А світ – вертеп. Кажу я з гіркотою: цей світ – вертеп...
І, мабуть, щонайважче – у ньому залишатися собою,
від перших днів своїх і до останніх
не бути ні актором, ні суфлером, ні лялькою на пальчиках облудних,
а лиш собою кожної години, а лиш собою кожної хвилини,
з лицем одвертим твердо йти на кін...
І, мабуть, щонайважче – у ньому залишатися собою,
від перших днів своїх і до останніх
не бути ні актором, ні суфлером, ні лялькою на пальчиках облудних,
а лиш собою кожної години, а лиш собою кожної хвилини,
з лицем одвертим твердо йти на кін...
(Грицько Чубай "Вертеп")
Сьогодні, 16 травня, день пам'яті Грицька Чубая (1949-1982) - видатного українського поета, перекладача, одного з лідерів львівського літературно-мистецького андеґраунду 1970-х років, видавця самвидавного літературно-мистецького часопису "Скриня", якого письменник Юрій Винничук називав "гетьманом втраченого покоління". Твори Григорія Чубая в Україні вийшли лише через 15 років після його смерті. Його діти - Тарас і Соломія - відомі музиканти, які талановито пропагують поезію батька. Творчість Грицька Чубая багато людей відкривають для себе через музику культового рок-гурту "Плач Єремії".