Бібліотека пропонує.

День молоді у бібліотеці.

Щорічно в останню неділю червня в Україні відзначається День молоді. Це свято творчості й натхнення, запалу та енергії, пізнання і самоствердження  молодої людини на шляху становлення її як особистості. 

Бібліотеки теж не лишаються осторонь молодіжних справ. Бібліотекарі проводять флешмоби, краєзнавчі квести, марафони, різноманітні вікторини, конкурси, головоломки, презентують власні ресурси, які пропагують книги та читання. В цьому році працівники центральної районної бібліотеки ім. Ю.С.Кримського провели низку заходів, серед яких і вулична акція “Я люблю читати” та анкетування “Ставлення молоді до здорового способу життя.” 

Зацікавила учасників акції і міні фотозона.

Всі учасники акції отримали подарунки від бібліотеки - флаєри та наліпки.

А в приміщенні бібліотеки діяли огляд нових книг, які отримала бібліотека “Увага новинка” та книжкова виставка - “Молодь читає українською”. 

БібліоЛіто.

Вулиці нашого міста носять їх імена: Іван Сошенко.

Іван Максимович Сошенко, український маляр і педагог, один із найближчих друзів Тараса Шевченка народився 2 червня 1807 року в м.Богуслав Київської губернії. Його дід, міщанин, Кіндрат Соха, залишив після себе невеликий спадок. Батько — Максим Сошенко через постійні нестатки і загрози покріпачення був змушений разом з родиною переїхати до Звенигородки.  Значний вплив на формування Сошенка мала його бабуся, яка навчала грамоти восьмирічного внука. Потім Іван Сошенко учився в дяка, де осягнув уміння писати латиницею і читати Псалтир, який згодом знав напам'ять і у свої 60 років. Тринадцятирічним він потрапив у Вільшану до відомого ікономаляра Степана Превлоцького, що погодився взяти Сошенка на безплатне утримання. Тут юнак працював на господарстві, а згодом навіть отримував платню за свою роботу.

У 1831 р. виїхав до Санкт-Петербурга; з 1834 р. — вільний слухач Імператорської академії мистецтв. Під час навчання в Академії познайомився з К. Брюлловим, О. Венеціановим, Є. Гребінкою, В. Григоровичем, В. Жуковським, А. Мокрицьким, Т. Шевченком; брав активну участь у викупі Т. Шевченка з кріпацтва, одним із перших звернув увагу на його художній хист. У 1839 р. через особисті обставини (драматичний розрив з нареченою, яка на той час захопилася Т. Шевченком) залишив Санкт-Петербург і повернувся в Україну; обійняв посаду вчителя малювання в Ніжинському повітовому училищі. У 1846 р. переїхав до містечка Немирів Вінницького повіту Подільської губернії (тепер — місто Вінницької обл.), де працював учителем малювання та каліграфії в місцевій гімназії; у 1849 р. через конфлікти з адміністрацією гімназії вийшов у відставку, заробляв на життя виконанням приватних замовлень.

У липні 1856 переїхав до Києва викладати у ІІ Київській гімназії, де прослужив 20 років. Працюючи в гімназії, він цікавиться історією мистецтва, звітами про річні виставки у Петербурзькій академії мистецтв.  Багато читав, створив портрети Хмельницького, Мазепи, Гонти і Гонтихи, любив писати портрети старих людей, також намалював кілька українських краєвидів,

19 липня 1876 під час подорожі до рідного Богуслава занедужав і зупинився у Корсуні. Тут він пробув 2 місяці у лікарні і помер над річкою Россю, біля якої народився. Похований у Корсуні.

Розпорядженням Звенигородської міської ради №19 від 18.02.2016 ”Про перейменування вулиць та провулків м.Звенигородки" вулиця Комінтерну перейменовано на вулицю імені Івана Сошенка. 

Бібліотека запрошує...

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Не так багато сьогодні видають книг по українській міфології, та й ще з такими барвистими ілюстраціями. Тому книга Дари Корній “Чарівні істоти українського міфу” відразу привертає увагу. Химерний світ чарівних істот в українській міфології надзвичайно багатий, і тому авторка взяла на себе сміливість умовно поділити його на кілька частин: духи лісу, духи води, духи землі, духи повітряного простору і духи пір року. Про кожну істоту розповідається все : як з'явилася, що робить, як врятуватися і як задобрити. Після кожної статті можна прочитати ще й казку, в якій фігурує описана істота. Не обов'язково читати по порядку. Можна відкрити будь-яку сторінку і почати читати про першого-ліпшого духа. Абсолютно не загубиться сенс прочитаного.

