29 вересня 2022 р.

Акція "Бібліотека для тебе".

Вітання від нашої колеги, колишнього працівника бібліотеки та відділу культури Зої Іванівни Олефіренко.
#zvenlib #твоя_бібліотека #привітай_бібліотеку #бібліотекаспільнодія #бібліотека_для_тебе

Флешмоб-читання "Читаємо, мріємо, гуртуємося".

 Вірш читає методист Звенигородської публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського Оксана Лещенко.
#zvenlib #читання_для_перемоги #словом_наближаємо_перемогу #read_and_win

28 вересня 2022 р.

Акція "Бібліотека для тебе"

Вітання від нашого постійного читача і партнера, поета та давнього друга бібліотеки Василя Стрижиуса.
#zvenlib #твоя_бібліотека #привітай_бібліотеку #бібліотекаспільнодія #бібліотека_для_тебе

Флешмоб-читання "Читаємо, мріємо, гуртуємося".

 Вірш Мар'яни Савки читає завідувачка відділом обслуговування Звенигородської публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського Ольга Гаркавенко.
#zvenlib #читання_для_перемоги #словом_наближаємо_перемогу #read_and_win

27 вересня 2022 р.

День пам'яті Михайла Стельмаха.

 27 вересня день пам'яті Михайла Стельмаха - відомого українського письменника, драматурга, фольклориста, Шевченківського лауреата (1912-1983).Він був чи не єдиним українським радянським письменником, який отримав високі нагороди за свою творчість і не був членом Комуністичної партії Радянського Союзу. Українці свого часу зачитувалися його творами.  Стельмах був одним із перших хто порушив проблеми Голоду 1932–1933 рр. та боротьби ОУН-УПА проти СРСР. Вдячні читачі писали йому листи з усіх куточків Батьківщини, не знайомі між собою, всі як один дякували письменнику, що він неначе розповів про їхнє життя.


Акція "Бібліотека для тебе".

 Вітання від нашої юної читачки Березюк Еліна.
#zvenlib #твоя_бібліотека #привітай_бібліотеку #бібліотекаспільнодія #бібліотека_для_тебе

Флешмоб-читання "Читаємо, мріємо, гуртуємося".

Свій вірш читає  поет, давній друг бібліотеки Василь Стрижиус.
#zvenlib #читання_для_перемоги #словом_наближаємо_перемогу #read_and_win

Акція "Бібліотека для тебе".

 Вітання від нашої юної читачки Ткаченко Аліни.
#zvenlib #твоя_бібліотека #привітай_бібліотеку #бібліотекаспільнодія #бібліотека_для_тебе

26 вересня 2022 р.

Акція "Бібліотека для тебе"

 Напередодні Всеукраїнського для бібліотек Українська бібліотечна асоціація оголосила акцію "Бібліотека для тебе". Відвідувачі Звенигородської публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського також долучились до цієї акції. 
Вітання від Ольги Рябової, начальника архівного відділу Звенигородської райдержадміністрації.
#zvenlib #твоя_бібліотека #привітай_бібліотеку #бібліотекаспільнодія #бібліотека_для_тебе

Флешмоб - читання "Читаємо, мріємо, гуртуємося".

 Цьогоріч День бібліотек ми відзначаємо в умовах воєнного стану. Уся країна об’єдналася для боротьби з рашизмом, а бібліотеки для своїх спільнот, громад та новоприбулих стали  точкою опори, і місцем сили, і простором для спільнодії. Відвідувачі та бібліотекарі Звенигородської публічної бібліотеки долучилися до флешмоб-читання "Читаємо, мріємо, гуртуємося" українських поетичних і прозових творів, які співзвучні внутрішньому стану українців сьогодні.
Вірш Павла Вишебаби ( у мирному житті поет, музикант та громадський діяч, а нині  командир відділення у 68 бригаді ЗСУ) читає Світлана Жукова, волонтерка, член ДФТГ.
#zvenlib #читання_для_перемоги #словом_наближаємо_перемогу #read_and_win

День пам'яті Зінаїди Тулуб.

Сьогодні день пам'яті української письменниці Зінаїди Тулуб. 26 вересня 1964 року у Києві на 74-му році упокоїлася шляхетна особистість із романтичною зовнішністю, витонченими манерами, досконалим знанням семи мов, авторка першого історичного українського роману-дилогії "Людолови". Її прадіди - запорозькі полковники, дід Олександр Тулуб - кирило-мефодієвець, приятель Тараса Шевченка. Зінаїда Тулуб  виросла в зросійщеній сім’ї, але усвідомивши себе українкою, стала справжньою донькою своєї Батьківщини. Цього пориву патріотизму радянська влада не оцінила, сталінський режим прирік письменницю на тортури та майже 20 років таборів. Однією з найвидатніших робіт Тулуб став історичний роман “Людолови”, в якому письменниця розповіла про жінку, що стала прототипом Роксолани.  

