16 листопада 2016 р.

Вулиці нашого міста носять їх імена: Петро Сагайдачний.

Петро Конашевич Сагайдачний увійшов в історію як один з найвизначніших козацьких гетьманів Війська Запорізького, видатний полководець, політичний діяч, дипломат, захисник української культури і духовності. Завдяки його діяльності козацьке військо перетворилося на регулярне військове формування. Перемоги Сагайдачного в походах до Криму і Туреччини сприяли зростанню міжнародного значення українського козацтва. Визначну роль відіграв гетьман і в Хотинській війні 1620-1621років. Під час Хотинської битви Сагайдачний очолював 40-тисячне козацьке військо. Перемога в ній зупинила наступ Османської імперії на Європу. І в цьому неперевершена заслуга Петра Конишевича Сагайдачного — звитяжного лицаря, котрий завжди був “готовий ойчизні служити. За вольність її і свій живот положити”.
Розпорядженням Звенигородської міської ради №19 від 18.02.2016 "”Про перейменування вулиць та провулків м.Звенигородки"  вулиця Калініна перейменована на вулицю  гетьмана Сагайдачного. 

12 листопада 2016 р.

До 80-річчя від дня народження Миколи Сингаївського

Сингаївський Микола Федорович народився  12 листопада 1936 року в невеличкому селі Шатрище на Житомирщині в родині хліборобів. Вчився і працював, пізніше працював і вчився. У дитинстві, як і багато його ровесників, був пастухом. «Нам першим відкривались весни, джерела і простір. Хто не купався в лугових росяних травах, не ходив за плугом, не обкопував дерева, не обсипав картоплі, не прополював грядок, не смакував першим огірком з грядки, той достеменно не знає, як пахне земля. Справжнім щастям для нас було скиртувати солому чи духмяне, з прив'ялою ромашкою, сіно, засинати прямо на скирті під серпневими зорями. Ми звикали до будь-якої роботи, нею росли і гартували юнацькі плечі. Так одразу по війні ми ставали старшими в сім'ї і власними мозолями відчули всі труднощі відбудови зруйнованого фашистами господарства», — згадує Микола Сингаївський.
Друкуватись почав ще навчаючись у школі. Вихід на люди дали районна газета «Радянське Полісся» та обласна «Радянська Житомирщина». Школярем восьмого класу Микола зі сцени вітав депутата Максима Рильського, який приїздив до Житомира на зустріч із виборцями. Пізніше в газеті з'явилась добірка віршів хлопця із напутнім словом сивочолого майстра.
У 1958 році побачила світ перша збірка для дітей «Жива криничка». 
У 1968 році поетичні книги «З березнем по землі», «Архіпелаги» були відзначені премією імені О. Бойченка. За книги «Вогневиця» і «Поступ» автор був удостоєний звання лауреата премії імені М. Островського.
Ще про один жанр мистецтва, до якого небайдужий М. Сингаївський, — це пісня. Вона володіє ним з дитинства, з юнацьких років. Багато мелодій, написаних композиторами на вірші М. Сингаївського, знайшли дорогу до людських сердець. Стали «співучими» серед людей «Чорнобривці», «Безсмертник», «Полісяночка», «В краю дитинства», «Сонце в долонях», «Розляглося наше поле» та інші. Одна зі збірок поета має назву «Я родом із пісні» — свідчення любові автора до цього жанру.
Книги Миколи Сингаївського, які ви можете взяти у нашій бібліотеці:

Сингаївський, Микола Федорович
   Доля у спадок [Текст]: Авторська антологія перекладача/М.Сингаївський.-Львів:Світ,2012.- 400с.

Сингаївський, Микола Федорович
   Дорогою зорі [Текст]: Вірші та поеми/М.Сингаївський.-К.: Молодь,1979.- 128с.

Сингаївський, Микола Федорович
   Заповітний хліб [Текст]: Поезії/М.Сингаївський.-К.: Рад.письменник, 1982.- 102с.

Сингаївський, Микола Федорович
   Калиновий вітер [Текст]: Вірші. Балади. Поеми./М.Сингаївський.-К.: Веселка, 1986.- 176с.: іл.

11 листопада 2016 р.

До 75-річчя від дня народження Леоніда Талалая.

