Тодось Осьмачка.

 16 травня, 130 років тому, народився Тодось Осьмачка (1895-1962) - український письменник, поет, представник символізму, експресіонізму та неоромантизму.  «Поет із пекла» — так назвав його літературознавець Михайло Слабошпицький. Автор збірок «Круча», «Сучасникам», поеми «Поет», трьох повістей: «Старший боярин», «План до двору», «Ротонда душогубців». Через власні політичні погляди, висловлені у творчості, у 30-40 роках став жертвою «сталінських репресій». Через це був змушений залишити Батьківщину. Помер Тодось Осьмачка 7 вересня 1962 у психіатричній лікарні в США. Похований на території українського цвинтаря святого Андрія (Саут-Баунд-Брук) у штаті Нью-Джерсі.

День пам'яті Грицька Чубая.

 А світ – вертеп. Кажу я з гіркотою: цей світ – вертеп...
І, мабуть, щонайважче – у ньому залишатися собою,
від перших днів своїх і до останніх
не бути ні актором, ні суфлером, ні лялькою на пальчиках облудних,
а лиш собою кожної години, а лиш собою кожної хвилини,
з лицем одвертим твердо йти на кін...

(Грицько Чубай "Вертеп")

Сьогодні, 16 травня, день пам'яті Грицька Чубая (1949-1982) - видатного українського поета, перекладача, одного з лідерів львівського літературно-мистецького андеґраунду 1970-х років, видавця самвидавного літературно-мистецького часопису "Скриня", якого письменник Юрій Винничук називав "гетьманом втраченого покоління". Твори Григорія Чубая в Україні вийшли лише через 15 років після його смерті. Його діти - Тарас і Соломія - відомі музиканти, які талановито пропагують поезію батька. Творчість Грицька Чубая багато людей відкривають для себе через музику культового рок-гурту "Плач Єремії".

Сторінки історії: “Поневіряння кримськотатарського народу”.

«Я в минулому, теперішньому, майбутньому».

 Сьогодні у  нашій бібліотеці відбувся цікавий психологічний тренінг на тему:

«Я в минулому, теперішньому, майбутньому». 

Заняття пройшло у теплій, щирій обстановці за чашкою запашного чаю. 

Дякуємо психологам Центру життєстійкості Звенигородської ТГ за корисний тренінг,  позитивний настрой та чудове спілкування.💖

Книги про українську вишивку із фонду нашої бібліотеки.

   Щороку у третій четвер травня ми святкуємо День вишиванки — свято, яке об’єднує нас не лише орнаментами, а й глибоким змістом, що зашифрований у кожному стібку. Це день, коли вишиванка стає голосом нашої історії, пам’яті й національної гідності. У фонді нашої бібліотеки чимало книг, які допоможуть відкрити таємничий світ вишивки. Завітайте до нас, щоб переглянути ці видання та відкрити для себе глибину української душі, зашифровану в нитках.

Вітаємо!

Всесвітній день вишиванки - свято нашої ідентичності.💛💙

Вдягни вишиванку - це спадок нашої нації. 💛💙💛💙

 

Подвижники національного відродження.

  Сьогодні працівники Звенигородської публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського стали слухачами цікавого заходу організованого Черкаською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Тараса Шевченка - круглого столу з міжнародною участю, «Подвижники національного відродження: Лев Биковський і Василь Доманицький». Захід був присвячений знаменним датам: 130-річчю від дня народження видатного бібліографа, літературознавця, громадського діяча Лева Биковського та 115-річчю пам’яті талановитого історика, фольклориста, письменника Василя Доманицького.

Дякуємо організаторам круглого столу, усім учасникам, зокрема директору Звенигородського краєзнавчого музею ім.Т.Г.Шевченка Наріжній Олені Миколаївні,  за цікаві доповіді, які допомогли нам глибше  пізнати двох визначних діячів, які присвятили своє життя утвердженню української ідентичності, мови, культури та наукової спадщини.

Василь Стефаник.

