29 березня 2021 р.

ІВАН ОГІЄНКО: "Я все зробив, що міг зробити..."

Сьогодні день пам’яті  Івана Огієнка – українського церковного і громадського діяча. Він прожив довге життя – 90 років. І було в цьому житті стільки всього, що вистачило б на декілька непростих людських доль. У 1915 року склав магістерські іспити – із церковнослов’янської, російської, польської, сербської мов, історії російської та європейських літератур і став приват-доцентом кафедри російської мови та літератури Київського університету св. Володимира. У квітні 1917 року одним із перших перейшов на викладання українською мовою.  У 1918-1920 був одночасно ректором Кам’янець-Подільського державного університету та міністром освіти в уряді УНР. У 1919 році став міністром віросповідань, переклав українською мовою богословську літературу, наказав перевести богослужіння із церковнослов’янської на українську. Саме тоді майбутній митрополит вперше сформулював основи української автокефалії. Від імені уряду УНР він написав і обґрунтував вимогу до Вселенського патріархату про надання Українській церкві автокефалії. У 1920 разом з урядом емігрував до Польщі. 1940 року Огієнко прийняв чернечий постриг і отримав ім’я Іларіон, був висвячений на архієпископа Холмського і Підляського, згодом – на митрополита. Влітку 1944 року Огієнко змушений емігрувати до Швейцарії, а у вересні 1947 року – до Канади.  Помер професор І. І. Огієнко 29 березня 1972 року. Тіло його поховано на православній секції цвинтаря Св. Воскресення – на кладовищі Глен Іден у Вінніпезі. Наукову й творчу спадщину Івана Огієнка становлять майже 2000 праць із різних галузей знань. Серед них – "Історія української культури", "Український стилістичний словник", "Історія українського друкарства", двотомник "Українська церква" та ін. Переклад Огієнком Біблії, який було опубліковано у 1962 році у Лондоні Британським біблійним товариством, визнано одним із кращих у світовій біблеїстиці.