22 вересня 2022 р.

21 вересня 2022 р.

Стівену Кінгу - 75!

 21 вересня американському письменнику Стівену Кінгу виповнюється 75 років. Його титул “короля жахів” ще ніхто не зміг заперечити. Кінг пише вже понад пів століття. За цей період опублікував 55 романів, пів десятка наукових книг і близько 200 оповідань. А читачі з усього світу придбали понад 350 млн екземплярів його книжок. Ще Кінг став рекордсменом серед письменників, чиї твори екранізували: майже 100 стрічок вийшло на основі його книг.
Цього року Стівен Кінг проявив себе як палкий прихильник України. Починаючи з перших днів повномасштабної війни, Кінг уважно стежить за перебігом подій у нашій країні. Одним з перших серед світових письменників відмовився видавати свої книжки в росії, ініціював у твіттері гештег #putinlies, закликавши людей не вірити російським ЗМІ. Стівен Кінг порівнює російські пропагандистські ЗМІ з орвеллівськими пресою й телебаченням з роману "1984".

Герберт Джордж Веллс - це просто фантастика.

 21 вересня 1866 народився Герберт Джордж Веллс, родоначальник науково-фантастичної літератури 20 століття і найбільший майстер критичного реалізму.  За своє творче життя Герберт Уеллс написав близько 40 романів і багато томів оповідань, кілька десятків творів з філософської, соціологічної та історичної проблематики з політичними і соціальними прогнозами, кілька книг для дітей і автобіографію. Першим художнім твором Уеллса став фантастичний роман "Машина часу" (1895), завдяки якому він відразу ж здобув популярність і світове визнання. Потім пішли книги "Острів доктора Моро" (1896), "Людина-невидимка" (1897), "Війна світів" (1898), "Перші люди на Місяці" (1901), "Їжа Богів" (1904) та інші. Ці твори принесли письменникові славу найзначнішого експериментатора в жанрі науково-фантастичної літератури, показавши його здатність зробити правдоподібною  найзухвалішу вигадку.

День памʼяті Олександра Кошиця.

Сьогодні день пам'яті хорового диригента, композитора та етнографа, нашого земляка Олександра Кошиця. Визнаний світовими критиками, він увійшов до когорти найвпливовіших митців хорового виконавства першої половини ХХ століття. Лише на Батьківщині незнаний і забутий. У період СРСР його ім’я було заборонено. Вважалося, що він націоналіст, який веде антирадянську агітацію українською народною піснею.Тріумфом Кошиця було турне Української хорової капели у 1919-1924 роках, створеної за дорученням Симона Петлюри. Хор мав завоювати у світі симпатію до українців і новоствореної держави - УНР, з чим впорався більш, ніж успішно. Шість років тривали гастролі хору, всюди їх виступи проводжали гучними оплесками, захопленням. Про Україну заговорили у Європі та на обох американських континентах. А от політичні обставини в рідному краї викликали сльози на очах. Україну силою приєднали до СРСР і митцю вже не судилося повернувся на Батьківщину. Решту життя Кошиць провів в еміграції. Починаючи із 1924 року Олександр Антонович мешкає у США та Канаді. Пише музичні твори, створює обробки до українських пісень. У Нью-Йорку видає збірку пісень, перекладених англійською мовою. Кошиць хотів повернутися на Батьківщину, писав листи-прохання в СРСР, але заборона радянської влади була категоричною. Особливо болісно Олександр Антонович переживав свою неможливість повернутися тоді, коли дозвіл вертати назад отримали Грушевський та Винниченко. Попри душевні муки, продовжує займатися хором. В еміграції Кошиць долучився до розвитку та збереження української національно-музичної культури. 
21 вересня 1944 року Олександр Кошиць пішов із життя. Його похорон був схожий на жалібну демонстрацію. Похований видатний українець у мавзолеї вінніпезького цвинтаря "Ґлен-Іден".
Пропонуємо вашій увазі книгу із фонду нашої бібліотеки:ТІНА ПЕРЕСУНЬКО "Культурна дипломатія Симона Петлюри. "Щедрик"» проти "русского мира". Місія капели Олександра Кошиця (1919–1924)", яка дозволить вам більше дізнатися про тріумфальне турне Української Республіканської капели під орудою Олександра Кошиця. 

20 вересня 2022 р.

Важливо!

Вітаємо!

20 вересня святкує свій день народження Дара Корній (справжнє ім’я — Мирослава Іванівна Замойська) — відома українська письменниця, журналістка, волонтерка. Магія та чари – це про книги Дари Корній, які сповнені особливого містицизму і змушують зануритися в атмосферу загадкових історій. Твори цієї авторки відзначаються неповторним стилем, у якому українська міфологія гармонійно переплітається з реальністю, порушуються проблеми добра і зла, кохання, людських стосунків. Кожна книга Дари Корній – то своєрідна знахідка, її книги часто запитують у бібліотеці, і ми маємо що запропонувати своїм читачам. 