 14 травня 1871 року народився  Василь Стефаник - видатний український письменник-новеліст, громадський діяч, політик. Селянський син за походженням, соціаліст за переконанням, інтернаціоналіст за духом, Стефаник залишив нам високохудожні твори про селянське життя в капіталістичному суспільстві. Володарем дум селянських і поетом мужицької розпуки називали Стефаника за глибоке знання селянської душі і правди життя. Його новели належить до вершин красного письменства і найкращих зразків європейського експресіонізму. Він не любив порожніх слів, порожніх сюжетів і порожніх людей. Його лаконічна проза – наче запечена кров. Кожне Стефаникове слово вагоме, живе, сповнене буття, великого болю і великої ніжности. У Стефаникову прозу або закохуєшся одразу – вона полонить тебе назавжди, або залишаєшся до неї байдужим – вона не розкривається, залишаючись складною і незрозумілою. Недарма Стефаник – майстер “різьбленого як камінь” слова, був одним із улюблених прозаїків іншого великого Василя – Стуса.

Панас Мирний.

 "Ні, не хочу тієї слави, їй-Богу, не хочу. Вся моя слава - Україна, якби я їй добра хоч на мачинку зробив, то б мені й була слава, я більшої й не хочу."  

13 травня 1849 року народився Панас Мирний, український письменник-реаліст, творець новаторських соціальних романів і повістей із життя народу. У своїх творах він закликав до боротьби за свободу і рівноправність жінок, виступав проти заборони вшанування пам’яті Тараса Шевченка та вів громадську діяльність під власним іменем, довго не розкриваючи свого літературного псевдоніма. Панас Мирний був одним з найбільш плідних українських письменників свого часу. З-під його руки вийшло 718 оригінальних та перекладних поезій, 9 драм, 69 великих та малих прозових творів, 40 прозових уривків без назв — усього понад тисячу творів. На жаль, левова частка його творчого доробку залишилася в рукописах. Письменник підтримував тісні зв'язки з Михайлом Коцюбинським, Лесею Українкою, Михайлом Старицьким, Миколою Лисенком та іншими. Він був членом нелегальної організації "Унія" у Полтаві. Вона поширювала заборонену українську літературу. Крім того, співпрацював із журналом "Рідний край", який 1905 року почали видавати у Полтаві. Жовтневий переворот і більшовицьку революцію не сприйняв. Однак через хвороби, фінансову скруту і потребу утримувати сім’ю, після зайняття Полтави більшовиками змушений був працювати в Полтавському губернському фінвідділі.

Запрошуємо на зустріч з психологами.

 ‼️ПАМ'ЯТАЄТЕ ⁉️
15 травня чергова зустріч з психологами Центру  Життєстійкості Звенигородської ТГ .
Якщо ви відчуваєте, що потребуєте підтримки, долучайтеся.

13: символічне в житті Миколи Хвильового.

 Микола Хвильовий, справжнє прізвище Фітільов, — український прозаїк, поет, публіцист, політичний діяч, один з найвідоміших представників Розстріляного відродження, ідейний натхненник гасла "Геть від Москви!". Він любив число 13. І народився 13 грудня. А 13 травня, сонячного недільного ранку 1933 року, добровільно пішов з життя. Його смерть стала символом краху ідеології українського націонал-комунізму й кінця українського національного відродження 1920–1930-х років. Щасливо знайдений псевдонім – Хвильовий – означив не лише його долю та вибір, але десь і дух усієї неспокійної, до основ збуреної епохи. Він став харизматичною постаттю українських 1920-х, символом блискучого мистецького покоління, що встигло зреалізуватися упродовж скупо відміряного часу.  Його ганили й ним захоплювались, звинувачували в усіх смертних гріхах і зараховували до лику мучеників та святих, намагались викреслити з історії літератури й визначали чільною фігурою художньо-естетичого поступу ХХ століття, і не дивно, що феномен Миколи Хвильового й досі залишається в полі актуальних студій вітчизняної гуманітаристики та культурного й громадського життя.

