Увага! Оголошення.

 

Поетичні рядки.

 

  І в житті, як на полі мінному,

я просила в цьому сторіччі

хоч би той магазинний мінімум:

— Люди, будьте взаємно ввічливі! —

і якби на те моя воля,

написала б я скрізь курсивами:

— Так багато на світі горя,

люди, будьте взаємно красивими!

Ліна КОСТЕНКО

Всесвітній день доброти.

 Сьогодні, 13 листопада, у багатьох країнах світу відзначається щорічний Всесвітній день доброти. Доброта - якість, яка цінується незалежно від свята, тому проявляти її варто не тільки сьогодні. Але сьогодні можна зробити ще більше добрих справ, ніж зазвичай.                                           Якщо ви не знаєте з чого почати — завітайте до нас. А ми підібрали для вас книги, які точно надихнуть долучитись до добрих справ  і зробити світ трошечки добрішим. 

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

Андрій Любка. Твій погляд, Чіо - Чіо - сан.    Цю книгу однозначно варто прочитати всім, кому вже виповнилось 16 років. Історія цікава, самобутня, базується на українських реаліях і може допомогти краще зрозуміти суспільство, в якому живемо, й самих себе, “перетравити” якісь психологічні травми чи “камені спотикання”. Читається книга легко і досить швидко. Від першого речення і до самого кінця книга дуже реалістична: читач відчуває себе у справжньому світі, хоч у ньому і видніється тонка межа між правдою і вигадкою. А ще автор змушує нас повірити, що життя — непередбачуване і багатогранне, його треба цінувати, як і тих, кого воно нам дарує у подарунок або ж у винагороду. 

БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ ІНФОРМУЄ. Декілька дивовижних фактів про Стівенсона.

✅1. Стівенсон почав складати історії дуже рано. У віці шести років він почав диктувати своєї матері, Маргарет, перше оповідання власного твору, який мав назву «Історія Мойсея».

✅2. Він писав під вигаданим ім'ям. Коли Стівенсон починав писати «Острів скарбів», він публікував його окремими частинами під псевдонімом «Капітан Джордж Норт» в дитячому журналі «Young Folks».

✅3. Він винайшов спальний мішок. Згідно з сайтом «Stevenson House», «Р.Л.С. всерйоз претендує на титул винахідника спального мішка, після того як взяв з собою в подорож Францією великий, утеплений шерстю мішок, щоб спати в ньому, як це було описано в його книзі «Подорожі з віслюком по Севен». 

✅4. Стівенсон грав на фортепіано і флажолеті (старовинна флейта). Він написав понад 100 оригінальних музичних композицій і аранжувань. Серед його творів є 10 пісень, написаних на його власні вірші.

✅5. У юності він уславився молодим денді, а його звичка носити вельветові пальто і крислатий капелюх принесла йому прізвисько «Оксамитовий піджак». 

✅6. В знаменитій пісні з роману Стівенсона "Острів скарбів" співається: "П'ятнадцять чоловік на скриню мерця. Йо-хо-хо, та пляшка рому!". Логічно припустити, що "Йо-хо-хо" - це регіт піратів, однак це не так. Такий вигук використовувався англійськими моряками, коли їм потрібно було разом одночасно докласти зусиль в який-небудь роботі - в українській мові йому відповідає фраза "Один, два, почали!".

БІБЛІОТЕКА ДЛЯ ДІТЕЙ ІНФОРМУЄ. Романтик подорожей і пригод.

