Шевченко та жінки: відверто про особисте життя генія.

Українці святкують Шевченківські дні. Беззаперечно, Тарас Шевченко був багатостороннім генієм. Однак часто його особистість обожествляють, відбираючи все людське. Поглянути на Тараса Григоровича поглядом, яким зазвичай дивляться на живих людей – не така проста справа. Зусиллями літературознавців, критиків, ідеологів образ Тараса Шевченка сьогодні настільки  відполірований, що риси простої людини, здатної любити, плакати й помилятися, майже не проступають. Саме про Тараса Шевченка як людину і йшлося на черговому засіданні клубу “Берегиня.” Завідуюча відділом обслуговування Звенигородської районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського Ольга Гаркавенка розповіла присутнім про коханих поета - від кріпачок до княжних: хто вони, як виглядали та чому стосунки не склалися. На жаль слава не завжди йде в парі з особистим благополуччям. Але всі жінки, до яких прагнуло поетове серце, отримали від нього найдорожчий дарунок – безсмертя. Хто б про них знав, якби не Шевченкові рядки – сповнені то радощів то болю.

До 205-річниці від дня народження Т.Г.Шевченка.

9 березня українці відзначають 205 річницю від дня народження генія української літератури, батька нашої нації - Тараса Григоровича Шевченка, який давно став у народній свідомості символом українського національного духу. Осягнути глибину особистості Тараса непросто хоча б тому, що в його постаті поєднана величезна кількість іпостасей, його таланти - воістину незмірні, а короткий життєвий шлях - короткий лише за кількістю років, але напрочуд продуктивний, якщо його міряти діями і вчинками. Він завше ішов попереду свого часу. Він і зараз — попереду... До річниці від дня народженняТ.Г.Шевченка працівники Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського організували книжково - ілюстративну виставку “Всесвіт Тараса Шевченка”. 

Крім цього відвідувачі бібліотеки можуть ознайомитися з архівними документами із фондів Державного архіву Черкаської області та архівного сектору Звенигородської райдержадміністрації та  з виданням  “МИТЦІ УКРАЇНИ - ТАРАСОВІ ШЕВЧЕНКУ.”

Вітаємо!

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Український народ, увібравши в свою культуру традиції багатьох прадавніх поколінь, славиться своїм народним мистецтвом. Наші земляки завжди оточували себе красою: вишиванками, витинанками, килимарством, народним малярством та гончарством, у яких своєрідно зберігалася історія народу, його звичаї та традиції, його світогляд. 

У книзі “Жива традиція: майстри народного мистецтва Черкащини” представлена різножанрова творчість майстрів сучасного народного декоративного мистецтва – членів Національної Спілки майстрів народного  мистецтва України (кераміка. декоративний розпис, вишивка, писанка, ткацтво та одяг, художня обробка дерева, витинанка та обрядова лялька). Видання містить короткі біографічні дані про кожного з майстрів, стислий мистецтвознавчий аналіз їх творчості. А також багатий  фотоматеріал. Альбом буде корисний всім , хто цікавиться традиційним і сучасним народним мистецтвом, вивчає, творить та популяризує матеріальну культуру України.

100 - річчя "Шевченкового краю".

"ГАЗЕТА "Шевченків край" святкує своє 100-річчя" - таку виставку архівних документів із фондів архівного сектору Звенигородської РДА та бібліотеки, приурочену до ювілею нашого улюбленого «Шевченкового краю», мають змогу переглянути читачі у читальному залі Звенигородської районної центральної бібліотеки імені Ю.Кримського. Про цей приємний подарунок для газетярів та шанувальників нашого видання подбали бібліотекарі закладу, запропонувавши до уваги читачів книгу відомого на Звенигородщині краєзнавця, журналіста, який багато років присвятив газеті, Володимира Хоменка "Час газетним рядком" про малодосліджені сторінки історії звенигородської преси, та періодику нашого краю. Зокрема, тут можна ознайомитися із матеріалами таких видань, як "Звенигородська зоря" за 30 червня 1917 року, яку випускало Звенигородське повітове земство, "Вісті" за 23 липня 1929 року, "Селянську бідноту" за 10 червня 1922 року, "Більшовицьку трибуну" за 4 березня 1944 року (такі назви мала раніше наша газета) та ювілейними випусками "Шевченкового краю" 1969 та 1999 років. Словом, зазирнути в історію рідного краю й газети, ознайомитися із світлинами та нарисами про її творців — журналістів, позаштатних кореспондентів та дописувачів.

