Сьогодні, 16 січня, ми схиляємо голови перед тими, кого назвали «Кіборгами». Кажуть, «кіборги» не знають страху. Насправді вони знали, що таке страх, але любов до Батьківщини була сильнішою. Ворог сподівався захопити бетонні стіни, а зустрів сталеву волю українського воїна. 242 дні пекла. 242 дні надлюдських зусиль під шквальним вогнем у крижаному розвалищі Донецького аеропорту. Ворог боявся їхньої стійкості, бо не міг збагнути: як звичайна людина здатна на такий подвиг? Вони вистояли там, де не витримав метал.
Ми пам’ятаємо кожен день цієї оборони. Ми пам’ятаємо кожного, хто залишився в тому небі назавжди. Ви — наша гордість. Ви — символ того, що український дух неможливо зламати.
Вічна шана Героям! Слава Україні!
