1930-ті роки в Україні його ім'я як представника ворожих емігрантських сил було вилучено з обігу, а книжки опинилися в спецфондах. Влітку 1949 року емігрував до США. В Нью-Йорку був членом управи УВАН у США, секретарем книгознавчої секції і Чорноморської комісії (пізніше — заступником голови). 1954 року переїхав до Денвера, працював у місцевій публічній бібліотеці, був незмінним секретарем Денверської групи УВАН. В 1971 році Биковському було присвоєно ступінь доцента в галузі книгознавства.  Творчий доробок Биковського містить понад 530 праць з питань книгознавства, бібліотекознавства. В Україні доробок Л. Биковського представлений частково. Найбільші за чисельністю колекції його публікацій зберігаються в Державній науковій архівній бібліотеці та Націонаьній бібліотеці України імені В.І.Вернадського. Бібліографія залишалася улюбленою справою Биковського до кінця життя. Він є автором низки бібліографій і біографічних матеріалів про діячів української науки та культури. 1995 року в Києві з нагоди його 100-річчя відбулася науково-практична коференція, а 5 жовтня в урочищі Привороття села Вільховець Звенигородського району Черкаської області встановлено пам'ятний камінь на згадку про видатного науковця та палкого українського патріота.