27 жовтня 2020 р.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

28 жовтня Україна відзначатиме 76-ту річницю вигнання нацистських окупантів із України. В цей день вшановують українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів, будучи в лавах Червоної армії або Української повстанської армії. Друга світова війна принесла з собою таку безліч трагедій, віроломства і зруйнованих доль, що до цих пір все людство із сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій. До цієї дати працівниками нашої бібліотеки підготовлено книжкову виставку, на якій представлені  видання у яких детально розкриваються причини, хід та наслідки однієї з найкривавіших воєн ХХ століття; біографії політиків та військових періоду Другої світової війни. Пропонуємо вашій увазі книги представлені на вистаці: Україна в Другій світовій війні: погляд з ХХІ століття : історичні нариси у 2 кн. – Київ : Наукова думка, 2011. У виданні висвітлюється широке коло концептуальних питань одного з найбільш драматичних періодів історії України – періоду Другої світової війни. На основі критичного аналізу вже опублікованих матеріалів і нових масивів джерел, більшість з яких вводиться до наукового обігу, подається сучасне бачення мобілізаційних і режимних заходів радянського керівництва, стратегічних і фронтових операцій на території України, політики німецької та румунської окупаційної влади, повсякденного життя цивільного населення в умовах нацистського режиму, боротьби партизанів та підпільників у тилу нацистських окупантів, діяльності самостійницьких інституцій, становища військовополонених, суспільно-політичних та соціокультурних процесів воєнної доби, стану радянської економіки в роки війни та відбудовний період, з’ясовуються долі жертв нацистських переслідувань, демографічні втрати українського народу в роки війни. Видання розраховано на всіх, хто цікавиться минулим України.

Бібліотека – це ж не тільки книжки!


 Бібліотека – це ж не тільки книжки! Це місце і для відпочинку і для навчання. Це атмосфера.

26 жовтня 2020 р.

Поетичні рядки.

На жовтій квітці декілька краплин-
Ясне вино на золотавім лезі
І плине в серце найхмільніший плин:
Далекий шум незроджених поезій.
Олена ТЕЛІГА.

Художній світ Володимира Лиса.

Сьогодні свій славний ювілей святкує український журналіст, драматург, письменник  Володимир Лис.  Творчість  сучасника, письменника з Волині  добре відома нашим читачам по книгах “Стара холера”, “Діва Млинища”, “Соло для Соломії, “Країна гіркої ніжності”, “Графиня” та інш. Гучною подією у житті української літератури став його роман «Століття Якова», названий літературознавцями романом десятиріччя. В творах Володимира Лиса завжди присутні найсильніші відчуття та найглибинніші переживання, притаманні людині. З кожним новим романом Володимир Лис розкриває нові грані свого таланту. Перелік його нагород вражає: “Людина року”, кавалер ордена “За заслуги” III ступеня, автор “Найкращого роману десятиріччя” (за роман “Століття Якова”), володар численних премій конкурсу “Коронація слова”, “почесний громадянин Волині”.  Запрошуємо  до нашої бібліотеки познайомитися чи перечитати твори справді народного письменника.

22 жовтня 2020 р.

Це цікаво. Іван Бунін і Україна.

 В Україну Іван Бунін потрапив ще в юнацькі роки. Подовгу жив у Харкові(1887—1889), Полтаві (1890—1894),  Одесі (1898—1901 та 1918—1920), бував у Києві. Перша поїздка в Україну справила на нього таке сильне враження, що потім він протягом 30 років систематично відвідував ці краї. Географія його подорожей Україною була дуже великою: Харків, Київ, Полтава, Одеса, Канів, Ромни, Слов'янськ, Святі Гори, Кременчук, Катеринослав, Каховка, Нікополь, Миколаїв, Миргород, Кам'янець-Подільський, Кобеляки, Путивль, а також численні села і хутори. Бунін побував на острові Хортиця, любив одеське узбережжя Чорного моря, тричі подорожував по Дніпру. Як сам зазначав, “жадібно шукав зближення з її народом, жадібно слухав пісні, душу його”. Вплив українського фольклору відчувається в його оповіданнях “На край світу” та “Лірник Родіон”, а також у багатьох віршах. (“Мушкет”, “Вже підсихає хміль на тині…” та інших. У нарисі “На “Чайці“”, а особливо в романі “Життя Арсеньєва” Україна присутня як місце на землі, де письменник знайшов гармонію між вічністю й красою. „Не можу спокійно чути слів: Чигирин, Черкаси, Хорол, Лубни, Чортомлик, Дике поле, не можу без хвилювання бачити очеретяні дахи, стрижені селянські голови, жінок у жовтих та червоних чоботях, плетених кошиків, у яких вони носять на коромислах вишні та сливи… “ - згадував письменник. 1890 року Бунін мандрує Дніпром. Йому найбільше у світі хотілось побувати в Каневі на могилі Тараса Шевченка. Дружина письменника В. Муромцева-Буніна згадувала: “…говорив мені, що ці перші мандри Україною були для нього найяскравішими, що ось тоді він остаточно закохався в неї, в її дівчат у живописних розшитих костюмах, здорових і незалежних, у парубків, кобзарів, у білосніжні хати, що ховалися в зелені садів, і захоплювався, як всю цю надзвичайну красу своєї батьківщини відтворив у своїй поезії… Тарас Шевченко". Зізнавався, що ні одна могила великих людей його так не хвилювала, як могила Шевченка”. 1891 року Бунін надрукував статтю “Пам'яті Т. Г. Шевченка”. Йому належать переклади Шевченкових віршів “Закувала зозуленька” та “Заповіт”.

