Світ, де комфортно кожному: долучаємось до Національного тижня безбар’єрності.

 Упродовж 25–31 травня 2026 року в Україні проходить Національний тиждень безбар’єрності. Це надзвичайно важлива ініціатива, спрямована на формування культури інклюзивності, рівних можливостей та поваги до кожного громадянина. Головна мета цього тижня — підвищити обізнаність суспільства про те, як створювати доступне середовище, безбар’єрні простори, зрозумілі сервіси та інформацію. Це про світ, де немає перешкод — ні фізичних, ні ментальних, ні інформаційних.

Наша бібліотека активно долучилася до цієї масштабної події! Адже ми переконані: зміни починаються з усвідомлення, а толерантність — це основа безбар'єрного суспільства.

З метою вивчення настроїв та поглядів сучасної молоді, наші бібліотекарі підготували та провели серед старшокласників міста актуальне анкетування "Чи толерантні ви?".

Опитування допомогло молоді замислитися над власним ставленням до людей з інвалідністю, представників різних культур та поколінь. Результати показали, що наше підростаюче покоління прагне жити в інклюзивному та відкритому суспільстві!

Дякуємо всім старшокласникам за щирі відповіді та активну позицію. Разом ми будуємо країну, де панують гідність, повага та рівність для всіх і кожного! ❤️

З Всеукраїнським днем краєзнавства!

Шановні краєзнавці, дослідники та шанувальники історії рідного краю!

Щиро вітаємо вас із Всеукраїнським днем краєзнавства!

Дякуємо за те, що досліджує  історію рідного краю, береже традиції та відкриває світові таємниці нашого минулого, робите історію живою та близькою для кожного з нас. 

Нехай літопис нашого краю поповнюється новими яскравими сторінками завдяки вашій невтомній праці. Нових вам відкриттів та натхнення!

Подаруй книгу — подаруй усмішку! Стартує благодійний проєкт «Бібліотека Надії»

 Громадська організація «Центр громадського розвитку» розпочинає реалізацію теплого та надважливого проєкту «Бібліотека Надії». Мета проєкту — створити особливий дитячий простір у НДСЛ «Охматдит», місце, де маленькі пацієнти та їхні батьки зможуть бодай на трохи відволікантися від лікарень, відпочити, поспілкуватися і просто побути разом за читанням.

Що таке «Бібліотека Надії»?

Це затишні полички з книгами, які «житимуть» у кожному відділенні «Охматдиту» в зонах відпочинку. Кожна дитина зможе взяти книгу, повернутися з нею до палати та поринути у світ захопливих історій, яскравих емоцій і фантазії. Кожне видання матиме спеціальну наліпку з інформацією про проєкт, його ідею та наші майбутні плани.

❗️ Головні правила проєкту:

✨ Не збираємо кошти — збираємо книги! 

  Найкраща допомога — це ваш особистий книжковий дарунок.

✨ Книги мають бути виключно українською мовою. 💛💙

 ✨За бажанням, ви можете залишити на форзаці підпис, малюнок або теплі слова підтримки для дітей та їхніх батьків. ✍️

❗️ Куди нести книги?

Якщо ви бажаєте стати частинкою цього великого доброго дива та допомогти діткам у лікарні, приносьте книги за адресою:

м.Звенигородка, провулок Віктора Погорілого,1. Публічна бібліотека ім. Ю. С. Кримського.

Давайте разом створимо простір, де панує надія, а дитинство триває попри всі життєві випробування! 💛💙

Бібліотека рекомендує.

 Якщо ви досі думаєте, що якісне темне фентезі пишуть лише за кордоном, у нас для вас приголомшлива новина. «Аркан вовків» Павла Дерев'янка (перша частина трилогії «Літопис Сірого Ордену») — це книга, яка розбиває стереотипи та закохує в себе з перших сторінок.

Уявіть собі альтернативний 1845 рік. Україна — вільна, сильна держава з чинним Гетьманатом. А на варті її спокою стоїть Сірий Орден — таємне братство характерників-вовкулак, що веде свій початок від легендарного козака Мамая. Письменник створив неймовірно деталізований всесвіт, де реальна історія України XIX століття (мова, побут, географія) філігранно переплетена з містикою та вигаданими технологіями. У центрі сюжету — молодий Северин Чорнововк. Він повертається з навчання в Європі, щоб пройти жорстоку ініціацію в Ордені. Северин — не ідеальний «обраний». Він рефлексує, помиляється, має свої слабкості та страхи. Його побратими по куреню — колоритні та яскраві особистості. Їхня дружба, суперечки та спільні пиятики виглядають настільки природно, що героям щиро співпереживаєш.