19 вересня 2022 р.

Важливо!

А ви знали?

А ви знали, що 19 вересня 1919 року у Києві денікінцями було розгромлено одну із найстаріших та найбільших україномовних книгарень. Вона відчинила свої двері ще у 1899 році. Це був справжній центр українського національного життя. Цінителі українського друкованого слова сходились сюди придбати новинки, обговорити уже прочитане. 
Трохи більше сорока тисяч книжок українською мовою було спалено. 

Вітаємо!

 Сьогодні, 19 вересня, свій день народження святкує Оксана Забужко. Письменниця, поетка, авторка есеїв та видатна інтелектуалка Оксана Стефанівна Забужко відома в усьому світі. Її книжки здобувають найвідоміші літературні премії, їх перекладають на десятки мов та постійно перевидають.Її роман "Польові дослідження з українського сексу" став першим бестселером незалежної України, вона автор поетичних збірок: "Травневий іній", "Диригент останньої свічки", "Автостоп", "Друга спроба: Вибране"; прозових творів: "Казка про калинову сопілку", "Сестро, сестро (повісті й оповідання)", "Музей покинутих секретів"; філософсько-літературознавчих праць "Шевченків міф України", "Notre Dame d'Ukraine". Твори письменниці перекладені більш, ніж 20-ма мовами. Вистави за її творами ставлять на багатьох театральних сценах України і світу. Шведське видавництво Norstedts готує до друку нову книжку Оксани Забужко "Найдовша подорож" - есей про два плани цієї війни: 30-літній і 300-літній.  Мова її творів,про що б не говорила-писала письменниця, завжди пристрасна, завжди емоційна. Сьогодні вона - потужний голос на Заході на користь Перемоги України, вона б'є на сполох, розворушує громадськість. У березні цього року Оксана Забужко - не громадянка ЄС, не посадова особа - виступала перед Європарламентом: "Захищаючи Україну від російських бомб Європа захистить себе. Світ таки міняється. (але, Господи, як же повільно, коли ті хвилини скапують людськими життями!)".

2 вересня 2022 р.

Важливо!

А ви знали ?

 А ви знаєте, що 2 вересня 1996 року в Україні було введено в обіг національну валюту - гривню. Проте історія гривні, як грошової одиниці, набагато давніша – їй більше тисячі років і сягає вона часів Київської Русі та походить від слова "гривна" - стародавньої нашийної прикраси, а також вагової, лічильної і монетної одиниці, що мала поширення на теренах сучасної України.  
з 1996 року гривня пройшла шлях "від Володимира до Володимира" – від Київського князя Володимира, який з’явився на першій одногривневій банкноті, до Володимира Вернадського, який нещодавно прикрасив тисячегривневу купюру. Оформлював українські гривні відомий український графік, лауреат Шевченківської премії - Василь Лопата. Ескізи гривні робили шість митців, і найкращим було визнано ескіз Василя Лопати.

1 вересня 2022 р.

31 серпня 2022 р.

А ви знали?

 А ви знали, що 31 серпня - День Слави української зброї. У цей день в 1919 р. Українська Галицька Армія і Армія Української Народної Республіки визволили Київ від більшовиків. Передові частини УГА очолював генерал Антін Кравс. Свого часу командування Української Повстанської Армії ухвалило щороку відзначати 31-го серпня свято Слави української зброї. У 20–40–х рр. минулого століття в патріотичному середовищі борців за незалежну Українську державу відзначалося Свято зброї  на згадку про переможну подію 31 серпня 1919 року. 

30 серпня 2022 р.

Павло Глазовий: "Народ, який сміятись вміє, Ніхто не знищить, не розвіє."

Сьогодні, 30 серпня, виповнюється 100 років від дня народження Павла Глазового - улюбленого багатьма поколіннями українського поета-гумориста і сатирика, лауреата премії імені Остапа Вишні, першого лауреата премії імені Петра Сагайдачного  (1922-2004).Ті, хто добре знав Павла Глазового, говорили, що в житті він був безкомпромісним і гострим, як його твори, жив досить скромно, не мав ні машини, ні дачі. Найбільшим багатством були книги.
Вже кілька десятиліть читачі різних поколінь читають гуморески Павла Глазового, знаходячи у його творчості щось своє.  

29 серпня 2022 р.

День пам'яті захисників України!

