6 липня 2017 р.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

"In crudo" ("Без прикрас" лат.) – назва серії творів українських письменників про людину без прикрас, на драматичних роздоріжжях життя і в екстремальних ситуаціях, що випробовують розум, волю і честь. Із багатьма їх авторами сучасний читач знайомиться вперше. У цій серії книги Василя Стефаника, Осипа Турянського, Михайла Могилянського, Володимира Гжицького, Михайла Івченка, Лесі Українки та інш.
Сьогодні пропонуємо вашій увазі:

Агатангел Кримський — один із найколоритніших українських прозаїків раннього модернізму. Його оповідання виповнені експериментальним пафосом, проникненням у внутрішній світ і темні закутки душі психічно розщеплених, невротичних і самоздивованих натур. 


















Антін Крушельницький сміливо порушував табуйовані теми, відтворюючи ранньомодерністське світовідчуття. Його оповідання насичені духовною атмосферою галицької інтелігенції на початку ХХ ст. і львівським колоритом. Розгортаючи події у внутрішньому світі персонажів, переважно жінок, він активно використовував психоаналіз, натуралістичну стилістику і прийоми «потоку свідомості». 


Проза Валер’яна Підмогильного природно вписується в контекст високого європейського літературного модернізму. Останній його твір «Повість без назви…» визнано найблискучішим у тогочасній українській літературі. Це — досконала за художньою формою, а за пафосом близька до сковородинівства самодискусія, в якій протистоять актуальні для того часу і людського майбутнього ідеї та принципи.