28 вересня 2017 р.
Семінар бібліотечних працівників.
Напередодні Всеукраїнського дня бібліотек в Звенигородській центральній районній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського відбувся семінар “Сучасна бібліотека — центр інформації, духовного розвитку та організації дозвілля.”
З вітальним словом виступила директор ЦБС Добровольська Л.М. В своєму виступі директор наголосила, що бібліотеки — це не просто храм знань та центри культурного життя населення, це безпосередньо осередок розвитку та підтримки місцевої громади, а бібліотекарі – це порадники на шляху до вершини знань та мудрості, збирачі духовних скарбів та провідники у світ непізнаного.
Традиційно привітали ювілярів. В цьому році - це завідуюча Хлипнівською СБФ Коваль Віра Василівна та працівники центральної районної бібліотеки Надточій Валентина Дмитрівна та Гаркавенко Ольга Юріївна.
Заступник директора по роботі з дітьми Білан О.П. нагадала про традиційні форми бібліографічного інформування користувачів — дітей та познайомила бібліотекарів з переможцями Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» за останні роки
Бібліотекар районної бібліотеки для дітей Борисенко О.М. поділилася методичними рекомендаціями з обласних курсів підвищення кваліфікації.
Редактор відділу комплектування Надточій В.Д. розповіла про впровадження в роботу бібліотек універсальної десяткової класифікації (УДК) замість бібліотечно-бібліографічної класифікації (ББК).
Зауважила, що УДК заснована на таблицях за ієрархічним принципом поділу від загального до конкретного з використанням цифрового десяткового коду. Його радянський аналог ББК використовує таблицю класифікації і побудований за ієрархічним принципом, однак за іншою методологією.
Методичні рекомендації по створенню центрів українознавства та народознавства в бібліотеках району надала методист ЦРБ Лещенко О.І.
В рамках “Години цікавих зустрічей для бібліотекарів” відбулася зустріч з головою правління Звенигородського товариства єврейської культури Браславським Л.Я. Його розповідь була присвячена трагедії Бабиного Яру, річницю якої відзначаємо 29 вересня. На завершення зустрічі Браславський Л.Я подарував підбірку книг про трагічні події в історії єврейського народу.
27 вересня 2017 р.
Судний Яр древнього народу.
... Великий боже, ми з твоєї згоди
Проходимо дорогу в Бабин Яр,
Де смертю ти поєднуєш народи,
Щоб зберегти життя й свободи дар
Дмитро Павличко
29 вересня минає 76 років з трагічних подій, коли в Києві на території Бабиного Яру гітлерівська окупаційна влада знищила десятки тисяч людей — спочатку виключно євреїв, а за два роки — українців, ромів, росіян, представників інших національностей - заручників, патріотів, військовополонених...
З вересня 1941 року до кінця вересня 1943-го Бабин Яр був місцем регулярних розстрілів і захоронень, які проводили органи нацистської поліції безпеки та айзантцгрупи СД разом із військовою та цивільною владою Києва. Жертвами нацистів стали євреї, роми, українські націоналісти, радянські військовополонені, пацієнти київської психіатричної лікарні та інші національні чи соціальні групи, яких окупанти вважали ворогами або ж "просто зайвими".
Масові розстріли у Бабиному Яру та розташованому поруч із ним Сирецькому концтаборі проводилися аж до звільнення Києва від окупації. У 1941—1943 роках тут розстріляно 621 члена ОУН, серед них відому поетесу Олену Телігу. Усього протягом двох років у Бабиному Яру було розстріляно від 100 до 150 тисяч осіб, дві третини з яких склали євреї. Перед відступом нацисти примусили в’язнів Сирецького табору викопувати та спалювати трупи.
Окремою сторінкою в історії Бабиного Яру є порятунок приречених євреїв. Національний інститут пам’яті Катастрофи і Героїзму "Яд Вашем" у 1963 році затвердив критерії для отримання почесного звання «Праведник народів світу». У квітні 1989-го було встановлене почесне звання «Праведник Бабиного Яру». Першим його отримав православний священик Олексій Глаголєв (посмертно) та члени його сім’ї. Наразі більше 600 осіб удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру». Як правило, це цивільні беззбройні жителі окупованих територій: люди похилого віку, діти, жінки. Часто євреїв переховували великі сім’ї. Серед тих, хто отримав звання «Праведник Бабиного Яру», люди різних національностей: українці, росіяни, поляки, білоруси, татари, вірмени, греки й німці. Вшановуючи їх, мусимо пам’ятати, що, рятуючи інших, вони ризикували своїм життям.
Щороку у вересневі дні працівники центральної районної бібліотеки проводять заходи присвячені великій трагедії Бабиного Яру.
26 вересня для слухачів Університету третього віку, який діє при Звенигородському будинку інтернаті для інвалідів та престарілих завідуюча відділом обслуговування Гаркавенко О.Л. провела годину роздумів “Судний Яр древнього народу”.
Бібліотекар відділу обслуговування О.Ю. Гаркавенко разом із головою правління Звенигородського товариства єврейської культури Л. Я. Браславським та викладачами ДНЗ “Звенигородський ЦППРК ” для учнів провели годину пам’яті “Бабин Яр. Згадуємо і молимось”.