Книга допомагає  розслабитися і трохи більше повірити в існування чогось чарівного навколо нас.  Ви не просто погортаєте її сторінки - ви поблукаєте стежками правічного лісу, почуєте його дихання, подивитесь в очі старенькому лісовикові, послухаєте чугайстрову сопілку, а може, вам щось прошепоче мавка чи побалакає з вами поважний цар Ох... Перед вами постане величезний і дуже цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований Дарою Корній.

Бібліотека рекомендує для читання.

Літні канікули у бібліотеці.

Літо – улюблена пора дітей. Це час шкільних канікул, коли вони відкривають світ і себе в цьому світі. От і сьогодні до Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського завітали учні Звенигородської ЗОШ - інтернат І-ІІст. - спортивний ліцей, щоб збагатити себе новими знаннями та  враженнями, просто розважитися.

Літо лише розпочинається, тож запрошуємо всіх охочих весело та креативно провести вільний час у бібліотеці! 

Вулиці нашого міста носять їх імена: Микола Гірник.

Гірник Микола Андрійович, поет, перекладач, журналіст, народився в сім'ї селянина в с. Вербовець Катеринопiльського району Черкаської області. Після закінчення середньої школи вступив на філологічний факультет Львівського університету. Навчання перервала Друга світова  війна.

З червня 1941 року Микола Гірник в Радянській армії. Був командиром гармати, офіцером-корегувальника, командиром артилерійської батареї, брав участь у боях на Сталінградському і Карельському фронтах. Тричі поранений. У 1946 році демобілізувався і продовжив навчання в Київському університеті, який закінчив у 1950 році. У 1949-1954 роках займався редакційної роботою. У 1954-1956 роках навчався в Москві на Вищих літературних курсах при Літературному інституті імені О. М. Горького. Завершивши навчання, повернувся до редакційної роботі. Працював у редакції газети "Київська правда", завідувачем відділом поезії журналу "Вітчизна", заступником редактора газети "Друг читача". Автор збірок поезій “Моя Звенигородщина”, “Вiрнiсть”, “Друзi-солдати”,  “Цвiте терен”, “Крiзь вiдстанi”, “Одвiчне, сьогоденне”, “Невтома” та інш. Перекладав твори російських, бiлоруських, литовських та казахських  письменникiв 

Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями.

Помер у Києві на 59-му році життя. Похований на Берковецькому кладовищі. 

У рідному селі поета Вербовець його ім'ям названа школа.

Розпорядженням Звенигородської міської ради №19 від 18.02.2016 ”Про перейменування вулиць та провулків м.Звенигородки" провулок Піонерський  перейменовано на провулок  імені Миколи Гірника.

Бібліотека, книги і не тільки...

Безмежна сила книги. Без неї людина сліпа, адже з дитячих літ книжка допомагає зрозуміти світ, що нас оточує, вона розповідає нам про історію рідного краю, звичаї, традиції… Саме про книгу йшла мова під час екскурсії учнів Звенигородської ЗОШ - інтернат І - ІІ ст. - спортивного ліцею  в центральну районну бібліотеку ім.Ю.С.Кримського. Учні уважно слухали розповідь методиста ЦРБ Оксани Лещенко про бібліотеку та її «жителів» – книги.

Знайомство з бібліотекою  було цікавим і незвичайним. Доповненням екскурсії стало знайомство з Інтернет-центром.

А ще юні відвідувачі бібліотеки познайомилися із  зоною коворкінгу. Саме  тут учням сподобалося найбільше, адже  бібліотекарі запропонували дітям відірватися від книг та комп‘ютерів і спробувати свою силу розуму  і вправність у  іграх. Охочих було чимало. 

Усміхнені обличчя дітей та сяючі очі свідчили про те, що екскурсія всім сподобалась.  

На згадку про відвідини бібліотеки учні отримали невеличкі сувеніри. Відтепер наші зустрічі стануть традиційними.