Бібліотека рекомендує.

Непоправна втрата для української літератури. Помер Валерій Шевчук.

 Українська література зазнала непоправної втрати — на 86-му році життя помер  один з найяскравіших письменників-шістдесятників, історик, архівіст, автор літературознавчих і публіцистичних праць, інтерпретатор українського бароко Валерій Шевчук. Творчим доробком автора стали численні історичні романи, новели та повісті, серед яких — «Тіні зникають опівдні», «Дім на горі», «Око прірви» та «Юнаки з вогненної печі». Окрім того, Шевчук був автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, а також був дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури. Валерій Шевчук — лауреат Шевченківської премії, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, П.Куліша та ін., премії в галузі гуманітарних наук "Визнання". Був нагороджений "Орденом князя Ярослава Мудрого" V ст., медаллю Івана Мазепи.

А ви знали?

 А  ви знали, що: 

📌Найстаріша друкована кольорова книжка - китайське керівництво з каліграфії і малюванню, яке було створено в 1633 році.

📌Найбільша у світі книга побачила світ у 1832 році у Лондоні. Вона має назву «Пантеон англійських героїв», її довжина – 5,7 метрів. Розмір літер цієї книжки становить 15 см.

📌Найменша надрукована книга – «Мурашки» видана у 1980 році в Японії, її розміри – 1,4 × 1,4 см.

📌Найменша книга в світі - «Кобзар», створена вона українським майстром Миколою Сядристим. У книжці 12 сторінок і на кожній по 8 віршованих рядків. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреної волосини. Зшита книжка павутиною, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

📌Найтовстіша у світі книга - англійський словник, що налічує 8600 сторінок.

Ірина Вільде.

 5 травня 1907 року народилася Ірина Вільде (Дарина Дмитрівна Макогон-Полотнюк) — українська письменниця, громадська діячка, лауреатка Шевченківської премії, внесена ЮНЕСКО до списку знаменитих людей двадцятого століття та другого тисячоліття. Її твори дуже жіночі, чуттєві, інтимні, і водночас з цим прості. І автобіографічні. Вони — про кохання, зраду, про жіноче серце, таке неприборкане та химерне. Роман "Сестри Річинські"  найбільше творче досягнення письменниці. Величезна кількість персонажів, сюжетних ліній, подій. І «якби письменниця не написала більш нічого, а лише роман “Сестри Річинські”, і тоді б її ім’я було б у списку найдостойніших. Але крім згаданого роману є ще повісті “Метелики на шпильках”, “Б’є восьма”, “Повнолітні діти”, “Ті, з Ковальської”,  книжки повістей та оповідань і нарисів “Химерне серце”, “Історія одного життя”, “Яблуні зацвіли вдруге”, “Окрушини” (мініатюри). Та все ж над тим усім — “Сестри Річинські”»  - так слушно зауважив  письменник Дмитро Герасимчук у статті «Любов’ю любов нарікши…» .

Анатолій Дімаров.

 Сьогодні, 5 травня, виповнюється 103 роки від дня народження патріарха української прози і духовного батька "шістдесятників" Анатолія Дімарова. Це письменник, життя якого вмістило в собі всі найпереломніші події в історії України ХХ століття. Розкуркулення родини, Голодомор, війна, на якій отримав тяжке поранення, цензура й замовчування в журналістиці та літературі.  Він запам’ятався проникливим словом і загостреним почуттям власної гідності (свого часу відмовився від медалі Жукова, а згодом не захотів брати орден Ярослава Мудрого від Януковича — ​"не можу прийняти з рук людей, які штовхають країну у прірву"). Народився Анатолій Дімаров 1922 року на Полтавщині. Насправді він — ​Анатолій Гарасюта, та мама змінила прізвища у дітей, щоб врятувати їх від вислання через розкуркулення. Про свою сім’ю Анатолій Дімаров дуже детально написав в одній з найкращих українських мемуарних книжок "Прожити й розповісти". Найбільша значимість цього двотомника — в його правдивості, відсутності будь-яких масок і бажання щось прикрасити чи переписати. 