Пам'ять про трагедію Бабиного Яру увічнено архітектурними пам'ятниками, художніми та музикальними творами, кінострічками, а головне — пам'ять живе в наших серцях.
30 серпня 2017 р.
Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.
Українська Родина. 4/2017 (113)
Рубрика “Звичаї і традиції” .
Про богів і віру наших предків, про духовну цільність нашого народу, про жагу духовного відтворення читайте у статті Вадима Мицика , доктора філософії з культорології, заслуженого працівника культури України, лауреата премії ім.Івана Нечуя-Левицького “Боги пращурні”.
Кожному місяцю року наші предки давали назву, у кожному були іменні дні, з якими пов’язувалися якісь конкретні події чи реалії. Назва першого місяця осені, кажуть пов’язана з досить поширеною лікарською рослиною верес, який квітує у кожному куточку України з серпня і аж до морозів. На початку осені, в перші дні осені в сиву давнину відзначалося і було дуже важливим в звичаєвості українців — Свято Свічки.
На Звенигородщині “весілля свічки” записав в свій час Агатангел Кримський.
Про це та інші свята і обряди вересня читайте в статті Тамари Желіби “Вересневий час — сім погод у нас.”
Рубрика “Звичаї і традиції” .
Про богів і віру наших предків, про духовну цільність нашого народу, про жагу духовного відтворення читайте у статті Вадима Мицика , доктора філософії з культорології, заслуженого працівника культури України, лауреата премії ім.Івана Нечуя-Левицького “Боги пращурні”.
Кожному місяцю року наші предки давали назву, у кожному були іменні дні, з якими пов’язувалися якісь конкретні події чи реалії. Назва першого місяця осені, кажуть пов’язана з досить поширеною лікарською рослиною верес, який квітує у кожному куточку України з серпня і аж до морозів. На початку осені, в перші дні осені в сиву давнину відзначалося і було дуже важливим в звичаєвості українців — Свято Свічки.
На Звенигородщині “весілля свічки” записав в свій час Агатангел Кримський.
Про це та інші свята і обряди вересня читайте в статті Тамари Желіби “Вересневий час — сім погод у нас.”
14 серпня 2017 р.
Правова допомога бібліотекарям.
11серпня в центральній районній бібліотеці ім.Ю.С. Кримського відбулася зустріч фахівців Звенигородського бюро правової допомоги Смілянського місцевого центру з надання БВПД з працівниками Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського.
Під час заходу в.о. начальника Звенигородського бюро правової допомоги Бондарчук Н.В. розповіла про зміни в законодавстві щодо порядку нарахування субсидій.
Головний спеціаліст бюро Винарська О.Л. надала роз’яснення щодо сплати податку на нерухомість.
Крім цього були надані консультації щодо приватизації земельних ділянок, отримання спадщини .
Наприкінці заходу Наталія Бондарчук відповіла на питання присутніх, запропонувала, у разі виникнення правових питань, звертатись за консультаціями та роз’ясненнями до Звенигородського бюро правової допомоги. Під час зустрічі працівники бібліотеки отримали інформаційні буклети про безоплатну правову допомогу.
9 серпня 2017 р.
Чергове засідання клубу "Берегиня"
9 серпня Православна Церква святкує день святого Пантелеймона Цілителя, безвідплатного лікаря. Йому моляться про зцілення душі і тіла. Саме в цей день в центральній районній бібліотеці ім. Ю.С.Кримського відбулося чергове засідання клубу за інтересами “Берегиня”. На засідання була запрошена відома в місті громадська діячка, надзвичайно цікава людина Васильченко Алла Макарівна. Вона розповіла про те як покращити своє здоров’я, не звертаючись до лікарів. Здоров’я – це дивний стан, який не можна відчути, коли воно є, але відразу відчуваєш, коли його стає менше, або втрачаєш. Враховуючи, що більшість наших хвороб пов’язані з тим, що ми їмо, варто не нехтувати харчуванням. Правильне харчування допомагає людині зберігати працездатність, уникати різних захворювань, підтримувати нормальну вагу, збільшити тривалість життя. Розповіла Алла Макарівна і про цілющі властивості простої води. Адже ми п'ємо воду щодня. Вода є невід'ємною частиною нашого раціону. Ми знаємо, що людина повинна випивати достатню кількість води щодня. Про це ми чуємо від лікарів і дієтологів, про це ми читаємо на сторінках модних видань . А ще ми звикли, що у разі хвороби потрібно приймати аптечні ліки або користуватися домашніми лікувальними рецептами. Ось тільки в список домашнього лікаря вода не потрапляє, а чому? Ми знаємо про користь води, а про те, що вона здатна допомогти при деяких захворюваннях, навіть не здогадуємося.
Як завжди члени клубу спілкувалися в невимушеній обстановці за чашкою чаю із смачною випічкою. Обговорювали почуте, ділилися новинами, планували майбутні засідання клубу. Мріяли про поїздку, яку обіцяла організувати голова міської ветеранської організації Алла Михайлівна Мартиненко.
