30 червня 2016 р.

Станіслав Грудзинський. "Українські повісті."

      У самому центрі України на дивовижних пагорбах Черкащини розкинулося мальовниче село Водяники. Саме тут, у Водяниках, 27 квітня 1852 року народився знаний польський письменник Станіслав Грудзинський.
    Поет, письменник, драматург, публіцист, літератор, критик — усе це грані таланту однієї людини. Ідеаліст в усьому, витончений у почуттях і думках, поет у слові і житті, Станіслав Грудзинський  був прибічником традицій романтизму і наслідувачем так званої “української школи” у польській літературі.
  Саме Україна зі своїми піснями, переказами і легендами, невмирущими скарбами свого минулого надихнула його на творчість. Україна і село , у якому народився - Водяники. Солодке повітря, сповнене пахощами цілющих лугових трав, казкові ставки, що межують з величними ярами, огортають особливою життєдайною енергетикою, завдяки якій з’являється відчуття душевної рівноваги, зникають тривоги буденного життя. Тут оживають легенди і перекази.
 Не дивно, що зростаючи у атмосфері багатства народної фантазії, міфів та легенд, Станіслав Грудзинський зазнав впливу щедрої природи і виніс у широкий світ чималий запас поетичних картин, які згодом знайшли відображення у повістях, названих “українськими”. Сьогодні представляємо вашій увазі книгу Станіслава Грудзинського “Українські повісті”, до якої увійшли твори: “Ніч на Івана Купала”, “Рідні сестри”, та “Підпанок”.

29 червня 2016 р.

Федір Гаврильченко. "Софіївка - сад."

Федір Пилипович Гаврильченко народився 12 лютого 1883 року в с.Водяники Звенигородського повіту Київської губернії (тепер  - Звенигородський район на Черкащині) в селянській сім’ї. В рідному селі  почав освітній шлях, закінчив місцеву церковнопарафіяльну школу. Щодо подальшого навчання то нечисленні джерела свідчать, що він учився самотужки. Одначе в цьому є сумніви, зважаючи і на його службову кар’єру, й на доволі чітку видиму ерудованість при читані його творів. Як свідчить О.В.Гаврильченко (внук Ф.П.Гаврильченка)  “Федір Пилипович закінчив Першу київську гімназію і був у ній “першим учнем”. У 1905 році Ф.Гаврильченко перебрався до Умані, де тривалий час працював на залізничній станції, дослужився до посади помічника начальника станції. У 1912 році, як досвідченого і визнаного фахівця Федора Пилиповича направили на роботу в Оренбургську область, де він був призначений на посаду начальника однієї із залізничних станцій. Відомо, що наш земляк організовував далеко від України шевченківські вечори. А з революційними хвилями, у 1918 році повернувся до Умані й тут ще два десятиліття працював залізничником. Із спогадів О.В.Гаврильченка, виявляється, що його дідусь, Федір Пилипович, був політично активним чоловіком, входив до партії українських есерів, був знайомий з Симоном Петлюрою, Володимиром Винниченком, Сергієм Єфремовим, кілька разів арештований чекістами, проходив  по так званій “справі СВУ”.
Архівні та інші доступні твори Федора Гаврильченка засвідчують його хоч і не надто потужній, але ж очевидний літературно-творчий хист. Він мав літературний талант, частково його реалізував. Повнішому творчому самовияву завадив передусім історичний час, в якому жив і творив Федір Пилипович. Але й за створене і збережене він заслуговує на згадку.
Сьогодні ми представляємо книгу Федора Гаврильченка “Софіївка — сад”, до якої увійшли фактично невідомі твори автора, які зберігалися у рукописному архіві й опубліковані вперше. Книга складається з поеми “Співець в стані українського війська” (фрагменти); “На дне океана (ГибельТитаника) - драма в 3 действиях и 5 картинах; “Пушкін на Україні” драма в 4 діях; “Юрій Хмельницький” - поема; “Іван Іскра і Василь Кочубей” - драматична поема; “Софіївка-сад” - драматична поема на 5 дій; “Надія-п`ятисотенниця”. Завершує видання розповідь Олександра Гаврильченка “Зі спогадів про дідуся”.
Редактор і укладач книги професор і письменник Володимир Поліщук. Книга видана за кошти нащадків письменника.  

Цікаво, що для обкладинки книги використана картина  відомого українського художника жанру наївного живопису, члена Національної Спілки майстрів народного мистецтва України, Заслуженого майстра народної творчості України, лауреата премій ім. Данила Щербаківського, Олени Пчілки, Міжнародної премії Українського фонду культури ім. Григорія Сковороди Михайла Онацька "Осінь у Водяниках". 


23 червня 2016 р.

