Сьогодні відбулася по-справжньому особлива подія для читачів нашої бібліотеки – зустріч із українською письменницею, волонтеркою, лауреаткою престижних літературних премій Людмилою Охріменко, яка родом з Криму, з 2014 року живе в Харкові, пише українською, багато про війну. Пані Людмила вже вдруге відвідує нашу бібліотеку. Перше знайомство відбулося у 2023 році, коли авторка презентувала у нас роман «Оскар», що нагороджений спеціальною відзнакою «За найкращий роман на воєнну тематику» на міжнародному літературному конкурсі «Коронація слова - 2021».
На зустрічі пані Людмила зізналася, що перші спроби писати робила ще в дитинстві, проте ніколи не вважала себе письменницею, тим більше українською. Війна та окупація рідного Криму стали переломним моментом, що надихнув і на активну волонтерську діяльність, і на творчість. З 2014 року, з початком російсько-української війни, письменниця почала допомагати українським військовим. Вона неодноразово відвідувала схід України з волонтерськими місіями, де на власні очі бачила злочини російських окупантів та колаборантів, а водночас — численні приклади мужності й самопожертви наших захисників. Саме цей досвід змусив її взятися за перо. Герої книг Людмили Охріменко мають реальні прототипи. Це люди, яких вона знає особисто, ті, що вразили її своєю людяністю, викликали щиру повагу та стали джерелом натхнення. На сьогодні видано уже 12 книжок авторства Людмили Охріменко, деякі з них авторка представила на зустрічі, серед яких романи «Доросла Буратіна», «Пригоди мухи в окропі на окупованій території», «Легка поведінка», "Скляний дощ", "Далека блакитна далечінь".
Під час сьогоднішньої зустрічі пані Людмила презентувала роман "Хрещена", в основу якого лягла доля медичної сестри полку «Азов» Тетяни Теплюк. На початку повномасштабної війни вона була цивільною працівницею військової частини. Коли ж почалася облога «Азовсталі», пані Тетяна могла покинути завод разом з іншими цивільними, але відмовилася. Вона вирішила залишитися з пораненими, підтримувати й лікувати тих, кому було найважче. Жінка написала заяву про вступ до лав «Азову» й стала для бійців справжньою хрещеною матір’ю. Разом із захисниками Маріуполя вона потрапила до російського полону. Її шлях проліг через найстрашнішу тюрму в Таганрозі, де полонених ламали і тілом, і душею. Та навіть там вона залишалася сильною. Наприкінці грудня 2022 року, коли пані Тетяні виповнилося вже 71, її звільнили. Вона повернулася додому, але не пішла від війни. Сьогодні ця мужня жінка знову служить і офіційно є найстаршою військовослужбовицею Збройних сил України.
Авторка поділилася із присутніми на зустрічі своїми планами та мріями, відповіла на запитання та подарувала для бібліотеки книгу "Хрещена" та книгу Рустама Гівазовича "Змішані". Усі охочі мали змогу придбати книги, отримати автограф та сфотографуватися з письменницею.
Щиро дякуємо пані Людмилі за зустріч, за тепло, мудрість і натхнення, які вона подарувала нам сьогодні. Такі зустрічі залишають у серці світло надовго!
