Така довкруг німує пастораль,
Такий тут місяць, як небесна квочка,
Такий тут рай, такий тут просто рай,
Що аж нема нерайського куточка.
Здається, пахнуть навіть гарбузи,
І грушам пазухи лоскочуть трави,
Стоять сади, неначе образи.
Як ноти найтихішої октави,
З-за тину визирають огірки,
І, ніби завше урочисті сальви,
За доторком Господньої руки
Навшпиньки пнуться дотягнутись мальви...
Корови з паші пахнуть молоком,
І так вселенськи зеленіють свЯта,
Десь грім бурчить, немов дідусь ціпком,
І циці смокчуть сонні поросята.
Далекий дощ, як смуток скрипаля,
І в згадок очі сині, як блавати,
Такі дівчата і такі поля,
І вишні, хоч у губи цілувати...
Ясніє німб у Бога на чолі
Й така неначе молитовна тиша
Котра буває тільки у селі,
СвятА-святА, аж навіть найсвятіша...
Та все мовчить, як цвинтарі мовчать, -
Бо все невічне, та зате постійне...
...Пора любовей і пора зачать
В порУ життів, розміняних на війни...
#БогданТоменчук
#ОлегШупляк
Такий тут місяць, як небесна квочка,
Такий тут рай, такий тут просто рай,
Що аж нема нерайського куточка.
Здається, пахнуть навіть гарбузи,
І грушам пазухи лоскочуть трави,
Стоять сади, неначе образи.
Як ноти найтихішої октави,
З-за тину визирають огірки,
І, ніби завше урочисті сальви,
За доторком Господньої руки
Навшпиньки пнуться дотягнутись мальви...
Корови з паші пахнуть молоком,
І так вселенськи зеленіють свЯта,
Десь грім бурчить, немов дідусь ціпком,
І циці смокчуть сонні поросята.
Далекий дощ, як смуток скрипаля,
І в згадок очі сині, як блавати,
Такі дівчата і такі поля,
І вишні, хоч у губи цілувати...
Ясніє німб у Бога на чолі
Й така неначе молитовна тиша
Котра буває тільки у селі,
СвятА-святА, аж навіть найсвятіша...
Та все мовчить, як цвинтарі мовчать, -
Бо все невічне, та зате постійне...
...Пора любовей і пора зачать
В порУ життів, розміняних на війни...
#БогданТоменчук
#ОлегШупляк