Ювелір слова Іван Бунін.

 

22 жовтня виповнюється 150 років від дня народження знаменитого російського письменника і поета, володаря Нобелівської премії з літератури, почесного академіка Санк - Петербургської Академії наук Івана Олексійовича Буніна. Його називають ювеліром слів, прозаїком-живописцем, генієм російської літератури і яскравим представником Срібного Віку. Іван Бунін провів багато років життя в еміграції і вважається останнім російським класиком, що відобразив Росію кінця XIX - початку XX століття. Всі його кращі твори були написані в еміграції: “Митина любовь” (1924), “Солнечный удар” (1925), “Дело корнета Елагина” (1925), “Жизнь Арсеньева” (1927—1929, 1933), а також цикл оповідань “Тёмные аллеи” (1938-1940). На відміну від М. Горького, О. Купріна, А.Н. Толстого, Іван Олексійович не повернувся в Росію. Він не приїжджав на батьківщину ніколи, навіть туристом. Помер Бунін уві сні, в ніч на 8 листопада 1953 року в Парижі. Похований на кладовищі у Франції Сент-Женев'єв-де-Буа.

Борис Олійник: “Писати, як живеш, а жити, як пишеш”.

22 жовтня 1935 року народився Борис Ілліч Олійник – поет, громадський діяч, публіцист, академік НАНУ, народний депутат, Герой України. Лауреат Державної премії СРСР та Державної премії УРСР ім. Тараса Шевченка. Володар премії “Лицарське перо”. Нагороджений орденом Ярослава Мудрого III, IV і V ступенів, орденом Свободи. Його творча спадщина налічує понад 40 книг, а ще вірші, статті, есеї, які перекладалися чеською, словацькою, польською, сербською, італійською та іншими мовами.  На тексти Бориса Олійника створили низку пісень композитори О. Білаш, Л. Дичко, І. Карабиць, В. Кирейко, П. Майборода, В. Тилик та ін. Його голос поезій звучав поряд із голосами видатних шістдесятників – Ліни Костенко, Дмитра Павличка, Василя Симоненка, Миколи Вінграновського, Віталія Коротича та багатьох інших співців красного письменства.

БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ ІНФОРМУЄ. Джанні Родарі - 100.

 https://www.youtube.com/watch?v=9FwfdSsT5sc


21 жовтня 2020 р.

День яблук.

Сьогодні День яблук - щорічний захід, присвячений яблукам і фруктовим садам, який влаштовується за ініціативи благодійної організації “Спільна Земля” з 1990 року.  Це свято кольорів, смаку та врожаю, його відзначають у багатьох країнах світу, адже яблуня - найпопулярніше фруктове дерево і заслуговує на  свято в його честь. Ми ж бажаємо вам залізного здоров’я, якого так багато у яблуках і пропонуємо вашій увазі книги української письменниці Г. Вдовиченко “Пів’яблука” та “Інші пів’яблука”. Гарного вам читання.)

День ґудзика.