Леонід Миколайович Талалай український поет, член Національної спілки письменників України (від 1967) народився 11 листопада 1941 в селі Савинці Савинського району Харківської області — помер 19 червня 2012, похований на Байковому цвинтарі у Києві. 
Леонід Талалай вірші складав від п’ятого класу, а 1956 році вперше надрукувався  в горлівській міській газеті «Кочегарка». 1967 році в Донецьку вийшла перша збірка його творів «Журавлиний леміш». 1971 року закінчив Літературний інститут імені Горького у Москві. З 1976-го жив у Києві, видав 11 поетичних книг. За збірку «Вибране» 1993 року удостоєний Державної премії України ім. Шевченка, був лауреатом премії імені Володимира Сосюри та Літературної премії «Князь роси» імені Тараса Мельничука. 
Леонід Талалай — за силою ліризму — один з найпронизливіших українських ліриків, і - з найглибших Він — носій мудрого ліризму.  Його поезія така ж природна, як природні явища довкола. Як шум вітру, шепіт дощу, зміна барв, коливання повітря. 

Книги Леоніда Талалая, які ви можете взяти у нашій бібліотеці:

Талалай, Леонід Миколайович
    Безпритульна течія [Текст]: Вибрані поезії/Л.Талалай.-Чернівці:Букрек,2011.-312с.

Талалай, Леонід Миколайович
    Вибране [Текст]: Поезії/Л.Талалай.-К.: Дніпро,2011.-312с.

Талалай, Леонід Миколайович
    Вода в пригорщі [Текст]: Вибрані поезії/Л.Талалай.-К.: Дніпро,1981.- 158с.

Талалай, Леонід Миколайович
    Глибокий сад [Текст]: Поезії/Л.Талалай.-К: Рад. Письменник, 1983.- 111с.

7 листопада 2016 р.

Маршал української літератури. До 80-річчя від дня народження Миколи Вінграновського.

Вінграновський Микола Степанович  народився 7 листопада 1936 році в місті Первомайську в сім’ї селянина.  На його долю випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнних років. Тому й школу він закінчив уже вісімнадцятирічним юнаком. Після закінчення середньої школи у 1960 році навчався у Всесоюзному інституті кінематографії у Москві. 
Після інституту - працює на Київській студії ім. О. Довженка як кіносценарист, режисер, актор.
Перші вірші з’явилися 1958 р. на сторінках журналів «Дніпро» та «Жовтень» («Дзвін»), а перша збірка – “Атомні прелюди“ – вийшла у 1962 . Своїми творчими пошуками  у змісті і формах поетичної творчості  він вписується в поезію “шестидесятників“, хоч виявляє свій індивідуальний стиль, він тяжіє до фольклорної образності. Вінграновський ніби повертає читача до природи, до першооснов людського існування. У нього нема новаторства ради новаторства, почуття виражаються стрімко і з великою художньою переконливістю. Виразним свідченням подальшого творчого розвитку Вінграновського стали збірки «На срібнім березі» (1978), “Ластівка біля вікна“ (1981) ,  “На добраніч“ (1983). На вірші автора написано багато пісень, в тому числі - у бардівському жанрі.  Майже одночасно з поезією Микола Вінграновський почав писати і прозу. Створив кілька повістей та багато оповідань.  Микола Вінграновський – режисер 5-и художніх та 8-ми документальних фільмів.
Сформувавшись як письменник в умовах  відлиги 60-х років, з великим ентузіазмом зустрів відродження української культури і становлення української державності у 80-90 роки.
Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1984), Почесної Грамоти Президії Верховної Ради України, Лауреат літературної премії «Благовіст», Лауреат премії Фундації Антоновичів (США). 
Помер Микола Степанович 26 травня 2004 р. в Києві, йому було 68 років. 

4 листопада 2016 р.

Ще один подарунок від Володимира Хоменка.

Представляємо вашій увазі нову книгу Володимира Хоменка “Блокнот”, яка вийшла в світ у жовтні 2016 року у київському видавництві “АртЕкономі”. У передслові до книги Володимир Хоменко пише: “... я писав свої краєзнавчі книжки (видав їх зо два десятки) лише для того, аби хтось їх прочитав і дізнався про свій край більше, ніж знав раніше. Збирав матеріали для публікацій із різних джерел — архівів, давньої преси, стародруків, спогадів сучасників. І все це знаходило своє місце в записниках. Блокнотах, як зазвичай кажуть.Згодом, власне, останні десять років, став записувати до тих блокнотів також і враження від прочитаного, відгуки на якість події тощо. Це - не зовсім щоденники, але я завжди зазначав дату. Назбиралося тих нотаток чимало. І я наважився деякі з них надрукувати. ” Всіх, кого зацікавило це видання запрошуємо до нашої бібліотеки.

