Роман Остапа Дроздова "№1"неодмінно здивує тих, хто звик бачити в ньому лише журналіста. Це більше, ніж просто роман, затиснутий жанровими рамками. Це сповідь кількох поколінь, об’єднаних наскрізною ідеєю – відстояти свою ідентичність. Це родинна сага з драматичними поворотами долі. Це одразу декілька біографій на тлі різних епох, в якій відвертість автора межує з публічним оголенням до найпотаємнішого. Це життєствердний і нестандартний погляд на будні за вікном. Це плач і сміх. Це саме життя.
«Хочу постати перед публікою у зовсім іншому амплуа. Романом «№1» я розпочинаю свою кар’єру письменника. Я маю що сказати людству власне засобами літератури, а не публіцистики. Я б уже давно міг видати кілька збірок своїх блогів, текстів та авторських колонок – але цього не робив, бо вважаю убогим видавати те, що вже було опубліковане. Мій перший роман – дуже авторський. У ньому багато мене самого, хоча діапазон подій коливається від довоєнного Львова до сьогодні. Роман дуже відвертий. Він зацікавить тих, хто понад усе цінує людину, її страхи, сумніви, біографію і боротьбу за себе. Критики називають роман контраверсійним – так і є. Думаю, книга стане подією для тих, хто полюбляє смакувати читання, бачити за написаним щось глибше, ніж просто букви», – розповідає Остап Дроздов.
