Цитата дня.

 
“Я читаю не для того, щоб знати. Іноді читаю, щоб заснути. Часом – щоб убити час. Найчастіше – щоб пережити те, чого не переживав. Читаю для того, щоб забувати. Бо забувши книжку, можу її потім перечитати знову. Читаю, щоб забувати. І забуваю, щоб жити”.
  Андрій Любка “Щось зі мною не так”

#люблючитати #читання #читанняукраїнською #читанняззадоволенням #читаннякниги #цитатадня #андрійлюбка

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Андрій Любка Твій погляд, Чіо-Чіо-Сан.

Книга починається з того, що п'яний суддя збиває насмерть на пішоході дружину головного героя і, звісно, виходить сухим з води. Після цього Марк (головний герой) не може думати ні про інше, ніж про помсту. Він вважає, якщо законом не добитися справедливості, то він зробить як у Старому Завіті (око за око, зуб за зуб). З того моменту єдине чим живе Марк - це помста. Він починає стежити за суддею та його сім'єю, розробляє план вбиства (адже так буде найсправедливіше), добуває все необхідне. І готується до вирішального дня... Аж тут дізнається, що уся сім'я судді поїхала на відпочинок.  Марк вирішив, що це і для нього шанс здійснити останню подорож перед ув'язненням (до якого він свідомо готовий) і рушає в Румунію на Батьківщину дружини. Там він потрапляє в театр на улюблену оперу дружини і щось у його голові перемикається...

Андрій Любка вміє зацікавити, привернути увагу своїм текстом, адже пише він неймовірно красиво. А динамічний сюжет лише підсилює цікавість. Особливої атмосфери додає розповідь від першої особи. Складається враження, що головний герой книги розповідає свою історію саме тобі.

Книга стане  справжньою знахідкою для любителів психологічних трилерів.

#андрійлюбка #твійпоглядчіочіосан #укрсучліт  #сучаснаукраїнськапроза #книжкові_новинки #бібліотека_радить #увага_новинки #читаюукраїнською #люблючитати #це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки

Поезія народжена війною.

Людмила Солончук "Той час прийде". Вірш з поетичної збірки "Поверне голуб до Ковчега".

Важливо!

 Ми постаріли, стали старші наші душі….

Пройшов лиш рік і жодної весни💙💛

Поетичні рядки.

 Я вам цей борг ніколи не залишу. 

Ви й так уже, як прокляті, в боргах.

Віддайте мені дощ. Віддайте мені тишу. 

Віддайте мені ліс і річечку в лугах.

Віддайте мені сад і зірку вечорову. 

І в полі сіяча, і вдячну щедрість нив. 

Віддайте мені все. Віддайте мені мову, 

Якою мій народ мене благословив. 

#ЛінаКостенко #УкраїнаПереможе #Українапонадусе #СлаваУкраїні

Важливо!

 А ви думали, що Україна так просто. Україна - це супер. Україна - це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни.💛💙

#ЛінаКостенко #УкраїнаПереможе #Українапонадусе #СлаваУкраїні 

Поезія народжена війною.

Вірш " Оленка" читає автор Василь Стрижиус.

Важливо!

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 "Зруйнована гавань" — це роман від найвідомішої сучасної письменниці ірландських детективів Тани Френч. Дуже психологічний, сумний і моторошний. З ретельно прописаною лінією роботи детективів. У невеличкому містечку неподалік Дубліна скоєно напад на сім’ю Спейнів — біля моря, у напівзбудованому, напівзаселеному житловому масиві. Розслідувати злочин випадає двом детективам: Майклу Кеннеді, одному з найкращих у відділку вбивств, і новачку Річі Куррану. Відомо, що це розслідування має найвищий пріоритет. Справа на перший погляд проста: чоловік убив своїх дітей і намагався вбити дружину, а потім наклав на себе руки. Проте деталі — відсутність слідів злому, дірки у стінах, безліч відеокамер та мобільних пристроїв, ніби родина когось чекала, — вказують на інше… 

Книга для любителів інтелектуальних детективів.