Вісім років тому відбулася одна із найтрагічніших подій в історії незалежної України – Іловайський котел. 29 серпня 2014 року Іловайськ мав стати "зеленим коридором" для українських військових. О 6:00 ранку московський офіцер прибув до Многопілля і повідомив українській стороні, що вихід має відбуватися без зброї. О 8:15 українські військові організованими колонами почали рух з міста за попередньо домовленими з московською стороною маршрутами. Але так званий "зелений коридор" обернувся зрадою та сотнями загиблих, поранених, взятих у полон та зниклих безвісти. 
Сьогодні 29 серпня – День пам’яті українських захисників, а ще - трагічне нагадування про те, якою є ціна "домовленостей”"та "переговорів" з росіянами.
Пропонуємо вашій увазі книги про мужність, неймовірний героїзм і людяність українських солдат і офіцерів, бійців добровольчих батальйонів, батальйонів тероборони, всіх тих, хто опиняється в кінці серпня 2014 року в Іловайському котлі.
Читайте, думайте, робіть свої неупереджені висновки.

25 серпня 2022 р.

Поетичні рядки.

 #віршдня #лінакостенко
 Читає Алла Мартиненко

24 серпня 2022 р.

З Днем Незалежності, моя рідна Україно!

 Наша сила у нашій єдності і тому нас не зламає жоден ворог, а мрія про близьку Перемогу і краще майбутнє окриляє нас! Україна – самостійна, вільна, неподільна держава. І буде такою завжди!          З Днем Незалежності, моя рідна країно!

23 серпня 2022 р.

День Державного Прапора України та День Незалежності України!

 День Державного Прапора України та День Незалежності України! Це дні, коли варто серйозно задуматись про день завтрашній, про майбутні покоління, про нашу відповідальність перед історією…

22 серпня 2022 р.

Важливо!

Запрошуємо на перегляд.

До  Дня Державного Прапора  та Дня Незалежності України працівники публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського  підготували панорамну книжково – ілюстративну виставку - інсталяцію, матеріали якої висвітлюють тривалий шлях становлення української державності, розкривають історію появи українського національного прапора, його використання у різні історичні періоди, знайомлять з історичними постатями, які відіграли значну роль на шляху здобуття незалежності України.
Запрошуємо усіх, хто цікавиться історією нашої країни, переглянути книжкову виставку та познайомитися з іншими матеріалами, які є у фонді нашої бібліотеки.






16 серпня 2022 р.

Юрку Іздрику - 60!

Самобутньому й харизматичному Юрку Іздрику сьогодні виповнюється шістдесят. Він автор десятків потужних та відвертих віршів, які цитують у соцмережах та запам'ятовують із першого прочитання. Його неповторну, проникливу й відчайдушну поезію хочеться читати й перечитувати, декламувати й наспівувати, речитативити й шепотіти – у такт голосу автора, що незмінно проступає поміж рядків. Його поезія, що не ховається в холодні слова і загадкові метафори, а ловить моменти життя і оголює його найпотаємніші сенси. У ній стільки любові, скільки може вмістити серце чоловіка, яке вміє відчувати біль і красу однаково гостро.
Усіх хто цікавиться сучасною поезією  запрошуємо до нашої бібліотеки,  ми можемо запропонувати нам збірку поезій  Юрка Іздрика "Меланхолія". 

15 серпня 2022 р.

Олесь Ульяненко.

 14 серпня могло виповнитися 60 років від народження Олеся Ульяненка – наймолодшого лауреата премії Тараса Шевченко і єдиного в історії незалежної України письменника, книжки якого були заборонені. Його яскраве та насичене пригодами життя символізувало бунт та повсякчасний вияв непокори. За життя Ульяненку довелося заробляти підпільним боксом, проходити військову службу в Німеччині та Афганістані, довго блукати залізницями Центральної Росії і навіть побувати в іпостасі якутського шамана, не кажучи вже про систематичні візити в КПЗ. Раптова смерть письменника у 2010-му році (її обставини досі є нез’ясованими) символізувала закінчення епохи в українській літературі, після якої на передній план вийшли нові дійові особи. Переконаний націонал-анархіст, дебошир і просто принципова людина – він стоїть осторонь від решти письменників свого покоління. І все ж він популярний серед знавців та дійсних літературних цінителів. Він є автором більш ніж 20 романів, які базуються на дійсності нашого часу. Його твори входять в програму середніх та вищих навчальних закладів України. Але більшості читачів з творів Ульяненка відома лише "Сталінка", яку відзначили Шевченківською премією. У світі літератури  цей твір називають одним з найвизначніших романів часів української незалежності. 
Книги Олеся Ульяненка є у фонді нашої бібліотеки, тож приходьте, читайте, робіть свої неупереджені висновки.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Процюк С. Маски опадають повільно. Роман про Володимира Винниченка.  
Його життя — пристрасні, мученицькі і болючі пошуки власної сутності у творчості, громадській діяльності, любовних історіях. Контроверсійне мислення і безмежна творча сміливість, місіонерство і протест зробили його найчитабельнішим письменником свого часу. Були в тому часі і ті, хто вважав його "жахливою дитиною" національної літератури. Таким постає Володимир Винниченко в романі Степана Процюка "Маски опадають повільно". У цій сміливій художній версії — внутрішній світ і складний шлях героя від ексцентричного невротика, екстравагантного і сенсаційного митця до видатного мислителя, який гідно представив українську літературу у світі.

