![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEh6Mhq49HxucDGrtkJeNkQvBvTEBzhHRYPYabeNZoRxFhums2EFATWNw8Pmv-m-fsRLngAi76d0IVbFpOn-nRqhGxQYpkRz6RwNv2HekFb2t468J9mrs_pcn0RlADwYjukVLbJomOymGpdl/w640-h406/%25D0%25B4%25D0%25BC.jpeg)
В тебе, друже, не все гаразд,
Не вважай її примусовою,
Полюби, як весною ряст.
Примусова тим, хто цурається,
А хто любить, той легко вчить:
Все, як пишеться, в ній
вимовляється, –
Все, як пісня, у ній звучить.
І журлива вона, й піднесена,
тільки фальш для неї чужа.
В ній душа Шевченкова й Лесина,
І Франкова у ній душа.
Дорожи українською мовою,
Рідна мова – основа життя.
Хіба мати бува примусовою?
Непутящим бува дитя!
Дмитро Білоус