А ви знали?

   А ви знали, що 12 грудня 1674 року у Києво-Печерській друкарні вийшов "Синопсис" (грец. "огляд") – перший нарис історії України, що протягом майже двох століть слугував як підручник. Нині майже забута, але така потрібна українцям книга. Більшість істориків сходяться на думці, що його автором був архимандрит Києво-Печерської лаври Інокентій Гізель. "Синопсис" замислювався як своєрідна історична енциклопедія, а не хроніка або літопис. Автор систематизував і коротко виклав різні події та історичні концепції, версії, не виказуючи свого до них ставлення.У 1678 р. і в 1680 р. "Синопсис" перевидали і додали події вже XVII століття. У цілому ж книга перевидавалася близько 30 разів і була переведена на грецьку, латинську і румунську мови. А до середини XIX в. "Синопсис" використовувався у всіх навчальних закладах як підручник з історії України. 

А ви знали?

А ви знали, що  11 грудня, в день народження аргентинського співака Карлоса Гарделя і композитора Хуліо де Каро, відзначають Міжнародний день танго. Сьогодні танго є одним із найпопулярніших танців у світі. У 2009 році ЮНЕСКО визнало танго нематеріальним спадком усього людства.

Дотик та погляд народжують пристрасть. Коли двоє зливаються в одне ціле – народжується танго. Танець, в якому партнери не просто майстерно виконують рухи, а розповідають цілу історію. Танго тримає глядачів в напрузі від найпершої секунди і до останньої. Недарма кажуть, що танго є танцем закоханих, адже танцівники здатні сказати тільки одним поглядом більше, ніж словами.

І знов з’єднались в одну оману, —

О дивне танго, — і сум, і пристрасть;

Пливу на хвилях твого туману,

Згубила керму, спалила пристань.

І б’ється серце, і гнеться тіло

В твоїм повільнім і п’янім вирі;

Блакитне сонце мені світило,

А буде чорне, а може й сіре!

Олена ТЕЛІГА 

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

   Дмитро Кешеля  “Доживемо до зеленої травички” . Новий роман автора продовжує галерею  колоритних характерів та образів, якими населені його “Родаки”. Ми знову зустрічаємося з маленьким шибайголовою Митриком, його бабою Фіскарошкою, дідом Соломоном та іншими родаками . Всі вони і далі творять закарпатську швейкіаду, у якій надзвичайно тонко переплелися народний гумор, сатира, комедія, фантасмагорія із високою поезією, глибокою філософією і людською драмою. Роман “Доживемо до зеленої травички” за задумом автора, має вкотре нагадати нам, читачам, що тільки на вірі , надії, любові, а, головне, людяності тримається  світ. Спробуйте  зануритися і ви в той дивний, веселий і цікавий світ, який дарує читачам Дмитро Кешеля. Після цього витакож закохаєтеся в Закарпаття! 

Дякуємо Олені Дрозд за можливість мати цю книгу у фонді нашої бібліотеки (та ще й з автографом Д.Кешелі). Олено, ви надзвичайна. Ще раз дякуємо за увагу до нашої бібліотеки.

Поетичні рядки.

Коли ні згадок, ні вина.

Коли причина - й та причинна,

Люблю, щоб кава заварна

І щоб мовчанка нерозчинна.

А ти як хочеш, так відчуй 

Цю тишу в помислах і смислах

І світлих домислів фен-шуй,

І післясмаку згірклий присмак,...

І половинь не половинь -

Все схоже на чужу виставу,

Що старший гріх - то довша тінь.

Я мелю зорі.Будеш каву?..

Богдан Томенчук

 

Флешмоб: "Кожен українець - амбасадор Національного тижня читання".

 Будьмо своїми! Читаймо разом! 

#тижденьчитання2023 #бутисвої

А ви знали?

   А ви знали, що назва “тернової” хустки походить від імені французького підприємця Гійома Луї Терно (1763–1833). Саме він запровадив виробництво тонкої тканини з вовни, додаючи до неї козячий пух.  Тому назва не має нічого спільного з рослиною “терен”, хоч і побутує думка, що “терновою” хустку називали тому, що тканину настоювали на тернових кісточках, щоб не боліла голова, або фарбували в темно-синій колір, як терен. Насправді терновими називали всі хустки з фабричної тонкої тканини. Малюнок наносився на тканину за допомогою вибійки. Вибійчані хустки імітували набагато дорожчі перські, індійські шалі, виготовлені вручну за допомогою багатоколірного жакардового ткання або вишиття. Тернова хустка була не дешевою. Відомо, в кінці XIX століття на західних теренах України, що входили до складу Польщі, вартість хустки рівнялась оплаті 10 робочих днів сільського жителя. 

З Днем української хустки.

7 грудня відзначають Всесвітній день української хустки - потужного оберега в усі часи та всіх поколінь. Хустка є символом прихильності, любові, вірності, прощання, скорботи, оберегом і важливим ритуальним предметом. Це невід’ємна частина української культурної спадщини. Споконвіку на українських землях хустка була не просто обов’язковим головним убором для заміжніх жінок, а й особливим сакральним предметом, реліквією, що передавалась із покоління в покоління.

В нашому роді, в нашім народі

Хустку, як символ всі бережуть.

В білих - дівчата веснами ходять,

В чорних - бабусі осені ждуть.

Все нам на долі збутися мусить!

Мрія - без края, світ - без кінця!

Ой, Україно, рідна матусю!

Як тобі хустка ця до лиця!

Ганна Чубач

Флешмоб: "Кожен українець - амбасадор Національного тижня читання".

  Будьмо своїми! Читаймо разом!

#тижденьчитання2023 #бутисвої

Право бути своїми: українська література — долаючи стериотипи.

   Звенигородська публічна бібліотека пропонує добірку книг сучасної української літератури. Сучасні українські книги дуже яскраві, самобутні і захоплюючі. Вітчизняна література пронизує нас до глибини душі, адже ніхто так добре не зрозуміє українця, як інший українець. Ми назвали цікаві українські книги, які потрібно прочитати кожному любителю якісної літератури.

Будьмо своїми! Читаймо разом!

#тижденьчитання2023 #бутисвоїми

Вітаємо!

 Сьогодні відзначається День святого Миколая - одне з найбільш улюблених свят в Україні. Це день, коли ми даруємо один одному радість, любов та увагу. Не забувайте про тих, хто сьогодні гостро потребує нашої допомоги й підтримки. Щиро бажаємо усім здоров'я, щастя, перемоги. Нехай святий Миколай приносить вам тільки найкращі подарунки - мир у душі, тепло у серці та любов у родині.