29 липня 2022 р.

Вітаємо!

Сьогодні свій День народження святкує науковий співробітник Звенигородського краєзнавчого музею Станіслав Станіславович Лячинський. 
Шановний Станіславе Станіславовичу, колектив публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського щиро вітає Вас з Днем народження. Бажаємо Вам  міцного здоров'я, творчої наснаги, добробуту, довголіття і, звичайно, миру. Ми Вас  шануємо та зичимо Вам  всіляких гараздів в подальшому житті. Нехай Вас оточують і в усьому підтримують рідні, близькі й віддані люди! 

28 липня 2022 р.

До Дня Української Державності.

 

День Української Державності.

Сьогодні ми вперше відзначаємо День Української Державності. Цей День  встановлений Указом Президента України від 24 серпня 2021 року № 423 з метою утвердження понад тисячолітніх традицій українського державотворення,  коріння якого сягає часів заснування міста Києва та розквітло за князювання Володимира Великого, а також для протидії російській дезінформації та історичним фейкам про нібито єдність походження українського та російського народів. Сьогодні ми відзначаємо цей День в час жорстокої війни. Попри все ми його відзначимо. Бо нас,  українців, не зламати. Ми по праву пишаємося нашою країною – її славною історією, сучасними досягненнями. А ще,  дякуємо нашим захисникам! Віримо в ЗСУ! Віримо в нашу Перемогу!  Віримо в  велике майбутнє нашої держави!

27 липня 2022 р.

Поетичні рядки.

 За сполохами, за громами,
За вибухами, за димами,
За дорогами, за роками,
За сторіками, стоморями
Голосу твого не почути,
Образу твого не забути,
Бо мова твоя затихла,
А врода твоя застигла.
Теплі руки, пропахлі тістом,
Біла шия з разком намиста,
Ніжні губи, усміхнені тихо,
Мудрі очі, що бачили лихо
Розлуки, наповнені горем,
Вже прощальним вдивляються зором…
Напливають і ранні, і пізні,
Як мотив призабутої пісні,
Згадки про тебе, нене,
Напливають на мене,
І раннього вірша рядки
Озиваються через роки.
Мамо, утри краплини сльозин,
Знаменням хресним нас осіни —
Це ж не тільки один я твій син,
Усі ми - твої сини!..
Володимир Біляїв

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Історія України бурхлива і насичена, а природа — справді унікальна, тож не дивно, що у нас є багато привабливих і цікавих  об’єктів.  За низкою чітких критеріїв ЮНЕСКО визначила 7 головних природних та культурних об’єктів України та включила їх у список Світової спадщини. Крім того, існує ще й список кандидатів на включення до списку Світової спадщини, який називають Попереднім списком ЮНЕСКО, в Україні таких об’єктів ще 17. Путівник Романа Маленкова, мандрівника і засновника краєзнавчого сайту "Україна Інкогніта", "Світова спадщина ЮНЕСКО в Україні " - це не просто нова книга – це подія в історії України. Вперше за тридцять років незалежності вийшла книга про головні скарби нашої країни.

Бібліотека пропонує.

 До Дня Української Державності, який ми будемо відзначати 28 липня, бібліотека підготували добірку книг  присвячених Україні - це історичні дослідження та художні твори про минулі часи і сьогодення нашої країни, про видатних особистостей, про наші традиції й культуру. Сподіваємося, що кожен зможе  знайти в цих книгах для себе щось особливе. 

22 липня 2022 р.

Поетичні рядки.

Вийди так з усіх своїх болінь,
З чорних втрат, із марних непояснень,
Здерши з себе лямки поколінь,
Розірвавши хмарність без прояснень,
Ніби ти ніколи й не несла
Тягарі на зболених раменах,
Не виймала кулі із крила,
Не латала знищені знамена.
Ти ступай, немовби по траві, 
По жорстві тендітними ступнями,
Ніби всі ще поруч і живі,
Всі живі і ходять поміж нами. 
І нема нав’язливих страхів,
І валіз, тривогою набитих. 
Тільки теплий вітер із верхів, 
Що його ловити і любити.
Вирини з усіх своїх образ,
Так нестримно, виклично і гінко.
Бо життя танцюєш тільки раз.
Тож танцюй, моя незламна жінко.
Мар'яна Савка

А ви знали?