В книзі немає абсолютного добра. Сірий Орден захищає державу, але їхні методи часто криваві й нещадні. Автор не боїться показувати бруд, смерть і важкі моральні дилеми.

Атмосфера книги — похмура, таємнича, але водночас неймовірно динамічна.

«Аркан вовків» — це зразок якісної, зрілої української жанрової літератури. Книга доводить, що наша історія та міфологія є неймовірним підґрунтям для сучасних бестселерів. Якщо ви шукаєте колоритне фентезі з харизматичними героями — ця книга обов'язкова до прочитання. Вона залишає після себе сильний післясмак і палке бажання одразу взятися за продовження.

А ви вже читали  «Літопис Сірого Ордену»? Хто ваш улюблений персонаж? Діліться враженнями у коментарях!

Дякуємо Олені Дрозд за можливість мати книгу у фонді нашої бібліотеки.

А ви знали?

    А ви знали, що повість "Апокаліпсис" Марія Матіос присвятила Мойсею Фішбейну, видатному українському поету, перекладачу єврейського походження, лауреату премії імені Василя Стуса, Лицарю ордена князя Ярослава Мудрого V ступеня, ордена Св. Рівноапостольного князя Володимира ІІІ ст., відзнаки УГКЦ імені Блаженного священномученика Омеляна Ковча (1946-2020). Його батько й мати були євреями, зростав він у єврейському середовищі повоєнних Чернівців, де переважно спілкувалися російською мовою, навчався в російській школі, після її закінчення студіював у Новосибірську, багато років жив за межами України… І все ж він став свідомим українцем, органічно поєднавши своє єврейство і своє українство.

                                                                             * * *

…І вже вуста судомою звело,
І прийняла душа неопалима
Розпечені горби Єрусалима
І Києва обпалене зело.
О крапелько, промінчику, бджоло,
Перлинко, доле, о напівнезрима, —
Мого буття недоторканна рима, —
Солодке і розвогнене жало, —
Благослови, хай лишаться мені
Юга понад скорботною Стіною
Й понад Рікою схили весняні.
Благослови, хай лишаться зі мною,
Допоки йти дорогою земною,
Допоки є ще спогади земні.
5 – 6 лютого 1989 р., Мюнхен

День пам'яті Миколи Вінграновського.

 Сьогодні день пам'яті Миколи Вінграновського - видатного українського поета, прозаїка, режисера, актора, сценариста (1936-2004). 

Він – один із найяскривіших представників творчої генерації шістдесятників. Того покоління, яке розквітло після страшних часів сталінського терору, і вже не боялося на повний голос заявити про себе в українському мистецтві. Експресивний, пристрасний лірик, Вінграновський не обмежувався самою тільки поезією. Він був і талановитим прозаїком, а також режисером, сценаристом й актором кількох фільмів, продовжувачем кінематографічних традицій Олександра Довженка.

***

Благословен, хто може не спішить

Міщанство роздивитися ще зблизька,

В чиїм запасі літ майбутніх низка,

Щоб потім вже без промаху палить!

Я так не міг! Мабуть, моя колиска

Гарячими руками колисалась.

І глиняна моя у квітах миска

Гарячими руками наливалась…

Спочатку чув: твій шлях - лише до тина!

А потім чув: ти - гвинтик, не людина!

А зараз чую: гордий і неспинний!

Стають тоді гіркотними години,

Коли стрічаюся з людьми такими я.

Рости й подвоюйсь, гордосте моя!

Вінок на березі юності. Уривок.

Поетичні рядки.

 Гаптує дівчина й ридає —

Чи то ж шиття!

Червоним, чорним вишиває

Мені життя.

Танцюють звуки на дзвіниці,

І плаче дзвін.

Я йду. Мій шлях то із костриці,

То із жоржин.

Тумани линуть вгору, вгору,

А хмари — вниз.

Чому я не люблю простору,

Як я без сліз?

Я ввечері цілую рожу

І кличу сум.

Чому, чому я жить не можу

Та сам, без дум?

Павло Тичина 

1914

Дякуємо за книги.

    Нещодавно у нашій бібліотеці відбулася тепла та натхненна презентація книги "Вербова колиска" нашого  місцевого поета Василя Васильовича Стрижиуса. Ця зустріч залишила глибокий слід у серцях усіх присутніх, але на цьому приємні сюрпризи не закінчилися! Сьогодні Василь Васильович подарував свою збірку поезій у кожну бібліотеку нашої громади!