А ви знали?

 А ви знали, що сьогодні, 23 квітня, світ відзначає Всесвітній день книги та авторського права – свято авторів, видавців, критиків, бібліотекарів, читачів і всіх-всіх, хто часом залишається «за лаштунками» книговидання. Відсвяткуйте цей день, придбавши книжку і підтримавши українського видавця або ж завітайте до нашої бібліотеки. У нас багато цікавих книг на будь-які уподобання. То ж замініть перегляд телевізора 📺 на читання 📚📖.

А ви знали?

А ви знали, що сьогодні відзначають Всесвітню ніч книги. Це свято читання та книги. Ідея відзначати ніч книги виникла ще у 2011 році на конференції книжкової індустрії і, власне, передбачала надихати читати дорослих людей більше та спонукати знаходити для цього час. Всі скаржаться на брак часу для читання. Читання вночі – ось спосіб для дорослих знайти час, щоб читати більше. Не знаєте, що почитати завітайте до нашої бібліотеки, ми вам допоможемо підібрати книгу до душі. У нас багато нових,  цікавих книг. 

Вітаємо!

 Дорогі друзі, колектив Звенигородської публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського щиро вітає вас з світлим святом Воскресіння Христового! 

Бажаємо вам міцного здоров’я, добробуту, сили духу, витримки, терпіння та непохитної віри в перемогу України. Віримо, що разом, у єдності, ми подолаємо ворога.

Дякуємо захисникам та захисницям за те, що маємо можливість святкувати Великдень. 💛💙

Увага! Новинка.

 Шановні друзі, у нас є чудова новина, якою ми ділимося з вами. Сьогодні до нашої бібліотеки завітала Ніна Степанівна Шаповал з подарунком від Лариси Іванівни Семенко. Це книга " Наш тихий геній Леонтович", автором якої є пані Лариса. Видання присвячене життєвому і частково творчому шляху видатного українського композитора, диригента, педагога Миколи Дмитровича Леонтовича (1877-1921) та підготовлене на основі архівних матеріалів, праць леонтовичезнавців, краєзнавчих розвідок, спогадів рідних, друзів та приятелів митця. Книга дозволить дізнатися більше про видатного композитора, його внесок у музичну культуру та зацікавить музикознавців, істориків, краєзнавців та всіх кому небайдужа доля автора легендарного "Щедрика".

А ви знали?

А ви знали, що 17 квітня щороку відзначають Міжнародний день поезії хайку. Хайку – форма японської поезії, відома своєю простотою, глибиною і красою. Хайку традиційно складається з трьох рядків з розміром 5-7-5 складів, хоча сучасні інтерпретації іноді відрізняються. Всесвітнє свято хайку – це не просто літературна подія поетичної форми, це запрошення сповільнитися і спостерігати за світом з подивом і простотою. Сила хайку полягає в його здатності передавати широкі емоції та спостереження в лаконічній структурі, нагадуючи нам про красу, яку можна знайти в стислості та простоті.

Пропонуємо вашій увазі книгу поезій Мацуо Басьо. Мацуо Басьо (1644-1694) відіграв важливу роль у популяризації та вдосконаленні хайку, його творчість стала одною із найсамобутніших сторінок не тільки класичної японської поезії, а й національної японської культури в цілому. Книга є у фонді нашої бібліотеки. Читайте вірші Басьо, надихайтеся на роздуми про життя, його красу та тимчасові зміни.

Бібліотека рекомендує.

