Михайлина Коцюбинська - небога від Бога.

18 грудня народилася Михайлина Коцюбинська , український літературознавець, перекладач, критик, одна із головних постатей українського шістдесятництва. Племінниця класика української літератури Михайла Коцюбинського. З дитинства вона росла в атмосфері любові до слова і до прекрасного. Згодом згадувала: “…чуття слова дали мені Коцюбинський і Тичина. Вони навчили мене дивитися на життя як на художній твір”. Вона закінчила філологічний факультет університету ім. Шевченка, захистила докторську дисертацію, отримала чудову роботу за фахом в Інституті літератури АН УРСР, видала свою першу книжку - «Література як мистецтво слова». Могла б, мабуть, стати академіком (для цього мала все: глибокий інтелект, ерудицію, працелюбність), але не стала – на заваді була моральна позиція Михайлини Хомівни, яка ніколи не зраджувала власних морально-етичних принципів. Величезний вплив на неї мало знайомство з Євгеном Сверстюком, Василем Стусом, Іваном Світличним, Григорієм Кочуром, Аллою Горською та багатьма іншими шістдесятниками. У питаннях людської гідності та честі вона була непорушною.

Драматург сильного і правдивого характеру.

18 грудня народився Микола Куліш, письменник, драматург, творець модерної драми, громадський діяч, представник Розстріляного Відродження. На початку творчого життя Куліш не ставив перед собою великих і масштабних цілей, проте досяг їх. Він був від природи багатогранно обдарованою особистістю: талановитим військовим, громадським діячем, газетярем і редактором, публіцистом, діячем української освіти, соціальним педагогом, теоретиком художньої культури, літератури, організатором літературного процесу в Україні. Першими творчими спробами Миколи Куліша були вірші. Потім настала черга оповідань для дітей. Він, автор українського букваря «Первинка» і книги для читання в початковій школі. Але, як свідчили сучасники, несподівано для самого себе по–справжньому виявив свій талант у драматургії. Його п’єси “97”, "Зона",  "Народний Малахій",  "Мина Мазайло", "Патетична соната","Вічний бунт" - пройняті відчуттям незборимого трагізму людського буття, усвідомленням глибинних дисгармоній духу, суспільства, світу. У центрі Кулішевої драматургії перебуває трагедія особистості на тлі соціальних зламів і протиріч.

Посміхніться )))

А паперова книга таки надійніша)))

Симона Шанже - книжкова "мама" - прекрасної Анжеліки.

 17 грудня  - день народження відомої французької письменниці Анн Голон.  Це літературний псевдонім Симони Шанже, яка у співпраці з своїм чоловіком Всеволодом Голубіновим, відомим, як Серж Голон,  написали серію історико-пригодницьких (у старій версії)‎ та містико-фантастичних (у новій версії)‎ мелодраматичних любовних романів про видуману красуню — авантюристку Анжеліку.  Однак, за словами дочки Симони, написанням романів займалася тільки її мати - чоловік допомагав їй з пошуком історичного матеріалу, працюючи в бібліотеці Версаля з книгами і документами XVII століття. Всі 13 томів епопеї Анжеліки були видані більш ніж на 30 мовах, п'ять з них — екранізовані.

Симона Шанже ніколи не прагнула до слави, то ж не дивно, що більшість шанувальників «Анжеліки» навіть не знали її справжнього імені, а за багаторічну  працю Анн Голон не була удостоєна ніяких літературних премій. Це анітрохи її не засмучувало, головне, що її книги читали і продовжують читати.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Іван Марчук. Альбом - каталог.
Цей унікальний альбом-каталог висвітлює життя і творчість народного художника України, лауреата національної премії ім.. Т.Г. Шевченка.  Іван Марчук  належить до загадкових и не завжди збагненних майстрів сучасної доби. Художник є  засновником «пльонтанізму» (таку назву жартома Іван Марчук дав своєму стилю — від слів «плести», «пльонтати»: картини ніби створені з клубочків чудернацьких ниток). Твори кожного періоду відрізняються за стилем та малярською манерою. Замість мазка автор винайшов спосіб нанесення найтонших цівок кольору, що створює мереживо, завдяки якому досягає світіння й відтінків кольорів. До книги увійшло близько 500 вибраних творів цього видатного майстра. Видання адресоване найширшому колу шанувальників та фахівців образотворчого мистецтва.

“Збулася моя велика мрія – видати альбом-каталог із найповнішим вибраним моїх творів, з усім найкращим, що мені вдалося зберегти. Позаду – дорога у сорок літ творчої праці, що була і непростою, і непоступливою, і жертовною, проте за всіх обставин – свідомою і цілеспрямованою. Попереду – суд глядацький, і, ясна річ, мої нові творчі задуми: для мене работа – і фетиш, і Божа благодать, і добровільна в’язниця з мінімумом особистого життя, і світла радість відкриття. Тут моє все: мораль, естетика, віра, храм…” Iван Марчук.