   Щиро дякуємо Василю Васильовичу за такий  дарунок, за популяризацію рідного слова та за те, що збагачуєте книжкові фонди нашого краю. Тепер ще більше читачів матимуть змогу доторкнутися до поетичної творчості поета, знайти розраду та натхнення у поетичних рядках. 

Симон Петлюра. До 145 річчя від дня народження.

   У травні 2026 року в Україні відзначаються дві пам’ятні дати, пов’язані з постаттю видатного українського державного і культурного діяча, борця за незалежність України у ХХ столітті, Голови Директорії та Головного Отамана військ Української Народної Республіки Симона Петлюри: 22 травня – 145 років від дня народження, 25 травня – 100 років з дня трагічної загибелі. Симон Петлюра відіграв ключову роль у національно-визвольних змаганнях, спрямованих на утвердження української державності. Його діяльність була пов’язана з розбудовою національних інституцій, організацією збройного спротиву та відстоюванням права українського народу на самовизначення. А ще саме за його ініціативи світ почув знаменитий «Щедрик» Миколи Леонтовича, який став культурною зброєю України в Європі та Америці. Як політичний,  військовий та культурний лідер, він залишив вагомий слід в історії України, ставши символом боротьби за свободу, незалежність і державність.

   Пам’ять про Симона Петлюру — це  фундамент нашої сучасної громадянської свідомості. Ворожі міфи десятиліттями намагалися очорнити його ім'я, адже «петлюрівщина» жахала радянську імперію так само, як сьогодні ворогів жахає український дух.

  Сьогодні, коли Україна знову виборює свою незалежність у протистоянні з тим самим агресором, постать Петлюри нагадує нам: боротьба триває, і ми обов'язково переможемо.

  Приходьте до нашої бібліотеки. У нас є книги Симона Петлюри і книги про нього. Вибирайте. Читайте. Робіть свої неупереджені висновки.

Ми на міському Святі вишиванки.

 ​Кожного третього четверга травня вулиці наших міст і сіл розквітають неймовірними барвами. Сьогодні — Всесвітній день вишиванки, свято, яке об'єднує українців по всьому світу, де б ми не були. Для нас вишита сорочка — це набагато більше, ніж просто елемент гардероба чи гарне вбрання. Це наша історія, наша незламність, релікт стійкості та генетичний код, у якому зашифровано символи сили, добробуту, любові та волі. Кожен хрестик на полотні — це молитва-оберіг, яка передається з покоління в покоління.

Звенигородська публічна бібліотека ім. Ю. С. Кримського долучилася до міського Свята вишиванки. Спеціально до цього дня у міському парку ми розгорнули особливу експозицію: це фотозона, стенд " Звенигородці у ретро об'єктиві" та  виставка старовинних сорочок ​«Обереги нашої долі»,  де кожен візерунок розповідає свою неповторну історію.

    ​Хто не встиг відвідати нашу виставку у парку - приходьте до бібліотеки у своїх вишиванках, робіть фото у нашій святковій локації та діліться ними у коментарях під цим дописом! Давайте створимо разом великий цифровий альбом нашої вишиваної Звенигородщини!

​    Нехай наші обереги захищають кожного українського воїна, який сьогодні виборює право на наше майбутнє, та дарують спокій кожній домівці. Одягаймо вишиванки з гордістю, адже бути українцем — це велика честь!

З Днем вишиванки!

   Вишиванка — код нашої нації. Книга і вишивка — це способи зберігати пам’ять, історію та нашу ідентичність. Орнаменти на вишиванках — це теж своєрідний текст. Колись люди "записували" в них побажання здоров’я, захисту, добробуту, любові. Ромби, хрести, квіти, кольори — усе мало значення. Тож вишиванку теж можна "читати". Книги допомогли цю традицію зберегти. Саме завдяки етнографам, дослідникам і літературі ми знаємо про регіональні особливості вишивки, символіку орнаментів і те, як змінювався український одяг у різні епохи. І, звісно, вишиванка постійно з’являється в українській літературі — як символ дому, любові, пам’яті, роду й самої України .

Наталка Сняданко.

   20 травня свій день народження відзначає  Наталки Сняданко - відома українська письменниця, перекладачка, журналістка, лауреатки премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського. Авторка низки книг, серед яких «Колекція пристрастей, або Пригоди молодої українки», «Сезонний розпродаж блондинок», «Синдром стерильності», «Чебрець у молоці», «Країна поламаних іграшок та інші подорожі», «Комашина тарзанка», «Гербарій коханців», «Фрау Мюллер не налаштована платити більше». Наталка Сняданко переклала з німецької твори Франца Кафки, Фридриха Дюрренматта, Ґюнтера Ґрасса, Юдіт Германн, Стефана Цвайґа, з польської Чеслава Мілоша, Збіґнєва Герберта, Ярослава Івашкевича, Яна Бжехви та інших. 

