Увага! Новинка.

Василь Шкляр “Заячий костел”

На хуторі посеред лісу живе старий Йонас. Зрідка навідується до нього давній приятель. І постають перед очима друзів події буремних часів...
 Як і багато співвітчизників, Йонас повірив, що гітлерівці допоможуть відродити вільну Литву, тож пішов воювати проти совєтів. Потім був радянський табір для полонених, невиправдані сподівання та заслання на каторгу - в далеку невідому Україну, на Донбас. Дивом втікши, він прямує до рідної землі. Йонас знайомиться з українцями з ОУН-УПА й розуміє: його народ не самотній у своїй боротьбі із совєтами. Разом із волинськими партизанами він вирушає до Литви - і залишається один із групи.
 Він іде там, де не пройдуть інші. Оминає пастки й засади. Бо береже його бог предків... 

Іван Багряний.

 2 жовтня народився Іван Багряний (справжнє ім’я Лозов’яга Іван Павлович), якого згодом Україна узнає як великого поета, прозаїка та публициста. Його перу належать такі твори як “Тигролови”, “Сад Гетсиманський”, “Огненне коло” та, звичайно, памфлет, який він написав в еміграції у Німеччині, “Чому я не хочу вертатись до СРСР?”.

Попри арешти, звинувачення у “контрреволюції”, заслання та вимушену еміграцію, Іван Багряний все одно лишався вірним своїй Батьківщині та до останнього дня вважав себе українцем. Лише після  смерті він був реабілітований, став лауреатом Шевченківської премії 1992 року, і його книги почали перевидавати в Україні.

Бібліотечні анонси.

Увага! Новинка.

До книжкового фонду нашої бібліотеки надійшов третій випуск альманаху "Пектораль", до якого увійшли твори, що презентують різноманітну мистецьку діяльність однойменного Українського міжнародного літратурно - мистецького об'єднання. Тут вибагливий читач знайде багатогранну поезію та прозу, наукові розвідки, ознайомиться з картинами, витинанками, плтінням фриволіте. До альманаху увійшли роботи нашого земляка поета, члена Національної спілки журналістів України Василя Стрижиуса. 

Вітаємо!

 Вітаємо  з важливим святом, яке об’єднує всіх, хто захищає нашу рідну землю 🇺🇦🇺🇦🇺🇦! День захисників і захисниць України — це день гордості, подяки та вшанування мужніх людей 💛💙💛💙, які стоять на сторожі нашого спокою та незалежності.🇺🇦🇺🇦🇺🇦

Вітаємо!

Шановні колеги! 

Щиро вітаємо вас з професійним святом -  Всеукраїнським днем бібліотек. Дякуємо вам за вашу відданість справі та за те, що завжди готові допомогти відшукати потрібну книгу або порадити цікаву історію. Нехай бібліотечні полиці завжди будуть повні цікавих книг, а читачі – вдячні за вашу роботу. Бажаємо вам здоров’я, щастя, невичерпного джерела позитивних емоцій та найшвидшої ПЕРЕМОГИ.

Принагідно, вітаємо і  всіх любителів книги ! Нехай кожен ваш день буде наповнений новими відкриттями та захоплюючими історіями. Бажаємо вам приємного читання та незабутніх вражень. І пам'ятайте, що найкраща книжка – це та, яку ви ще не прочитали! 

Наш обов'язок - пам'ятати.