Бібліотека влітку не відпочиває

22 червня стартувала акція “Бібліотека під відкритим небом”, яка триватиме до 1 вересня. Щотижня, з вівторка по п’ятницю, бібліотекарі центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського виходять у міський парк, де знайомлять жителів міста та приїзжих з книгами, періодичними виданнями, запрошують всіх відвідати бібліотеку, стати її  користувачами.  
Мета цієї акції - залучити до бібліотеки нових користувачів, ознайомити громаду з потенціалом закладу та його найбільш популярними послугами. "Бібліотека під відкритим небом" передбачає надання населенню бібліотечних послуг і ресурсів за межами приміщення бібліотеки.

22 червня 2016 р.

День Конституції України

   28 червня в Україні відзначають велике державне свято — День Конституції України. У 1996 році на засіданні Верховної ради  був ухвалений найголовніший закон країни — перша Конституція суверенної української держави. Прийняття Конституції закріпило основні права незалежної держави і стало величезним кроком в розвитку  демократичного суспільства.
   Можливо, для когось це свято не більше ніж черговий вихідний, проте для кожного свідомого громадянина день Конституції України — це більше ніж просто червоний день календаря, це подія, з якої, власне, починається існування держави. 
   З нагоди відзначення 20 річниці Конституції України центральна районна бібліотека ім.Ю.С.Кримського спільно з архівним відділом райдержадміністрації підготували тематичний перегляд літератури, періодичних видань та архівних матеріалів  “Конституція - основа законодавства і правової системи ”. Ознайомитися з переглядом ви можете в читальному залі нашої бібліотеки.




З Днем молоді !

Відповідно до Указу Президента України від 22 червня 1994 року N 323/9, в останню неділю червня відзначається День молоді. 
Це свято творчості й натхнення, енергії і запалу, пізнання і самоствердження, любові і романтики. 
Юність і молодість - це не тільки прекрасні періоди в житті кожної людини, але ще й особливий стан душі. Це час дерзань, пошуків, відкриттів і реалізації найсміливіших сподівань.
Саме вони, сьогоднішні школярі, студенти, молоді робітники, підприємці, науковці, скоро будуть визначати шляхи розвитку нашої країни.
Турбота про молоде покоління є важливою частиною соціальної роботи. Тому працівники центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського приділяють велику увагу роботі з юнацтвом та молоддю. Зокрема з 22 по 26 червня у бібліотеці проходить  тиждень правових знань. В рамках цього тижня працівниками ЦБ підготовлено правовий калейдоскоп “Через правову освіту — до правової держави”. 

День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни

22 червня в Україні відзначають День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни. Пам'ятна дата була встановлена Указом Президента України від 17 листопада 2000 року.
Вранці 22 червня 1941 року солдати гітлерівської Німеччини без оголошення війни вторглися на територію СРСР. Вторгнення супроводжувалося нанесенням масованих ударів по військових і стратегічних об'єктах, а також населених пунктах.
У кровопролитній війні Україна понесла великі втрати, серед загиблих - понад 5,5 млн мирного населення, 2,5 млн – солдати.
До цієї скорботної дати працівниками центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського підготовлено перегляд літератури.

21 червня 2016 р.

Краєзнавчий проект Володимира Хоменка

“Якби мене запитали, чи є на цій грішній землі твій ідеал журналіста, тобто така людина, яка за професійними якостям наближається до того узагальненого образу, в якому і висока журналістська майстерність, і інтелект, і невигойний біль за свій народ, і людяність і скромність, і одвічне невдоволення собою, і ще багато чого, то ні митті не вагаючись, я б відповів: Володимир Хоменко”
 Михайло Атаманюк
журналіст 
Володимир Хоменко народився 28 вересня 1935 року в селі Заліське Тальнівського району Черкаської області. Закінчив Дубенський культурно- освітній технікум на Рівненщині та Киїський університет імені Т.Шевченка. Працював у бібліотеках, Звенигородському краєзнавчому музеї, редакції газети “Шевченків край”. Лауреат премії імені Михайла Максимовича, член Національної спілки журналістів України та Національної спілки краєзнавців України. . Автор краєзнавчого проекту до якого увійшли книги : “Звенигородка”, “Звенигородське краєзнавство”, “Козацьке”, “Заліське”, “Земляки”, “Зона”, “Пам’ять”, “Була війна...” та інші. Про ці та інші книги В.Хоменка ви можете прочитати на нашому сайті у розділі “Творчість наших земляків”


10 червня 2016 р.

Міфологічні основи у назвах міст і сіл.

Люди одвічно живуть з любов’ю до рідного краю, прославляють його священні величини, увіковічнюють їх у власних назвах. Доторкнутися душею й думкою до того духовно-історичного спадку, котрий увічнений предками, щоб відкрити святість і сутність їхнього мислення в пракореневих основах слів і назв, відчути у нашій рідній мові струмування єдності Неба і Землі, вічності Духу й Думки, які передаються із покоління в покоління допоможе читачеві стаття Вадима Мицика, етнографа, доктора філософії в галузі культорології, Почесного краєзнавця України “Міфологічні основи у назвах міст і сіл”
Стаття надрукована у журналі “Українська родина” 2/2016 (105). 

