Сергій Жадан . Інтернат.
Ця книга не про інтернат і навіть не про війну. Вона про те, як змінюється людина, її суть і погляди, коли зникає звичний фон, руйнується не тільки розпорядок дня, але й усе довкола. Про те, як катастрофічно мало ми спілкуємося зі своїми близькими, начебто думаючи, що ще обов’язково буде час і нагода. Про те, як рідко ми говоримо правду, особливо дітям. А виявляється, що вони розуміють усе набагато краще, ніж ми думали (або навіть краще за нас самих). Події в книзі тривають всього 3 дні. Але Жадану цих днів достатньо, щоб показати, як живуть люди по обидві лінії фронту. Війна тут показана не бойовими діями, а наслідками для простих жителів. Автор кидає нас з виру подій в саму гущавину міркувань, яка емоціями захльостує тебе і ти вже не можеш ні про що думати, тому що це настільки сильно, що здається, ніби це відбувається з тобою. І як жити далі, коли твоя країна тобі більше не рідний будинок, а вже якийсь інтернат? І нехай для багатьох ця війна - всього лише тема для обговорення в черговий ідіотської програмі на російському телебаченні, всього лише якісь факти з новин, але для когось вона - життя.
Роман-подорож Сергія Жадана "Інтернат" увійшов до короткого списку "Книга року ВВС 2017". Українські критики вже називають цю книгу - «головний роман про війну».
Це одна з тих книг, які читати боляче і неприємно, але потрібно.
