Бібліотека рекомендує.

Непоправна втрата для української літератури. Помер Валерій Шевчук.

 Українська література зазнала непоправної втрати — на 86-му році життя помер  один з найяскравіших письменників-шістдесятників, історик, архівіст, автор літературознавчих і публіцистичних праць, інтерпретатор українського бароко Валерій Шевчук. Творчим доробком автора стали численні історичні романи, новели та повісті, серед яких — «Тіні зникають опівдні», «Дім на горі», «Око прірви» та «Юнаки з вогненної печі». Окрім того, Шевчук був автором близько 500 наукових і публіцистичних статей з питань історії літератури, а також був дослідником і перекладачем сучасною українською мовою творів давньоукраїнської літератури. Валерій Шевчук — лауреат Шевченківської премії, літературних премій ім. Є. Маланюка, О. Пчілки, П.Куліша та ін., премії в галузі гуманітарних наук "Визнання". Був нагороджений "Орденом князя Ярослава Мудрого" V ст., медаллю Івана Мазепи.

А ви знали?

 А  ви знали, що: 

📌Найстаріша друкована кольорова книжка - китайське керівництво з каліграфії і малюванню, яке було створено в 1633 році.

📌Найбільша у світі книга побачила світ у 1832 році у Лондоні. Вона має назву «Пантеон англійських героїв», її довжина – 5,7 метрів. Розмір літер цієї книжки становить 15 см.

📌Найменша надрукована книга – «Мурашки» видана у 1980 році в Японії, її розміри – 1,4 × 1,4 см.

📌Найменша книга в світі - «Кобзар», створена вона українським майстром Миколою Сядристим. У книжці 12 сторінок і на кожній по 8 віршованих рядків. Сторінки настільки тонкі, що перегортати їх можна лише кінчиком загостреної волосини. Зшита книжка павутиною, а обкладинка зроблена з пелюстки безсмертника.

📌Найтовстіша у світі книга - англійський словник, що налічує 8600 сторінок.

Ірина Вільде.

 5 травня 1907 року народилася Ірина Вільде (Дарина Дмитрівна Макогон-Полотнюк) — українська письменниця, громадська діячка, лауреатка Шевченківської премії, внесена ЮНЕСКО до списку знаменитих людей двадцятого століття та другого тисячоліття. Її твори дуже жіночі, чуттєві, інтимні, і водночас з цим прості. І автобіографічні. Вони — про кохання, зраду, про жіноче серце, таке неприборкане та химерне. Роман "Сестри Річинські"  найбільше творче досягнення письменниці. Величезна кількість персонажів, сюжетних ліній, подій. І «якби письменниця не написала більш нічого, а лише роман “Сестри Річинські”, і тоді б її ім’я було б у списку найдостойніших. Але крім згаданого роману є ще повісті “Метелики на шпильках”, “Б’є восьма”, “Повнолітні діти”, “Ті, з Ковальської”,  книжки повістей та оповідань і нарисів “Химерне серце”, “Історія одного життя”, “Яблуні зацвіли вдруге”, “Окрушини” (мініатюри). Та все ж над тим усім — “Сестри Річинські”»  - так слушно зауважив  письменник Дмитро Герасимчук у статті «Любов’ю любов нарікши…» .

Анатолій Дімаров.

 Сьогодні, 5 травня, виповнюється 103 роки від дня народження патріарха української прози і духовного батька "шістдесятників" Анатолія Дімарова. Це письменник, життя якого вмістило в собі всі найпереломніші події в історії України ХХ століття. Розкуркулення родини, Голодомор, війна, на якій отримав тяжке поранення, цензура й замовчування в журналістиці та літературі.  Він запам’ятався проникливим словом і загостреним почуттям власної гідності (свого часу відмовився від медалі Жукова, а згодом не захотів брати орден Ярослава Мудрого від Януковича — ​"не можу прийняти з рук людей, які штовхають країну у прірву"). Народився Анатолій Дімаров 1922 року на Полтавщині. Насправді він — ​Анатолій Гарасюта, та мама змінила прізвища у дітей, щоб врятувати їх від вислання через розкуркулення. Про свою сім’ю Анатолій Дімаров дуже детально написав в одній з найкращих українських мемуарних книжок "Прожити й розповісти". Найбільша значимість цього двотомника — в його правдивості, відсутності будь-яких масок і бажання щось прикрасити чи переписати.