Першоджерелоhttps://www.facebook.com/shevkray

Мова наша - серце наша.

21 лютого ми святкуємо Міжнародний день рідної мови. Цю дату визначено на 30-ій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО в жовтні 1999 року, яка наголосила на важливій ролі мови в розвитку освіти, культури, для консолідації суспільства, формування нації і зміцнення держави. Мова – духовне багатство народу.  Адже мова – це історія життя наших далеких предків, це наш родовід. Нині українська мова – одна з найбагатших мов світу. Наша мова, мов неповторний самоцвіт, виграє барвами веселки, має своє звучання, свою вагомість, свою красу. Нам є чим пишатися, що шанувати, кого наслідувати.

Ми віримо у майбутнє нашої мови, у світлу долю народу. Про мову – духовний скарб нації, про те, що це - не просто засіб людського спілкування, про те, що вона живе в наших серцях — йдеться в книгах представлених на виставці “Рідна мова — коріння нації”, яка експонується в читальному залі нашої бібліотеки.   

Майдан у художній літературі.

     20 лютого Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні. Саме 20 лютого 2014-го року під час Революції Гідності, протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піку, саме 20 лютого 2014 загинуло найбільше активістів Майдану.

     Українська революція у буквальному сенсі почалася з тексту - маленького повідомлення у ФБ,  яке стало спусковим гачком усієї наступної низки подій. Потім текстів було створено надзвичайно багато – художніх, публіцистичних, емоційних та аналітичних. Кількість книг, присвячених Майдану, зростає у геометричній прогресії і вони  справді викликають читацький інтерес. Пропонуємо вашій увазі добірку книг з фонду нашої бібліотеки про події на Майдані:

Крізь полум'я Афгану.

В Україні 15 лютого відзначають День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цю дату вибрали не випадково. Саме цього дня відзначали річницю завершення виведення радянських військ із Афганістану. Війна в Афганістані – це трагедія сотень тисяч людей, мужність, доблесть і героїзм, кров і біль, душевні страждання і втрати… Це не лише незагоєна рана, біль її учасників, це – застереження на майбутнє. Саме цій даті і була приурочена година пам’яті “Крізь полум’я Афгану”. Захід був підготовлений ДНЗ “Звенигородський ЦППРК” та Звенигородською центральною районною бібліотекою ім.Ю.С.Кримського. На захід був запрошений воїн-афганц Зінченко Петро Олександрович, який розповів про тяжкі випробування під час служби в Афганістані, про біль і смуток, мужність і героїзм, про втрату бойових побратимів.

З кожним роком все далі і далі історія віддаляє нас від вогняних років афганської війни. Але час не підвладний викреслити з нашої пам’яті героїчні подвиги, приклади мужності і вірності військовому обов’язку, які продемонстрували тисячі відданих синів і дочок України, долею одягнених у солдатські шинелі.

Тепле побачення з улюбленими книгами.

    День святого Валентина, який щорічно відзначають 14 лютого, здавна оповитий різними таємницями та легендами його походження. Одні прихильники свята закоханих надають романтичного значення цьому дню, інші ж – розцінюють його лише з комерційних поглядів. День святого Валентина – це не лише свято квітів, листівок та подарунків. Це символічний день для вияву трішки більшої уваги та любові тим людям, які перебувають поруч з вами. Тому ми, бібліотекарі Звенигородської центральнї районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського, запрошуємо вас на тепле побачення з улюбленими книгами. 

Книга від автора.

Звенигородська центральна районна бібліотека отримала від Феофана Білецького нову його книгу “Я залишаю вам любов”. Це перша книга серії “Подвижники освіти Шевченкового краю”. Видання присвячене заслуженому вчителеві України, директору Стецівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів — малої академії народних мистецтв, поетесі Любові Михайлівні Білозерській, яка об’єднавши навколо себе однодумців, створила систему виховання учнів на засадах етнопедагогіки через духовне забезпечення особистості. Відродження народних традицій, звичаїв та обрядів, опанування народних ремесел.