#танафренч #зруйнованагавань #детективи #люблюдетективи #книжкові_новинки #бібліотека_радить #увага_новинки #читаюукраїнською #люблючитати #це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки

Поезія народжена війною.

 Вірш "До зброї" читає авторка Людмила Солончук.

А ви знали?

 А ви знали, що роман Андрія Куркова “Сірі бджоли” увійшов до фіналу французької Премії книготорговців Квебеку (Prix des libraires du Québec). Премія книготорговців Квебеку щороку нагороджує книги у шести номінаціях: у чотирьох для авторів з Квебеку та у двох для іноземних письменників. “Сірі бджоли” Андрія Куркова ввійшли до фіналу премії у номінації “Іноземний роман/повість/оповідання” поряд з чотирма творами письменників з Ісландії, США, Великої Британії та Франції. Переможців оголосять 11 травня.

"Сірі бджоли" - це роман, який вийшов у 2018 році у видавництві "Фоліо". Українського  його переклала Катерина Ісаєнко, англійською - Борис Дралюк (видавництво Deep Vellum). Роман розповідає про життя людей під час війни на Сході України.

#андрійкурков #сірібджоли

Поезія народжена війною.

Вірш "Реальний сон" читає авторка Людмила Солончук

21 лютого - Міжнародний день рідної мови.

 

Вітаємо!

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає
Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово – це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч у Грінченка й Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Максим Рильський

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Клер Макінтош "Я дозволила тобі піти".  

Цю книгу з впевненістю можна назвати психологічним трилером з декількома сюжетними лініями.  Історія розпочинається з трагічної аварії, у якій на очах  матері гине п'ятирічний Джейкоб. Водій зникає з місця ДТП, а налякана мати запам'ятала лише колір машини. Так, з місця події можна втекти, але як утекти від минулого? Це питання не дає спокою ні матері загиблого хлопчика, ні винним в аварії, ні поліцейським, що, розпочавши розслідування, кружляють хибними шляхами. Тільки зупинившись і оглянувшись у минуле, герої роману отримують те, чого прагнуть: покарання для винних і звільнення від тягаря провини для решти.  На початку ця книга розповідає про смерть, проте далі порушуються не менш болючі проблеми. Цей захопливий та гостросюжетний трилер не відпустить вас і не дасть заснути, поки ви не перегорнете його останню сторінку.                           

#клермакінтош #ядозволилатобіпіти #книжкові_новинки #бібліотека_радить #увага_новинки #читаюукраїнською #люблючитати  #це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки

Улас Самчук.

 20 лютого 1905 року народився  один з найвизначніших українських письменників XX століття - Улас Самчук. Будучи шістдесят років відірваний від рідної землі, Улас Самчук лишив у спадок світові величезну бібліотеку своїх праць про Україну. Він  зажив слави “українського Гомера ХХ століття” – відкрив світові справжню і невідому до того Україну. З-під його пера вийшли геніальні твори: “Волинь”, “Гори говорять”, “Марія”, збірки оповідань “Месники”, “Віднайдений рай”. У них він акцентував увагу на таких ключових темах, як загарбання більшовиками України, колективізація і Голодомор. Не оминув і героїчну боротьбу УПА за свободу України. Улас Самчук не дожив всього чотири роки до відновлення Незалежності України. Але до останнього подиху вірив: “Ми вернемося в свою велику, вимучену, вистраждану землю предків. Не сьогодні, так завтра, не в цьому, так в іншому поколінні; вернемось не тільки як жива матерія, а і як живий дух, вернемось, і то передовсім в продовженні, як творчість”.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Алекс Норт “Шепотун”. 

Це  динамічний та захопливий трилер. Тут є все. Серійний вбивця. Викрадач дітей. Сімейні таємниці. Місцями дійсно моторошно. Письменник Том Кеннеді та його син Джейк переїжджають у нове тихе містечко, щоб почати все спочатку, налагодити стосунки і зменшити біль від втрати дружини і матері.  Прекрасним житлом, на думку героїв, стане будиночок у тихому містечку Фезербенку. Але не все так добре, як би цього хотілося. У маленьке містечко повертається жах 20-річної давнини: знову хтось викрадає маленьких хлопчиків і жорстоко їх убиває. А перед цим вони довгий час чують шепіт за вікном, голос, який називає їх на ім'я... Лиш штука в тому, що чоловік, який коїв це жахіття 20 років тому,  спійманий та відправлений за ґрати.