3 листопада 2016 р.

Із фонду нашої бібліотеки: Галина Ткаченко "У прихистку душі".

Моя поезія — покликання душі,
Посіяла думки, неначе жито,
Ужинком почуттів зросли вірші,
В яких душа не стомлюється жити.
Представляємо книгу місцевої поетеси Галини Василівни Ткаченко “У прихистку душі.”
Галина Василівна Ткаченко народилася в Черкаському краї на Тальнівщині — в селі Глибочок. Проживає в місті Звенигородка.
Закінчила Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини. За спеціальністю “Початкове навчання, практична психологія”. Працює методистом в Звенигородському центрі дитячої та юнацької творчості. Член літературно-мистецького об’єднання “Звенигора”, керівник зразкової поетичної студії для дітей та юнацтва “Ластівка”. Свої твори на розсуд шанувальникам поетичного слова авторка пропонує вперше.

27 жовтня 2016 р.

День професійного спілкування "Бібліотека - осередок культури та територія спілкування."

26 жовтня у центральній районній бібліотеці ім. Ю.С.Кримського пройшов день професійного спілкування працівників Звенигородської централізованої бібліотечної системи. З вступним словом виступила директор ЦБС Добровольська Л.М., яка підняла питання зв’язків бібліотек з громадськістю.













 Під час спілкування обговорювалося  питання передплати періодичних видань на 2017 рік. Рекомендації надали заступник директора по роботі з дітьми Білан О.П. та завідуюча відділом обслуговування ЦРБ Гаркавенко О.Л.

































Цікаво пройшла година творчої ініціативи “Я пропоную свій досвід”. Пізнавальними були виступи працівників Вільховецької та Чичиркозівської СБФ, які поділилися досвідом створення народознавчих куточків та музейних кімнат. 



Традиційно привітали жовтневих ювілярів.





















У гості до бібліотекарів завітав Сергій Мошенський, письменник, поет, краєзнавець, автор книг “Дорога до храму” та “Куцівський бурлака”. З захопленням  присутні слухали вірші та оповідання в авторському виконанні.

Кожна бібліотека  отримала в дарунок від автора книгу “Куцівський бурлака”, присвячену невідомим  сторінкам біографії лірника українського слова Тодося Осьмачки.


13 жовтня 2016 р.

Акція "Бібліотека на вулиці."


З метою розширення бібліотечного простору, залучення жителів міста до читання працівники центральної районної бібліотеки ім. Ю.С.Кримського запровадили  акцію “Бібліотека на вулиці”. Так, 12 жовтня, для звенигородчан та гостей міста було представлено перегляд періодичних видань, які  передплачує наша бібліотека під назвою “Читайте, це цікаво!”. Під час акції бібліотекарі провели опитування “Бібліотека у вашому житті” та перехожим роздавались рекламні листівки.
В рамках акції “Бібліотека на вулиці”  ми плануємо пропагувати свою діяльність,  новини періодичних та книжкових надходжень.


 


12 жовтня 2016 р.

Подорож козацькими шляхами.

Чергове заняття Університету третього віку, яке відбулося 11 жовтня,  було присвячене дню Українського козацтва. Це свято відзначається згідно з Указом Президента України від 07.08.1999 № 966/99 в день свята Покрови Пречистої Богородиці 14 жовтня. 
Завідуюча відділом обслуговування центральної районної бібліотеки ім. Ю.С.Кримського Гаркавенко О.Л. провела екскурс в історію, познайомила слухачів Університету з історією козацької доби, яка тривала кілька століть (від кінця ХV  до кінця ХVІІІ); розповіла про її важливе значення в історії України, про духовний зв’язок з лицарями-козаками, який став утіленням невмирущого українського духу. В Україні немає важливішого чинника, який би був і центром, і перехрестям, і змістом переважної більшості соціальних процесів, та важливішого компонента національної й територіальної консолідації, ніж козацтво. Саме цей феномен сприяв виробленню такого способу життя українського етносу, який допоміг йому вижити в умовах не тільки відсутності власної держави, але й за часів тотального знищення всього національного, самобутнього. Окремо зупинилася на таких історичних постатях, як Юрій Хмельницький  та Іван Скоропадський, 375 та 370 річницю від дня народження яких відзначаємо у цьому році. На закінчення слухачі ознайомилися з переглядом літератури українських авторів про козаків.



7 жовтня 2016 р.

Історія України в художній літературі.

