Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

“Історія України від діда Свирида”. Книга українського блогера, відомого в соціальній мережі Фейсбук під ім’ям «Свирид Опанасович». Книга істинно народна, написана на вимогу читачів дідового блогу. Писалася для людей та так, щоб читати її було і цікаво і пізнавально і весело. Художник Олексій Бондаренко та видавництво "Юстініан" також постаралися на славу. 

Книга не є науковим трактатом, і дід жодним чином не конкурує з професійними істориками. Водночас дідусь намагався писати так. щоб не осоромитися і перед вченими людьми. "Історія України від діда Свирида" написана у стилі, найбільшим наближенням за подібністю до якого є Всесвітня історія в обробці «Сатирикону». Однак, авторське викладення матеріалу відрізняється більш науковим ставленням до історичних деталей, глибиною аналізу причинно-наслідкових зв’язків, тому може використовуватися як достовірний варіант історичного матеріалу не тільки для всіх, хто просто цікавиться історією, а й для учнів і студентів. Особливістю авторського жанру є оживлення історичних героїв в форматі діалогів та залучення читачів до аналізу історичних подій. Том перший охоплює період від первісних людей і заселення території України до 1036року. Якщо книга сподобається читачам "Свирид Опанасович" обіцяє приступити до випуску другого тому, а можливо і третього, так по троху і до сучасності дойде.

Під Крутами пішли в безсмертя.

29 січня в Україні відзначають День пам’яті героїв Крут – саме там у 1918 році відбувся бій, що на довгі роки став одним із символів боротьби українського народу за свободу і незалежність. 

Битва тривала близько 5 годин і закінчилася поразкою українських загонів, які захищали підступи до Києва. Як така, битва не мала вирішального значення в перебігу військових дій, однак вона набула особливого значення у свідомості багатьох завдяки героїзму загону української молоді, які загинули біля Крут. Під час поховання юнаків на Аскольдовій горі в Києві М.Грушевський назвав їх героями, Павло Тичина присвятив цьому героїчному вчинку свій вірш. Довгі роки історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній так і у вітчизняній історіографії. У 2006 році на місці битви встановили пам’ятник. 

Саме цій події було присвячено годину-реквієм “Під Крутами пішли в безсмертя”, яку працівники центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського провели для учнів міських шкіл та Звенигородського центру підготовки та перепідготовки робітничих кадрів.   

Ця героїчна й водночас трагічна подія знаменувала початок нової епохи національного пробудження українців, усвідомлення нашого права жити на власній землі та святого обов’язку — боронити її. „Понад все вони любили свій коханий край”, — писав Павло Тичина. Визначально, що ця жертовна любов зародилася в серцях молодих людей, найкращих представників українського студентства. Україна пишається молодими Героями. Пам’ять про них, як і та велична слава, за яку вони боролися – невмируща. Вічна їм слава.

Голокост. Цього не можна забути...

Голокост - це страшне і нелюдське явище, яке відбувалося в період 1933-1945-х років і   призвело до умисного винищення практично однієї третини євреїв, а також незліченної кількості представників інших нацменшин, породжене ненавистю і фанатизмом, затятим расизмом і принизливими забобонами, які панували тоді в фашистської Німеччини - НЕ ПОВИННО ПОВТОРИТИСЯ! Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, який відзначається 27-го січня, прийнятий на офіційному рівні Генеральною Асамблеєю ООН 1-го листопада 2005-го року.

У цей день, День скорботи і пам’яті, бібліотекар центральної районної бібліотеки ім.Ю.С.Кримського О.Ю.Гаркавенко та голова правління Звенигородського товариства єврейської культури Л. Я.Браславський провели годину пам’яті у Звенигородському центрі підготовки та перепідготовки робітничих кадрів.

Л.Я.Браславський розповів учням про події на Звенигородщині в часи нацистської окупації. Про розстріли мирного населення і євреїв зокрема, також про вшанування пам’яті розстріляних.

О.Ю.Гаркавенко провела бібліографіний огляд літератури. Детально зупинилася на книзі А.Кузнєцова “Бабин яр”, яка є своєрідним пам’ятником одній з найстрашніших людських трагедій Другої світової війни.

Захід закінчився словами: “ми приєднуємося до загальної печалі і прагнемо співчувати всьому цьому болю та втраті, ім’я якої Голокост. Її ніяк не заповнити. Вже не запобігти. Але нехай живе надія, що подібного більше ніколи не повторитися! Будемо пам’ятати..."

