5 жовтня 2020 р.

Поетичні рядки.


  Хай кожна мить, що в вічність промайне,
Тебе вщасливлює, бо головне,
Що нам дається тут,— життя: пильнуй же!
Як ти захочеш, так воно й мине.
Омар ХАЙЯМ

1 жовтня 2020 р.

Дякуємо !

 
Колектив Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського дякує усім, хто привітав нас з професійним святом – Всеукраїнським днем бібліотек. Своїми вітаннями ви створили нам свято, подарували чудовий, святковий настрій. Особлива подяка – голові районної організації ветеранів Слиньку В.Г. та голові міської організації ветеранів Мартиненко А.М., учням Звенигородської спеціалізованої школи I-III ступенів імені Тараса Шевченка. І, звичайно, дякуємо усім хто привітав нас у соцмережах, чи просто зателефонував. Нам приємна ваша увага, важлива підтримка. 






30 вересня 2020 р.

Вітаємо!

Колектив Звенигородської центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського  щиро вітає з Всеукраїнським днем бібліотек колег,  читачів та усіх, хто шанує бібліотеку та цінує книгу. Бажаємо вам міцного здоров’я, наснаги та впевненості у тому, що завдяки саме БІБЛІОТЕКАМ, КНИЗІ та  ЧИТАННЮ наша країна переборе труднощі,  і стане процвітаючою, гармонійною країною мудрих та самодостатніх людей.

29 вересня 2020 р.

Бабин Яр. Біль нашої пам'яті.

 

Сьогодні День пам’яті жертв Бабиного Яру – одного з найжахливіших символів Голокосту. 29-30 вересня 1941 року, в окупованому нацистами Києві було проведено перший масовий розстріл військовими беззбройного цивільного населення. Загалом із 29 вересня по 11 жовтня 1941 року есесівці вбили майже все єврейське населення міста – понад 50 тисяч чоловіків, жінок, дітей. Тільки в перші два дні розстрілів було вбито майже 34 тисяч людей. 1, 2, 8 і 11 жовтня розстріляли тих, хто не з’явився за наказом – ще близько 17 тисяч осіб. Пропонуємо вашій увазі  книги з фонду нашої бібліотеки, які допоможуть більше дізнатися про трагедію Бабиного Яру, який став символом людської трагедії, страждань мирного населення під час Другої світової війни.






На порозі історії. Михайло Грушевський.

 

29 вересня народився Михайло Грушевський (1866-1934), український історик, організатор науки, політичний і державний діяч, автор понад 2 тис. наукових праць, зокрема й фундаментальної «Історії України-Руси». Внесок Грушевського у розбудову української державності та в історичну науку – величезний. Він був однією з центральних постатей політичного життя України початку ХХ століття; одним із тих, хто стояв біля витоків нової незалежної Української Народної Республіки, її стрімкого народження, короткочасного існування та трагічної загибелі. Так само трагічною можна назвати й долю самого Грушевського, чиє життя було значною мірою понівечене тогочасними подіями – кривавими політичними переворотами, приходом до влади більшовиків та встановленням радянської влади. Видатний учений, геніальний науковець, чиє життя було присвячене вивченню історії, зрештою, сам виявився однією з її жертв. 

Іван Карпенко-Карий: класик світової драматургії.

 

Сьогодні, 29 вересня, виповнюється 175 років від дня народження Івана Карпенка-Карого (Івана Тобілевича; 1845-1907), видатного українського драматурга, актора, режисера, театрального діяча. Один з основоположників українського професійного театру. Автор драматичних творів "Розумний і дурень", "Наймичка", комедій "Гроші", "Мартин Боруля", "Сто тисяч", "Хазяїн", драм "Безталанна", "Бурлака", трагедій "Бондарівна" та "Сава Чалий". Деякі п’єси  автора ("Хазяїн", "Сто тисяч", "Мартин Боруля") було екранізовано.


28 вересня 2020 р.

До Всеукраїнського дня бібліотек.

