16 грудня 2025 р.

Національний конкурс учнівських відеосюжетів «Репортер 2025».

1
грудня в Україні розпочався прийом робіт на Національний конкурс учнівських відеосюжетів «Репортер 2025», який реалізується в межах проєкту «Фільтр» Міністерства культури України за підтримки Ради Європи.
«Репортер» – це конкурс для учнів 9-11 класів, які цікавляться журналістикою, медіа й відеостворенням. Його головна мета – допомогти молоді навчитися бачити правду, критично мислити, розпізнавати маніпуляції та створювати власні історії, що змінюють суспільство.
Теми конкурсних робіт 2025 року:
📌Молодість під час війни: про мрії, навчання, волонтерство і силу покоління.
📌Жінки, які тримають тил: історії мам, учительок, лікарок, волонтерок, які надихають;
📌Культура під час війни: музика, театр, кіно, вистави, що дають сили;
📌Правда чи вигадка: історія про те, як ми споживаємо інформацію та відрізняємо правду від маніпуляцій.
Щоб стати учасником конкурсу «Репортер 2025», потрібно виконати три прості кроки:
Пройти короткий міні-тест із медіаграмотності.
Це допоможе перевірити, наскільки добре ви орієнтуєтесь у світі інформації та фактів;
Підготувати власний відеосюжет до 3 хвилин у горизонтальному форматі на одну з конкурсних тем і подати його через онлайн-форму;
Чекати результатів оцінювання від експертного журі.
ВАЖЛИВО: Упродовж конкурсу всі охочі учасники зможуть долучатися до онлайн-ефірів, Zoom-зустрічей та пітчингу з експертами, де можна отримати поради, як покращити свій сюжет. Участь у цих зустрічах не є обов’язковою, але може допомогти зробити роботу ще сильнішою.
Етапи конкурсу:
1 грудня по 2 січня 2026 року – подача робіт.
5–10 січня 2026 року – оцінювання журі та оголошення фіналістів та переможців.
26–28 січня 2026 року – фінальний етап: “Репортер Кемп”, навчальний табір для авторів найкращих сюжетів з майстер-класами, воркшопами та церемонією нагородження.
Учасники отримають не лише подарунки та сертифікати, а й можливість познайомитися з провідними журналістами, поспілкуватися з однодумцями й побачити свої сюжети на платформах «Фільтра».
Дедлайн подачі робіт – до 2 січня 2026 року.
Детальні умови участі, вимоги до відео та форму для подачі знайдеш за посиланням https://filter.mcsc.gov.ua/news/startuvav-pryyom-robit-na-natsionalnyy-konkurs-
uchnivskykh-videosiuzhetiv-reporter-2025/.
«Репортер» – це не просто конкурс. Це твій шанс показати, що правдива історія завжди варта того, щоб її почули.
Конкурс «Репортер» реалізовує Національний проєкт з медіаграмотності «Фільтр» Міністерства культури України за підтримки та співфінансування Проєкту Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні – Фаза II», у партнерстві з ОБСЄ, Суспільним мовленням та Українським католицьким університетом.

11 грудня 2025 р.

Творчий майстер-клас.

 Сьогодні у Звенигородській публічній бібліотеці ім. Ю.С. Кримського панувала творча атмосфера. На майстер-класі ми вчилися виготовляти милих та затишних коників. Разом з майстринею Таїсією Каюк кожен створював власний, оригінальний символ Нового року! Кожна учасниця отримала заготовку фігурки коня, яку майстриня власноруч підготувала для роботи. Завданням було перетворити цю заготовку на святкову іграшку – розшити її кольоровими нитками. За мить коники ожили яскравими візерунками - стали кумедними, барвистими та по-справжньому святковими. Як зазначила майстриня - власноруч виготовлену іграшку можна не тільки почепити на ялинку чи вікно, а й подарувати з обов'язковим побажанням — Завжди бути на коні!
І вже традиційно на зустрічі працювали психологи Центру життєстійкості Звенигородської ТГ Олена Шолох та Анна Качапкіна. Психологині дали поради, як продуктивно почати новий рік та підтримувати позитивний настрій, навіть у важкі моменти.
Щиро дякуємо всім учасникам за натхнення, творчість та чудову, затишну атмосферу, яка панувала сьогодні у бібліотеці! Ви доклали стільки душі у створення ваших милих, барвистих коників! Нехай кожен створений вами символ Нового року принесе у ваше життя удачу, радість і, звісно, виконає побажання: "Завжди бути на коні!"
Дякуємо майстрині Таїсії Каюк та психологиням Олені Шолох і Анні Качапкіній за тепло, майстерність та корисні настанови.











Поетичні рядки.


І знов з’єднались в одну оману, —
О дивне танго, — і сум, і пристрасть;
Пливу на хвилях твого туману,
Згубила керму, спалила пристань.
І б’ється серце, і гнеться тіло
В твоїм повільнім і п’янім вирі;
Блакитне сонце мені світило,
А буде чорне, а може й сіре!
Олена ТЕЛІГА 

А ви знали?