Ідеальний психологічний трилер про неідеальні стосунки в сім'ї. Про те, як важливо, щоб наші діти нам довіряли і не шукали підтримки в якогось шепотуна.

⠀#шепотун #алекснорт #книжкові_новинки #бібліотека_радить #увага_новинки #читаюукраїнською #люблючитати  #це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки

День пам'яті Героїв Небесної Сотні.

Ми Сотнею пішли на Небо,

Прийшла пора – йдемо з небес.

В тяжку годину, в мить потреби

Господній Дух у нас воскрес.

Смерть об’єднала Воскресінням

Героїв, страчених в бою.

В кривавих ранах біль терпіння

За долю в рідному краю.

Ми не померли. Разом з вами

В боях ми на передовій

З вогненно-сяйними мечами,

У війську Божому наш стрій.

Ми чуєм клятви побратимів:

"За Україну, за народ!" –

Святая Віра незборима

Серця підносить до висот.

Цей клич: "Герої не вмирають!"

З’єднав і мертвих, і живих.

Уже ніхто не подолає

Народу воїнів святих.

Тетяна Домашенко

#героїнебесноїсотні #героїневмирають

Поетичні рядки.

 Ви думали, що наша доля

До нас прилине у квітках

Немов весна з ясного поля,

Що нам ввижається у снах, –

Даремно! Прийде наша воля

Немов поранений борець,

І на її змарнілім чолі

Побачать мученства вінець.

Уся в крові та воля буде,

По трупах прийде... І її

Ще будуть довго шарпать люде

Чужі, а гріш того – свої.

Микола Чернявський

Важливо!

 Але майбутнє тому і майбутнє

Що має бути, щоб не було…

#ЛінаКостенко

Ми ЄДИНІ!

 16 лютого в Україні відзначають День єднання. Відповідний Указ «Про невідкладні заходи щодо консолідації українського суспільства» підписав Президент України Володимир Зеленський у 2022 році. Цей день має посилити консолідацію українського суспільства, зміцнити його стійкість в умовах війни, згуртувати українців та показати, що ми – єдиний народ. У тяжкій і тривалій боротьбі за національне визволення, утвердження власної державності наш народ не раз переживав як гіркі, так і радісні події. І зараз ми в тяжкі часи єднаємося для нашої перемоги. Саме до цього свята відділ соціокультурної діяльності, реклами та PR Черкаської ОУНБ імені Тараса Шевченка ініціював проведення флешмобу «Ми ЄДИНІ», щоб продемонструвати єдність центрів культурного життя області в умовах війни. Працівники Звенигородської публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського долучилися до цієї акції.

День єднання.

Тільки разом ми сильні, бо наша сила – у єдності💛💙🇺🇦.  

Здоров'я - це життя.

Здоров’я — найцінніше, що ми маємо. Його не можна купити ні за які гроші. Наше здоровʼя  залежить тільки від нас самих, наших переваг, переконань і світоглядів. Але, на жаль, найчастіше людина починає замислюватися про свій спосіб життя і здоров’я, коли з’являється хвороба чи тимчасові нездужання. Тому турбота про своє здоров’я не має бути проблемою, а повинна стати обов’язковою справою, способом життя.   Саме здоровий спосіб життя і був темою чергового засідання клубу “Берегиня”. А гостем на засіданні клубу був Леонід Микитенко, який поділився основними складовими здорового способу життя , які вибудував з власного досвіду. А це раціональне харчування, фізична активність і загартовування, особиста гігієна і відсутність шкідливих звичок. 

Завідувачка відділом обслуговування Ольга Гаркавенко представила присутнім книги про здоровий спосіб життя, що дозволяють дізнатися про його секрети, різні його методики і системи, а також познайомила з книгами про правильне харчування, ці книги включають не лише рекомендації фахівців, а й рецепти корисних страв.