Пропонуємо вашій увазі рекомендований список літератури українських авторів про історію козаків та козацтва в Україні:
Литовченко Тимур “Помститися імператору”
Невблаганна доля розчавила щасливе життя Степана Раковича — колишнього сердюка гетьмана Мазепи. Здавалось, вихід єдиний: накласти на себе руки... Та в мить найбільшого відчаю прийшло розуміння: спокій прийде, лише коли він помститься не окремим дрібним ворогам, а... найсильнішій людині в Російській імперії — самому Петру Великому! Але як вигнанцю дістатись до нього, як здійснити карколомний задум?..
Лепкий Богдан “Крутіж”
Одна з найкращих історичних повістей Б. Лепкого, яка відтворює епізоди після Хмельницького періоду, що здобув назву Руїни, періоду, найменш висвітленого наукою, майже не відтвореного художньою літературою. Події відбуваються на периферії, далеко від основних центрів політичного життя, персонажі теж не належать до тих, хто вирішує долі держав і народів... 

Малик Володимир “Таємний посол”
Тетралогія українського письменника-історика, складається з чотирьох романів:”Посол Урус Шайтана”, “Фірман султана”,  (1976 р.), “Чорний вершник”, “Золотий шнурок”. Усі чотири романи розповідають про долю українського козака Арсена Звенигори. Протягом усіх книг він подорожує по Україні і Туреччині, виконуючи секретне доручення кошового отамана Сірка. 

 Кащенко Андріан “Оповідання про славне Військо Запорізьке низове”
Давнина України. Початок козаччини. Перші часи життя Війська Запорозького. Неволя бусурманська. Гетьман князь Дмитро Вишневецький (Байда). Самійло Кішка (перше гетьманування). Люблінська унія та її наслідки. Гетьман Іван Свірговський. Гетьман Богдан Ружинський (Богданко). Шах та Підкова. Баторієві одміни в устрої козаччини. Самійло Зборовський. Богдан Микошинський. Гетьман Михайло Ружинський... 
Куліш Пантелеймон “Чорна рада”
Після поразки повстання полковник десять років сидів "зимовником серед дикого степу на Низу, взявши за жінку бранку туркеню; проповідував слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким. Коли повстання підняв Богдан Хмельницький, Шрам став першим його помічником, у боях заробив багато шабельних шрамів, за що його тепер і прозвано Шрамом. Постарівши, постригся в попи. Тепер у походи ходив його син Петро. Коли ж на Україні знову почалися чвари і роздори, люди знову обрали Шрама полковником...








Сорока Юрій  “Іван Богун”
Що нам відомо про сподвижників Богдана Хмельницького? Про людей, котрі пов'язали власну долю з боротьбою славного гетьмана? Ким вони були, як жили, що залишили по собі? Як не сумно це розуміти, але про Івана Богуна, Данила Нечая, Максима Кривоноса і багатьох інших відомо значно менше, ніж заслуговують ці люди за свої життя, що вони їх поклали на олтар служіння Батьківщині. Герой твору Юрія Сороки, полковник кальницький, вінницький і подільський, а пізніше й наказний гетьман Іван Богун є чи не найяскравішою постаттю в плеяді полковників Хмельницького.








Мушкетик Юрій  “Гетьманський скарб”
У романі «Гетьманський скарб» письменник досліджує проблему пошуку легендарного скарбу наказного гетьмана Полуботка. Події роману показані очима молодого козака Івана Сулими, закоханого в Улясю – дочку гетьмана Івана Скоропадського. Палке кохання, насильницька розлука закоханих, таємні та випадкові зустрічі, страждання, сльози – і все це на тлі тяжкої політичної боротьби українського народу в ХVІІІ столітті, підступів, зрад, смертей і пошуку головного скарбу – духовного.
 Шатайло Олег “Спадкоємці козацької слави”
Книга розповідає про життєвий та бойовий шлях генералів Армії Української Народної Республіки - уродженців тих міст і сіл Київської та Полтавської губерній, що згодом стали основою Черкаської області. їх долі об’єднані однією метою - здобути єдину соборну незалежну Українську Державу.Видання розраховане на всіх, хто цікавиться внеском Черкащини у національно-визвольну боротьбу українців першої половини XX століття... 










З цими та ще з багатьма іншими, не менш цікавими, книгами ви можете познайомитися у нашій бібліотеці. Приходьте. Вибирайте. Читайте. Відкривайте для себе нові сторінки нашої історії.