 А ви знали, що 22 липня 1819 року у Полтавському вільному театрі, директором якого був Іван Котляревський, відбувся перший показ вистави Івана Котляревського "Наталка Полтавка".  Роль Наталки Полтавки грала Катерина Налетова,  Терпилиху - Тетяна Пряженківська, а виборного - Михайло Щепкін.  Це були перші виконавці ролей у виставі "Наталка Полтавка" Котляревського.

21 липня 2022 р.

Хто ж він, цей Ернест Міллер Гемінгвей?

Він любив котів і дайкірі, у молоді роки займався боксом, був гірськолижником, яхтсменом, мисливцем, снайпером, військовим кореспондентом, заходив у клітки з левами, обожнював сафарі, ловив акул, мав чотири пристрасні шлюби, пройшов дві світові війни, був поранений, побував в численних аваріях, двох авіакатастрофах та ледь не загинув під час лісової пожежі, переніс малярію, сибірську виразку, гепатит, безліч переломів та струсів мозку,  а в  результаті покінчив життя самогубством застрелившись з рушниці… А ще він увійшов в історію як один з найвизначніших письменників, володар Пулітцерівської та Нобелівської премії з літератури. Це все про Ернеста Міллера Гемінгвея. Знаменитий письменник був вельми непростою особистістю, а життя його було сповнене пригод, у яких він і шукав своє натхнення. Часом у його книгах складно відрізнити правду від вигадки, але дослідники біографії Гемінгвея зазвичай сходяться на думці, що він завуальовано подавав реальні події в обгортці з придуманих ним деталей. 

Поетичні рядки.

 О, так, я знаю, нам не до лиця
З мечем в руках i з блискавками гнiву,
Вiйськовим кроком, з поглядом ловця
Iти завзято крiзь вогонь i зливу.
Ми ж ваша пристань — тиха i ясна,
Де кораблями — вашi збитi крила…
Не Лев, а Дiва наш вiдвiчний знак,
Не гнiв, а нiжнiсть наша вiчна сила.
Та ледве з ваших ослабiлих рук
Сповзає зброя ворогам пiд ноги,
Спиває нiжнiсть легендарний крук —
Жорстокий демон бою й перемоги.
I рвуться пальцi, довгi i стрункi,
Роздерти звички, мов старi катари,
Щоб взяти зброю з вашоi руки
I вдарить твердо там, де треба вдарить.
Та тiльки меч — блискучий i дзвiнкий —
Вiдчує знову ваш рiшучий дотик,
Нам час розгорне звиклi сторiнки:
Любов i пристрасть… нiжнiсть i турботи.
Олена Теліга

Коротке життя довжиною у вічність.

 Життя можна прожити по-різному. Можна йти довго й тихо, залишаючи непомітні сліди на піску буття, що змиє час, а можна спалахнути коротко і яскраво, осліпивши своїм блиском все навкруги. Історія знає немало прикладів таких зірок, чиї життя згоріли миттєво за ідею чи справу, але чию жертву ми пам’ятаємо і шануємо. Лише неповних 36 років відміряла доля Олені Телізі (21.07.1906-21.02.1942). Вродлива і запальна - людина слова, пристрасті і чину - вона яскраво вирізнялася серед усіх. В українське життя і літературу поринула на еміграції в Празі. Як організаторка Української спілки письменників у Києві, не пішла на співпрацю з нацистами і загинула від їхніх рук у Бабиному Яру.

Олег Ольжич. Поет національного героїзму.

"Народ, який вірить, що якась суміжна країна або імперія здобуде йому державу, ніколи не зможе стати на власні ноги і буде завжди паралітиком. А його політичні групи будуть задніми колесами для чужих агентур"», - це слова  Олега Ольжича. Перш ніж стати поетом, він мав славу відомого археолога. Працював на кафедрі археології Українського вільного університету, в археологічному відділі Чеського національного музею в Празі, брав участь у експедиціях. Читав лекції у Гарвардському університеті в США. Олег Ольжич був не тільки науковцем і поетом, а й визначним громадським і політичним діячем. Обстоюючи незалежність України, він вступив до ОУН, заснованої Євгеном Коновальцем, очолював її культурну референтуру. У 1938–1939 рр. брав активну участь у становленні державності Карпатської України та в збройній боротьбі проти угорських загарбників... Будучи заступником голови Проводу Андрія Мельника, Ольжич керував, по суті, всім націоналістичним підпіллям у Києві, Львові, Рівному, Наддніпрянщині та на східних землях. На початку війни переїхав до України. В жовтні 1941 року став одним з організаторів політично-громадського центру - Української Національної Ради у Києві. З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів переїздить до Львова, де його 25 травня 1944 року заарештувало гестапо. Загинув Олег Ольжич під час чергового допиту в ніч з 9 на 10 червня 1944 року у концентраційному таборі Заксенхаузен.                                     
Йому було лише 37.

20 липня 2022 р.

