Міжнародний день дитячої книги.

 2 квітня – особливий день для всіх, хто любить казки та пригоди! У цей день народився Ганс Крістіан Андерсен, а світ відзначає Міжнародний день дитячої книги. Це чудова можливість нагадати, що книга – це не просто сторінки, а цілий світ знань і фантазій!

Запрошуємо на зустріч з психологами.

 НАГАДУЄМО! 

3 квітня чергова зустріч з психологами  Центру життєстійкості Звенигородської ТГ.

Якщо ви відчуваєте, що потребуєте підтримки, долучайтеся.

А ви знали?

 А ви знали, що 1 квітня відзначають День смішного читання. Головне завдання цього дня – показати дітям, що читання може бути цікавим і приємним заняттям, яке принесе їм радість і, можливо, спонукатиме читати щодня. Завітайте до нашої бібліотеки, ми допоможемо знайти книги, що дарують сміх і радість. Читайте та смійтеся самі та разом з дітьми, на здоровʼя та для теплих спогадів.

А ви знали?

А ви знали, що сьогодні відзначають День їстівної книги. І це не першоквітневий жарт… Ця подія об’єднує видавців, письменників, ілюстраторів, бібліотекарів і всіх любителів книг, які збираються, щоб оцінити їх «поживну цінність». Учасники створюють «їстівні книги», які виставляють, фотографують, обговорюють, а потім – з’їдають в той же день. Шанувальники книг об’єднуються, щоб насолодитися одночасно мистецтвом книжкової справи і майстерністю кулінарів. Нагороди традиційно присуджують в таких категоріях як «найбільш креативна», «найменш їстівна», «найкращий смак», «найсмачніша на вигляд», «найкращий роман», «найкраща дитяча книга» та інш.

 

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Роман Горак "Кров на чорній ріллі". Есе-біографія Василя Стефаника.

Його називали Володарем дум селянських, Мужицьким Бетховеном, а він вважав себе Великим страдником. Над ним висіло прокляття за сподіяний предками злочин — знав, що має спокутувати його. Від того все навколо було чорним, як мужицьке поле. Чув себе листком берези, котрого пірвав вітер, забрав від мами. Постійно мучив його неспокій. Ніде не знаходив пристановища. Вчився на лікаря, але не став ним. Був послом до віденського парламенту, але нічого суттєвого зробити не зміг. Жив у боргах. Соромився своєї бідності. Боліли йому людські страждання. Натягував від того струни душі своєї і виливав свій біль на папері. Постійно сумнівався, чи його письмо буде зрозумілим. Франко вважав його своїм наслідником у літературі, критикував тих, хто хотів спримітизувати написане ним. Таким постає Василь Стефаник в есе-біографії Романа Горака «Кров на чорній ріллі».

Поетичні рядки.

 Гострi очi розкритi в морок,
Б'є годинник: чотири, п'ять…
Моє серце в гарячих зморах,
Я й сьогоднi не можу спать.
Але завтра спокiйно встану,
Так, як завжди, без жодних змiн,
I в життя, як в безжурний танок,
Увiйду до нiчних годин.
Придушу свiй невпинний спогад.
Буду радiсть давати й смiх.
Тiльки тим дана перемога,
Хто й у болi смiятись змiг!
#ОленаТеліга

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Богдан Червак «Олена Теліга (Життя видатних українців)»  

Це захоплива біографічна розповідь про життя і творчість однієї з найяскравіших постатей української літератури та національно-визвольного руху XX століття - Олени Теліги. Автор, дослідник життя й творчості поетеси, пропонує читачеві всебічний портрет жінки, яка присвятила своє життя боротьбі за незалежність України. У книжці приділено увагу взаєминам Олени Теліги з визначними постатями вітчизняної історії, зокрема Дмитром Донцовим, Олегом Ольжичем, Миколою Сціборським. Окремий розділ присвячено літературно-мистецькому контексту, який спричинився до появи такого феномену в українській літературі як «Празька школа українських поетів»,  де творчість поетки посідає особливе місце. Публікуються також її маловідомі твори. Низка документів воєнної доби, зокрема з німецьких архівів, дають змогу відтворити атмосферу навколо героїні. Непростим було повернення Олени Теліги в незалежну Україну — про драматичний перебіг тих подій також ідеться у виданні. Видання стане в пригоді широкому колу читачів, які бажають краще зрозуміти сучасну Україну через призму її історичного минулого, відкрити для себе цікавинки з життя Олени Теліги.

Це видання підготовлено за сприяння ДУ "Український інститут книги" за кошти державного бюджету України та призначене для поповнення бібліотечних фондів.

Іван Франко, що ми про нього знаємо .

 На черговій зустрічі завідувачки відділом обслуговування Звенигородської публічної бібліотеки Ольги Гаркавенко з підопічними Звенигородського будинку-інтернату для інвалідів та престарілих говорили про найвидатнішого та найвеличнішого поета України Івана Франка. За 40 років активного творчого життя він створив понад 5000 окремих творів, видаючи приблизно 5–6 книжок щороку. Разом із рідною знав 20 мов. Був шаленим колекціонером книг: упродовж життя зібрав бібліотеку з приблизно 12 000 томів.  А ще Іван Франко – автор неперевершеної по ліризму і проникливості поезії. Його збірка «Зів’яле листя» розпочинається одним із шедеврів ліричної драми – віршом «Тричі мені являлася любов...», який сповнений таїни, котру ми намагаємося розгадати до сьогодні. Захід пройшов у теплій, дружній обстановці. Присутні із задоволенням слухали вірші та цікаві факти з життя великого Каменяра.

Нові надходження.

Книжкові фонди бібліотек Звенигородської громади поповнилися новими виданнями.

Щиро дякуємо голові Звенигородської міської ради Саєнку Олександру Яковичу, начальнику відділу культури, молоді  спорту та туризму Письменній Юлії Станіславівні та всьому депутатському корпусу за сприяння у виділенні коштів на придбання нових книг. На виділені  кошти ми закупили популярні україномовні книги українських і зарубіжних авторів. 📚📚📚

Тож приходьте до наших бібліотек по новинки. 📙📘

На фото тільки частина нових книг. Решта ще в дорозі. 😉

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Надійка Гербіш "Дім, який ти любила, мамо".

Ця історія побудована на реальних розповідях людей, які довірили свої спогади письменниці. Історія наповнена любов'ю, щемкістю, болем та надією. У книзі письменниця розповідає історію родини зі східної Галичини. Зокрема, про дитинство й дорослішання Насті та її брата Миколи. Настя тужить за матір'ю, їй важко прийняти нову татову дружину Юстину у домі, який так колись любила її мама. Микола виростає та стає повстанцем УПА. Саме пам’ять про лагідність матері й історії, які вона розповідала перед сном, зігрівають його в нічному лісі й допомагають не зневіритися. Він закохується у дівчину, яку звати як і матір, й, ризикуючи власним життям, намагається врятувати її від енкаведистів. Згодом доля Миколи переплітається з долею отця Миколи Конрада. Як йдеться в анотації книги, долі воїна Миколи Венгера та отця Миколи Конрада переплітаються й витворюють спільне полотно драматичних подій, у яких багато українців можуть упізнати історії своїх родин. Кожна з них – правдива та звірена авторці близькими людьми головних героїв.

Такі книжки потрібно читати нам, українцям. Бо вони про нас, про нашу історію. Такі книжки формують нашу ідентичність.

Це видання підготовлено за сприяння державної установи "Український інститут книги" за кошти  державного бюджету України та призначене для поповнення бібліотечних фондів.