23 березня 2022 р.

Поезія народжена війною.

 Цього разу у Господа інший сценарій.
Але в принципі той же біблійний сюжет,
Білий світ виглядав як один серпентарій...
Бізнес... Гроші... Прибуток... Бюджет...
Небо як на уламки потрісканий купол...
Ангел Божий летів на обрубку крила...
Принадійна Марія ішла в Маріуполь...
Сина Божого в лоні несла... 
І в котрісь тарабари летіла планета, 
Десь замешкався Бог, бо інакше - чому? 
У яскиню невинну попала ракета, 
І яскиня світам народила пітьму... 
І в потоках замертво рожденної крові, - 
Вона просто не встигла настати вином, - 
Пошматовані, Боже, обрубки Христові, 
Там, де горе стоїть горі дном... 
Боже, в тебе ліміти скінченні на вЕсни? 
Без рожденного Сина віднині єси? 
Хто світам у прийдешній Великдень воскресне? 
Наверни... НародИ... Воскреси...
Богдан Томенчук