Кажуть, осінь, панство... Кажуть, осінь,
Звідти родом, звідки кожне завтра...
Літо зникне начебто назовсім,
Як зникає здаленіла ватра...
То громи чи кашляють тумани?
Бузиновий чай лікує кашель,
Хтось комусь вилущує каштани...
Хтось шукає Архімедів важіль,...
Та ніхто цей світ не переверне...
Він за себе учепився тривко...
Так знічев'я виглядають стерні,
Як лошаток молоденьких гривки...
Трохи серпень, панство... Трохи осінь...
І любові здаленіла ватра?
Догорає, кажуть, що на зовсім...
Зрештою, подивимося завтра...
Богдан Томенчук
