30 вересня 2021 р.

29 вересня 2021 р.

Мігель Сервантес де Сааведра.

 29 вересня народився Мігель де Сервантес (Сервантес Сааведра; 1547-1616), іспанський письменник, автор одного з найвизначніших творів світової літератури – роману «Вигадливий ідальго Дон Кіхот Ламанчський» (1605). Перший переклад «Дон Кіхота» з’явився 1612 року – роман переклали англійською мовою. Чотири роки по тому книжку видали французькою, після чого почали перекладати майже всіма європейськими мовами.
Після Біблії «Дон Кіхот» став найчастіше публікованою у світі книжкою. Українською славетний роман уперше почав перекладати Іван Франко. Він переповів для дітей віршами першу частину книги. У Львові вона витримала чотири видання. Після цього побачила світ скорочена прозова версія "Високодумний лицар Дон Кіхот із Манчі", виданий 1924 року у Львові Антіном Лотоцьким. А через 3 роки у Харкові скорочений переклад з іспанської "Вигадливий ідальго Дон Кіхот з Ламанчі" зробив Микола Іванов. Повний переклад українською з мови оригіналу з’явився лише у 1950-х. Здійснив його український перекладач Микола Лукаш.

Михайло Грушевський.

 29 вересня 1866 року народився Михайло Грушевський (1866-1934), історик, політичний і державний діяч, автор понад 2 тис. наукових праць, зокрема й фундаментальної "Історії України-Руси". Внесок Грушевського у розбудову української державності та в історичну науку – величезний. Він був однією з центральних постатей політичного життя України початку ХХ століття; одним із тих, хто стояв біля витоків нової незалежної Української Народної Республіки, її стрімкого народження, короткочасного існування та трагічної загибелі. Так само трагічною можна назвати й долю самого Грушевського, чиє життя було значною мірою понівечене тогочасними подіями – кривавими політичними переворотами, приходом до влади більшовиків та встановленням радянської влади. Видатний учений, геніальний науковець, чиє життя було присвячене вивченню історії, зрештою, сам виявився однією з її жертв. Його ім’я на десятиліття було викреслено з вітчизняної науки та історії, а чимала спадщина, як наукова, так і літературна – була заборонена. Справу на Михайла Грушевського чекісти закрили лише через чотири роки після смерті вченого.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Сьогодні  вашій увазі пропонуємо  книгу Маріанни Кіяновської "Бабин Яр. Голосами". Це 67 віршів, присвячених трагічній темі Голокосту.  Поезія Маріанни Кіяновської звучить голосами загиблих, від їхнього імені. Коли вийшла збірка, багато рідних впізнали у віршах своїх загиблих родичів, їхні життєві історії. Хоча Маріанна не знала їхніх доль. Поезія емоційна і сприймається досить важко. Письменниця вважає, що немає чужої і своєї трагедії, яку пережили українці, поляки, євреї у роки Другої світової війни. Це спільна пам’ять і спільна трагедія. "Якщо думаєш, це твій біль, а це мій, і мій більший, аніж твій. То приходимо до феномену потреби реваншу". У книзі використані ескізи Ади Рибачук та Володимира Мельниченка для проекту пам’ятника жертвам Бабиного Яру, роботу художника Зіновія Толкачова "Талескотен", серії "Майданек", 1944 р., а також фотографія Дмитра Пейсахова з циклу "Бабин Яр". 

Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту.

 29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві, було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня – ще близько 17 тисяч осіб. Загалом за роки Другої світової війни у Бабиному Яру, за різними оцінками, полягло від 100 до 150 тисяч осіб – євреїв, ромів, караїмів, радянських військовополонених, учасників українського націоналістичного руху опору, пацієнтів психіатричної клініки та представників інших національних чи соціальних груп, яких окупанти вважали "зайвими". За радянських часів про страшну подію воліли мовчати. Одними з перших табуйовану тему порушили письменники Віктор Некрасов, Анатолій Кузнецов, а також дисидент Іван Дзюба, який 29 вересня 1966 року виступив з промовою перед учасниками скорботної церемонії, назвавши Бабин Яр "спільною трагедією єврейського і українського народів". Бабин Яр поряд із Освенцимом став жахливим символом Голокосту  на території Східної Європи й прикладом того, до чого призводять людиноненависницькі теорії.

28 вересня 2021 р.

Колектив бібліотеки впорядкував могилу Юхима Кримського.