З пам’яттю про незабутнє.

День визволення м.Звенигородка від нацистських загарбників – особливий і пам'ятний день для звенигородчан, навіки вписаний у літопис Звенигородщини. 28 січня минає 73 роки, як війська 1 та 2 Українських фронтів, з'єднавшись у Звенигородці, звільнили місто від фашистської окупації, яка тривала два з половиною роки – з 29 липня 1941 року. За цей час було закатовано і розстріляно 5 тисяч мирних громадян. Розграбовано і спустошено всі промислові підприємства, вивезено колгоспну худобу, спалено школи, бібліотеки. Фашистська ніч розвіялася 28 січня 1944 року.
Саме цій події і був приурочений захід, який відбувся у центральній районній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського. У заході взяли участь: голова Звенигородської райдержадміністрації В.М.Довбуш, голова Звенигородської районної ради В.П.Кучер, заступник міського голови, учасник АТО С.С.Куліков, голова районної ради ветеранів П.Г.Уманець, голова міської ради ветеранів А.М.Мартиненко та хор ветеранів під керівництвом заслуженого працівника культури України П.О.Соломахи.

На заході присутні учнівська та студентська молодь,  громадськість міста.

Виступ Сергія Кулікова, заступника міського голови, учасника АТО.

Виступ хору ветеранів під керівництвом       Заслуженого працівника культури України                                       Соломахи П.О.

Виступи голови районної ради ветеранів Уманця П.Г.

та голови  міської ради ветеранів Мартиненко А.М.

Бібліотекар відділу обслуговування ЦРБ Мазира О.Я. проводить бібліографічний огляд літератури присвяченої подіям Другої світової війни.

Книжково-ілюстративна виставка оформлена у фойє бібліотеки.

Запрошуємо на захід.

Це цікаво. Із фонду нашої бібліотеки.

“Історія українського війська” - це перший  за останні 80 років системний науково  - популярний виклад історії українського війська від трипільських воєн до незалежної України, від войовничих готів і гунів до звитяжних оборонців Донецького аеропорту. Це історичні нариси про становлення українського війська від видатних істориків-науковців та викладачів провідних університетів України. Це 40 авторських художніх реконструкцій  військової  форми та обладунків воїнів роботи відомого українського ілюстратора Олександра Ком’якова. Це близько 300 унікальних фотографій з колекції Національного історичного музею України та особистих видань. Це матеріали археологічних досліджень, архівні та іконографічні матеріали. 

Автори книги — історики-науковці та викладачі провідних університетів України і Великобританії: М. Відейко, А. Галушко, В. Лободаєв, М. Майоров, Я. Примаченко, А. Руккас, Є. Синиця, О. Сокирко, А. Харук, Б. Черкас. Вони докладно розповідають про організацію та озброєння військових формувань на українських землях, а також аналізують особливості їх воєнного мистецтва.

Творча зустріч з Феофаном Білецьким.

20 січня у центральній районній бібліотеці ім.Ю.С.Кримського відбулася зустріч  Феофаном Феофановичем Білецьким. На зустріч з письменником прийшли учні та студенти міських навчальних закладів, творча інтелігенція, працівники сільських закладів культури, користувачі бібліотеки. На заході Ф.Білецький презентував книгу  «Звенигородський дивак». Це розповідь про батька всесвітньовідомого академіка Агатангела Кримського – громадського діяча, краєзнавця, педагога, літератора, видавця й бібліографа Юхима Кримського, який доклав чимало зусиль для культурного й духовного розвитку Звенигородки. Сьогодні ім’я Юхима Кримського носить наша бібліотека.

Завідуюча відділом обслуговування О.Л.Гаркавенко розповіла про життєвий та творчий шлях Ф.Ф.Білецького, який мешкає у місті Звенигородка і є його почесним громадянином. Неодноразово обирався депутатом Звенигородської районної ради, нагороджений медаллю «За заслуги». На громадських засадах очолює Звенигородську районну незалежну спілку підприємців з першого дня її заснування та районний осередок Партії Захисників Вітчизни. Член Національної спілки журналістів, лауреат обласної літературної премії ім. А.Гайдара, заслужений журналіст України. Стоїть на чолі родинної журналістської династії – журналістами працюють його дружина і донька.

