10 грудня 2019 р.

З історії Нобелівської премії з літератури.

Нобелівська премія з літератури — одна з п'яти премій, започаткованих у 1895 Альфредом Нобелем, що присуджується щорічно за видатний внесок у розвиток світової літератури. Література – це єдина «нобелівська» галузь, в якій переможця визначає Шведська академія в Стокгольмі. Вперше Нобелівську премію з літератури було присуджено у 1901 році французькому поетові Сюллі-Прюдом. За час свого існування премія присуджувалась 112 разів, а її лауреатами стали 116 осіб - в якісь роки премія не вручалася, в якісь - її ділили між двома письменниками. З-поміж 116 лауреатів 101 є чоловіками і 15— жінками. Першою жінкою, що отримала премію з літератури стала Сельма Лагерлеф зі Швеції - лауреат 1909 року. Двічі лауреати відмовлялися від присуджених їм премій.   Борис Пастернак — лауреат 1958 року - відмовився від премії через тиск радянської влади, диплом та медаль лауреата премії були вручені його сину  у 1989 році. У 1964 році Жан-Поль Сартр відмовився від премії, зазначивши у своєму листі до Шведської академії, що “письменник не повинен перетворюватися на громадський інститут”. У 1931 році Ерік Аксель Карлфельдт був удостоєний Нобелівської премії посмертно. Нобелівську премію з літератури у 2019 році отримають відразу два лауреати: за 2018 рік літературну відзнаку присудили польській письменниці українського походження Ользі Токарчук ( минуло року премію не присуджували через скандал,), за 2019 - австрійському письменнику Петеру Гандке.

10 грудня - День Альфреда Нобеля.

10 грудня 1901 року, в п’яту річницю смерті шведського інженера-хіміка, винахідника і промисловця, засновника Нобелівських премій Альфреда Бернхарда Нобеля (1833-1896), у Стокгольмі та Осло були вручені перші премії, які на сьогодні є одними з  найпрестижніших міжнародних відзнак. Першими лауреатами стали: Вільгельм Рентген (Німеччина, фізика), Якоб Ван-Гофф (Нідерланди, хімія), Еміль Берінг (Німеччина, фізіологія і медицина), Франсуа Сюллі-Прюдом (Франція, література), Жан Анрі Дюнан (Швейцарія, премія миру) та Фредерік Пассі (Франція, премія миру). Традицію вручати премії саме в цей день (день смерті Нобеля) продовжено й нині. Наразі церемонія нагородження проходить в столицях Швеції та Норвегії. В Стокгольмі королем Швеції вручаються премії в галузі фізики, хімії, фізіології та медицини, літератури й економіки, а премія миру – в Осло головою Норвезького нобелівського комітету в присутності короля Норвегії та членів королівської родини. Разом з грошовою винагородою, лауреатам вручається медаль і диплом.

Майстер фотографії - Родні Сміт.

Американського фотографа Родні Сміта називають генієм композиції. Його сюжети - це завжди грань між реальністю і сюрреалізмом, його фото володіють чарівною естетикою і нерідко прихованим змістом. Незважаючи на постановочні і продуманість кадру, автор запевняє, практично всі його знімки - спонтанні, що ще раз підкреслює талант і абсолютно оригінальний «кут зору» Родні.
Пропонуємо вам переглянути фото, де головне місце відводиться читанню.





9 грудня 2019 р.

9 грудня - День загадкової жіночої душі.

Жіноча душа – то є дивна субстанція,
В ній смутку без ліку,
В ній радості дзбан,
В ній море і гори зійшлися воєдино,
В ній завжди клекоче емоцій вулкан.
Жіноча душа – непроглядна й глибока
Як ніч вона темна, мов кава гірка.
Жіноча душа – то є дивна субстанція,
В якій розквітають всі вічні слова.
 Лара  ЩИРА

Нова зірка французької літератури.

9 грудня народилася Анна Гавальда - популярна французька письменниця. Її новели і романи про прості і одночас складні поняття, такі як любов, ніжність, смерть, завоювали читачів не тільки у Франції, а і у всьому світі. 
У 1999 році вийшла книга Анни Гавальди "Мені б хотілося, щоб мене хто-небудь де-небудь чекав ...", яка принесла її першу популярність і була удостоєна у 2000 році Гран-прі RTL. Книга була перекладена більш ніж на 30 мов . У 2002 році вийшов  роман Гавальди - "Я його любила". Але це все було лише прелюдією до справжнього успіху, який принесла Ганні Гавальда в 2004 році книга "Просто разом", затьмарила у Франції навіть популярний "Код да Вінчі".
Через іронічних, витончених і дуже реалістичних книг цю француженку називають "новою Франсуазою Саган", а книги її — справжнє задоволення для справжніх цінителів французького шарму і хорошої літератури.



