Чарівний світ Роберта Гонсалвеса.

Роберт Гонсалвес - талановитий канадський художник, що працював в стилі магічного реалізму-сюрреалізму. відомий своєю картиною, де зображений у перспективі величезний віадук, у якому між колонами, з наближенням до глядача, все чіткіше проступають обриси кораблів, які, зрештою, стають неймовірної краси вітрильниками на тлі блакитного неба. Весь його живопис - це спроба продемонструвати людям, що неможливе можливо, адже в своїх роботах Гонсалвес додає чарівництва в реальні сцени. Всі його картини сповнені перевтілень і несподіваних ідей, пов'язаних з перетіканням часу і форми в нашому всесвіту. Пропонуємо переглянути деякі з його картин.

Посміхніться! )))

Для того щоб літературному твору стати шедевром, йому не обов'язково бути товстою книгою з кількома десятками діючих осіб. Деяким письменникам вдається в декількох словах передати дуже багато. Сьогодні хочемо познайомити вас з літературними шедеврами, які вражають глибиною думки і феноменально малими розмірами:

Одного разу Гемінґвей,  посперечався, що напише розповідь, що складається всього з чотирьох слів, здатну зворушити будь-якого читача. Він виграв суперечку: “Продаються дитячі черевички. Неношені.”

Фредерік Браун написав найкоротшу страшну історію з коли-небудь написаних: “Остання людина на Землі сиділа у кімнаті. У двері постукали…”

О. Генрі переміг у конкурсі за найкоротшу розповідь, яка має всі складові традиційного оповідання — зав’язку, кульмінацію і розв’язку: “Водій закурив і нагнувся над бензобаком подивитися, чи багато залишилося бензину. Небіжчикові було двадцять три роки”.

Англійці теж організовували конкурс на найкоротшу розповідь. Але за умовами конкурсу, в ній повинні бути згадані королева, Бог, секс, таємниця. Перше місце присудили автору такої розповіді: “О, Боже, — вигукнула королева, — я вагітна і не знаю, від кого!” А в конкурсі на найкоротшу автобіографію перемогла одна літня француженка, яка написала: “Раніше у мене було гладке обличчя і пом’ята спідниця, а тепер – навпаки”.

Спасибі!

Найввічливіший день у році – 11 січня. Цього дня відмічається Всесвітній день „спасибі”. Ми чудово розуміємо значення гарних манер, їх необхідність у повсякденному житті, але найчастіше ми висловлюємо подяку ніби мимохідь, не замислюючись про її значення. А між тим слова подяки мають дивовижні властивості. Психологи вважають, що слова вдячності – це знаки уваги, щоздатні зігріти своїм теплом. А як часто ви дякуєте своїм близьким за добру справу, пораду або допомогу?   

 Дорогі наші читачі !!! СПАСИБІ вам величезне, що ви у нас є! І не забудьте сказати спасибі всім оточуючим вас  людям, друзям, рідним і знайомим! Спасибі:)))))))))))))))))))))))

Поетичні рядки.

Синиця в шибку вдарила крильми.

Годинник став. Сіріють німо стіни.

Над сизим смутком ранньої зими

Принишкли хмари, мов копиці сіна.

Пливе печаль.

Біліють смолоскипи

Грайливо пофарбованих ялин -

Вони стоять, немов у червні липи,

Забрівши в сивий і густий полин.

Полин снігів повзе до видноколу,

Лоскоче обрій запахом гірким.

Лапаті, білі і колючі бджоли

Неквапно кружеляють понад ним...

Василь СИМОНЕНКО

Карел Чапек - король чеської літератури.

9 січня, 130 років тому, народився Карел Чапек, чеський письменник - фантаст, автор великої кількості чудових книг. Найвідоміші його твори: збірки оповідань та казок,  п'єси "Біла хвороба", "Мати", "З життя комах", "РУР".  А роман "Війна з саламандрами" вважається  вершиною творчості Чапека і одним з кращих романів двадцятого століття. Ще за життя він отримав широке визнання, був номінантом Нобелівської премії з літератури 1936 року. Він був дуже освіченим, і вважав за необхідне попередити людство про загрози неправильного застосування технологій. Його драми мали на меті впевнити кожного щодо абсурдності воєн, і це стало його духовним заповітом. Крім літератури та журналістики здобув популярність як фотограф-любитель, найбільш відома його книга фотографій “Дашенька, або Життя цуценя”. А ще Карел Чапек вигадав та поширив слово “робот”.