А ви знаєте, що сьогодні відзначається таке цікаве свято як День ґудзика. Про ґудзик ми згадуємо найчастіше тоді, коли він відривається і губиться. Добре, якщо його вдається підловити за тоненьку ниточку і заховати до кишені. А буває й так, що гарні ґудзики хтось знаходить і залишає собі “на щастя” або й збирає цілу колекцію. Ми пропонуємо  відзначати День пана Ґудзика за  читанням книг Ірени Роздобудько “Ґудзик” та “Ґудзик 2”. Гарного вам читання!)

20 жовтня 2020 р.

Поетичні рядки.

Садами вітер тихо проліта і

скрізь розносить запізнілі жалі...

Пора прощання, осінь золота,

я так люблю тебе в твоїй печалі!

Ні спека дня, ні бурі, ні морози -

ніщо не вб'є любов мою живу!

Ти - як жоржина, що багряні сльози

в розмові з вітром ронить у траву.

Люблю світань твоїх холодні роси,

стрічки зорі, садів твоїх блакить.

Ти - як любов моя золотокоса,

що біля мене з квітами стоїть.

Володимир СОСЮРА.

Генерал - хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник.

Сьогодні, 20 жовтня, минає 90 років з дня смерті Юрія Тютюнника (1891–1930), українського військового діяча, генерал-хорунжого Армії УНР. Народився Ю.Тютюнник в с.Будище Звенигородського р-ну на Черкащині. Навчався у сільській школі, закінчив агрошколу в Умані. У роки Першої світової війни перебував на фронті, отримав офіцерський чин. У 1918 році був одним із керівників антинімецького повстання у Звенигородському і Таращанському повітах; у 1919 воював у військах отамана Григор’єва, після загибелі якого очолив повстанську армію. З грудня 1919 року був помічником командувача Армії УНР; очолив другий Зимовий похід Армії УНР. Протягом 1920-х років він викладав в Харківській школі червоних офіцерів, писав мемуари і навіть довгий час співпрацював з Одеською кіностудією. Саме Юрій Тютюнник був автором сценарію до знаменитого фільму Олександра Довженка "Звенигора" (1928 р.), У фільмі були відтворені події антинімецького народного повстання 1918 року, в якому отаман брав найактивнішу участь. А в інший художній картині під назвою "Пілсудський купив Петлюру" колишній генерал-хорунжий навіть зіграв самого себе. У 1929 році його було заарештовано, вивезено до Москви й без суду розстріляно у жовтні 1930 року.Реабілітований Юрко Тютюнник 28 листопада 1997 року постановою Генеральної прокуратури України. Кого цікавить життєвий та бойовий шлях нашого земляка, великого українця, повстанського генерала Юрка Тютюнника запрошуємо до нашої бібліотеки. Нам є що вам запропонувати.



19 жовтня 2020 р.

День написання листа в майбутнє.

Чи знаєте ви які  види листів існують? Виявляється їх велика кількість. Це і  діловий лист, рекомендований, рекламний, супровідний, лист-подяка, лист-знайомство, лист-запрошення, любовний лист, послання у віршах, лист (послання) у пляшці та багато інших їх різновидів. А ще є лист у майбутнє. І саме сьогодні, 19 жовтня, відзначається День написання листа в майбутнє. На жаль, історія не зберегла імені творця такої оригінальної ідеї. У цей день у кожного є чудова можливість залишити невеликий слід, склавши послання в майбутнє. Найчастіше люди пишуть самим собі про те, чого б їм хотілося досягти або щоб нагадати про якусь важливу подію, яка з роками може забутися в щоденній метушні. А якщо до листа додати  фотографії чи пам’ятні речі то це вже буде не просто лист в майбутнє, а міні-капсула часу. Сучасні технології дозволяють створити відео, аудіо або електронного листа в майбутнє. Існує багато сайтів, які гарантують збереження і своєчасну доставку листів в майбутнє.

16 жовтня 2020 р.

Поетичні рядки.

 

Вечір. Сутінки. Темніє,
Жовтень листям шурхотить…
Тільки осінь так уміє:
Ось він день – і ніч за мить…
Ніби вчора було літо,
А тепер – в повітрі дим…
Закружляв нас долі вітер,
тільки б встигнути за ним…
Вікторія ЧОРНІЙ

Це цікаво.

Деяких класиків ніколи не перестануть цитувати і один з них – Оскар Вайлд. Естет, епатажний письменник, майстерний оповідач і майстер афоризмів, він вражав читачів і співрозмовників вмінням надати думці гранично короткої закінченої форми. А ще він чудово володів універсальною мовою сарказму. Погодьтеся, багато висловлювань Вайлда чудово характеризують людей XXI століття:









Оскар Вайлд.

