Пропонуємо познайомитися з одним із віршів Михайла Васильовича:
Хвилин катастрофічно мало,
Щоб розписати всі роки,
Спрягти початок із фіналом,
Зухвалість - з досвідом гірким.
У горніх думах розповитих
Забуту істину знайшов:
Усім, кого не зміз любити,
Дороги я не перейшов.
Робив, що міг... У вічнім Слові
Знаходжу сповідь доброти.
А ще є біль. І ще є совість,
Яку ніяк не обійти.