Керівник Звенигородської РО Червоного Хреста Володимир Гнатович Слинько розповів про надання першої допомоги при інсультах та інфарктах. Адже вчасна допомога людині з інсультом або інфарктом збільшує шанси на одужання.

Члени клубу “Берегиня” отримали від Звенигородської РО Червоного Хреста безоплатні ліки, а  працівники ПБ ім.Ю.С.Кримського — пристрій для вимірювання артеріального тиску.

А ще на захід завітали представники Міжнародного Комітету Товариства Червоного Хреста, які подякували волонтерам РО Червоного Хреста за активну громадську позицію, людяність та безкорисливу працю. 

А ви знали?

А ви знали, що 15 лютого 1574 році у Львові в друкарні Івана Федорова вийшла книга "Апостол", яка стала першим відомим виданням, надрукованим на українських землях. На думку істориків, її наклад становив не менше 1000 примірників. До сьогодні збереглось відомих екземплярів лише 120. На відміну від московського "Апостола", у новій книзі друкар використовував загальноприйнятий у той час український правопис. Книга має неабияке художнє оформлення – гравюри, герби його покровителя Г. Ходкевича, зображення апостола Луки, герб Львова. А ще книга надрукована двома фарбами – чорною та червоною. Дзеркальний набір шрифту ретельно вивірений, рядки рівненькі. Папір вироблявся також у Львові. Крім того, саме на львівському "Апостолі" була вперше виконана друкарська марка майстра. 

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Катріона Ворд "Останній дім на безпечній вулиці"

Деякі книги вміють дивувати. От і  ця книга змусить вас  ненароком задуматися: що насправді страшніше: темний ліс та страшний будинок чи незнайома людина з чорною душею... Це історія про дівчинку, яка зникла одинадцять років тому під час поїздки на озеро; про її сестру Ді, яка продовжує пошуки після того, як трагедія зруйнувала її сім’ю; про Теда, який завжди був дивним і міг бути винним у зникненні дівчинки. Зараз Тед живе зі своєю дочкою та кішкою в занедбаному будинку із забитими вікнами, крізь які ледь проникає світло. Сповнена рішучості Ді винаймає будинок поряд і потайки спостерігає за чоловіком з безпечної відстані. Коли зникає сусід і відбуваються якісь дивні речі, підозра знову падає на Теда… Але чи зможе Ді нарешті знайти вбивцю? Розповідь у книзі ведеться від імені всіх героїв  почергово. Тед, Лорен, Ді і навіть кішка Олівія показують всю життєву ситуацію кожен зі свого боку, свого власного сприйняття. І сторінка за сторінкою відкривають нам карти розгадки зникнення дівчинки.

Але.... це тільки ще більше заплутує.

#останнійдімнабезпечнійвулиці #катріонаворд #книжкові_новинки #бібліотека_радить #увага_новинки #читаюукраїнською #люблючитати #це_цікаво #із_фонду_нашої_бібліотеки 

День пам'яті Пантелеймона Куліша.

 Сьогодні, 14 лютого, день пам'яті українського письменника, літературознавця, перекладача, історика-ентографіста і громадського діяча Пантелеймона Куліша. Творець фонетичної абетки та перекладач Біблії. Відомий автор першого українського історичного роману “Чорна рада”. Він є автором українського алфавіту - "кулішівки" - однієї з перших версій української граматики, яка лягла в основу сучасної української мови, і названої на честь автора. У ній була вперше застосована українська буква "i”. Пантелеймон Куліш був першим перекладачем на українську мову творів Байрона, Шекспіра, Гете. А ще Пантелеймон Куліш разом з Тарасом Шевченком і Миколою Костомаровим склав славетну наддніпрянську "трійцю" 1840-1860-х рр., яка заклала підвалини національно-історичної самосвідомості та нової літератури.

День закоханих у книги.

 Даруйте книги📘📙 📗з любов’ю💝 та нехай 14 лютого перетвориться для вас на добру традицію – дарувати книжки, бо книжки — то любов❤️❤️❤️!