Наша бібліотека має чимало книг цієї авторки. Завітайте до нас, можливо, ви знайдете серед них такі, які захочеться почитати!

А ви знали?

  А ви знали, що 20 травня 1961 року було засновано Національну премію України імені Тараса Шевченка. Це найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури і мистецтва. Спочатку премія називалася Республіканською, з 1969 - Державною премією УРСР, а з 1999 - Національною. Першими лауреатами були Павло Тичина і Олесь Гончар в галузі літератури, Платон Майборода в галузі музики.
   Шевченківська премія — це не просто нагорода, це визнання тих, хто творить культурний код нашої нації, захищає наше слово та прославляє Україну у світі.

А ви знали?

  А ви знали, що 19 травня 1051 року в Реймському соборі відбулося вінчання Анни, наймолодшої доньки Ярослава Мудрого, з королем Франції Генріхом I. Того ж дня вона була коронована на престол Франції, ставши однією з найвидатніших жінок європейського Середньовіччя. Приїхавши до Франції, щоб стати королевою, Анна Ярославна привезла з собою старовинне Євангеліє, яке було написане кирилицею. Французи так були здивовані цією мовою, що вважали його за «письмена ангелів».  Починаючи з XVI століття на цьому Євангеліє присягали французькі правителі. Королева Анна  народила  4 дітей: Філіпа, Емму, Роберта та Гуго. Старший син був королем Франції протягом 48 років. Усі наступні французькі королі були нащадками Анни Київської. 

 Її історичну постать увічнили в літературних творах : у п’єсі Івана Кочерги під назвою «Ярослав Мудрий», в романі Павла Загребельного «Диво» , у повісті Івана Филипчака «Анна Ярославна – королева Франції», в книзі для підлітків «Анна Ярославна: Київська князівна — королева Франції» Івана Малковича, в романі «Анна Київська — королева Франції» Валентина Чемериса та інших.

Вітаємо з Міжнародним днем музеїв!

 Шановні музейні працівники! 

Щиро вітаємо вас із Міжнародним днем музеїв!🏛️ Сьогодні особливий день, щоб подякувати вам, хранителі нашої пам’яті, культури та ідентичності. Ваша праця часто залишається за лаштунками, але саме завдяки вам оживає історія, адже музеї — це набагато більше, ніж просто зали з експонатами. Це справжні машини часу, які дозволяють нам торкнутися історії, відчути дух минулих епох, зрозуміти сьогодення та зазирнути у майбутнє.

Бажаємо вам міцного здоров'я, невичерпної енергії, нових цікавих проєктів, мирного неба та процвітання! ✨

До Міжнародного дня сім'ї.

 Сьогодні ми відзначаємо Міжнародний день сім'ї! ✨Це ще одне нагадування про те, що немає однакових родин. Ми всі різні, тому й наші сім’ї можуть значно відрізнятися за формою, розміром, традиціями чи взаєминами. Але головне залишається незмінним. Сім'я – це те, що утримує нас на цій землі, дає опору та силу в найважчі моменти. Це люди, які зміцнюють нашу віру в добро та передають з покоління в покоління столітню мудрість. ❤️

Наша бібліотека підготувала для вас особливу підбірку книг, які доводять: сімейні цінності – це найважливіше, що є у світі. Вони про любов, підтримку, прощення та прийняття.

Зустріч у бібліотеці.

  Вчора у нашій бібліотеці члени клубу «Берегиня» мали  можливість поспілкуватися з цікавим гостем. До нас завітав Володимир Васильович Демченко —  громадський активіст,  цікава особистість та палкий поціновувач творчості Ліни Костенко. Володимир Васильович із захопленням розповідав про нашу Звенигородку. Поділився унікальними туристичними маршрутами, які допоможуть кожному глибше пізнати історію та побачити красу нашого міста. А потім Володимир Васильович розповідав про Ліну Костенко, емоційно та зворушливо читав її вірші. Присутні слухали кожне слово затамувавши подих. 

На завершення заходу голова клубу «Берегиня» Алла Михайлівна Мартиненко щиро подякувала Володимиру Васильовичу за теплу, змістовну бесіду та висловила сподівання на нові цікаві зустрічі у майбутньому.

Дякуємо всім, хто долучився!

Слідкуйте за нашими анонсами, попереду ще багато цікавого! 📚👇