З Днем вишиванки !

Сьогодні, 21 травня, українці відзначають День вишиванки. До цього свята працівники Звенигородськоїцентральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського підготували виставку інсталяцію "Вишиванка - твій генетичний код". Адже для українця вишиванка – не просто одяг, вишиванка – це символ, який зберігає наше коріння, ідентичність, розуміння себе, це символ, який нас єднає. Це наша історія, міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу.  

Вітаємо з Днем вишиванки! Бажаємо, щоб українська вишиванка щодня охороняла Вас та  благословляла на щасливе життя.

Поетичні рядки.

Нехай підождуть невідкладні справи.

Я надивлюсь на сонце і на трави.

Наговорюся з добрими людьми.

Не час минає, а минаєм ми.

А ми минаєм... ми минаєм... так-то...

А час — це тільки відбивання такту.

Тік-так, тік-так... і в цьому вся трагічність.

Час — не хвилини, час — віки і вічність.

А день, і ніч, і звечора до рання —

це тільки віхи цього проминання.

Це тільки мить, уривочок, фрагмент.

Остання нота ще бринить в повітрі, —

дивися: Час, великий диригент,

перегортає ноти на пюпітрі.

Ліна КОСТЕНКО

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Пропонуємо вашій увазі видання “Книга-мандрівка. Україна”. Це 1200 непересічних фактів про Україну та українців. В цій книзі ви знайдете не лише найдивовижніше, але й найважливіше, що варто знати про Україну: унікальні місця, де слід побувати, культурні здобутки, видатних особистостей та поворотні моменти, що вплинули на хід історії та життя кожного українця. Ця книга створена з відкриттів, і ми сподіваємося, що з нею ви зможете поглянути на Україну по-новому. Це видання — для родинного читання з дітьми, для українців і всіх, хто хоче дізнатися більше про нашу країну.

День Європи в Україні.

З 2003 року третьої суботи травня в Україні відзначається День Європи відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. У 2020 році День Європи в Україні припадає на 16 травня. Для українців це особливий день. Ще з античних часів Україна є повноправною та невід’ємною частиною європейської спільноти – великої родини, об’єднаної прогресивними демократичними поглядами. Цей день – чудовий привід вкотре засвідчити прагнення України жити в мирі та злагоді, будувати своє майбутнє в колі країн об’єднаної Європи. Пам’ятаймо, що Європа починається не за кордоном, а в серці кожного з нас.

Щоб більше дізнатися про історію і традиції європейських країн запрошуємо переглянути книжкові перегляди організовані у Звенигородській центральній районній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського.

Поетичні рядки.

Сім’я — це майбутнє, це дуже важливо,

Це той осередок, де щастя й тепло.

Сім’я — це любов, мир і діточки-диво,

Найкраще усе, що на серце лягло.

Це ласка, турбота, довіра, повага,

Терпіння, взаємність і щирі серця.

В сімейнім житті є своя перевага,

Бо тут зрозуміють усе до кінця.

Сім’я — це традиції, будні і свята,

Всього буде вдосталь у вас на путі.

Сім’я — це роботи багато-багато,

Але це найкраще, що є у житті.

Надія КРАСОТКІНА

                             

Міжнародний день сім'ї.

Щорічно 15 травня відзначається Міжнародний день сім’ї (International Day of Families). Це свято було проголошене резолюцією Генеральної Асамблеї ООН у 1993 році. Сім’я - джерело любові та поваги. У сім’ї формується характер людини, її світогляд, моральні якості. Саме в родинному колі ми усвідомлюємо свою значимість і неповторність, набираємося сил та натхнення. Усе своє свідоме життя ми подумки повертаємося у сім’ю, до своїх рідних і близьких, згадуємо їх поради та добрі слова. Будучи основою суспільства, сім’я залишається берегинею культурних традицій, загальнолюдських цінностей і наступності поколінь.                                

Співець козацької вольниці. Андрій Чайковський.

15 травня 1857 року народився Андрі́й Я́кович Чайко́вський — український письменник, громадський діяч, доктор права, адвокат у Галичині. Діяч Національно Демократичної Партії, згодом УНДО, один з організаторів УСС, повітовий комісар ЗУНР у Самборі.

Андрій Чайковський увійшов в українську літературу наприкінці XIX століття і працював на її ниві чотири десятиріччя. Його численні огювідання й повісті були високо оцінені Іваном Франком, Михайлом Коцюбинським, Осипом Маковесм. Основні твори першого періоду (1888 – 1910 рр.) присвячені життю дрібної галицької шляхти – тієї суспільної верстви, з якої він сам походив і життя якої дуже добре знав як адвокат. В другому періоді (1910 – 1935 рр.) основні твори присвячені минулому України козацької доби. За життя А. Чайковського його твори користувались великою популярністю, але переважно в Галичині. В Україні під російським пануванням він був майже невідомий, а за московської більшовицької влади – забороненим. Наслідки цієї заборони не повністю подолані й нині: рясна творча спадщина письменника перевидається лише частково, немає повного зібрання його творів, на яке він давно заслужив.

Вітаємо!

Сьогодні, 14 травня, святкує свій День народження лідер гурту "Океан Ельзи" Святослав Вакарчук. Йому виповнюється 45. Святослав вже багато років надихає українців своїми піснями і залишається символом української музики. Дякуємо тобі,  Святославе,  за неймовірні емоції, які ти дарує нам, своїм слухачам – в Україні та по всьому світу. Дякуємо, за те що підняв якість української пісні “вище неба”. З Днем народження!

Поетичні рядки.

Над шляхом, при долині, біля старого граба,

де біла-біла хатка стоїть на самоті,

живе там дід та баба, і курочка в них ряба,

вона, мабуть, несе їм яєчка золоті.

Там повен двір любистку, цвітуть такі жоржини,

і вишні чорноокі стоять до холодів.

Хитаються патлашки уздовж всії стежини,

і стомлений лелека спускається на хлів.

Чиєсь дитя приходить, беруть його на руки.

А потім довго-довго на призьбі ще сидять.

Я знаю, дід та баба – це коли є онуки,

а в них сусідські діти шовковицю їдять.

Дорога і дорога лежить за гарбузами.

І хтось до когось їде тим шляхом золотим.

Остання в світі казка сидить під образами.

Навшпиньки виглядають жоржини через тин…

Ліна КОСТЕНКО

Лицар свободи. Василь Стефаник.

Сьогодні минає 149 років від дня народження Василя Стефаника (1871–1936), українського письменника, визначного майстра психологічної новели, зокрема діалогу. Видав збірки новел: «Синя книжечка» (1899), «Камінний хрест» (1900), «Дорога» (1901), «Моє слово» (1905). Радянський уряд у 1928 році призначив Стефанику персональну довічну пенсію, в обмін за це всіляко намагаючись «пофарбувати» його в «червоного» письменника і зробити «полум’яним революціонером». Письменник не пручався. Він просто мовчав. Так само як і Ольга Кобилянська, але після 1917 року Стефаник майже нічого не написав.