А ви знали?

 А ви знали, що 13 лютого  святкують День подруг або Міжнародний день жіночої дружби (Galentine’s Day). Це неофіційне свято, яке створене за принципом Дня святого Валентина. Подруги збираються разом, щоб відсвяткувати свою дружбу. Про жіночу дружбу ходить безліч легенд. Одні вважають, що її зовсім не існує, інші не уявляють і дня без своєї подруги. І дійсно, вона дуже відрізняється від чоловічої. Бувають ситуації, коли між подругами киплять сильні пристрасті, але вже через деякий час вони зовсім забувають навіть про причини сварки та знову не уявляють і дня одна без одної. Саме тому зовсім не дивно, що літератори не змогли обійти цю цікаву тему, і нижче до вашої уваги представлені найяскравіші книги у жанрі прози.

Міжнародний день дарування книг.

Нагадуємо❗14 лютого - Міжнародний день дарування книг 📚(International Book Giving Day). Якщо ви любите нашу бібліотеку і хочете у цьому зізнатися – подаруйте нам книжечку📙📘 з творами сучасної літератури українською мовою. Це може бути новенька, куплена спеціально для нас книга, або ж настільки улюблена і перечитана, що ви просто не можете втриматися, щоб не поділитись нею з іншими книголюбами. Ми будемо дуже раді😍 кожній такій “валентинці”, яку ви подаруєте нашій бібліотеці.

Не залишайтесь байдужими – бібліотеці потрібні нові книги! Приєднуйтесь до акції!

Це цікаво! Із фонду нашої бібліотеки.

"Похід через засніжений перевал". Українське соціальне оповідання XXI століття (2000-2012) 

До збірки “Похід через засніжений перевал” увійшли оповідання тридцяти українських авторів XXI століття, написані на соціальну тематику. Всі зібрані оповідання — про головні проблеми, з якими зіштовхнулося українське суспільство після здобуття незалежності: прірву між мільярдерами і народом, корупцію, цинізм та продажність великої буржуазії, роз’єднаність суспільства за мовою і світоглядними цінностями, деградацію села. Та при хаосі й відсутності справжніх національних лідерів у кризових ситуаціях герої більшості оповідань показують благородство, співчуття до болю ближнього, патріотизм та інші найкращі людські якості. Серед оповідань — відомі майстри короткої прози та невідомі автори з різних куточків України, талановита молодь, яка незабаром буде визначати якість сучасної української літератури.

Бажаємо приємного читання!

А ви знали?

А ви знали, що 9 лютого 1722 року у м. Петербурзі видано царський указ про висилку 10 тис. козаків на будівництво Ладозького каналу та 10 тис. козаків на будівництво Донського каналу.

Як писав у 1963 році Василь Стус:
Сто років як сконала Січ.
Сибір. І соловецькі келії.
І глупа облягає ніч
пекельний край і крик пекельний.
Сто років мучених надій,
і сподівань, і вір, і крові
синів, що за любов тавровані,
сто серць, як сто палахкотінь...

Важливо!

   І хто б там що кому не говорив

А згине зло і правда переможе!

#ЛінаКостенко

Будьте завжди здорові душею і тілом.

А ви знали, що 11 лютого щорічно відзначають Всесвітній день хворого.  Цей день є свідченням підтримки суспільством  людей, здоров'я яких було порушено через різні недуги. Ініціював встановлення цього символічного свята Папа Римський Іоанн Павло II. Понтифік визначив метою цього дня — забезпечення кращого догляду за хворими у всіх куточках землі і надання допомоги немічним, які потребують полегшення своїх страждань. У цей День стало популярним проводити всілякі благодійні акції та заходи. І саме в переддень цього свята за сприяння РО Червоного Хреста та ветеранської організації Звенигородської ТГ відбулася зустріч  членів клубу "Берегиня" та  внутрішньопереміщених осіб з медиками комунального некомерційного підприємства  "ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ". Присутні отримали консультації від Наталії  Афанасьєвої, завідувачки амбулаторії № 2 та Анастасії Новак, сімейного лікаря. Мобільна бригада медиків в складі Карини Миколаєнко та Яни Ткаченко здійснила терапевтичні обстеження . Присутні змогли пройти ЕКГ-обстеження, виміряти артеріальний тиск і рівень глюкози в крові.

