Поетичні рядки.

Встають "діди"... Їй-богу, задощить!

За лісом грім бухика басовито.

Струмок в долині сріберно плющить, 

На луках, ген, вилежується літо. 

А по землі верткі гарпійчуки, 

Сини самої Гарпії-богині, 

Гарцюють через межі, навпрошки, 

Піднявши в небо куряву на спині.

В польоті ластівка шугає мошкару, 

Ширяючи низенько над травою. 

Живиці дух в сосновому бору 

Теплом мене вкриває з головою. 

Та раптом обрій густо потемнів 

І вітерець завмер перед грозою. 

Вже зовсім поруч грім забубонів, 

Аж тихий шепіт скинувся лозою. 

Зненацька злива ринула туга, 

Та й покотилася ревучою стіною. 

А Громовержець стріли витяга 

І кидає вперед, переді мною.

 Та сонце пронизало товщу хмар 

І вже блищить трава, як діаманти. 

Стихає дощ, як срібний дзвін литавр 

І знову вже кортить мені у мандри. 

Ще мчить вода з довколишніх висот, 

В"юняться скрізь розмиті борозенки, 

А літній день, на тлі земних красот,

Сміється вже під куполом веселки!

А ви знали?

Сьогодні, 23 червня, відзначають День народження друкарської машинки. У 1868 році американець Крістофер Шоулз зі штату Вісконсін запатентував друкарську машинку. Вона була завбільшки з великий стіл, друкувала лише великими літерами, причому друкар не бачив результату своєї роботи, бо папір перебував усередині машини. Поговорюють, що першою написаною книгою на друкарській машинці були “Пригоди Тома Сойєра” Марка Твена.

Поетичні рядки.

По голубих лугах, мов голуб,

кошлатих сонць шугає спах.

Волошки в золотих житах

і пелехаті маки долу

геть оклонили головки.

А пам’ять любої руки —

п’янкої, білої, гінкої

перегортає днів сувої.

І золотої й дорогої

нам стане думи на віки.

Василь СТУС

Пам'ятаймо!

Еріх Марія Ремарк - голос втраченого покоління.

22 червня 1898 року народився Еріх Марія Ремарк - німецький письменник, учасник Першої світової війни, автор романів про Першу і Другу світові війни та драму післявоєнного покоління “На західному фронті без перемін”, “Три товариші”, “Тріумфальна арка”, “Час жити і час помирати” та багато інших. Про Ремарка написано вже багато, проте найкраще про нього скажуть тільки його книги.  Головна тема його творчості – показ життєвої долі молодих людей, які стали жертвами безглуздої – Першої світової війни і так й не знайшли сил у мирному житті. В кожному літературному герої є частинка автора. Якщо поглянути на персонажів Ремарка — це часто авантюрні заручники обставин, які знаходять вихід з лабіринту життя, навіть якщо кінцевим результатом є смерть.

Сумна посмішка Франсуази Саган.

21 червня  виповнюється 85 років від дня народження популярної французької письменниці і драматурга Франсуази Саган. З дитинства в ній поєдналися дві крайності: високий інтелект і велика недисциплінованість.  Вона володіла рідкісною людською привабливістю і дивним письменницьким даром, що дозволив їй стати знаменитою вже на самому початку творчого шляху. Всі її твори - про любов, самотність, незадоволеність життям, про найтонші моменти людських відносин. "Я пишу інстинктивно, як живу або дихаю", - так говорила Саган. Напевно, тому сьогодні її книги потрібні багатьом людям, як ковток свіжого повітря.

24 вересня 2004 року всі французькі телеканали перервали передачі, щоб повідомити про смерть письменниці. Французький президент Жак Ширак оголосив її самою блискучою письменницею в історії Франції. А прем'єр-міністр Жан-П'єр Раффарен сказав: “Франсуаза Саган була посмішкою - сумною, загадковою, далекою, тією, що приносить радість. І мільйони французів сьогодні відчувають смуток, що вона безліч разів змушувала їх відчувати в своїх книгах”.
Якщо ви ще не читали книги Франсуази Саган радимо почати з роману "Здрастуй смуток"!  Її книги потрібно читати наодинці, спокійно і не поспішаючи, але ці хвилини пролітають з шаленою швидкістю стрімко підігріваючи інтерес до продовження.

Поетичні рядки.

Літо - на усі смаки.
Тут солодке, гірке, кисле.
Тут вздовж бистрої ріки
Небо жмуриться обвисле.
Підсолоджує нектар
Бджілка, вічна трудівниця.
Ну а вітер-кашовар
Підцукровує пшеницю.
Тут смакує кожен штрих -
Пагін, гілка невагома.
Тут від "глечиків" малих
Аж до осені оскома.
На губах липка смола
Благородної ялини.
В білім пуху голова,
Що летить із тополини.
Смак малиновий, легкий.
Смак чорничний губи в"яже.
А калиновий гіркий
Піднебіння соком маже.
Ще є розова вода.
М"ятний чай, зефір з пектину.
Є кропива молода,
Що лікує ноги й спину.
Це все літом. Дощ, гроза.
Вітер, сонце, млість і спека.
Джерело, як та сльоза.
Як хмариночка - лелека.
І смакує літо все -
Недозріле, перезріле.
Радість сонечко несе
На обличчя захмеліле.
Галина ПОТОПЛЯК

А ви знали?

Всього життя не вистачить, щоби прочитати хоча б 1% літератури.

Адже, за підрахунком Google, де враховувались художні, публіцистичні та наукові твори, всього їх понад 130 мільйонів!

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Джон Ґрін “Провина зірок”

Хейзел і Огастус – не звичайні підлітки: вони страждають від серйозного захворювання, але не хочуть здаватися. Молоді люди попри все залишаються підлітками – уїдливими, невгамовними, запальними, які протестують, в однаковій мірі готовими на ненависть, і на любов. Вони кидають виклик самій долі. Хейзел і Огастус закохані один в одного, їх мучить не тільки перспектива близької смерті, а й тривіальні ревнощі і нерозуміння. Зараз вони разом. А що на них чекає в майбутньому?

А ви знали ?

Найпопулярніший у світі автор — письменниця Агата Крісті. Її книги поступаються популярністю лише Біблії.