 А ви знали, що 11 грудня, в день народження аргентинського співака Карлоса Гарделя і композитора Хуліо де Каро відзначається Міжнародний день танго. До того часу, як потрапити в Європу і стати вишуканим аристократичним танцем, танго було танцем-протистоянням радше між чоловіком і чоловіком. Це був танець найбідніших, танець мешканців соціального дна – портових робітників, чужинців, що приплили за океан у пошуках ліпшої долі, мовчазних волоцюг, що не випускали з рота цигарки, а з рук – ножа. Лише згодом у парі одного з чоловіків змінила жінка, але дух протистояння (навіть у здавалося б повному злитті) залишився. До Європи, а саме до Франції, танго «експортував» Карлос Гардель. Тут танго отримало свою інтерпретацію: якщо в Аргентині танцювали буквально «душа до душі», то європейці виконували його на чималій відстані одне від одного. В Європі танго стало надзвичайно популярним вже до 40-х років ХХ ст., коли з’явилась стилізація цього танцю. Сьогодні танго є одним із найпопулярніших танців у світі. У 2009 році ЮНЕСКО визнало танго нематеріальним спадком усього людства.

10 грудня 2025 р.

8 грудня 2025 р.

Запрошуємо на новорічний майстер-клас.

 🎄Шановні друзі!
🌟Хочете мати унікальну ялинкову прикрасу або створити особливий оберіг для рідних? Запрошуємо вас на надихаючий майстер-клас із талановитою майстринею ТАЇСІЄЮ КАЮК! 
Ви навчитеся створювати символ Нового року - оригінального коника власними руками.
 Це швидко, легко і дуже святково!
✨ Бонус: На зустрічі традиційно працюватимуть психологи Центру життєстійкості Звенигородської ТГ і  ви зможете отримати абсолютно безкоштовну консультацію.
📍Зустріч відбудеться 11 грудня об 11 годині у Звенигородській публічній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського
💥Приходьте! Буде цікаво і корисно.


А ви знали?

 А ви знали, що книга Артема Чапая “Звичайні люди не носять кулеметів” потрапила до списку 50 найкращих видань 2025 року за версією The Washington Post. Видання відзначило найсильніші книги, опубліковані англійською мовою цього року, і серед них – робота українського автора. На сторінках книги герой із філософським поглядом розповідає про досвід війни очима людини, яка не народилася воїном. Він говорить про руйнування, втрати, несподівані відкриття й особисту трансформацію, якою стає шлях захисника. «Це книга, написана передусім спеціально для іноземців, українською не виходила, бо це “пояснялка”., — написав Артем Чапай. Переклад книги вийшов у квітні 2025 року у незалежному американському видавництві Seven Stories Press. Роботу над англомовною версією виконала перекладачка американського походження з українським корінням – Зеня Томпкінс.
Це ще одне важливе свідчення того, що історії українців звучать у світі все голосніше – і що правда про нашу боротьбу доходить до читачів по всій планеті. Пишаємося українськими авторами, які творять і доносять голос України у світовий культурний простір.

6 грудня 2025 р.

З Днем Збройних Сил України!

  Наші захисники —  приклад незламності, самовідданості та віри в країну.
Це справжня армія нескорених!
Завдяки їм вистоїмо й переможемо!
Низький уклін героям!
Вічна пам’ять загиблим…
Віримо в ЗСУ!
Слава Україні!

5 грудня 2025 р.

Григір Тютюнник: "Завжди працюю над почуттями"

5
грудня 1931 року на Полтавщині народився Григір Тютюнник. За 48 років життя він був перекладачем, педагогом, але більшість знає його як письменника-шістдесятника. Літературне ім’я письменник обрав, щоб відрізнятися від старшого брата Григорія Тютюнника. Григорій-молодший вирішив торувати власний шлях у літературі й почав підписуватися Григором. Його творча спадщина невелика за обсягом - близько сорока новел, п’ять повістей, ряд нарисів, статей та спогадів. Однак цінність його літературної творчості надзвичайно висока. "Ніколи не працював над темою. Завжди працюю над почуттями, що живуть навколо мене і в мені." - писав Григір Тютюнника у своєму щоденнику. У 1974 році, коли почалися переслідування української інтелігенції, його внесли до чорного списку для всіх видавництв. Його ім’я стало забороненим у будь-яких публікаціях, твори піддавалися дуже жорсткій цензурі, і він важко переживав це. "Так я ж написав тільки напівправду життя - і мене викидають з літератури. А якби я написав усю правду, то що - мене вбити треба?". Його ніколи не обирали членом правління Спілки, не делегували на письменницькі форуми, йому не раз погрожували виключенням зі Спілки, зняттям із роботи. 6 березня 1980 року письменник покінчив життя самогубством. У передсмертній записці написав "Мучте вже когось іншого, все, що я написав, спаліть".
Посмертно, у 1989-му його творчість відзначали Державною премією імені Шевченка.