Керівник Звенигородської  РО Червоного Хреста Володимир Слинько та голова  ветеранської організації, керівник клубу "Берегиня" Алла Мартиненко подякували директору КНП "ЗВЕНИГОРОДСЬКИЙ ЦПМСД" Радьозі Галині Вікторівні за організацію такої зустрічі. "Адже, - як сказала Алла Мартиненко  - багато хто з нас хворів, або відчуває усю підступність хвороби на собі зараз. У такі хвилини ми розуміємо, як для нас важлива підтримка і турбота тих, хто може її надати".  Володимир Гнатович вручив медичним працівникам невеличкі подаруночки та солодощі , а присутнім побажав : "Дбайте про себе, проходьте регулярні обстеження, які рекомендує сімейний лікар та ведіть здоровий спосіб життя".

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Роман Данилюк "Тютюновий бог".

Пахучі молитви із запахом пороху та одеколону... Минуле, де залишено життя, без якого немає сенсу рухатись далі, ексцентричні персонажі, купа неймовірних описів, закручений сюжет і на додаток трохи містики та магії. "Чи завжди ми ті, чиїм життям живемо?" -  це питання, навколо якого крутиться сюжет повісті. "Тютюновий бог»" – дебютна повість молодого українського письменника Романа Данилюка. Книга починається з історії, яка могла бути продовженням життя головних героїв Маркеса Гарсіа твору "Очі блакитного пса". Якщо коротко, то в новелі Маркеса йдеться про двох закоханих, які бачаться лише у снах, а прокинувшись, забувають географію один одного. Вона намагається відшукати свого чоловіка, залишаючи всюди напис "очі блакитного пса" (таку собі фразу-пароль), вірно сподіваючись, що  безпам’ятний коханий візьме її слід. У Маркеса закохані так і не знайшлись. А в повісті "Тютюновий бог" вони знайшлись з самого початку твору і почали проживати зовсім нове, не схоже ні на яке інше, своє життя.

#укрсучліт #романданилюк #тютюновийбог #читаюукраїнське

Увага! Новинка.

Остап Вишня. Невеселе життя. Документальна біохроніка. (Великий науковий проєкт)

Ця книга — справжній літопис невеселого життя найпопулярнішого й донині в Україні гумориста Остапа Вишні (1889—1956), який відбував сталінську «десятирічку» в концтаборах. Її упорядник, автор вступної статті й приміток, відомий літературознавець і архівіст Сергій Гальченко ще в 1989 році обстежив архіви Ухтпечлагу тодішньої Комі АРСР і зібрав матеріали, які вперше друкуються в такому повному обсязі. Основою праці стали документи слідчої справи за 1933—1934 роки та комплекс архівних матеріалів із двотомної справи-формуляра на Остапа Вишню, в якій зібрані донесення понад півсотні секретних агентів спецорганів за 1922—1955 роки. В процесі слідства, яке велося методами фізичного і психологічного натиску, Остап Вишня визнав «провину»: нібито він мав особисто вбити партійного лідера республіки П. П. Постишева, за що був покараний десятирічним ув’язненням у таборах особливого режиму. У книзі в хронологічній послідовності подаються записи із унікального документа тієї епохи — табірного щоденника Остапа Вишні — та його листи із концтаборів, де довелося перебувати письменнику. Це своєрідні шедеври літературної творчості, часто наповнені не традиційним українським, а чорним гумором страждальця-гумориста. Публікуються і деякі літературні твори Остапа Вишні, які викликали шквал вульгарно- соціологічної критики із звинуваченнями письменника у буржуазному націоналізмі й навіть у фашизмі, а також листи та спогади його рідних і тих людей, з якими гуморист сидів в одній камері чи перебував в одному концтаборі.

Ця книга, що творилася упродовж тридцяти років, є свідченням боротьби системи із митцями, найталановитіші з яких зазнавали репресій і знищення.