9 червня 2016 р.

Освіта дорослих впродовж усього життя

7 червня у приміщення центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського відбулося виїздне засідання історико - краєзнавчого факультету Університету третього віку, що діє при Звенигородському будинку-інтертату для інвалідів та престарілих. Гості познайомилися з бібліотекою, її структурою, книжковими фондом, виставками та переглядами. Відвідали Інтернет-центр.





Засідання проходило у читальному залі у невимушеній обстановці, за чашкою чаю.












Завідуюча відділу обслуговування Гаркавенко О.Л. розповіла присутнім про родину Кримських. Саме Юхим Кримський був засновником першої публічної бібліотеки у Звенигородці, і його і’мя носить наша бібліотека сьогодні. Познайомила присутніх з книгою А.Кримського “Звенигородщина. Шевченкова батьківщина з погляду етнографічного та діалектологічного.”





Бібліограф ЦБ Сорока Г.А. підготувала  для гостей перегляд літератури з історії українського народного декоративного мистецтва, історії української ікони Х-ХХ ст., історії архітектурного мистецтва України.









На  засідання Університету був запрошений Василь Стрижиус - місцевий поет-лірик, автор дев’яти поетичних збірок та численних публікацій у вітчизняній періодиці. В ході зустрічі В.Стрижиус  розповів присутнім про своє дитинство, цікаву роботу на посаді директора меморіального музею-садиби В.М.Чорновола в с.Вільховець, презентував нову книгу “Поезії”, і звичайно читав свої вірші.




Привітав  бібліотечних гостей  сімейний колектив народної пісні Гаркавенків — Бондаренків.











 Особливе захоплення у присутніх викликав виступ наймолодшої учасниці колективу Анастасії Бондаренко.











На закінчення заходу координатор Університету третього віку Чорновіл Д.О. подякувала колективу бібліотеки за сприяння та практичну допомогу в реалізації програми історико - краєзнавчого факультету Університету  “Освіта дорослих впродовж усього життя”, висловила надію на подальше творче і плідне співробітництво у новому 2016-2017 навчальному році.

1 червня 2016 р.

Перлина нашого фонду

Це унікальна книга. Підготовлена до друку ще в 1930 році праця академіка А.Кримського ”Звенигородщина. Шевченкова батьківщина. З погляду етнографічного та діалектологічного. З географічною мапою та малюнками” так і не побачила масового читача. За окремими даними сучасників було два примірники макету видання. Один з них з авторськими правками академіка і висновком “виправити — друкувати” й підписом зберігається у Звенигородському районному краєзнавчому музеї.
Матеріали до даної книги збиралися більше 40 років. Вони узагальнюють етнографічні, лінгвістичні дослідження, опис селянського життя, побут географічного центру України, яким є Звенигородщина.  Вражає скрупульозність відбору  розміщеного в книзі матеріалу, особистий контроль А.Кримського за правильністю  викладених записів.
Академік розподілив своє видання на три взаємопов’язані складові :
- опис селянського життя — буття;
- Звенигородський фольклор з його казками, оповіданнями й історичними переказами;
- лінгвістично-граматичні і діалектичні спостереження та досліди.
В книзі описується життя звенигородських селян, їх побут, виробництво. Викликають безсумнівний інтерес опис видів сільської праці, знарядь, реманенту, спостережень на врожай. Не менш вражаючими є описи одягу сільських мешканців, страв і напоїв, як приймали гостей, як оберігали себе від хвороб, висвітлюється природа прізвищ та прізвиськ.
Напрочуд колоритними є свідчення щодо здійснення правосуддя на селі. Чи не найгрунтовніше в книзі подано етнографічні записи. Це і сватання і весілля, а також родини, христини, поминки.
Цікавими і детально описаними є, так званий “баб’ячий календар”, осінь в повір’ях і звичаях, багата кутя і Різдво, колядування і колядки, щедрівки, Новий рік, голодна кутя та Ордань, од Стрітення до Великодня, Великодній тиждень. Оригінальними є записи веснянок та хороводів. Значну увагу А.Кримський приділяє записам обрядів зелених свят.

Чи не найголовнішим у запропонованій праці є збереження автентичної мови, діалектизмів, які притаманні нашому регіону.  А.Кримський приходить до висновку, що Звенигородщина особливий регіон, який є носієм унікальної етнографічної та лінгвістичної джерельної бази. Водночас він (регіон)  мало досліджений, і, як вказує дослідник “не записано ані яких вірувань, ані чогось із, так званого, “народного календаря”, ані однієї казки, ані обрядової пісні”. Підготовлена до друку праця повинна була б заповнити цей пробіл.

Тільки в 2009 році за сприяння Черкаської обласної державної адміністрації було видано цю унікальну за своїм змістом працю.