2 лютого народився Євген Гребінка – український романтик, поет, письменник, натхненник і талановитий організатор. Його ім’я насамперед асоціюється з українською байкою, хоч його доробок складають українські й російські поезії та значна кількість оповідань, повістей і романів, написаних російською мовою. Хто ж він, двомовний романтик? Автор романсу “Очи черные, очи страстные”, перший перекладач поеми Пушкіна “Полтава” українською – і цей переклад вийшов самостійним твором. Лірик, байкар, автор казок, повістей, легенд, п’єс, пригодницького роману з історії Запорізької Січі (“Чайковський” не дуже поступається “Тарасу Бульбі” Гоголя). А ще – автор фактично першого українського фентезі. Меценат, педагог. Брав активну участь у викупі Тараса Шевченка з кріпацтва, у виданні його першого “Кобзаря”. Євген Гребінка видавав альманах “Ластівка”, де друкувались українські романтики (Тарас Шевченко, Григорій Квітка-Основ’яненко, Левко Боровиковський). Євген Гребінка завжди писав легко, і стиль його творів пружний, проте водночас ці книги змушують замислитися. Казки-неказки, історичні романи і повісті, які не лише розважали, але й нагадували українцям про їхню самобутню культуру. Своєю творчістю Гребінка доводив, що українська література, якою б мовою вона не творилася, призначена не тільки для того, щоб смішити чи викликати сентиментальні сльози. Ми і сьогодні захоплено читаємо Євгена Гребінку й співаємо пісні на його слова. Справжній текст живе навіть якщо не пам’ятаємо автора.
