8 січня, 85 років тому, народився Василь Симоненко. Його життя було повним болю, розчарувань, боротьби і дуже коротким, проте він був і лишається знаковою постаттю другої половини минулого століття – і не тільки в розрізі мистецькому, літературному, а й у контексті суспільному, оскільки його поезія перейнята таким потужним громадянським пафосом, що його могли почути не тільки друзі та вороги, а й пересічні українці. Витязь української літератури. Так найчастіше говорять про Василя Симоненка. Поет і журналіст, він став одним із найяскравіших представників "шістдесятників". Його твори друкували неохоче. За життя світ побачила лише одна збірка - "Тиша і грім". Після смерті виходила лише ідеологічно правильна, порізана цензурою, поезія. Все інше - у самвидаві. 95-го поета посмертно нагородили Шевченківською премією. Євген Сверстюк зазначив, що Василь Симоненко належить до тих людей, чиї біографії треба вивчати як частку історії України.
