Поетичні рядки.

Не квап нас, осене, не квап.
Набутись дай і надивитись.
До всіх твоїх вселенських зваб
Пасує твій прозорий ситець.
І чийсь біжить єдиноріг,
І сонце в золотавім клярі,
Розлогі розчерки доріг
В такім єдинім екземплярі...
І ліс, неначе Містер Ікс,
В цім тихім закутку планети...
Тече ріка... І то не Стікс...
І навіть не притока Лети...
Збитошний час побув і зник
В якісь небачені малюнки...
А ми влаштовуєм пікнік,
Де у меню лиш поцілунки...

Богдан Томенчук