16 жовтня 1854 року народився Оскар Вайлд, ірландський поет, драматург, прозаїк, есеїст. Після того, як спробував писати в різних формах упродовж 1880-х років, став одним з найпопулярніших драматургів пізнього Вікторіанського періоду. Його п’єси сповнені парадоксів та крилатих висловів. Оскар Вайлд написав єдиний роман "Портрет Доріана Грея". Знаменитий роман був екранізований понад 25 разів.  “Портрет Доріана Грея” мав реальне підґрунтя. У Оскара був приятель художник на ім’я Безіл Ворд. Вайлд, зустрівши одного разу у його майстерні надзвичайно красивого натурщика, вигукнув: “Який жаль, що і йому не минути старості зі всією її потворністю!”. На це Безіл відповів, що готовий малювати кожного року портрет, щоб закони природи – старіння людини відбивались на портреті, а не на зовнішності красеня-натурщика. Роман «Портрет Доріана Ґрея»  навіки уславив ім'я письменника, хоча одразу після першої публікації приніс авторові багато неслави і страждань: скандал, процес, суд і дворічне ув'язнення. Останні роки добровільного вигнання з батьківщини Оскар Вайлд провів у Франції, де оселився після звільнення з тюрми під несправжнім ім'ям, зазнавши там матеріальної скрути, а ще більш — духовної. 

Роман, що підкорив мільйони сердець.

 

16 жовтня 1847 року вперше був опублікований роман англійської письменниці Шарлотти Бронте “Джен Ейр”  із заголовком “Jane Eyre: An Autobiography” (“Джейн Ейр: Автобіографія”) та під псевдонімом Каррер Белл. Відразу ж після публікації книга заслужила любов читачів і гарні відгуки критиків, включаючи Вільяма Теккерея, якому Бронте присвятила друге видання. На українську мову роман вперше переклав М. Рудницький. Під назвою «Ідеалістка» його надрукували у Львові 1902 року. Цей твір вважають частково автобіографічним і найвизначнішим в її творчому доробку. Він також є одним з найвідоміших романів у Великій Британії. Книга оповідає про непросту долю сироти із сильним, незалежним характером, про її дитинство, дорослішання, пошук свого шляху й подоланні перешкод, що встають на цьому шляху.

15 жовтня 2020 р.

Михайло Лермонтов.

15 жовтня народився великий російський поет, прозаїк, драматург і художник Михайло Юрійович Лермонтов (1814-1841). У 10 років він складав п'єси для домашнього театру, в оригіналі читав французьких, німецьких і англійських класиків, прекрасно малював, в 15 - написав першу редакцію поеми “Демон”, у 20 - драму у віршах “Маскарад”, у 24 - роман “Герой нашого часу”. А у 26 років Лермонтова не стало.
Поеми «Демон», “Мцыри”, “Песня про купца Калашникова”, безліч ліричних віршів, роман “Герой нашего времени”, драма у віршах “Маскарад” — ці твори  стали шедеврами російського мистецтва. Творчість Михайла Лермонтова надихала і надихає безліч талановитих людей - на його вірші складені пісні і романси, його роман, поеми та балади екранізовані, поставлені на театральних і оперних сценах. Його знають і читають у всьому світі. Розмірковуючи про творчі можливості Михайла Лермонтова, Лев Толстой зазначав: "Якби цей хлопчик залишився живий, не потрібні були б ні я, ні Достоєвський".

Маріо Пʼюзо.

Сьогодні, 15 жовтня, виповнюється 100 років від дня народження Маріо П’юзо (1920-1999), американського письменника, критика і сценариста італійського походження. Перша книга Маріо П’юзо “Темна арена” була надрукована у 1955 році. Дія роману розгортається в повоєнній Німеччині. У центрі подій історія кохання американського солдата та німецької дівчини. Наступний роман “Щаслива мандрівниця”, що вийшов у 1965 році, присвячений важкому життю італійських емігрантів в США у роки Великої депресії. Широку популярність письменникові приніс виданий у 1969 році роман “Хрещений батько”: про коріння і закони честі італійської мафії, корупцію, насильство та шляхетного гангстера Дона Корлеоне. У 1970-ті рр. роман став бестселером. У 1972 році за твором автора Френсіс Форд Коппола зняв однойменний фільм, сценарій для якого написав сам П’юзо. Уже після після смерті автора , у 2000 році,  було опубліковано його роман “Омерта” , а остання робота Маріо П’юзо — роман “Сім’я” — залишився незавершеним.