Поетичні рядки.

Не знаю, ким — дияволом чи Богом —
Дано мені покликання сумне:
Любити все прекрасне і земне
І говорити правду всім бульдогам.

А часто хочеться закрити очі кляті,
Забути все і в затишку глухім
Кубельце звити, завести свій дім,
Щасливим бути, як дурак на святі.

Та тільки серце, серце ненавмисне
Пекучим болем душу мені стисне
І відчаєм її наповнить вщерть.

І шепче хтось (можливо, совість власна):
— Не йди туди, дорога то нещасна,
То не життя, то смерть.

Василь СИМОНЕНКО

Феномен Василя Симоненка.

8 січня, 85 років тому, народився Василь Симоненко. Його життя було повним болю, розчарувань, боротьби і дуже коротким, проте він був і лишається  знаковою постаттю другої половини минулого століття – і не тільки в розрізі мистецькому, літературному, а й у контексті суспільному, оскільки його поезія перейнята таким потужним громадянським пафосом, що його могли почути не тільки друзі та вороги, а й пересічні українці. Витязь української літератури. Так найчастіше говорять про Василя Симоненка. Поет і журналіст, він став одним із найяскравіших представників "шістдесятників". Його твори друкували неохоче. За життя світ побачила лише одна збірка - "Тиша і грім". Після смерті виходила лише ідеологічно правильна, порізана цензурою, поезія. Все інше - у самвидаві. 95-го поета посмертно нагородили Шевченківською премією. Євген Сверстюк зазначив, що Василь Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України.

Поетичні рядки.

Терпи, терпи — терпець тебе шліфує,

сталить твій дух — тож і терпи, терпи.

Ніхто тебе з недолі не врятує,

ніхто не зіб'є з власної тропи.

На ній і стій, і стрій — допоки скону,

допоки світу й сонця — стій і стій.

Хай шлях — до раю, пекла чи полону —

усе пройди і винести зумій.

Торуй свій шлях — той, що твоїм назвався,

той, що обрав тебе навіки вік.

До нього змалку ти заповідався

до нього сам Господь тебе прирік.

Василь СТУС

Василь Стус — людина, поет, громадянин.

6 січня народився Василь Стус, поет, літературознавець, перекладач, публіцист, правозахисник, один із найактивніших представників українського культурного руху шістдесятників. Поет рідкісного таланту, який обрав долю борця. Із 47-ми років життя 13 провів у радянських слідчих ізоляторах, карцерах, камерах-одиночках, мордовських таборах, на Колимі, на каторжній роботі в шахті. Його позбавляли побачень з рідними, вилучали вірші, листи й рукописи, знущалися фізично й намагалися знищити морально. “То був чоловік, який говорив і писав за будь-яких обставин ясно, як перед Богом, і платив за це життям”, – писав про нього Євген Сверстюк. Тому значення Василя Стуса більше, ніж талановитого поета, публіциста, перекладача й літературознавця. Він був і залишається “голосом сумління у світі розхитаних і розмитих понять честі, правди, порядності”.

Видатний письменник і філософ Умберто Еко.

5 січня 1932 року народився Умберто Еко , італійський письменник, культуролог, філософ, лінгвіст, університетський викладач, член провідних світових академій, кавалер Великого хреста і Почесного Легіону, засновник і керівник наукових і мистецьких журналів, видатний колекціонер стародавніх книг. Автор романів “Ім’я троянди”, “Маятник Фуко”, “Острів напередодні”, “Баудоліно” та інш. У співавторстві з Кармі написав книгу для дітей “Бомба і генерал”, “Три космонавта”. Умберто Еко – почесний доктор ряду університетів. Його наукова і літературна діяльність відзначені численними преміями, в тому числі Strega (1981), Viareggio Prize (1981), Anghiari Prize (1981), Medicis Prize (1982), McLuhan Teleglobe Prize (1985). Еко помер 19 лютого 2016 року на 85 році життя. За життя письменник любив давав поради. Наприклад, радив на пам’ять вчити "Іліаду", поменше сидіти в Facebook. Звісно, великою популярністю подібні слова не користувалися. Одна справа – говорити щось дотепне і яскраве, інша – давати такі понурі поради. А ще Еко ненавидів примітивізм і банальщину. "Байки про те, що читачам треба все легші та простіші тексти, вигадали видавці та головні редактори. Насправді читач неймовірно стомився від примітивізму", - стверджував письменник.