13листопада – 170 років від дня народження Роберта  Льюїса  Стівенсона  (1850–1894) — англійського  письменника  шотландського походження. Талант письменника яскравий і багатогранний, автор працював у найрізноманітніших жанрах — романи, оповідання, подорожні нариси, повісті, вірші, есе, п'єси. Світову славу Стівенсону приніс роман «Острів скарбів».     Книга належить до жанру пригодницької літератури для підлітків і серед книг цього типу, безперечно, займає почесне місце. В «Острові скарбів» Стівенсон знайшов шлях до невичерпно-нев'янучого успіху. Роман десятки разів видавався у багатьох країнах світу.  Стівенсон створив навколо себе пригодницький світ, а його життя тільки посилювало враження від написаних ним книг. Сага життя Стівенсона була наче додатком до його творів. Народився письменник 13 листопада 1850 року в Единбурзі. Після закінчення школи вступив до Единбурзького університету. Зупинивши свій вибір на юриспруденції, отримав звання адвоката, але навряд чи коли-небудь займався цим практично. Письменник  протягом недовгого життя хворів . Хвороба змушувала Стівенсона багато подорожувати в пошуках підходящого клімату. Острів Самоа в Тихому океані виявився єдиним на величезній планеті місцем, де він міг жити, забувши про хвороби. Стівенсони були на «першими громадянами». Тубільці шанували Стівенсона, називаючи Тузіталою, тобто Співцем, тому що він захищав права місцевих жителів, намагався зупинити колонізаторську політику. Вожді острова розчистили до будинку Стівенсона «дорогу люблячих сердець», «дорогу вдячності». На жаль, ні любов тубільців, для яких подружжя Стівенсонів улаштувало у своїй віллі лікарню, ні ненависть колонізаторів, ні благодатний клімат не допомогли письменнику. 3 грудня 1894 р. він помер, заповівши поховати себе недалеко від свого нового будинку. Поховали Стівенсона вельми романтично — його могила розташована на вершині гори Веа, звідки навсібіч, доки сягає око, прослалися води Тихого океану. Щоби віддати останню шану Тузіталі, місцеві жителі повільно просувалися вгору крутими схилами гори, у цілковитому мовчанні сокирами і мотиками прокладаючи шлях до місця, яке вибрав для своєї могили сам письменник. На надгробкові Стівенсона, згідно із його заповітом, вибито вірш поета «Реквієм»:                                                                                           Моряк з морів повернувся додому,                                                                                                          Мисливець з гір повернувся додому,                                                                                                                Він там, куди йшов давно.

Читай книжечки, заряджайся ідеями!)))

 

Поетичні рядки.

Любити жінку – відкривати світ,

де святом зацвітає все буденне.

Любити жінку – цілувати слід,

де йшла вона і думала про мене.

Де в муках світ народжувався знов,

сльозою, мов росою, умивався.

Де я втрачав таку близьку любов

і до страждання серцем прилучався.

І голосом уже пошерхлих трав

земля вологи з вічності благала.

А я вмирав і знову оживав,

і спрага жити – все перемагала.

Микола Сингаївський

Микола Сингаївський.

12 листопада 1936 року, в родині хліборобів, на Поліссі у невеличкому селі Шатрище Коростенського району Житомирської області народився  Микола Сингаївський. Перші твори друкувались у районній газеті “Радянське Полісся” та в обласній “Радянська Житомирщина”. Пізніше в газеті з'явилась добірка віршів із напутнім словом Максима Рильського. 1958 року побачила світ перша збірка для дітей “Жива криничка”. Схвальним словом про неї відгукнувся  Михайло Стельмах. Відтоді прийшло до читача понад сорок книжок — поетичних і прозових, з них — половина для дітей. 1968 року поетичні книги “З березнем по землі”, “Архіпелаги” були відзначені премією імені О. Бойченка. За книги “Вогневиця” і “Поступ” Сингаївський відзначений званням лауреата Республіканської комсомольської премії імені М. Островського. Багато мелодій, написаних на вірші поета, стали «співучими» серед людей: “Чорнобривці”, “Безсмертник”, “Полісяночка”, “В краю дитинства”, “Сонце в долонях”, “Розляглося наше поле” та інші. Одна зі збірок має назву “Я родом із пісні”— свідчення любові автора до цього жанру.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

 Арундаті Рой.  "Бог дрібниць". Дуже трагічна і дуже життєва історія. Історія однієї родини, історія двох найрідніших людей - брата і сестри, долі яких поламали кастова система Індії . Черствість, егоїзм і забобони їх власної бабусі, дядька, специфіка суспільства - культурна і політична. Книга сповнена любові і болю, причому болі і любові не тільки особистої, але до країни, за всі її недоліки і проблеми. Письменниця копає все глибше і глибше в сімейні таємниці, в психологію відносин, в саме підгрунтя почуттів і байдужості... Книга повинна сподобатися тим, хто цікавиться Індією, - вона дуже відверто і сміливо говорить про проблеми колоніального суспільства, його сильні і слабкі сторони, про те, як у ньому поєднуються різноманітні, часом навіть протилежні за змістом явища та ідеї.