 Кейтлін Аліфіренка. Мартін Ганда, Ліз Велч "Я завжди писатиму у відповідь. Як один лист змінив двоє життів".
Роман заснований на реальних подіях, на історії дружби американської дівчинки та африканського хлопчика. Дуже повчальна та душевна історія про дружбу, добро, людські взаємовідносини.  Все почалося у далекому 1997 році, коли вчителька із США задала нетипове домашнє завдання: написати лист комусь із іншої країни. Більшість обрали Європу, а Кейтлін написала до екзотичної африканської країні, про яку дівчина геть нічого не знала. Її лист одержав Мартін із Зімбабве. Підлітки шість років листувалися через океан. Підтримуючи одне одного в біді та в радості, вони стали найкращими друзями. У книжці Кейтлін і Мартін діляться спогадами про спільне дорослішання й про те, як цей досвід змінив їхні життя. " Я завжди писатиму у відповідь" - це історія про великий світ і несподівано справжні стосунки. В назві зазначено, що один лист змінив двоє життів, але насправді це не так. Це книга про те, як одне листування вплинуло на життя багатьох людей. А ще ця книжка може хоч трохи змінити і  ваше життя. 

Тож рекомендуємо для читання.😉📖

Увага!

Увага ❗

 Шановні  учасники психологічних тренінгів, повідомляємо, що зустріч з психологами, запланована на 17 квітня переноситься.

 Слідкуйте за нашими анонсами❗

 

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Книга «Ніби ми злодії» — це гостросюжетний трилер американської письменниці М. Л. Ріо з вайбом «темної академії». Це історія згуртованої групи семи схиблених на ліриці Шекспіра акторів, які віддають перевагу компанії один одного над іншими. Але з часом щось темне та зловісне сіє серед них ненависть. Дружба, що раніше здавалася прекрасною, стає чимось збоченим, чимось, чого варто остерігатися. Якоїсь миті всі зв'язки у цієї компанії плутаються, і вже невідомо хто ворог, хто друг, а хто коханець. Неминуче стається вбивство...

Це одна з найкращих книг цього жанру! Тут є і таємниці, і розслідування вбивства, і любовна лінія. Авторка приділяє велику увагу деталям, що допомагає краще зануритися у сюжет та відчути себе одним із персонажів. Як і прийнято для «темної академії», у центрі сюжету  закрита школа для багатіїв, група друзів, яка нагадує культ чи таємне товариство, та неочікуване вбивство найкрутішого хлопця академії. Студенти майже поклоняються Шекспіру, розмовляють репликами з його п’єс та врешті-решт перетворюють своє життя на трагедію. 

Рекомендуємо для усіх фанатів темної та готичної прози. 

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Надія Гуменюк «Твоя навіки…»

 «Твоя навіки…» - це зворушлива історія кохання, оповита випробуваннями, війною, розлукою та невблаганними поворотами долі. В основі роману лежать справжні щоденники та спогади Михайла Чигрина, українського політичного діяча, що був змушений покинути рідну землю через переслідування і пройти складний шлях від тюремних стін до далекої Австралії.

Ліда та Михайло з дитинства були нерозлучними, проте їхнє життя змінилося через політичні репресії. Попри постійну небезпеку, Михайло зміг зберегти єдину цінність - листи від Ліди та подарований нею золотий перстень, які стали його оберегом у найтяжчі моменти. У цих листах - не лише слова любові, а й свідчення болючого розриву між двома світами: радянськими таборами й вільним світом.

Історичний роман Надії Гуменюк «Твоя навіки…» - це сильна та багатогранна історія про кохання, про відданість та силу людського духу, написана на тлі драматичних подій, які формували долю нашої країни. Радимо зануритися в цей твір шанувальникам жанру й поціновувачам сюжетів з реальним історичним підґрунтям.

«Твоя навіки» - це роман про пам’ять. Пам’ять про людей, які жили у непростий час, пам’ять про їхні мрії, прогнення, біль і радість. Надія Гуменюк вкотре довела, що історія складається не лише з дат і подій, а й з голосівтих, хто вірив, чекав, любив.

Ця книга  про рід, про час і про Україну. 

Читати обовʼязково!

А ви знали?