6 грудня 2019 р.

Зроби фото з хусткою.

В Україні запустили новий яскравий флешмоб "Зроби фото з хусткою", приурочений до Всесвітнього Дня української хустки, що відзначатиметься 7 грудня. Колектив Звенигородської центральної районної бібліотеки теж долучився до флешмобу.

А нині флешмоби. Як мило, як гарно.
Святково, квітково, зимово, безхмарно.
Моя ти, хустино, ти світишся наче.
І разом зі мною смієшся і плачеш.









5 грудня 2019 р.

До Всесвітнього Дня української хустки.

На фоні морознім зимова хустина.
Як квітка весняна, як пізня калина.
Як літечком вишня червона і пишна.
Чого ж ти, хустино, із моди та й вийшла.
Чого тебе діти поклали у скриню.
Тернову, картату, зелену і синю.
Велику, маленьку, шо впала на плечі.
Чому ці хустини назвали "старечі".
Чому старомодна ця хустка з квітками.
Лежить вона поруч з старими свитками.
З намистом, наміткою. І спочиває.
І лише бабуся її запинає.
Хустино, хустино, ти доля жіноча.
Ти серце, ти пісня, ти радість дівоча.
Краса ненаглядна, розкішна і стильна.
Народ наш єднаєш, бо ти є всесильна.
Червона на свято, рожева - дитині.
А матері личить зелена і синя.
А чорна, а чорна вона на жалОбу.
А ще на тривогу, війну і хворобу.
На свято яскрава. На будень - простенька.
Кайма на всі боки легка, зелененька.
Пацьорки із вовни, із льону патлаті.
В хустині ходила бабуся по хаті...
А нині флешмоби. Як мило, як гарно.
Святково, квітково, зимово, безхмарно.
Моя ти, хустино, ти світишся наче.
І разом зі мною смієшся і плачеш.
Галина ПОТОПЛЯК.

Вітаємо колегу!

4 грудня у Черкасах відбувся захід присвячений  Міжнародному дню волонтера, Серед учасників заходу була і завідуюча відділом обслуговування Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського Ольга Гаркавенко. За активну участь у волонтерському русі району Ольгу Леонідівну було нагороджено цінним подарунком. Вітаємо колегу!


Це цікаво. Із Фонду нашої бібліотеки.

Праця українського етнографа, громадського діяча, єпископа УАПЦ Марка Грушевського (1865—1938) за словами Івана Франка є ''пребагатою збіркою матеріалу про дітей в українському селі'' . У книзі  подано і проілюстровано дослідження про дитячі іграшки й забави. Авторський текст доповнюють коментарі  відомих педагогів, психологів, медиків, письменників. Підкупає широка тематика, яка викладена в книзі. Розпочинається книга розділом “При надії”, в якому розповідається про вагітність майбутньої матері , який переходить в таємницю народження («Пологи»). Далі - дослідження хрестин та зростання дитини. Марко Грушевський приділяє увагу з року до п’яти, досліджуючи, окремо кожен рік. Після цього звертає увагу на розвиток та навчання дитини («Мороки»). Неоминув увагою автор й музичний розділ. А також велику увагу приділив питанням психології селянського життя, в якому дослідив багато питань (характери дітей, хвороби тощо). Насамкінець в книзі пропонується детальний опис про створення цієї праці, та життєпис самого Марка Грушевського.  У книзі безліч світлин минулих років, малюнків, ікон. Навіть, ще не читаючи, а лиш гортаючи книгу, ви отримаєте величезну насолоду й пізнання теми книжки.

Подарунок для бібліотеки.

Кажуть, що книга – це найкращий подарунок. Якщо мова йде про подарунок бібліотеці – це дійсно так.  Думаєте, це стереотип? А от і ні! Ми працюємо серед книг і радіємо, коли їх стає  більше! Колектив Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського дякує нашому земляку Василеві Швидкому, старшому науковому співробітнику відділу історії України другої половини ХХ століття Інституту історії України НАН України, кандидату історичних наук,  за подаровані книги. Книги, які отримала наша книгозбірня, побачили світ у 2019 році у Київському видавництві “Критика”. Видання здійснено в рамках науково-видавничої програми  Інституту Критики за підтримки Інституту джерелознавства Наукового товариства ім.Шевченка в Америці та Українського наукового інституту Гарвардського університету.