Познайомила з творчим доробком автора, зокрема з низкою краєзнавчих видань: «Поговори зі мною, батьку» , «Гірка ягода – горобина», «Вічний подзвін Звенигори», «Його Миколаївка» , «Грудьми проти вітру», «Звенигородка: мала енциклопедія»,  «Зелені шати Шевченкового краю», «Звенигородщина медова» , «Доля полинова» , «Загратоване сонце» ( написана ним у співавторстві з донькою – тележурналісткою Мирославою (Білецькою) Станкевич). Чільне місце у творчості Ф.Білецького займає шевченківська тематика, опубліковано понад 20 його нарисів та наукових розвідок, зокрема «Син кріпака чи онук козака?», «Ще сто років тому він малював по-сучасному», «Його третє літо» , «Останній отаман». У 2009 році побачила світ книга «Змова проти Тараса Шевченка». За книгу «Розкажи мені, Тікичу…: Буки від давніх часів до сьогодення»   Феофан Білецький отримав премію ім.М.Максимовича.  

Вчителька Звенигородської загальноосвітньої школи №1 Недашківська А.Г. подякувала Феофану Феофановичу за  творчість, побажала наснаги та творчих здобутків у майбутньому і звичайно ще таких зустрічей.

Реєстрація на пробне ЗНО.

Запрошуємо на презентацію.

20 січня об 11;00 в приміщенні Звенигородської центральної районної біблоітеки ім. Ю.С.Кримського відбудеться презентація книги Феофана Білецького "Звенигородський дивак".

Запрошуємо всіх бажаючих. Вхід вільний.

Велетень розуму і духу. (До дня народження Агатангела Кримського)

15 січня 1871 року  народився Агатангел Кримський, український історик, славіст і сходознавець, письменник та перекладач, один з фундаторів першої української Академії наук. В центральній районній бібліотеці ім. Ю.С. Кримського відкрито виставку, присвячену життю й праці видатного українця. “Велет розуму і духу”.

Агатангел Кримський відомий як один із найвизначніших світових дослідників сходу. Він став автором численних наукових праць з історії культури арабських країн, ґрунтовно вивчав історію ісламу, письменство, літературу та театри Сходу. Крім східних, Агатангел Кримський знав стільки мов, що навіть в одному з листів писав: «легше буде сказати, яких мов я не знаю». Дослідники і досі розходяться в підрахунках кількості мов, якими говорив поліглот. За різними даними, знав понад 60 мов, а хтось переконаний, що понад 100. Науковці вбачають цілий комплекс причин таких унікальних досягнень Кримського у філології.  Батько Кримського привчав його до читання ще змалку. Хлопець настільки цим захопився, що доводилось потім просто відбирати у майбутнього академіка книжки. Походив Агатангел Кримський з міжетнічної родини: батько його був татарином, а мати шляхтичкою з Білорусії. Незважаючи на те, що Агатангел не мав і краплини української крові, відомий поліглот і сходознавець усе ж почувався українцем.  Основною мовою не лише свого спілкування, а і наукової та творчої праці Агатангел Кримський свідомо обирає саме українську. Його збірка поезій «Пальмове гілля» містить оригінальні вірші дослідника та його власні переклади арабських поезій українською мовою. На думку дослідників, збірка Кримського є унікальною пам’яткою літератури. Вже 1910 року про вченого-орієнталіста як про «високоталановитого поета» і «дуже оригінального повістяра» пише Іван Франко. З 1918 року Агатангел Кримський постійно проживав у Києві, де працював секретарем Української Академії наук, заснованої гетьманом Павлом Скоропадським. Окрім іншого, Агатангел Кримський залишив по собі унікальні дослідження української мови, які виклав, зокрема, у працях «Українська граматика», «Нариси з історії української мови». Академік Кримський вів запеклу полеміку з російськими вченими, адже вважав, що українська мова уже в XI столітті існувала «як цілком рельєфна, певно означена, яскраво індивідуальна одиниця».

У 1941 році постановою НКВС Кримського оголосили «ідеологом українських націоналістів, який упродовж років очолював націоналістичне підпілля». Його разом з іншими українськими патріотами заарештовують і відправляють до кустанайської в’язниці в Казахстані. Уже невдовзі він помирає – за однією з версій дослідників, унаслідок жорстоких тортур.

Книжкова виставка "Велетень розуму і духу":