 А ви знали, що сьогодні відзначають Міжнародний день спеціальних бібліотек. Це професійне свято фахівців, які присвячують себе не просто роботі з книжками, а глибокому аналізу, систематизації та наданню спеціалізованої інформації. Цей день — нагода наголосити на важливості інформаційної грамотності, відповідального поводження з даними та ролі бібліотекарів у сучасному світі. Міжнародний день спеціальних бібліотек — це також привід замислитися над тим, як ми, як суспільство, споживаємо інформацію. Чи перевіряємо джерела, чи вміємо аналізувати? За кожною якісною відповіддю стоїть фахівець, який зробив усе, щоб ця відповідь була достовірною.

Дослідник української книжкової культури. ( до 130-річчя від дня народження Лева Биковського)

10 (22) квітня виповнюється 130 років від дня народження Лева Юстимовича (Левка Устимовича) Биковського (1895–1992), українського бібліографа, книгознавця, бібліотекознавця, геополітика, історика, журналіста, мемуариста.

Лев Биковський — непересічна особистість, інженер-економіст за освітою, він став відомим журналістом і вченим — книгознавцем, бібліотекознавцем, теоретиком та істориком української культури, книжкової культури зокрема. Він один з корифеїв бібліотечної справи.

    Лев Биковський, як чимало представників тогочасної української інтелігенції, вимушений був емігрувати з України у 1921 році і продовжував роботу поза межами Батьківщини. Він жив і працював у Польші, Чехословаччині, Німеччині, США. В еміграції він виробив і втілив у життя план розбудови бібліотеки Української господарчої академії в Подєбрадах, створив студентський бібліографічний гурток, видавав збірник «Книгознавство», серію «Бібліотека українського бібліографічного мікроба». П’ятнадцять років віддав Варшавській публічній бібліотеці, в якій очолював провідні відділи, а протягом 1942-1944 рр. саму книгозбірню. У Сполучених Штатах Америки, де він жив протягом 1948-1992 рр., очолював Книгознавчу секцію Української вільної академії наук у Нью-Йорку, у 1954-1963 рр. працював у Денверській публічній бібліотеці та Денверській групі УВАН.

    Незважаючи на життя за межами Батьківщини, Лев Биковський завжди був активним діячем та популяризатором української книги і культури.

    За словами однодумця і соратника професора Олександра Оглоблина, Лев Биковський виніс на чужину три коштовні речі – три скарби, які він зберіг на все своє життя. Це любов до українського друку; ідея українського простору, що для нього був скрізь, де тільки билося українське серце й лунало українське слово; третій – найдорожчий скарб — його щире українське серце, що горить невгасимим вогнем любові й відданості своїй вічній Батьківщині – Україні.

  Наша бібліотека має чимало газетних та журнальних публікацій, спогадів про нашого славетного земляка. Тож хто цікавиться  історичною спадщиною рідного краю запрошуємо до Звенигородської публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського.

Бібліотека рекомендує.

Нові книжкові надходження.

Сьогодні доотримали книги закуплені за рахунок місцевого бюджету. 🔥📚 Тож через декілька днів, після бібліотечної обробки,  книги 📘📗📕 вже будуть у відділі обслуговування Звенигородська публічна бібліотека імені Кримського та у БФ нашої громади.  І ви, шановні читачі, 😍 зможете насолодитися книжковими новинками.  📖 💥

Василь Голобородько.

 7 квітня виповнюється 80 років яскравому  поету-шістдесятнику Василю Голобородьку. Він один з найпомітніших поетів-новаторів в українській літературі другої половини ХХ ст. Його твори перекладені десятками мов і увійшли до закордонних антологій. Лауреат Шевченківської премії, премій імені Пантелеймона Куліша, Василя Симоненка та Миколи Трублаїні. Вірші Василя Голобородька вражають неочікуваним змістом, своєрідною художньою формою, близькою до білого вірша. Поет створив власний ритм та власні влучні неологізми. В своїй творчості Голобородько звертається до історії свого народу, до свого коріння, до внутрішнього світу людини. А ще Василь Голобородько понад двадцять років працює над вивченням казок. Проте розпочалася робота над українським фольклором ще у 14 років. А останні роки збирав всі висловлювання у фольклорі – назви, прикмети, прислів'я. Крім того, автор впевнений, що більшість казок світових беруть початок саме з українського фольклору.