Поетичні рядки.

Я вранці голос горлиці люблю.
Скрипучі гальма першого трамваю
я забуваю, зовсім забуваю.
Я вранці голос горлиці люблю.,
Чи, може, це ввижається мені
той несказанний камертон природи,
де зорі ясні і де тихі води? —
Я вранці голос горлиці люблю!
Я скучила за дивним зойком слова.
Мого народу гілочка тернова.
Гарячий лоб до шибки притулю.
Я вранці голос горлиці люблю...
Ліна КОСТЕНКО

13 жовтня 2020 р.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

ЗБІРНИК КОЗАЦЬКИХ ЛІТОПИСІВ: Густинський, Самійла Величка, Грабянки / Упорядн. та перекл.: Густинський літопис В. Крекотень, Літопис Самійла Величка В. Шевчук, Літопис Грабянки Р. Іванченко. – К: Дніпро, 2006. – 976 с. Цей збірник — унікальний корпус козацької історіографії. До нього входять: Густинський літопис — видатна пам'ятка української історичної прози першої половини XVII ст., що охоплює основні події всесвітньої історії, літописну історію Київської Русі, південно-руських князівств XII—XIV ст., Литовської Русі аж до історичних витоків козацтва; літопис Самійла Величка — наймонументальніший твір української історико-мемуарної прози XVII—XVIII ст. у двох томах. Перший том охоплює події 1648—1659 рр. на Україні. Другий продовжує опис подій і закінчується 1700 р.; закінчує збірник літопис Грабянки — розповідь про походи та битви козацькі XVI—XVIII ст. Перебіг з писань різних літописців та з щоденника, писаного на війні, що точилася з поляками, зібраний зусиллями полковника Григорія Грабянки та підтверджений самобутніми свідченнями старих жителів м. Гадяча 1710 р. Це документальні першоджерела, де значуще кожне слово. Видання універсальне. Воно придатне як для наукової роботи, так і для шанувальників рідної історії та культури. 

Вітаємо!

 











14 жовтня українці святкують відразу три свята: День захисника України, День Українського козацтва та свято Покрови Пресвятої Богородиці. Це свято не лише чоловіків, це свято всіх, хто любить і захищає свою Батьківщину. Це — свято України. Спокій наших домівок, спокій близьких – у  надійних, сильних руках. Від усього серця бажаємо нашим захисникам стійкості, мужності, успіхів,  благополуччя, любові, миру, добра та надійного тилу!  

9 жовтня 2020 р.

Молодь читає Симоненка.

Звенигородська центральна районна бібліотека ім.Ю.С.Кримського взяла участь в обласному конкурсі вуличних акцій з юнацтвом “Молодь Че на Симоненківській орбіті” присвячений 85-річчю від дня народження В. А. Симоненка.  Мета акції - привернути увагу юнаків і дівчат до творчої спадщини видатного українського письменника та відкрити для себе нові грані його таланту. В акції взяли участь учні Звенигородської спеціалізованої школи 1-ІІІ ступеня ім. Тараса Шевченка та Звенигородської спеціалізованої школи 1-ІІІ ступеня №1. Дякуємо учасникам акції та надіємось, що їхні серця наповнилися такою ж любов'ю до Батьківщини, яка була у серці Василя Симоненка.
Пропонуємо вашій увазі фото та відеозвіт про проведення акції.











8 жовтня 2020 р.

Поетичні рядки.

Нас не було у тім Парижі,
І в тому Римі не було...
Ми напивались сеї тиші, 
Налитої в богемське скло. 
На полотні сумної нитки, 
У днів означений багет
Ти появлялася нізвідки
В давно придуманий сюжет, 
Жіноча мудрість у прологах
Передчувати епілог... 
Ну що там в тебе у вилогах
Сховав необережний Бог? 
Й нікому не признався досі, 
Увівши в храм Несуєти, 
Що ти лиш осінь... Просто осінь... 
Вірніше, осінь - то є ти? 
Переминаюсь... Ще би...Що би. 
Чи не привиділось? Невже? 
Тут золото такої проби, 
Як біла заздрість Фаберже... 
І ця сієста і фієста
Тобі так личить восени,
І ця роздягненість до решти, 
Як у прийдешньої весни...
Богдан ТОМЕНЧУК

Це цікаво!