В переддень Всеукраїнського дня бібліотек працівники публічної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського відвідали та впорядкували могилу Юхима Степановича Кримського.        30 вересня далекого 1899 року в Звенигородці Юхимом Степановичем Кримським було відкрито бібліотеку - читальню. Саме цією датою затверджені правила для читачів. Фонд читальні складався з 2636 томів книг. Вибір книг у бібліотеці був доволі широкий: релігія, історія, географія, етнографія, природознавство, сільське господарство, медицина, педагогіка, різноманітні довідники та каталоги. Художня література була представлена творами М.Ломоносова, М.Державіна, О.Грибоєдова, О.Пушкіна, М.Лермонтова. З українських письменників це були книги І.Котляревського, Є.Гребінки, Г.Квітки-Основ’яненка, М.Костомарова, П.Куліша. До розділу іноземної літератури входило все, що на той момент видавалося в перекладах. А ще періодичні видання, яких до бібліотеки надходило майже 3 десятка.  Читачем бібліотеки міг стати кожен мешканець міста і навколишніх сіл. Читальня працювала щодня, навіть у вихідні та святкові дні. Не превеликий жаль, книги з бібліотеки Юхима Кримського не  збереглися до нашого часу. Але нащадки добре пам’ятають, яку добру справу для міста зробив  Юхим Степанович. У 1997 році завдяки чисельним зверненням громадськості до органів державної влади постановою Кабінету Міністрів Звенигородській центральній районній бібліотеці присвоєно ім’я Ю.С. Кримського, сьогодні це публічна бібліотека ім.Ю.С.Кримського Звенигородської міської ради.


Книжковий світ для малят.

Яскравий книжковий світ здатен не лише навчити, а й дивувати, надихати на нові пригоди. Так, вихованці дитячого садочку “Берізка” були враженні розмаїттям книжкових виставок та кількістю цікавих, яскравих книг у публічній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського. Завідуюча відділом обслуговування Ольга Гаркавенко ознайомила дітлахів з правилами поведінки у бібліотеці, розповіла про історію виникнення книги, підготувала цікаві загадки. Наймолодші читайлики відвідали і Інтернет-центр, де з цікавістю переглянули мультфільм. Вражень у малюків, які вперше завітали до бібліотеки, справді багато, до того ж кожен з них отримав смаколик та маленький сувенірчик від бібліотекарів.
















15 вересня 2021 р.

Дякуємо за подаровані книги!

 

Надзвичайний  подарунок отримала публічна бібліотека ім. Ю. С. Кримського від знаного краєзнавця Вадима Федоровича Мицика,який побував на Міжнародному форумі "МАСОВІ ШТУЧНІ ГОЛОДИ: ПАМ'ЯТАЄМО,ВШАНОВУЄМО", що проходив у м. Києві.


Фонд бібліотеки поповнився  безцінною книгою "Нариси про Голодомор" Олесі Стасюк- генерального директора Національного музею Голодомору-геноциду та програмою Міжнародного форуму "МАСОВІ ШТУЧНІ ГОЛОДИ: ПАМ'ЯТАЄМО, ВШАНОВУЄМО", присвяченого пам'яті жертв Голодомору-геноциду українців 1932-1933 рр., до 100-х роковин масового штучного голоду 1921-1923 рр., 75-х роковин масового штучного голоду 1946-1947 рр.

3 вересня 2021 р.

Пам’ятати заради майбутнього.

     2 вересня світ відзначає 76-ту річницю закінчення Другої світової війни - найбільшого в історії людства збройного конфлікту.
    З метою вшанування пам'яті загиблих під час Другої світової війни у Звенигородській публічній бібліотеці ім. Ю.С. Кримського відбулося засідання клубу «Берегиня».  Голова міської ради ветеранів Алла Мартиненко здійснила історичний екскурс у воєнні роки, згадала про героїв-земляків у роки Другої світової війни та захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність та суверенітет і територіальну цілісність України, день пам’яті який відзначається 29 серпня.  
    Зі щирими словами поваги і шани звернувся до присутніх заступник міського голови  Сергій Кармазін, привітав присутніх з 76-річницею закінчення Другої світової війни, побажав всім міцного здоров`я, довгих років життя, сердечного тепла, прихильності долі, миру і процвітання.
    До вітань долучилася меценат Алла Васильченко, яка матеріально підтримує ветеранську організацію.
Член Президії ветеранської організації  Леонід  Захаревич  розповів про Дерев’янка Кузьму Миколайовича - українця, який зробив один підпис – від імені Радянського Верховного Головнокомандування він підписав Акт про капітуляцію Японії, яким було поставлено останню крапку в Другій світовій війні.
    Прекрасним доповненням цієї зворушливої зустрічі стали поетичні вірші від Василя Стрижиуса. 
Наприкінці заходу всі бажаючі мали змогу перевірити свій зір та придбати окуляри.  Безкоштовне обстеження проводила Вікторія Ярова від компанії «Багіра» м. Біла Церква.
    Завершився захід за чашкою чаю та музичним вітанням від Лідії Войцях ГО «Народженні перемагати» м. Черкаси.
    Голова міської ветеранської організації Алла Мартиненко пригостила всіх учасників засідання свіжоспеченим буханцем запашного хліба, як символ життя, достатку та добра.

Виступ заступника міського голови С. Кармазіна
Виступ Л.Захаревича
Вітання мецената А. Васильченко
В. Стрижиус та його поетичні вірші
Перевірка зору компанія "Багіра"
Музичне вітання від Л. Войцях ГО  "Народжені перемагати"