#Поезія_народжена_війною

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Білінський В. Журавлі.
Торкаючись важливого завдання переосмислення національної історії українців та їхніх предків, відомий дослідник, автор історичних бестселерів “Країна Моксель, або Московія”, “Москва Ординська” Володимир Білінський пише: "Російські міфи не мають права на пропагування в українській історичній науці! Українська наука має бути побудована на суцільній правді. Якщо ми цього не зрозуміємо, то навіки залишимося на узбіччі історії. Отож, вирішуймо, що нам робити з українською історичною наукою та як нам з неї прибрати явних і прихованих недругів".
Наш народ віками боровся за НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, можливо довше за інші народи. В часи запеклої непримиренної боротьби гинули його найкращі сини, доньки… Здавалось часом, що український народ вже ніколи знову не збереться на черговий етап боротьби, але МИ знову і знову вставали. Запекла боротьба за українську ідентичність, незалежність і гідне місце серед народів світу триває дотепер.
Для того, щоб українці не знали свого минулого, не шанували своїх справжніх героїв, нам підсовували перекручені версії історії Катерина II і Йосип Сталін, в тепер – і Путін.
У новому історичному романі «Журавлі» автор правдиво змальовує події, що відбувались в його рідному селі на Хмельниччині в часи Другої світової війни: звитягу партизанів УПА, каральні операції московських окупантів, масові вбивства та вивезення українців до Сибіру. Все це описано очевидцем – Володимиром Білінським. Все, що бачив та чув від родичів (які воювали в лавах УПА), діаметрально відрізняється від цинічної комуністичної брехні про «бандєровцев», якою 70 років зомбували українців московські окупанти.
Тож подібні історичні, можна сказати автобіографічні твори, як от «Журавлі», доконче потрібні сучасному українському читачеві для того, щоб знати правду, цінувати українських героїв, для того, щоб мотивовано йти на сучасний фронт російсько-української війни, захищати Батьківщину від московського окупанта.

19 липня 2022 р.

#Поезія_народжена_війною

 Дивляться на ту Ніну, як на чудну —
вже б зронила сльозинку, хоча б одну. 
Стоїть вистрончена, як тятива 
і розказує усміхнена про якісь дива. 
Каже, що був клопіт з карієсом і раз з лишаєм, 
вічно лікті собі як не счеше, то зіб’є.
Любив мотоцикл, ганяв необережно,
у шостому класі вирішив бути пожежним!
Нервами і з соплями скінчив музичну, 
Охолов до пожеж – обрав юридичний.
Люди трохи перешіптуються, що вона говорить,
певно, не тямить себе у горі.
А Ніна веде ту балачку і не змовкає.
Тицяє з телефону фотку щеня алабая.
Обіцяв мені чудо таке подарувати, 
а я запеклася — не сунь ще один рот у хату!
То ми так полаялися, ще гірше, як пси,
Шо він мене повмовляв, попросив!
А як прийшов із набитим черепом на нозі,
я думала, що всі гілки обірву на лозі —
і вимащу так, як не чистила до тих пір!
А він тиця на лінії, мовляв, робив ювелір!
А якось знайшов дідову папіросну заначку,
Я до нього — а він у рот пачку жувачок!
Думала не дам ради, скурвиться син, 
але найбільше додалося сивих волосин,
коли сказав, що підкорюватиме Еверест.
Сказала, купуєш собі квитки, а я собі хрест. 
На словах про хрест стрепенулися всі, 
А Ніна не вгавала, зірвалась на сміх!
І про костюм ведмедя, і про вареники з перцем,
Ніна наче відклала в сторону своє серце, 
І так говорила, як ніби не болить, не тисне.
Ніна не була ні ображена, ні ненависна,
наче не чулася з кривдою чи з нестачею.
Всі отеретіло дивувалися її вдачі.
Час спливав, а Ніна не вгавала біля труни.
Уже й священник собі заговорив.
А потім хтось тихенько обняв Ніну за плече,
і роздалася Ніна тихим плачем.
Номер 2779, звали Іван, позивний Тадей.
Двадцять сім років ходив посеред людей.
Любив капусту тушену й не любив бульйон,
У Ніни тепер на шиї його медальйон
і пам’ять про те, що Іван встиг начудити.
Ніна говорить, бо так її син продовжує жити. 
#і_м_і
Мирослава Ільтьо

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

КолядаІ., БорчукС., Ільницький І. ІВАН БОГУН
Усі сучасники Богуна відзначали його розум, хитрість, хоробрість і талант полководця. Він відмовився від реєстрового чину і маєтків, які обіцяли йому поляки, і підтримав визвольну війну українського народу проти Польщі (1648-1657) з першого дня повстання. Саме в цій війні командир Вінницького полку полковник Богун став легендою за життя. Після смерті Богдана Хмельницького один із лідерів угруповання "старшин-державників", що не бажав ні підданства московського, ні підданства польського, ні підданства турецького чи шведського, а аж до своєї смерті прагнув творення самостійної Козацької держави. Іван Богун — мудрий полководець, відважний козак та легендарна особистість, яка прикрашає своєю могутньою постаттю сторінки історії України.