Перша леді англійської літератури.

16 січня — день народження Джейн Остін,  першої леді англійської літератури, одної з найбільш читаних та улюблених авторок у всьому світі. «Гордість і упередження», «Почуття і чутливість» (або в іншому перекладі «Розум і почуття»), «Емма», «Нортенгерское абатство», «Менсфілд-парк», «Доводи розуму» ... Ми любимо ці книги знаменитої англійської письменниці , знаємо їх персонажів, неодноразово перечитуємо улюблені місця або переглядаємо вдалі екранізації її романів.Запрошуємо до нашої бібліотеки познайомитися чи перечитати книги Джейн Остін.

Поетичні рядки.

Химерна ніч і тіні неживі.

Під ранок зорі падали і гасли.

Збирались в небі хмари снігові,

А їх вітри на горизонті пасли.

Світились вікна, ранок бовванів.

Холодна ніч пошкандибала в хащі.

Вже на причілку промінь зазорів

І стара вишня помолилась натще.

І верби клякли, дихали в мороз.

І яблуні ковтали сіру пару.

І білий іній, скульптор-віртуоз,

Ліпив зірки і сипав на кошару.

Зимовий ранок заспаний дрімав.

Не спали бабця і дідусь кульгавий.

Їх ніч втомила, холод їх кусав

І вже не грів старий кожух дірявий.

Проснувся котик, лащивсь, муркотів.

І було чути песика знадвору.

Вже ранок відрами у сінях торохтів

І заглядав у хату і комору.

Поволі дрова блимали в печі.

Дим покотився і запах млинцями.

Збиралися в дуплі до сну сичі,

А ніч блукала в полі манівцями.

Галина ПОТОПЛЯК.

Лицар українського відродження.

13 грудня 1963 року відійшов у вічність Василь Симоненко, один із найяскравіших представників покоління «шістдесятників» у літературі, «лицар українського відродження». Йому судилося на одному з критичних поворотів історії бути обранцем, устами якого промовляє доля нації.

Минуле не вернуть,

не виправить минуле,

Вчорашне — ніби сон,

що випурхнув з очей.

Як луки навесні

ховаються під мулом,

Так вкриється воно

пластами днів, ночей.

Але воно живе —

забуте й незабуте,

А час не зупиняється,

 а молодість біжить,

 І миті жодної

     не можна повернути,

     Щоб заново,

                                                                    по-іншому прожить.                                                                      Василь СИМОНЕНКО

Маестро Різдва.

13 грудня - день народження геніального ювеліра української пісні Миколи Леонтовича. Славетний композитор все життя намагався пропагувати українську культуру у свої творах. Він збирав та обробляв козацькі пісні, створюючи високохудожні твори-пісні. Побувавши на Хортиці, подорож надихнула маестро на обробку козацьких пісень. Микола Дмитрович керував учнівськими колективами й творив власні обробки народних пісень. Опублікував він понад 200 таких творів, як "Щедрик", "Льодолом", "Дударик". Найяскравіший твір Леонтовича, який приніс йому визнання – "Щедрик". Вперше ця композиція була висвітлена українській публіці у 1916 році у виконанні хору київського Університету. Це була вже четверта редакція "Щедрика" Леонтовича, що набула надзвичайної популярності. 5 жовтня 1921 року він був презентований на концерті в Карнегі Холі в Нью-Йорку. А в 1936 році Пітер Вільховський, який працював на радіо NBC, записує англійську версію слів до "Щедрика" — "Carol of the Bells". Під цією назвою мелодія українського "Щедрика" стала всесвітньо відомою.

Запрошуємо до нашої бібліотеки познайомитися з книгами про видатного українця:

Авторка роману «Прилетіла ластівочка» запрошує читача дізнатися правду про знамениту мелодію і висуває свою версію загадкового вбивства геніального українського композитора.

Чудова книга, що розповідає про життя українського композитора, диригента, педагога Миколи Дмитровича Леонтовича.

Зі святом!

13 грудня віруючі православної церкви вшановують пам'ять святого Андрія Первозванного. Інші назви свята: «Андрій Первозванний», «Андрій Осінній», «Андрій Зимовий». Увечері напередодні молодь влаштовувала вечорниці. Дівчата та хлопці жартували, співали пісень та грали у різні ігри,  а дівчата ворожили на майбутню долю...

Ворожили молоді дівчатонька, та й гадали, 

на Андрія вечорниці, парубків чекали... 

Хто обручку подарує, поведе до шлюбу,

 таку дівчину - красуню. милу, серцю любу. 

Чорні брови, карі очі, щей у вишиванці,

 а музиків як почує, то біжить до танцю...

Лариса МАНДЗЮК