 29 вересня вшановують роковини однієї з найтрагічніших сторінок в історії ХХ століття – початку масових розстрілів мирного населення, вчинених гітлерівцями в урочищі Бабин Яр під час окупації Києва у 1941-1943 роках.  Трагедія Бабиного Яру є спільною для всіх, хто живе в Україні. Вона немає терміну давності. Ми повинні з гідністю вшанувати пам’ять загиблих, і не дати забути молодому поколінню, скільки крові було пролито на цій землі. Історія Бабиного Яру – страшна і повчальна. Десятки тисяч жертв – це реальна ціна за людську безвідповідальність і бажання панувати над світом. Впереддень 83-х роковин  цієї страшної трагедії для ІІІ курсу здобувачів освіти  ДНЗ “ЗЦППРК” було проведено годину пам’яті “Бабин Яр: трагедія і пам'ять”. Завідуюча відділом обслуговування публічної бібліотеки Ольга Гаркавенко розповіла  про Київ за часів німецької окупації, представила хронологію подій, які відбувалися в Бабиному Яру, масштаби трагедії та кількість загиблих.
Голова Звенигородського товариства єврейської культури Леонід Браславский розповів про  страхіття війни і смерті, про те, що практично у кожному місті чи селі був свій Бабин Яр, про цінність людського життя, зупинився на історії Звенигородського гетто та масових розстрілах і похованнях на Звенигородщині. 
 Для учасників заходу був підготовлений тематичний перегляд літератури .  
Бабин Яр – це не тільки трагедія минулої війни, це урок на майбутнє, який знову і знову нагадує, як важливо запобігати насильству та берегти мир. Наш обов’язок – пам’ятати про цю страшну трагедію. 

Осінні читання.

 Затишний плед, смачний чай з лимоном🍵 або запашна кава🍮 та улюблена книга📖 - 

такою може бути осінь разом із Звенигородською публічною бібліотекою ім.Ю.С.Кримського, 
    де завжди порадять добірку гарної художньої літератури📚 з осіннім вайбом.🍁🍁🍁

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Давид де Йонг "Нацисти-мільярдери. Темна історія найбагатших династій Німеччини".

 Найчастіше, коли мова йде про темне минуле Німеччини ми собі уявляємо концтабори і всі ті жахіття, що там відбувалися. Але хто саме все це спонсорував? Хто підтримував Гітлера і його посіпак? Чи на добровільній основі це відбувалося? У цьому журналістському розслідуванні Давід де Йонг показує, як найбагатші бізнес-династії Німеччини накопичили незліченні гроші та владу, підтримуючи звірства Третього Райху. Родини, що добровільно вступали в партію Гітлера, підтримували його, захоплювали бізнес, що належав євреям, використовували примусову і рабську працю - не тільки уникли покарання, а й залишаються на сьогодні власниками відомих брендів. Але найбільше шокує те, як швидко після війни Захід закрив на це очі. Після прочитання цієї книги виникає ряд питань. Де справедливість? Чому головні злочинці, в будь-якій країні, завжди залишаються безкарними? Їх діти успадковують мільйони, здобувають прекрасну освіту за кордоном, відпочивають в найкращих готелях, стають власниками компаній з мільйонними прибутками.

А що думаєте ви про цю справу? Чи збираєтесь читати цю книгу? Як вважаєте, чи повинні діти відповідати за злочини своїх батьків?

Увага! Новинка.

Лора Стемплер "Маленька чорна сукня, маленька біла брехня" 

У цьому романі розкрита одна з найважливіших проблем суспільства. І можна здогадатись з назви, що це про брехню. Ви колись брехали, і думали про те, що це ж всього-на-всього "маленька біла брехня" і нічого страшного в цьому немає? Ну всі ми ж не білі і пухнасті. Так от, головна героїня сама цього ж не помічаючи, і не подумавши про наслідки вгрузла в цю маленьку брехню. Після цього її життя змінюється. З переїздом у Нью-Йорк вона й сама змінюється, і на жаль не в кращу сторону. Їй дуже пощастило, що поруч було чудові люди, які в кінці історії допомогли стати на вірний шлях. Не залишили її одну, пробачили і підтримали. Врешті решт дівчина має омріяну роботу, хлопця який подобається, найвірнішу подругу, та найкращу сім'ю. Але який до цього був шлях?...

“Маленька чорня сукня, маленька біла брехня" - чудовий  роман на вихідні про дорослішання, пошуки свого місця у великому світі, письменництво, дружбу і кохання.