 30 вересня в Україні відзначають Всеукраїнський день бібліотек. З цієї нагоди Звенигородська центральна районна бібліотека ім.Ю.С.Кримського організувала  книжковий перегляд “Читати — це важливо, це — модно, це — необхідно” та фотозону - “#Чит@ю і всім раджу”. Запрошуємо прийти  до нас всіх, хто любить  бібліотеку та книгу. Ми відібрали для вас найцікавіші та найзахоплюючі книги!  Створіть собі гарний настрій та зробіть фото на пам’ять про нашу бібліотеку!






Поетичні рядки.


                                                                  Моя любове, ти як Бог, –
                                                                  Я вже не вірю, що ти є.
                                                                 У безлічі земних тривог
                                                                  Згубилося ім’я твоє.                                                                                                                                    Та я належу ще тобі,
                                                               Хоч сам від себе це таю,
                                                            Хоч не в молитві, а в клятьбі
                                                                 Я силу згадую твою.                                                                                                                               Жорстоко в правоті своїй
                                                              Невірство не суди моє.
                                                            З’явись, благослови, зігрій,
                                                                Якщо ти є, якщо ти є!
                                                                  Дмитро ПАВЛИЧКО

Остап Вишня. Жива усмішка талановитого народу.

Сьогодні, 28 вересня, день пам’яті Остапа Вишні – видатного українського письменника, класика сатиричної прози, автора видатної збірки «Мисливські усмішки» та інших чудових творів. “Кому вже немає духу посміятися з власних хиб своїх, краще тому вік не сміятися”, - казав автор і був абсолютно правий.   І хоча в українську літературу Остап Вишня прийшов порівняно пізно ( йому йшов уже четвертий десяток літ)  в середині двадцятих років минулого століття в Україні не було популярнішого письменника за нього . За два-три роки він був уже улюбленим письменником мільйонів читачів у містах і селах. А наприкінці двадцятих років "на рахунку" Вишні було 23 книги, загальний наклад яких сягав шестизначного числа. На той час це була майже "космічна" цифра. У трагічні для України роки Остап Вишня не обминув сталінських таборів. Лише в 1943 році він вийшов на волю і повернувся в рідний журнал "Перець". І знову зазвучав його неповторний сміх. Читачі, як і раніше, з нетерпінням чекали його нових творів. У своїх фейлетонах, памфлетах, оповіданнях Остап Вишня висміював чиновників і бюрократів, влучно таврував ворогів, весело жартував над людськими вадами. Багато та успішно працював видатний письменник-гуморист над перекладами українською мовою творів "братів по духу" - Миколи Гоголя, Марка Твена, Ярослава Гашека.

Поет нової української доби.

28 вересня виповнюється 91 рік від дня народження Дмитра Павличка, українського поета, літературознавця, громадського та політичного діяча, дипломата, Героя України (2004). Перу Дмитра Павличка належать понад півтори тисячі творiв. Але чи не найповніше талант поета розкрився в його інтимній та філософській ліриці. Збірки «Сонети подільської осені» (1973), «Таємниця твого обличчя» (1974, 1979) стали помітним явищем в українській літературі другої половини XX ст. Дмитро Павличко — автор однієї з найулюбленіших українських пісень «Два кольори». Перу автора належить також антологія перекладів «Світовий сонет» (1983), сонетів Шекспіра, антології польської, хорватської поезії та багато інших творів. Особливу сторінку творчості Дмитра Павличка складають його поетичні твори для дітей. Збірка «Плесо», «Де найкраще місце на землі», казкові поеми «Пригоди кота Мартина» та «Золоторогий олень» — цілі віхи в українській дитячій поезії. Свого часу (в романтичні 60-ті) Дмитро Павличко доклав чимало зусиль, щоб читач познайомився з віршами Богдана-Ігоря Антонича. Дмитро Васильович - Лауреат державної премії України ім. Т.Г.Шевченка (1977), депутат Верховної Ради України ряду скликань.