15 липня 2022 р.

#Поезія_народжена_війною

Краєзнавчий часопис "Пам'ять".

 Побачив світ черговий номер краєзнавчого часопису Звенигородщини  "Пам’ять", що з минулого року виходить у Звенигородці. Його засновник – громадська організація "Пам’ять жива", очолювана підприємцем, депутатом Звенигородської міської ради Юрієм Лисогором. Головним завданням видання визначено висвітлення подій і фактів історії Звенигородщини, донесення до широкого загалу достовірних знань про героїчні і трагічні сторінки минувшини краю, життя і діяльність на благо України відомих земляків.
Голова ГО "Пам’ять жива" Юрій Лисогор зазначив, що "наш обов’язок – повернути із забуття і віддати шану усім, хто в різні часи самовіддано трудився на рідній землі, хто боровся за її волю і зазнав політичних репресій, хто сьогодні мужньо боронить українську землю від російського агресора. Разом із громадою будемо робити усе, щоб пам’ять про них жила вічно".
У останньому числі журналу, який з об’єктивних причин вийшов із затримкою, під рубрикою "Наші земляки – гордість і слава Звенигородщини" вміщено підбірку ілюстрованих матеріалів, присвячених В’ячеславу Чорноволу, 75-річчя від дня народження відзначатиметься у грудні цього року. У них розповідається про життєвий шлях земляка, його політичну і державну діяльність. Про увічнення пам’яті славного земляка йде мова у статті про музей-садибу В. Чорновола. Окрема інформація розповідає про роботу Асоціації шкіл України імені В’ячеслава Чорновола.
Пізнавально-виховне значення мають матеріали під рубрикою  "Увічнення подій Української революції 1917 – 1921 рр. на Звенигородщині", у якій містяться краєзнавчі розвідки про події того часу та заходи з вшанування борців за волю України у добу революції.
На сторінках часопису вміщені матеріали про відомих уродженців краю (у межах сучасного Звенигородського району) літературознавця Павла Филиповича, композитора Кирила Стеценка, стаття "Звенигородська хорова капела: на шляху до 100-річчя", тематична рубрика "Дивоцвіт" про дитячу та юнацьку творчість.
Приверне увагу читачів тематична підбірка "Історія Звенигородщини на шпальтах старих газет".
Традиційно публікуються матеріали під рубрикою "Хроніка добрих справ ГО "Пам’ять жива".
Часопис друкується у черкаському видавництві "Вертикаль".
В. Мельниченко.

8 липня 2022 р.

Тримайся, моя люба Україно!

День родини.

 Є одне слово, у яке ми вкладаємо так багато сенсів. Когось воно зігріває та наповнює серце любов'ю, когось "жалить" безліччю болючих питань та спогадів. Родина. Так, усі ці батьки і діти, бабусі та тітки, брати й племінники. Люди, з якими ми сміємося і плачемо, радіємо і сваримося, а дуже часто і зберігаємо таємниці. Сім'я – невичерпне джерело історій, іноді щасливих і світлих, іноді моторошних та сумних. Сьогодні ми пропонуємо добірку книг, які доводять, що сімейні цінності – найважливіші у світі.

7 липня 2022 р.

Памʼятаймо!

 Сьогодні, 7 липня, виповнився б 41 рік відомому українському фотожурналісту, документалісту, вбитому рашистами в березні цього року на Кивщині - Максу Левіну (1981-2022).Він працював як фотокореспондент, документальний фотограф та оператор у багатьох українських і міжнародних виданнях. З 2014 р. висвітлював російсько-українську війну. "Кожен український фотограф мріє зробити фото, яке зупинить війну", - пояснював журналіст. За визначний внесок у розвиток української фотографії, відданість професії і відвагу Макса Левіна було посмертно відзначено Спецвідзнакою, запровадженою премією імені Георгія Гонгадзе. 

Поетичні рядки.

 На Івана, на Купала
Дівка босою скакала
Через полумʼя віків,
Через поле із вінків.
І шукала квітку долі,
Що дрімала в білій льолі.
І шукала свого Гриця
Як відважна в небі птиця.
І плела з квіток віночки.
Їх тулила до сорочки,
І пускала по воді
Трави й квіти молоді.
І була така цнотлива.
І була така зваблива,
Що її хотів Іван,
Гриць, Петрусь, Марко, Степан.
А вона, як та орлиця,
Притулилася до Гриця
І промовила - кохаю,
Лиш на тебе я чекаю.
І сміялося Купало.
І стелило покривало
Їм під ноги і під плечі,
Від Іванка, від Предтечі...
Галина Потопляк.