Поетичні рядки.
![](https://blogger.googleusercontent.com/img/b/R29vZ2xl/AVvXsEiHb9QZN-tYBr52czZ9YCD1aCnBoFjk7iIpBwq-DGocVHjtxyARNRDig2RNmFtL8sLkdPj1uyCHfCmOLH2jQ-6zlaQIEs6V03LDScCvVFxM0wZKM6ZNK4wPdzCLGmkFED3FrUH0Ien7FKug/w640-h418/%25D0%2593%25D0%25BE%25D0%25BB%25D0%25BE%25D0%25BA%25D0%25BE%25D1%2581%25D1%2582+1.jpg)
про нас не напишуть ми ті хто ніхто ми невтеклі
самі поприходили встали при брамі цегельні
а ті поліцаї і німці горітимуть в пеклі
бо крики і шепіт і стогін тут справді пекельні
про нас не напишуть нічого і навіть доносів
наприклад про мене сусідка моя по квартирі
стою коло неї я взута хоч декотрі босі
вона комсомолка і часто стріляла у тирі
одначе лишилася в києві мама з інфарктом
рука здійнялася полегшити муки та пізно
ми з нею так близько ця відстань між фатумом й фартом
насправді смішна німець дивиться тоскно та грізно
тому що у мене з собою в пакунку нотатки
багато паперу не золото навіть не шуба
на хутра він дивиться тепло на інші манатки
з байдужістю вбивці йому усміхається люба
вона серед нас в неї мама була колись лея
на них хтось доніс ці доноси немов похоронки
вона спакувала все цінне стоїть тепер в шлеях
достоту як кінь сяють золотом жовті коронки
я хочу молитися спати і зернятко кави
або навпаки хочу зернятко кави і спати
про нас не напишуть історію це не цікаве
рови вже готові хоч може накажуть копати. Маріанна КІЯНОВСЬКА