21 липня 2017 р.
Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.
Чи не найбільшою популярністю в сучасних українських прозаїків користується жанр історичного роману. Можна з упевненістю стверджувати, що нині в українців формується новий погляд на події минулого: відкрито доступ до багатьох раніше секретних архівів, віднайдено низку невідомих фактів, які докорінно впливають як на офіційне, так і на альтернативне трактування нашої історії.
Представляємо вашій увазі новинку книжкового фонду: В.Д. Рогожа «Запороги».
Віталій Дмитрович Рогожа відомий як автор філософських та історичних праць, поет та прозаїк. Його трилогія “Запороги” включає романи “Петро Сагайдачний”, “Богдан Хмельницький”, “Іван Мазепа”.

Друга частина трилогії «Запороги» роман "Богдан Хмельницький", є історичним, сюжетним і композиційним продовженням роману "Петро Сагайдачний". В романі змальовується життя і діяльність головних героїв роману "Петро Сагайдачний" – Максима Лободи, Збігнева Гури, Василя Хлистова, Олекси Гаркуші та інших. Але чільне місце, як це і повинно бути, займає головний рушій описаних подій, Богдан Хмельницький, який у першій частині трилогії з’являється лише епізодично.
Роман написаний з максимальним врахуванням історичних першоджерел, що не зашкодило його художній привабливості.
Роман "Іван Мазепа" є завершальним в історичній драмі «Запороги», трилогії про життя і боротьбу руського народу – нащадків племені полян величної держави східної Європи IX-XII століть – Київської Русі, Гетьманської держави окраїнних козаків Речі Посполитої. Роман-трилогія задуманий і написаний як переконливе свідчення багатовікової історії народу, сповненої трагічних кривавих змагань за свою незалежність.
12 липня 2017 р.
Увага! Конкурс!
Звенигородська центральна районна бібліотека ім.Ю.С.Кримського запрошує юнацтво та молодь віком до 35 років взяти участь в обласному заочному конкурсі відеороликів присвяченому 100-річчю Вільного Козацтва.
До конкурсу приймаються авторські відеоролики тривалістю до 5 хв. Відеоролик може включати в себе:
- розповідь автора відеоролика про книгу за темою Конкурсу;
- інтерв’ю про події 1917 – 1920 рр. з краєзнавцями, нащадками учасників вільнокозацького руху;
- розповіді про відомих отаманів Вільного Козацтва, конкретні події;
- відеоподорожі місцями подій;
- краєзнавчі розвідки, представлення музейних експозицій тощо;
- фото, короткі фрагменти з фільмів, картографічні матеріали і т.д.
При створенні відеороликів рекомендується мінімальне використання матеріалів з Інтернету.
Автор роботи може залучати до створення відеоролика творчу молодь (читців, музикантів, акторів - аматорів тощо).
Мова творчої роботи – українська.
У роботах, надісланих для участі у Конкурсі, не повинно бути зображень насилля чи дискримінації, що в будь-якій формі принижує гідність людини, окремої групи людей.
У роботі обов’язково вказується авторство, назви та автори використаних матеріалів.
Конкурс проводиться з липня по жовтень 2017 р. в два етапи:
І етап (регіональний) – з 3 липня по 25 вересня 2017 р., під час якого готуються конкурсні роботи та визначаються по 1-у переможцю від районної (міської) ЦБС чи центральної бібліотеки ОТГ. Оформляються заявки (форма додається) та надсилаються разом із роботами для участі у ІІ етапі;
ІІ етап (обласний) – з 26 вересня по 10 жовтня 2017 р., під час якого журі підводить підсумки конкурсу та визначає 3 переможці, із загальної кількості учасників.
Учасники Конкурсу, які посядуть 1-3 місця нагороджуються дипломами відповідно І, ІІ, ІІІ ступенів та пам’ятними подарунками.
Всі учасники ІІ етапу Конкурсу нагороджуються подяками обласної бібліотеки для юнацтва імені Василя Симоненка.
Роботи просимо надсилати до 25 вересня 2017 р. на адресу:
центральна районна бібліотека ім.Ю.С.Кримського
провулок Віктора Погорілого,1
м.Звенигородка
Черкаська обл.
20200
або на e-mail: zvenbib@gmail.com
Дитинство моє босоноге...
Почесним гостем першого засідання, був місцевий поет, пісняр, директор Вільховецької садиби-музею Героя України В.М. Чорновола — Василь Васильович Стрижиус. Василь Васильович читав свої вірші про дитинство, батьківську хату, рідний край, про любов до Батьківщини.
В теплій дружній атмосфері, за чашкою запашного чаю, члени клубу ділилися спогадами про своє дитинство, згадували своїх батьків, співали пісні.
На закінчення заходу відбулася приємна подія. Голова районної організації ветеранів війни та праці П.Г.Уманець, подякував колективу бібліотеки, зокрема завідуючій відділом обслуговування Гаркавенко Ользі Леонідівні, за співпрацю, вручив грамоту та подяку.
Підписатися на:
Дописи (Atom)