Марина Гримич

4 квітня день народження Марини Гримич - відомої української письменниці, науковиці, видавчині, лауреатки Всеукраїнського літературного конкурсу "Коронація слова", засновниці і директорки видавництва "Дуліби", а ще продюсерки літературного проєкту Люба Клименко. Марина Гримич довгий час займалася виключно наукою – в різних галузях (фольклористика, методика викладання української мови як іноземної, етнологія, історія, антропологія). Її перу належить кілька авторських монографій, а також вона є керівницею, упорядницею та науковою редакторкою великих проєктів, колективних наукових монографій та наукових збірників. В художній літературі – з початку 2000-х, працює як у белетристиці, так і в серйозній інтелектуальній романістиці. Марина Гримич – яскрава й талановита письменниця: її роман “Клавка”,  швидко став бестселером. Не менш цікавими  є її твори “Юра” та “Лара”, які написані на засадах  сиквелу, тобто зі збереженням провідних персонажів, але переміщенням їх в інший час, в інші соціальні ролі. Книги Марини Гримич вражають своєю історичною достовірністю і витонченою українською мовою.
У фонді нашої бібліотеки чимало книг Марини Гримич. Приходьте. Вибирайте. Читайте. Отримуйте задоволення.

Психологічний тренінг "Знайомся. Твоя Внутрішня дитина."

 Сьогодні у нашій бібліотеці відбулася чергова зустріч з психологами Центру життєстійкості Звенигородської ТГ Анною Качапкіною та Тетяною Мірошник. Як завжди, зустріч була цікава та корисна, а темою заняття було: "Знайомся. Твоя Внутрішня дитина." У психології "Внутрішня дитина" – це такий стан, коли ви дозволяєте собі знову опинитися в  дитинстві. І саме Внутрішня дитина дає вам можливість усвідомити свою життєву історію, через своє минуле зрозуміти сьогодення, побачити справжні мотиви багатьох вчинків і дій, позбутися вантажу образ, пробачити. І здобути внутрішню свободу. 

Дякуємо психологам за цінні поради і до наступної  зустрічі.

Бібліотека рекомендує.

 

Як зацікавити дитину читанням .

Поради, як зацікавити дитину читанням 📖:

🔹 Читайте разом вголос – це створює сімейні традиції 📚

🔹 Обирайте книги з яскравими ілюстраціями 🎨

🔹 Обговорюйте прочитане – нехай дитина переповідає 📖

🔹 Дозвольте дитині обирати книжки самостійно 😊

🔹 Завітайте до Звенигородської публічної бібліотека імені Кримського  або до Звенигородської Бібліотека Для Дітей   –  це справжні скарбниці знань! 🏛

 Саме в нас дитина може знайти свою першу улюблену книжку, а потім іще десятки інших, які зроблять її життя цікавішим і мудрішим. 

Міжнародний день дитячої книги.

 2 квітня – особливий день для всіх, хто любить казки та пригоди! У цей день народився Ганс Крістіан Андерсен, а світ відзначає Міжнародний день дитячої книги. Це чудова можливість нагадати, що книга – це не просто сторінки, а цілий світ знань і фантазій!

Запрошуємо на зустріч з психологами.

 НАГАДУЄМО! 

3 квітня чергова зустріч з психологами  Центру життєстійкості Звенигородської ТГ.

Якщо ви відчуваєте, що потребуєте підтримки, долучайтеся.

А ви знали?

 А ви знали, що 1 квітня відзначають День смішного читання. Головне завдання цього дня – показати дітям, що читання може бути цікавим і приємним заняттям, яке принесе їм радість і, можливо, спонукатиме читати щодня. Завітайте до нашої бібліотеки, ми допоможемо знайти книги, що дарують сміх і радість. Читайте та смійтеся самі та разом з дітьми, на здоровʼя та для теплих спогадів.